Рішення

від 06.12.2023 по справі 260/8620/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 грудня 2023 року м. Ужгород№ 260/8620/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.

за участю:

представник позивача: не з`явився,

представник відповідача: не з`явився,

представник третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області до Західного офісу Держаудитслужби, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне підприємство «СТІК» про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Хустської міської ради звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Західного офісу Держаудитслужби, яким просить суд: 1. Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-08-009673-a від 26.09.2023 року за предметом закупівлі: «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Павловича в м. Хуст Закарпатської області (Коригування)», складений Західним офісом Держаудитслужби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами моніторингу 26.09.2023 року Західним офісом Держаудитслужби складено та оприлюднено в електронній системі закупівель висновок про результати моніторингу цієї процедури закупівлі.

Відповідачем встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178. Крім того, укладений договір про закупівлю не відповідає нормам статті 884 Цивільного кодексу України, пункту 103 Постанови КМУ та зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач вважає, що висновок Західного офісу Держаудитслужби від 26.09.2023 року за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-08-009673-a є необґрунтований, зазначені у висновку порушення є проявом надмірного формалізму з боку органу державного фінансового контролю, сам висновок не відповідає критеріям визначеності та чіткості.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

01 листопада 2023 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні такого. Зазначає, що за результатами аналізу питання розгляду тендерної документації ПП «СТІК» встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178. Крім того, укладений договір про закупівлю не відповідає нормам статті 884 Цивільного кодексу України, пункту 103 Постанови КМУ №668 та, відповідно, не відповідає нормам пунктів 3 та 17 Особливостей №1178, а також частини першої статті 41 Закону. Відповідач вважає висновок Західного офісу Держаудитслужби обґрунтованим та вмотивованим.

Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, проте до суду від такого надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача з урахуванням усіх долучених документів та доказів.

Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Правом подання пояснень на позовну заяву не скористалась.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 26.09.2023 року відповідачем складно висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2023-06-08-009673-a, яким встановлено, що:

«За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ПП «СТІК», встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178. Крім того, укладений договір про закупівлю не відповідає нормам статті 884 Цивільного кодексу України, пункту 103 Постанови КМУ №668 та, відповідно, не відповідає нормам пунктів 3 та 17 Особливостей №1178, а також частини першої статті 41 Закону. За результатами аналізу питання дотримання Замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178; правильності заповнення документів, щo оприлюднюються відповідно до Закону та Особливостей №1178; відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей вимогам Закону та Особливостям №1178, своєчасності його розміщення та виконання учасником; надання учасником-переможцем документів при укладенні договору; своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення; відповідності умов договору вимогам тендерної документації та тендерній пропозиції переможця; правомірності внесення змін до договору - порушень не встановлено.

…

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтею 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Західний офіс Держаудитслужби зобов`язує здійснити заходи у встановленому законодавством порядку, а саме на усунення порушення підпункту 2 пункту 44 Особливостей №1178 - шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договором з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ПП «СТІК» щодо розірвання договору.

Крім того, здійснити заходи (зокрема, шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення у подальшому вищевказаних порушень, а також врахування норм статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 Постанови КМУ №668 при укладанні договорів. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірні висновки протиправним та таким, що не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду із цим позовом.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних висновків з наступних встановлених підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства.

Згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно із абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 цього ж Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Таким чином, суть спору полягає в тому, що на думку відповідача, позивач зобов`язаний був відхилити тендерну пропозицію третьої особи, оскільки така тендерна пропозиція не відповідала тендерна документація позивача, яка містила іншу інформацію, яку позивач включив до тендерної документації, з чим по суті не згідний позивач.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині того, що учасником ПП «СТІК» в складі тендерної пропозиції надано договори на Капітальний ремонт від 23.03.2018 року №19/03-18, укладений з Тячівською міською радою, від 05.11.2021 року №66, укладений з комунальним підприємством «ЕКОСОЛОТВИНО» Солотвинської селищної ради та від 14.04.2020 року №7/74, укладений з Тячівською міською радою, не в повному обсязі, а саме відсутність додаткових угод від 12.11.2021 року №1 та від 04.05.2022 року №2 внесено зміни (у зв`язку із допущенням технічної помилки, а також зміною реквізитів замовника та порядку фінансування), які є невід`ємною частиною договору, судом враховується наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Згідно із ч. 2 ст. 16 цього ж Закону, Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:

1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій;

2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;

3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів);

4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Тендерною документацією на закупівлю робіт: «Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Павловича в м. Хуст Закарпатської області (Коригування) затвердженою рішенням уповноваженої особи від 13 червня 2023 року встановлений кваліфікаційний критерій: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).

