Ухвала

від 29.11.2023 по справі 910/16249/19

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29листопада 2023 року

м. Київ

Справа № 910/16249/19 (910/8818/21)

Провадження № 12-67гс23

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Власова Ю. Л.,

суддів Банаська О. О., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,

перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» на рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2022 року (суддя Яковенко А. В.) та постанову Північно апеляційного господарського суду від 11 вересня 2023 року (у складі колегії: головуючий суддя Пантелієнко В. О., судді: Доманська М. Л., Сотніков С. В.)

у справі № 910/16249/19 (910/8818/21)

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван», 2) Private Limited Company WWRT Limited,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 ,

про визнання договору недійсним

в межах справи № 910/16249/19

про неплатоспроможність ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09 грудня 2019 року відкрито провадження у справі № 910/16249/19 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» (далі - ТОВ «Стар Інвестмент Ван», відповідач 1) та Private Limited Company WWRT Limited (далі - Компанія, відповідач 2) про визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23 березня 2020 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2023 року у справі № 910/16249/19 (910/8818/21), позов задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ТОВ «Стар Інвестмент Ван» звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний господарський суд) із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28 листопада 2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 11 вересня 2023 року у справі № 910/16249/19 (910/8818/21) та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заявник касаційної скарги посилається, зокрема, на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що з огляду на приписи статей 43, 47 Закону України «Про міжнародне приватне право» та пункту 18 оспорюваного договору спір у цій справі має розглядатися із застосуванням права Англії, отже має місце неправильне застосування норм матеріального права та помилковий розгляд спору із застосуванням права України.

Водночас, зважаючи на положення статті 4-1 Закону України «Про міжнародне приватне право», статті 23 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та пункту 19 оспорюваного договору, спір у цій справі має розглядатися судами Англії, а не України, чому суд апеляційної інстанції взагалі не надав оцінки.

Ухвалою Касаційного господарського суду від 18 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

07 листопада 2023 року Касаційний господарський суд ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України, оскільки скаржник оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної, суб`єктної юрисдикції.

Ухвала мотивована тим, що скаржник під час апеляційного провадження зазначав про те, що спір у цій справі повинен розглядатися із застосуванням права Англії та в судах Англії, а також, що відсутній висновок Великої Палати Верховного Суду щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції у подібних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду не погоджується із таким висновком Касаційного господарського суду з таких підстав.

Відповідно до частини шостої статті 302 ГПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб`єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Зі змісту частини шостої статті 302 ГПК України вбачається, що справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині ознак. У випадку наявності хоча б однієї з перелічених ознак справа не підлягає передачі до Великої Палати Верховного Суду. Аналогічний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 04 липня 2023 року у справі № 910/13049/22, від 20 червня 2023 у справі № 910/8378/22, від 23 грудня 2021 у справі № 923/1205/20, від 27 жовтня 2021 року у справі № 910/6503/21, від 31 серпня 2021 року у справі № 761/3726/19, від 02 березня 2021 року у справі № 361/3865/19, від 15 грудня 2020 року у справі № 759/16206/14-ц, від 30 вересня 2020 року у справі № 910/4286/20, від 06 жовтня 2020 року у справі № 199/550/20, від 13 січня 2020 року у справі № Б?39/02-09.

Разом із тим, скаржник не обґрунтовує порушення судом правил предметної чи суб`єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах, отже наявна друга ознака частини шостої статті 302 ГПК, наявність якої перешкоджає передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 302 ГПК України.

Також, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що під юрисдикцією (підвідомчістю) судових органів розуміють компетенцію суду в здійсненні правосуддя з розгляду і вирішення певної категорії питань у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Наслідком порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції є неможливість вирішення справи за правилами відповідного судочинства.

Отже, за відсутності у касаційній скарзі посилань на те, що спір у цій справі відноситься до юрисдикції іншого суду (ніж господарський), який належить до системи судоустрою України, наведені скаржником доводи мали б оцінюватися судом касаційної інстанції в контексті встановлення обставин дотримання (або ж порушення) судами попередніх інстанцій норм процесуального законодавства щодо розгляду даного спору саме в порядку господарського судочинства.

З наведеного вбачається, що питання стосовно необхідності розгляду цього спору судами України чи судом іншої держави (Англії) стосується виведення даного спору з-під компетенції національних судів і за своєю правовою природою належить до питань визначення підсудності відповідного спору.

Відтак, оскільки скаржник оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанцій не з підстав порушення предметної чи суб`єктної юрисдикції, а з підстави правильності визначення її підсудності - судам іншої держави (Англії), а не судам України за правилами господарського судочинства, то це не є підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною шостою статті 302 вказаного Кодексу.

Подібний правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 910/5430/18 (провадження № 12-42гс19).

Разом з тим, приписами статті 23 ГПК України визначено, що у випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий за угодою сторін на вирішення суду іншої держави.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що питання застосування статті 23 ГПК України до спірних правовідносин щодо визначення належності цього спору до юрисдикції судів різних держав можуть бути вирішені Касаційним господарським судом як належним судом.

Відповідно до частини шостої статті 303 ГПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

З огляду на зазначене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про повернення справи № 910/16249/19 (910/8818/21) відповідній колегії Касаційного

господарського суду для розгляду.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 302, 303 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу № 910/16249/19 (910/8818/21) повернути відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Ю. Л. Власов Судді: О. О. Банасько Л. М. Лобойко І. А. Воробйова С. Ю. Мартєв І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко М. І. Гриців О. М. Ситнік Д. А. Гудима І. В. Ткач Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич І. В. Желєзний Є. А. Усенко Л. Ю. Кишакевич Н. В. Шевцова Г. Р. Крет