Ухвала

від 17.11.2023 по справі 761/41263/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41263/23

Провадження № 1-кс/761/26885/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021000000001079, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2021,

установив:

08.11.2023 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вх. 101027) клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021000000001079, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2021, а саме про арешт грошових коштів в розмірі 32 043 158, 73 грн., що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), відкритих в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), адреса м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43:

- № НОМЕР_1 (Долар США);

- № НОМЕР_1 (російський рубль);

- № НОМЕР_1 (Євро);

- № НОМЕР_1 (Українська гривня);

- № НОМЕР_2 (Українська гривня).

Клопотання мотивоване тим, що прокурорами Офісу Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021000000001079 від 19.05.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор зазначає про таке.

ТОВ «ЄРМАК ГОЛД» (код ЄДРПОУ 36166843), які систематично протягом 2019-2021 років проводять операції по формуванню схемного податкового «кредиту» від підприємств з ознаками «ризиковості» та «транзитності».

Проведеним оглядом податкових накладних ТОВ «ЄРМАК ГОЛД», встановлено ряд підприємств з ознаками «ризиковості» та «транзитності» в ланцюгах постачання, а саме: ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192), ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЕДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЕДРПОУ 42136743), ТОВ «Б.М.К.» (код ЄДРПОУ 42606215), ТОВ «ОЛЛІ ПРОДАКС» (код ЄДРПОУ 43258602), ТОВ «ТК ІМПЕРІАЛ» (код ЄДРПОУ 43131369).

Вказані обставини найшли своє підтвердження у висновку спеціаліста № 23/04-А від 23.04.2021, згідно якого встановлено, що службовими особами ТОВ «ЄРМАК ГОЛД» за період 2019-2021 систематично проводяться операції по завищенню податкового кредиту з ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС», ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ», ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ, «БМК ГРУП», ТОВ «Б.М.К.», ТОВ «ОЛЛІ ПРОДАКС», ТОВ «ТК ІМПЕРІАЛ» в ланцюгу постачання яких встановлено проведення безтоварних операцій та операції з підміни номенклатури товару, які надали змогу ТОВ «ЄРМАК ГОЛЛ» (код ЄДРПОУ 36166843) штучно завищувати податковий кредит з податку на додану вартість. Вказані дії посадових осіб ТОВ «ЄРМАК ГОЛД» спричинили державному бюджету України збитки у вигляді не сплати податку на додану вартість у розмірі 159 526 000 грн. за 2019 - 2021 роки.

Відповідно до проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організував злочину групу до якої входять такі службові особи ОСОБА_5 директор ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), минулий директор ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС». ОСОБА_6 директор ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ОСОБА_7 директор та засновник ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102). ОСОБА_8 завідуючий виробництвом на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_9 завідуючий на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_10 звідуючий забійним цехом на ТОВ «БІЗНЕС МІ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_11 технолог ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ФО-П ОСОБА_12 , ФО-П ОСОБА_13 , ОСОБА_14 начальник служби безпеки ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_15 комірник ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_16 логіст ТОВ «БІЗНЕС МІ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), та використавши реквізити підприємств ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609). ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743). ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192) упровадили схему по ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах, яка заключається в невідображені в податковій та фінансовій звітності операцій по реалізації та придбанню товарно-матеріальних цінностей на території України.

У свою чергу проведеним допитом в якості свідка ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримано покази, що останній не надавав в оренду чи користування своє авто службовим особам ТОВ «Бізнес Продукт Плюс»(код ЄДРПОУ 41455192) та ТОВ «Торговий Дім «БМК Груп» (код ЄДРПОУ 42136743) для перевезення відповідно до товарно-транспортних накладних продукції вище вказаних підприємств.

Також, проведеним допитом в якості свідка ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримано покази, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 організував злочину групу до якої входять такі службові особи ОСОБА_5 директор ТОВ «БІЗНЕС IT ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), минулий директор ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС», ОСОБА_6 директор ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ОСОБА_7 директор та засновник ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ОСОБА_8 завідуючий виробництвом на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЕДРПОУ 43375609), ОСОБА_9 завідуючий на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_10 звідуючий забійним цехом на ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609) ОСОБА_11 технолог ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПО) 43375609), ФО-П ОСОБА_12 , ФО-П ОСОБА_13 ОСОБА_14 начальник служби безпеки ТОВ «БІЗНЕС МІ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_15 комірник ТОВ «БІЗНЕС МІ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ОСОБА_16 логіст ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609).

Вищевказані особи здійснили організацію злочинної схеми по не відображенні в податковій звітності ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЕДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192) операцій по реалізації та придбанні товарно-матеріальних цінностей (м`ясної продукції), з реальним сектором економіки.

Вказана схема працювала наступним чином, службові особи підприємства ТОВ «БІЗНЕС МІ ПРОДУКТ» (код СДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743),ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код СДРПОУ 41455192) проводили діяльність по закуплі товарно-матеріальних цінностей (м`ясна продукція, велика рогата худоба, конина) за готівку у населення в Житомирькій обл., м. Баришовка, м. Любар, м. Чуднів, м. Бердичів; Вінницькій обл., , с. Махнівка, м. Калинівка, смт. Турбів; Хмельницька обл., смт. Летичів; Чернігівська обл., смт. Березна; Київська обл., смт. Мала Вільшанка.

У свою чергу придбання здійснювалось у населення за готівку, яка обготівковувалась через ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 та контролювалось обготівкування ОСОБА_5 .

Грошові кошти перераховувались в адресу ФО-П ОСОБА_12 , ФО-П ОСОБА_13 за начебто надані послуги (транспортні та інші послуги) в адресу ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609), ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), ТОВ «ДЕМЕС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43386102), ТОВ «БІЗНЕС ПРОДУКТ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41455192) та в подальшому знімались для закупівлі м`ясної продукції.

20.09.2023 директору ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743) ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

18.10.2023 директору ТОВ «БІЗНЕС МІТ ПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 43375609) ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

За результатом проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що для здійснення незаконної діяльності службові особи ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» використовують розрахункові рахунки, відкриті в наступній банківській установі, а саме: АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), адреса м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43:

- № НОМЕР_1 (Долар США);

- № НОМЕР_1 (російський рубль);

- № НОМЕР_1 (Євро);

- № НОМЕР_1 (Українська гривня);

- № НОМЕР_2 (Українська гривня).

Грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках, належних ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «БМК ГРУП» (код ЄДРПОУ 42136743), відкритих в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Володілець майна в судове засідання не викликався на підставі приписів частини 2 статті 172 КПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши доводи щодо підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до такого висновку.

З матеріалівклопотання вбачається,що детективами Головногопідрозділу детективів Бюро економічноїбезпеки Україниздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 42021000000001079 від 19.05.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Так, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні прокурора, та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а тому суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.132КПКУкраїни застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У свою чергу, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Разом із цим, на переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № 42021000000001079 від 19.05.2021.

Також, слідчий суддя звертає увагу на суто формальний характер постанови детектива Бюро економічної безпеки України ОСОБА_19 від 30.10.2023 про визнання речовими доказами, копія якої долучена до матеріалів клопотання, яка також не містить посилання на конкретні критерії, визначені статтею 98 КПК України, яким нібито відповідають грошові кошти на вищезазначених рахунках.

Матеріали клопотання не містять будь-яких даних, які б документально підтверджували той факт, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, набуті кримінально протиправним шляхом.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя вважає, що досягнення мети досудового слідства в рамках даного кримінального провадження не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно.

Так, на переконання слідчого судді, ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, не відповідає положенням Конституції України, вимогам кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди» чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд із національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 рік) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 рік), учасником яких є й Україна.

Статтею 1 Протоколу № 1 (1952 рік) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи постановлення судом незаконного рішення, тоді як ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенціїз правлюдини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що ст. 1 Протоколу № 1, яка спрямована на захист особи (фізичної та юридичної) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідних заходів для захисту права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22 червня 2004 року).

При цьому, у своїх висновках ЄСПЛ неодноразово наголошував, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Протоколу № 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.

У свою чергу, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арештмайна у кримінальному провадженні № 42021000000001079, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2021.

Керуючись статтями 2, 7, 131, 132, 170-173, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021000000001079, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.05.2021 залишити без задоволення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Олена ЧАЙКА