В Додатку №1 Тендерної документації встановлено: «Для підтвердження інформації, що зазначена у довідці, Учасник надає наступні документи:

- кольорову скан копію(ї) аналогічного(их) договору(ів) з усіма додатками та невід`ємними частинами до договору.

- кольорову скан копію акт(-ти) приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) та довідка(-ки) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3)».

Учасник ПП «СТІК» на власний розсуд, в складі тендерної пропозиції подав довідку №98/35 від 09.06.2023 року, в якій вказав три договори, а саме:

Договір Підряду №19/03-18 від 23.03.2018 року на Капітальний ремонт дорожнього покриття вул. Карпатська с. Руське поле Тячівський район, укладений із Тячівською міською радою на 2350000,00 гривень. Категорія складності СС2. Також надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2018 р. та акт №1 приймання виконання будівельних робіт за квітень 2018 року.

Договір Підряду №66 від 05.11.2021 на Капітальний ремонт ділянки вулиці Вале Малулуй (від вул. Молодіжна до ГРП в с.Нижня Апша Тячівського району) укладений із комунальним підприємством «ЕКОСОЛОТВИНО» Солотвинської селищної ради на 3597231,60 гривень. Категорія складності СС2. Також надано: календарний графік виконання робіт; план фінансування робіт; розрахунок договірної ціни та кошторис згідно тендерної пропозиції учасника; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2021 р. та акт №1 приймання виконання будівельних робіт за 15 грудня 2021 року; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2022 р. та акт №1 приймання виконання будівельних робіт за 04 травня 2022 року; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2022 р. та акт №1 приймання виконання будівельних робіт за 11 травня 2022 року; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2022 р. та акт №1 приймання виконання будівельних робіт за 16 травня 2022 року.

Договір Підряду №7/74 від 14.04.2020на Капітальний ремонт проїзної частини вул. Тичини в м. Хуст м. Тячів укладений із Тячівською міською радою на 1404533,89 гривень. Категорія складності СС2. Також надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2020 р. та акт №1 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2020 року.

Відповідач зазначає, до Договору Підряду №66 від 05.11.2021 на Капітальний ремонт ділянки вулиці Вале Малулуй (від вул. Молодіжна до ГРП в с. Нижня Апша Тячівського району) додатковими угодами від 12.11.2021 №1 та від 04.05.2022 №2 внесено зміни (у зв`язку із допущенням технічної помилки, а також зміною реквізитів замовника та порядку фінансування), але дані додаткові угоди відсутні в складі тендерної пропозиції ПП «СТІК».

Разом з тим відповідачем не спростовано, що учасником ПП «СТІК» в складі тендерної пропозиції надано Довідку про досвід виконання аналогічних договорів.

Судом враховується те, що відсутність у пропозиції учасника додаткових угод від 12.11.2021 №1 та від 04.05.2022 №2 не суперечить вимогам Додатку 1 до тендерної документації. Учасником ПП «СТІК» подано достатньо документів на підтвердження наявності досвіду виконання аналогічного (аналогічних) договору (договорів), які вимагались тендерною документацією, у замовника не було підстав відхиляти тендерну пропозицію учасника ПП «СТІК» як таку, що не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям.

Крім цього відповідачем не обґрунтовано те, що неподання учасником ПП «СТІК» в складі тендерної пропозиції лише згаданих додаткових угод від 12.11.2021 року №1 та від 04.05.2022 року №2, має відповідні юридичні наслідки із врахуванням того, що переможцем процедури закупівлі, є - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною (п. 18 ч. 1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Проведеним моніторингом також встановлено, що у пункті 15.1 договору від 07.07.2023 року №130, укладеного за результатами проведення процедури закупівлі UA-2023-06-08-009673-a зазначено: «Підрядник гарантує якість виконаних робіт і можливість експлуатації об`єкта відповідно до умов проекту: будівельно-монтажні роботи 5 років з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт; матеріали згідно з гарантійним листом Підрядника».

