Рішення

від 11.12.2023 по справі 300/7708/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. справа № 300/7708/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лудчак А.В.,

представника позивача - Тарновського Г.М.,

представника відповідача - Стельмаха С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТзОВ "РОН-ТЕХ"

до відповідача: Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Тарновський Григорій миколайович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "РОН-ТЕХ" (далі також позивач, ТзОВ "РОН-ТЕХ"), 09.11.2023 звернувся до суду з позовною заявою до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення суду виконує приватний виконавець, котрий виніс постанову про стягнення основної винагороди, яка тотожна виконавчому збору, а стягнення виконавчого збору та сплати основної винагороди приватного виконавця призведе до подвійної оплати коштів за примусове виконання одного судового рішення.

13.11.2023 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення виконавчого збору винесену головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стельмахом С.Л. до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Ухвалою суду від 15.12.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальність "РОН-ТЕХ" про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення виконавчого збору винесену головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стельмахом С.Л. до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі відмовлено (а.с.14-16).

Ухвалою суду від 14.11.2023 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків (а.с.18-20).

20.11.2023 позивач усунув недолік позовної заяви, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 відкрито провадження у даній справі в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

07.12.2023 представником відповідача в судовому засіданні подано клопотання про повернення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду (а.с.91-94).

Протокольною ухвалою у задоволенні даного клопотання відмовлено.

Щодо строків звернення до суду, суд зазначає таке.

Як зазначено позивачем у позовній заяві та встановлено матеріалами справи, 25.10.2023, керівнику ТОВ РОН-ТЕХ" стало відомо, що згідно виписки АТ КБ "Приват Банк" списано з рахунку товариства суму в розмірі 201216,57 грн за таким призначенням: "Частк. опл. 201216,57 грн за ПIN№70177706 04.10.23 згідно 909/275/22 26-10-2022 231023 PBNKI00000077739 зал. 104553,61 грн. РОН-ТЕХ41251364".

Отримувач даних коштів являється Івано-Франківський ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МУМЮ (код ЄДРПОУ 35021710) (а.с.55).

У відповідності до ст. 74 Закону України про виконавче провадження" оскаржити рішення та дії виконавця можна протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Оскільки про дії державного виконавця позивачу стало відомо 25.10.2023, а десятиденний строк на оскарження припадає на вихідний день 05.11.2023 неділю, а наступний робочий день понеділок 06.11.2023, то позов подано в межах строку визначеного законодавством України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, з підстав відзиву, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено такі обставини.

У провадженні Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження ВП №71450387, яке відкрите па підставі постанови Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 27.10.2022 ВП №70177706 про стягнення виконавчого збору (а.с. 27-28).

Виконавче провадження №70177706 було відкрите з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №909/275/22 від 25.10.2022, що підтверджується постановою від 27.10.2022 ВП №70177706 про стягнення виконавчого збору (а.с.28).

Стягувачем (ТзОВ "Карпаттехноальянс") було подано заяву про повернення стягувачу виконавчого документу (а.с.29).

Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.04.2023 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП №70177706 (а.с.30).

03.04.2023 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 71450387 щодо виконання постанови від 27.10.2022 70177706 про стягнення з ТзОВ "РОН-ТЕХ" виконавчого збору в сумі 315001,79 грн.

Поряд з цим, приватним виконавцем Виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицьким Володимиром Васильовичем 04.04.2023 відкрито виконавче провадження ВП №71458997 з примусового виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №909/275/22 виданого 25.10.2022.

У межах виконавчого провадження №71458997 приватним виконавцем винесено 04.04.2023 постанови про стягнення з боржника основної винагороди, про арешт майна боржника.

Позивач вважає неправомірними дії головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження №71450387 про стягнення з ТзОВ "РОН-ТЕХ" 315 001,79 грн виконавчого збору в користь ВДВС у м. Івано-Франківську та зобов`язати головного державного виконавця Івано-Франківського ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області ЗМУ МЮ або іншого державного виконавця, який буде виконувати дане виконавче провадження закінчити виконавче провадження №71450387 про стягнення з ТзОВ "РОН-ТЕХ" 315 001,79 грн виконавчого збору в користь ВДВС у м. Івано-Франківську, у зв`язку з цим, позивач звернувся в суд з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.п. 1, 5 ст. 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження.

Частинами 1, 2 ст. 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Положенням ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Отже, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу стягувача виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми.

При цьому слід зазначити, що у разі стягнення виконавчого збору відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника, будуть створюватись умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження №71450387 від 03.04.2023 відкрито з примусового виконання постанови №70177706 від 27.10.2022 про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 315 001,79 грн.

Водночас, як з`ясовано під час судового розгляду, у зв`язку із надходження заяви стягувача, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII відповідачем винесено постанову ВП №70177706 від 03.04.2023 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Разом з тим, суд встановив, що у приватного виконавця Виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича перебувало на виконанні виконавче провадження №71458997, яке відкрито 04.04.2023 з виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №909/275/22, виданого 25.10.2022.

Як встановлено в судовому засіданні, приватний виконавець виніс постанову від 04.04.2023 про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 288641,79 грн.

При цьому, щодо стягнення виконавчого збору після передачі виконавчого документа приватному виконавцю, суд зазначає, що такий випадок врегульований приписами ч.8 ст.27 Закону № 1404-VIII, згідно яких під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Отже, встановивши факт передачі виконавчого документа приватному виконавцю, державний виконавець повинен дотримуватися вимог ч. 8 ст. 27 наведеного Закону.

При цьому виходячи з наведених норм можна зробити висновок, що виконавчий збір стягується лише один раз і не залежить від того, якими визначеними законом органами та особами здійснюється (продовжується) примусове виконання судових рішень (зокрема, державним чи приватним виконавцем). Вказані норми мають своєю метою унеможливити подвійне стягнення вказаних коштів з боржника.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №320/6215/19, логічний і цільовий способи тлумачення ч. 8 ст. 27 Закону № 1404-VIII свідчать, що у вказаному випадку її приписи мають імперативний характер і встановлюють пряму заборону стягувати (перший абзац) або продовжувати стягнення виконавчого збору (другий абзац).

Указана норма спрямована на те, щоб не допустити одночасного стягнення з боржника виконавчого збору і основної винагороди. Ця норма покликана уникнути подвійної плати боржником зазначених коштів. Тож її застосування дозволяє вирішити спір стосовно справедливості подвійного стягнення плати державному і приватному виконавцям за виконання одного й того ж виконавчого документа.

У згаданій справі, застосування ч.8 ст. 27 Закону № 1404-VIII до спірних правовідносин надало Верховному Суду підстави зробити такий висновок: у разі коли державний виконавець повернув виконавчий лист за заявою стягувача і розпочав стягнення виконавчого збору, а після цього стягувач пред`явив цей лист до виконання приватному виконавцю, який у свою чергу відкрив виконавче провадження й виніс постанову про стягнення основної винагороди у розмірі 10 відсотків від фактично стягнутих сум, то надалі виконавчий збір не стягується.

Отже, встановивши факт передачі виконавчого документа приватному виконавцю, державний виконавець повинен дотримуватися вимог ч.8 ст.27 наведеного Закону.

Оскільки, 03.04.2023 головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а після цього приватним виконавцем Витвицьким В.В. винесено постанову 04.04.2023 про стягнення з позивача основної винагороди, тому у державного виконавця відсутні підстави для стягнення виконавчого збору в тому розмірі, який визначений в постанові про стягнення виконавчого збору, як наслідок, така постанова не відповідає вимогам ст.27 Закону №1404-VІІІ.

Постанова про стягнення виконавчого збору відноситься до виконавчих документів відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 3 Закону.

Постає питання: чи можна стягувати виконавчий збір, якщо виконавчий документ передано на виконання до приватного виконавця, котрий стягує основну винагороду?

Так, приписами пункту 1 частини 1 статті 42 Закону встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця.

Приписами частини 3 статті 45 Закону визначено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Отже, за сутнісним змістом виконавчий збір і основна винагорода приватного виконавця тотожні поняття.

Відмінність полягає лише у тому, до якого бюджету спрямовуються кошти (Державний бюджет України і бюджет приватного виконавця).

Приписами частини 8 статті 27 Закону встановлено, що під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.

У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Така норма права спрямована, щоб не допустити одночасного (в один період часу відкриття двох аналогічних виконавчих проваджень) стягнення подвійної плати за відкриття виконавчого провадження до Державного бюджету України і бюджету приватного виконавця.

Ініціювати і реалізувати передачу виконавчого документа від органу державної виконавчої служби до приватного виконавця може стягувач, подавши заяву про повернення виконавчого документу та звернувшись з ним повторно.

У даному випадку так і відбулося.

Наказ Господарського суду Івано-Франківської області виконувався приватним виконавцем, який виніс постанову про стягнення основної винагороди.

Виконавча служба не закінчила виконавче провадження про стягнення виконавчого збору, хоча втратила право на стягнення коштів з дня відкриття провадження приватним виконавцем.

З огляду на викладене, виконавчий збір та основна винагорода приватного виконавця є одною й тою ж сумою коштів, що стягується у відповідному розмірі за примусове виконання рішення (10 відсотків), тобто коштами виконавчого провадження. При цьому, з урахуванням приписів ст.45 Закону № 1404-VIII стягненню з боржника підлягає лише або виконавчий збір або основна винагорода приватного виконавця; подвійне стягнення вказаних коштів виконавчого провадження не допускається.

Судом встановлено, що на час винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з позивача виконавчого збору, такий виконавчий документ, як постанова приватного виконавця про стягнення основної винагороди з позивача ще до примусового виконання не пред`являлась, фактичне її виконання ще не здійснювалось, а тому наявність такої постанови свідчить про подвійне стягнення з боржника вищевказаних коштів.

Судом встановлено, що на час розгляду даної справи наявні були два виконавчі провадження предметом яких, окрім іншого, є стягнення з позивача виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням наказу Господарського суду Івано-Франківської області, що за своєю суттю є стягненням подвійної суми, що не передбачено чинним законодавством.

Враховуючи фактичні обставин справи та вищевикладений висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21 липня 2022 року у справі №320/6215/19, суд, на підставі ч.6 ст.7 КАС України, вважає за потрібне застосувати у спірних правовідносинах аналогію закону, описану у вищезазначеній постанові Верховного Суду.

Захист порушеного права полягає у зобов`язанні відповідача закінчити виконавче провадження щодо стягнення виконавчого збору на підставі приписів частини 8 статті 27 Закону, яка встановлює окрему підставу закінчення виконавчого провадження.

При цьому суд вважає, що такий спосіб захисту, повністю відновить порушені права позивача.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відкриття виконавчого провадження №71450387 про стягнення з ТзОВ "РОН-ТЕХ" 315 001,79 грн виконавчого збору в користь ВДВС у м. Івано-Франківську, то суд вважає, що в її задоволенні слід відмовити, оскільки приватним виконавцем прийнято до виконання виконавчий документ 04.04.2023, а головним державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору 03.04.2023, тобто ще до відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем.

Тому, повертаючи виконавчий документ, у державного виконавця виник обов`язок відкрити виконавче провадження щодо стягнення з боржника виконавчого збору.

Також, суд зазначає, що приватним виконавцем стягнуто основну винагороду у розмірі 135658,85 грн (а.с.52-53).

Підсумовуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження №71458997 приватним виконавцем виконавчого округу Івано-Франківської області від 04.04.2023 проводилося стягнення виконавчого збору в розмірі 201216,57 грн (платіжна інструкція від 01.11.2023 №17678 (а.с.82)), всупереч вимог ч.8 ст. 27 Закону №1404-VIII, а тому позов слід задовольнити частково шляхом зобов`язання Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження №71450387 щодо виконання постанови від 27.10.2023 №70177706 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОН-ТЕХ" виконавчого збору у сумі 315 001,79 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією на переказ готівки від 20.11.2023 №ПН2944903 підтверджується сплата позивачем судового збору за звернення до суду із даним позовом у розмірі 2684,00 грн.

Доказів понесення сторонами будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, відтак підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача частина сплаченого ним суми судового збору у розмірі 1342,00 грн, що пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОН-ТЕХ" (код ЄДРПОУ 41251364, вул. Барнича, 4, м. Івано-Франківськ, 76011) до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій - задовольнити частково.

Зобов`язати Івано-Франківський відділ державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження №71450387 щодо виконання постанови від 27.10.2023№70177706 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОН-ТЕХ" виконавчого збору у сумі 315001,79 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОН-ТЕХ" (код ЄДРПОУ 41251364, вул. Барнича, 4, м. Івано-Франківськ, 76011) частину судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1342 (одну тисячу триста сорок дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.