Ухвала

від 01.11.2023 по справі 757/43688/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43688/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

особи, яка подала клопотання, адвоката: не з`явилася,

прокурора: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням представника Товариства з обмеженою відповідальністю «І-НВЕСТ» - директора ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/25265/23-к від 21.06.2023 у кримінальному провадженні №62019000000000464 від 09.04.2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «І-НВЕСТ» - директор ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва №757/25265/23-к від 21.06.2023 у кримінальному провадженні №62019000000000464 від 09.04.2019 року на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкриті в АТ «РВС Банк» (МФО 339072), що розташований за адресою: 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58.

В обґрунтування клопотання представник ТОВ «І-НВЕСТ» зазначає, що вказаний арешт застосовано за відсутності правових підстав і всупереч завданням кримінального провадження. Висновки, викладені в ухвалі слідчого судді про арешт майна ґрунтуються на недостовірній інформації сторони обвинувачення, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки ТОВ «І-НВЕСТ» та його майно, засновник (учасник), бенефіціар не мають відношення до кримінального провадження, не пов`язані з обставинами можливих кримінальних правопорушень, а майно цього товариства не було одержано шляхом або внаслідок інших протиправних діянь і не пов`язані з незаконними діями. При вирішенні питання про арешт майна не враховано: відсутність правової підстави для арешту майна; неможливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; неможливість спеціальної конфіскації майна; відсутність обґрунтованої підозри у вчинені кримінального правопорушення; безпідставне обмеження права власності всупереч завданням кримінального провадження; негативні наслідки для власника майна.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

В судове засідання особа, яка подала клопотання, не з`явилася, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку, на адресу суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду скарги повідомлений у встановленому законом порядку, на адресу суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, проти задоволення клопотання заперечував та на підтвердження своєї позиції подав письмові заперечення.

Згідно ч. 1 ст.26КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні особи, яка подала клопотання, та прокурора, на підставі наявних матеріалів.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №62019000000000464 від 09.04.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 209-1, ч. 2 ст. 222-1, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 209, ч. 1 ст. 220-1, ч. 3 ст. 110-2 КК України, досудове розслідування у якому здійснюється слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.

В рамках вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2023 року №757/25265/23-к у кримінальному провадженні №62019000000000464 від 09.04.2019 року накладено арешт, в тому числі, на грошові кошти, які знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , в АТ «РВС Банк» (МФО 339072), що розташований за адресою: 04071, м. Київ, вул. Введенська, 29/58, відкриті ТОВ «І-НВЕСТ».

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу .

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2023 року №757/25265/23-к, слідчий суддя дійшов висновку, про накладення арешту, з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів у кримінальному провадженні та забезпечення можливої спеціальної конфіскації.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вказане кореспондується із тим, що 29 травня 2023 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 209 КК України.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 (код РНОКПП НОМЕР_3 ) є засновником (учасником), уповноваженою особою чи директором юридичних осіб, у тому числі ТОВ «І-НВЕСТ» (код ЄДРПОУ 36473568).

Постановою прокурора корпоративні права, у тому числі ТОВ «І-НВЕСТ» (код ЄДРПОУ 36473568), нерухоме майно, рухоме майно та грошові кошти визнано речовими доказами в межах даного кримінального провадження.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Так, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування в кримінальному провадженні наразі триває, доводи клопотання не містять належного обґрунтування, яке б дало слідчому судді підстави дійти висновку, що необхідність накладення арешту на майно, яке є предметом розгляду вказаного клопотання, на теперішній час відпала. На противагу чому прокурором наведено обгрунтовані доводи, що дають слідчому судді можливість дійти висновку про наявність підстав для подальшого арешту вказаного майна.

На підставі викладеного слідчий суддя вважає, що особою, яка звернулась із клопотанням, на даній стадії провадження не доведено, що арешт накладено необґрунтовано чи в застосуванні такого заходу забезпечення відпала потреба, з чим закон пов`язує можливість скасування арешту майна, а відтак в задоволенні клопотання cлід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «І-НВЕСТ» - директора ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2023 року №757/25265/23-к у кримінальному провадженні №62019000000000464 від 09.04.2019 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1