Ухвала

від 29.11.2023 по справі 761/25979/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

29.11.2023 Справа № 761/25979/21

Унікальний № 761/25979/21

Провадження № 2 /756/567/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Яценко Н.О.,

за участі секретаря - Євтушик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Фактор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженого на ліквідацію АТ «Дельта Банк» - Матвієнка Андрія Анатолійовича, про визнання дій нечесною підприємницькою практикою та відкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23.07.2021 постановлено матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Фактор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженого на ліквідацію АТ «Дельта Банк» - Матвієнка Андрія Анатолійовича про захист прав споживача фінансової послуги, - передати на розгляд до Оболонського районного суду м. Києва.

Матеріали цивільної справи №761/25979/21 надійшли на адресу Оболонського районного суду м. Києва 23.10.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23.10.2021 року головуючим у справі визначено суддю Банасько І.М.

Відповідно до розпорядження Оболонського районного суду м. Києва № 116 від 21.11.2022 року призначено повторний автоматизований розподіл у справі №761/25979/21відповідно до перебування судді Банасько І.М. на тривалому лікарняному у зв`язку з вагітністю та пологами.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 21.11.2022 року головуючим у справі визначено суддю Яценко Н.О.

Позивач в судові засідання призначені на 12.07.2023 р. о 11 год. 00 хв., 12.10.2023 р. о 15 год. 00 хв., 29.11.2023 р. о 13 год. 45 хв., неодноразово не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином як шляхом направлення судових повісток, що підтверджується конвертами які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», так і шляхом надсилання смс-повідомлення на мобільний телефон позивача, враховуючи, що в матеріалах справи знаходиться клопотання в якому позивач просив повідомляти його за мобільним телефоном (а.с.43).

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Таким чином, прецедентна практика ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 21.09.2020 р. по справі №658/1141/18, провадження № 61-3617св19).

Враховуючи численні неявки в судові засідання належним чином повідомленого позивача, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду.

Разом з тим, залишення позову без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Фактор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт капітал», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноваженого на ліквідацію АТ «Дельта Банк» - Матвієнка Андрія Анатолійовича, про визнання дій нечесною підприємницькою практикою та відкодування моральної шкоди - залишити без розгляду, роз`яснивши, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя