Ухвала

від 24.10.2023 по справі 160/20210/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 жовтня 2023 рокуСправа № 160/20210/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ніколайчук С.В. розглянувши у порядку письмового провадження справу № 160/14942/20за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергіс Плюс» (49000, м. Дніпро, вулю Подолинського Сергія, 31В, код ЄДРПОУ 44017207) до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015), відповідача 2: Державної податкової служби України (040503, м.Київ, Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

10 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергіс Плюс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 7600968/44017207 від 10.11.2022 року Головного управління ДПС Дніпропетровській області в особі комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 12.10.2022 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 12.10.2022 року датою її фактичного надходження до ДПС України, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергіс Плюс» .

Ухвалою від 14.08.2023 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду

Якщо після відкриття провадження у справі суд зробить висновок, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч. 3, 4 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

В матеріалах справи наявні клопотання представника позивача про поновлення с року звернення до суду з цим позовом, в яких остання зазначила, що з початком повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України штат підприємства ТОВ «Енергія Плюс» значно скоротився, деякі працівники у зв`язку з настанням небезпечної ситуації для їх життя і здоров`я та членів їх родини працювали дистанційно, а деякі взагалі не виходили перший час на зв`язок. Головний бухгалтер підприємства Головенко Є.О. з початком воєнної агресії Російської Федерації була вимушена перебувати поза межами м. Дніпра, де був відсутній інтернет, а також присутні систематичні відключення світла.

Зазначений факт взагалі дестабілізував роботу, що в свою чергу вплинуло на втрату продуктивності та порушення усіх економічних, технологічних та інших процесів на підприємстві, а відтак додало ще більших труднощів в організації праці для ТОВ «Енергія Плюс».

Представник позивача зазначає, що процесуальний строк товариством був порушений через введення в Україні воєнного стану внаслідок військової агресії з боку Російської Федерації, що призвело до порушення звичайного режиму роботи підприємства, як наслідок неможливості вчасної підготовки значного обсягу копій документів для звернення до суду.

Нормою, що регулює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. Так, за пунктом 56. 18 ПК України з урахуванням строків давності, визначенних статтею 102 ПК України, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Статтею ж 102 ПК України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів.

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

На думку представника позивача, подання позовної заяви 10.08.2023 року щодо рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, прийнятих 12.10.2023 року, свідчить про дотримання встановленого ст. 102 та п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України 1095 денного строку на оскарження в судовому порядку рішення контролюючого органу, яке не пов`язане з визначенням грошових зобов`язань.

Суд, розглянувши матеріали справи, пояснення представника позивача, стосовно пропуску строку звернення до суду, проаналізувавши норми чинного законодавства встановив таке.

Позивач звернувся до суду з позовом 10.08.2023 року стосовно визнання протиправними та скасування рішення № 7600968/44017207 від 10.11.2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної, прийнятої податковим органом від 10.11.2022 року.

Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок,Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту102.1статті102 ПК Україниконтролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно достатті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом133.4статті133цьогоКодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом102.2статті102 ПК Українивизначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Отже, пунктом56.18статті56 ПК Українивстановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас пунктом56.19статті56 ПК України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу,встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту56.19статті56 ПК Українив разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статейПК Українитастатті 122 КАС Українивказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Варто звернути увагу, щоЗаконом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень»(далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту56.18статті56 ПК Українишляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеногостаттею 102 ПК України. Водночас до пункту56.19статті56 ПК Українианалогічні зміни не були внесені.

Комплекснийаналізчинногоправового регулювання на момент прийняттяЗакону№ 657-VIIдає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четвертастатті 99 КАС України, як і пункт56.19статті56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщозакономбула передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту56.19статті56 ПК Українибула та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормамиПК Українине визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Конституційний Суд України рішенням від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011за результатами оцінки конституційності норми частини четвертоїстатті 99 КАС Україниу чинній на той час редакції (про скорочені строки звернення до адміністративного суду в разі попереднього використання можливостей досудового порядку вирішення спору) підтвердив її конституційність як такої, що забезпечує оперативність розгляду судової справи і жодною мірою не обмежує суб`єктів щодо права на судовий захист; нею скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено (абзаци шостий, чотирнадцятий пункту 6.1).

Цей висновок Конституційного Суду України судова палата вважає релевантним щодо нинішнього стану нормативно-правового регулювання.

Отже, із прийняттям чинної редакціїКАС Українита відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертоюстатті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту56.18статті56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановленіПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Ця правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19).

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням вищенаведеного, позивач подав позов 10.08.2023 року, чим порушив строк звернення до суду, оскільки суд не встановив обставини, що перешкоджали позивачу через запровадження в Україні воєнного стану своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом.

Суд звертає увагу, що з моменту строку спливу шестимісячного строку звернення до суду до введення воєнного стану на території України минуло більше десяти місяців, однак, позивач не зазначає, що мав обставини об`єктивно непереборні, які не залежали від його волевиявлення для подачі позову без пропуску строку звернення до суду та не надає докази на підтвердження поважності причин його пропуску з 10.11.2022 року.

Позивач зазначає, що штат підприємства скоротився, проте підприємство все ж таки продовжувало працювати, тому мало можливість з метою недопущення пропуску строку звернення до суду з цим позовом укласти угоду про надання правової допомоги з іншим адвокатом.

Суд звертає увагу, що територія міста Дніпра не була окупованою, не є окупованою та на території міста не проводяться бойові дії, Дніпропетровський окружний адміністративним суд продовжував здійснювати свою діяльність у звичному режимі.

Учасники судових процесів мали можливість безперешкодно звернутись до суду за захистом своїх прав, а також позовні заяви, могли бути направлені в електронному вигляді на електронну адресу суду або через особистий кабінет в системі «Електронний суд», а також поштою.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відтак сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, на переконання суду не може вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

З такою позицією визначився Верховний Суд у справі 500/1912/22 (постанова від 29 вересня 2022 року).

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Таким чином, представником позивача наведені у поясненнях доводи щодо звернення до суду з цим адміністративним позовом в межах строку визначених нормами чинного законодавства не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи, тому адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергіс Плюс» (49000, м. Дніпро, вулю Подолинського Сергія, 31В, код ЄДРПОУ 44017207) до відповідача 1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015), відповідача 2: Державної податкової служби України (040503, м.Київ, Львівська, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язати вчинити певні дії залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачеві, що згідно з вимогами ч.4 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, позов якої було залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду у загальному порядку.

Копію ухвалу направити сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 11.12.2023 року.

Суддя С.В. Ніколайчук