Водночас, відповідно до норм частини першої статті 884 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-ІV підрядник гарантує досягнення об`єктом будівництва визначених проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об`єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об`єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом. Також, згідно з пунктом 103 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 (які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об`єкта будівництва; далі - Постанова КМУ №668), гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва становить десять років від дня його прийняття замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором підряду або законом. Таким чином, моніторингом встановлено, що в укладеному договорі від 07.07.2023 №130 (пункт 15.1) гарантійний строк експлуатації об`єкта будівництва є меншим за мінімально встановлені чинним законодавством межі, чим порушено вимоги пунктів 3 та 17 Особливостей №1178 та частини першої статті 41 Закону внаслідок укладання договору про закупівлю не у відповідності до норм статті 884 Цивільного кодексу України та пункту 103 Постанови КМУ №668. На запит органу державного фінансового контролю щодо встановлення Замовником в укладеному договорі від 07.07.2023 №130 гарантійного терміну експлуатації на виконані будівельно-монтажні роботи 5 років, Замовником надано пояснення, у якому, зокрема, зазначено, що «Замовником в договорі визначений «гарантійний строк якості робіт», який визначається сторонами при укладенні договору з дотриманням розробленої проектно-кошторисної документації».

Щодо цього порушення суд зауважує, що 22.09.2023 року між Замовником та підрядною організацією ПП «СТІК» укладено додаткову угоду до договору від 07.07.2023 року №130, відповідно до якої встановлено гарантії на будівельно-монтажні роботи 10 років, відтак таке було усунено самостійно.

Суд зазначає, що ст. 41 Закон України «Про публічні закупівлі» встановлено імперативну норму щодо можливості зміни істотних умов договору про закупівлю виключно у випадках, передбачених цією статтею Закону. Водночас у випадку зміни умов договору про закупівлю, які не є істотними, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.

А відтак суд вважає, що замовник правомірно уклав додаткову угоду, якою змінено строк гарантії на будівельно-монтажні роботи без порушень Закону України «Про публічні закупівлі».

При вирішенні даної адміністративної справи, суд враховує, що захід усунення виявлених порушень у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють зловживання і корупційні дії.

Однак, зауваження відповідача носить суто формальний характер, так як не пов`язано із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, не пов`язано з запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому, судом має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг (якими в даному випадку є хворі, що перебувають на стаціонарному лікуванні) і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Варто зазначити, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами закупівель.

Фактично необхідність таких суттєвих наслідків відповідач пов`язує із оформленням документів, до змісту якого зауваження відсутні.

Також, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості послуг, тим самим підтверджено відповідність такої вартості ринковим цінам. Відповідачем не заперечується, що переможцем тендеру запропоновано пропозицію, яка відповідає реаліям ринку, тобто є прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків місцевому бюджету.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

На думку суду, у даному випадку органом аудиту не аналізовано наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, в тому числі, з урахуванням того, що строк дії договору, що укладений за наслідками такої закупівлі.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

На підставі викладеного у сукупності суд приходить до висновку, що вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, по-перше, суть «виявлених порушень» жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси; по-друге, задоволення вказаної вимоги органу Держаудитслужби фактичн є неможливою, так як строк дії договору вже сплинув та за твердженнями позивача такий договір є виконаним.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що спірний висновок про результати моніторингу закупівель не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Решта доводів позивача висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи задоволення вимог позивача суд дійшов висновку про стягнення із Західного офісу Держаудитслужби за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Виконавчого комітету Хустської міської ради судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Виконавчого комітету Хустської міської ради (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 04053714) до Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, буд. 8, м. Львів, Львівська область, 79007, код ЄДРПОУ 40479801), третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватне підприємство «СТІК» (вул. Малинова, буд. 25, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 31072342) про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівель - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-06-08-009673-a від 26.09.2023 року за предметом закупівлі: «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Павловича в м. Хуст Закарпатської області (Коригування)», складений Західним офісом Держаудитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, буд. 8, м. Львів, Львівська область, 79007, код ЄДРПОУ 40479801) на користь Виконавчого комітету Хустської міської ради (вул. 900-річчя Хуста, буд. 27, м. Хуст, Закарпатська область, 90400, код ЄДРПОУ 04053714) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11 грудня 2023 року.

СуддяЯ. М. Калинич