Ухвала

від 11.12.2023 по справі 345/5398/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 345/5398/21

провадження № 61-16920ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в справі за позовом ОСОБА_1 до Брошнівського професійного лісопромислового ліцею про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

25 листопада 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, посилається на пункт 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Долучає до касаційної скарги копію посвідчення на підтвердження того, що вона є особою з інвалідністю ІІ групи.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Наведене свідчить про обґрунтованість вимог клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень. На обґрунтування поважності причин пропуску такого строку посилається на те, що копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду вона отримала 25 жовтня 2023 року. На підтвердження наведеного надає копію конверта Івано-Франківського апеляційного суду (трекінг-відправлення № 0600227677934) та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

Відповідно до частини третьої статті 272 ЦПК України у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З доданої заявником копії поштового конверта неможливо встановити, що у ньомуна адресу ОСОБА_1 надсилалась саме постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року в справі № 345/5398/21, а не будь-яке інше поштове відправлення у цій справі.

Ураховуючи викладене, заявником не надано належних доказів щодо дати отримання копії постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року.

Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року було складено 05 жовтня 2023 року, тому останнім днем звернення з касаційною скаргою є 06 листопада 2023 року (робочий день - понеділок).

Разом з тим, навіть якщо заявник, як вона стверджує, отримала копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 25 жовтня 2023 року, то у такому випадку згідно з вимогами частини другої статті 390 ЦПК України останнім днем звернення з касаційною скаргою є 24 листопада 2023 року. Проте ОСОБА_1 звернулася зі скаргою до суду касаційної інстанції 25 листопада 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, визначеного статтею 390 ЦПК України.

З огляду на наведене, причини пропуску строку на касаційне оскарження, зазначені ОСОБА_1 у відповідному клопотанні, не дають достатніх підстав для визнання їх поважними.

У зв'язку з тим, що безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку з відповідним обґрунтуванням та доказами.

Крім того, згідно з пунктом 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується.

У тексті касаційної скарги та її прохальній частині заявник вказує, що нею оскаржується, окрім постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 26 вересня 2023 року, також і рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 травня 2023 року у справі № 345/5398/21.

Проте згідно з даними, внесеними до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) у цивільній справі № 345/5398/21, інформація про ухвалення 17 травня 2023 року рішення Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області у Реєстрі відсутня. Натомість як вбачається з Реєстру, 17 травня 2023 року в цій справі було ухвалено рішення Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області.

Таким чином, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно уточнити зміст та прохальну частину скарги та конкретизувати, які саме судові рішення підлягають касаційному перегляду із зазначенням дати їх ухвалення.

Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Проте в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні або у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду, у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

Зазначаючи у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судових рішень відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказувати, щодо питання застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У поданій касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не наводить передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення та обґрунтування випадків (випадку), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтовано (мотивовано) наявність цієї підстави (підстав).

З огляду на зазначене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із уточненням змісту та прохальної частини скарги, із зазначенням конкретного (конкретних) пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав), а також надіслати до суду заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень за клопотанням ОСОБА_1 неповажними.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення з відповідним обґрунтуванням та наданням доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов