Рішення

від 11.12.2023 по справі 640/11163/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 року № 640/11163/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-райз» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Топ-Райз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.10.2021 № 07860407096, № 07860007096, № 07860607096.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2022 відкрито провадження в адміністративній справі.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», який набрав чинності 15.12.2022 встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На адресу Київського окружного адміністративного суду 29.05.2023 від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали цієї адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Василенко Г.Ю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2023 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки позивача, покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є безпідставними та спростовані позивачем належними первинними документами, отже такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності. Позивач наголосив, що надана ним поворотна фінансова допомога за договором позики повернута у повному обсязі на момент перевірки, тож відсутні підстави вважати її безповоротною фінансовою допомогою та застосовувати абз. «ґ» підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Податкового кодексу України.

Представником відповідача подано письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що спірні рішення прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені податковим законодавством, за результатами перевірки позивача, якою виявлені порушення ним вимог Податкового кодексу України, отже спірні рішення є правомірними і скасуванню не підлягають. Також представник відповідача зазначив, що перевірка позивача проведена з дотриманням встановленого порядку та умов її проведення. Натомість позивачем не було надано до перевірки запитуваних документів, у зв`язку з чим перевіряючими складено відповідний акт. Документи були надані пізніше встановленого строку 16.09.2021, окрім виписок по рахунку. Окрім того, під час перевірки було встановлено, що станом на 16.09.2021 Товариству не повернена фізичною особою поворотна фінансова позика у розмірі 2871783 грн, натомість ним не виконана функція податкового агента та не сплачено податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. Також Товариством не виконано функцію податкового агента за операціями купівлі-продажу нерухомого майна, за якими фізичною особою не перераховано вартість такого майна.

Представником позивача подано письмову відповідь на відзив, в якій наголошено, що доводи відповідача не підтверджені документально та не відповідають дійсності, натомість наводяться неправдиві відомості щодо ненадання Товариством під час перевірки витребуваних документів, які, у той же час, вибірково наводяться інспекторами в акті перевірки.

На підставі положень статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням єдиного учасника Товариства від 12.07.2021 прийнято рішення про припинення Товариства шляхом ліквідації та призначено ліквідатора.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 23.09.2021 № 71685/Ж5/26-15-07-03-02 (далі - акт).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:

1.пункту 63.3. статті 63 Податкового кодексу України, пункту 8.4. Порядку обліку платників і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, щодо неподання повідомлень форми № 20-ОПП у 2017 та 2018 роках;

2. пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо несвоєчасного подання звітності з єдиного соціального внеску за січень 2019 року;

3. підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 з урахуванням підпункту 164.2.6. та підпункту 164.2.17 «ґ» підпункту «е» підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164, пунктів 164.2., 164.5. статті 164, пункту 167.1. статті 167, пункту 171.2. «а» статті 171 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб до бюджету в розмірі 912038,94 грн;

4.статті 51, пункту 70.16. статті 70, підпункту 176.2. «б» пункту 176.2. статті 176 Податкового кодексу України, щодо подання не у повному обсязі податкових розрахунків (форма № 1-ДФ) за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2017 року, за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2018 року, за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2019 року;

5. підпункту 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 з урахуванням пунктів 1.3. та 1.6. пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ, підпункту 164.2.6. та підпункту 164.2.17 «ґ» пункту 164.2. підпункту «е» підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164, пункту 171.2. «а» статті 174 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено зобов`язання з військового збору у сумі 70076,74 грн;

6. підпункту 266.9.1. пункту 266.9. статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки всього в сумі 37779,63 грн, у тому числі за 2017 рік в сумі 21240,20 грн, за 2018 рік у сумі 16539,43 грн;

7. підпункту 266.7.5. пункту 266.7. статті 266 Податкового кодексу України, а саме неподання податкових декларацій по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДПС у м. Києві за 2017 та 2018 роки.

Висновки акту сформовані на підставі таких обставин, встановлених під час перевірки позивача.

В акті зазначено, що ліквідатором Товариства станом на 14.09.2021 на 17:00 не були надані запитувані документи, про що складено акт від 14.09.2021 № 4592/Ж6/26-15-07-03-02. Документи пред`явлено до перевірки 16.09.2021, окрім інформації про рух або відсутність руху коштів по р/р № НОМЕР_1 , відкритому у ПАТ «Платинум Банк» за період з 01.01.2017 по 17.10.2017, оборотно-сальдових відомостей по рахунку за період з 01.07.2021 по 16.09.2021. Також не надано на запит пояснень стосовно ненарахування та несплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та неподання звітів по зазначеному податку, при наявності об`єктів нерухомого майна за період з 01.01.2017 по 19.03.2021.

Перевіркою повноти визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 16.09.2021 встановлено його заниження, а саме:

1.Під час перевірки встановлено, що Товариство надавало поворотну фінансову позику ОСОБА_1 за договором від 03.02.2015 № 1/П-2015, яка перераховувалась на розрахунковий рахунок фізичній особі на загальну суму 3 183 900 грн. Станом на 01.01.2017 залишок неповернутої суми становив 1 398 635 грн. За період, що перевірявся, Товариством перераховано на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 785 265грн. Відповідно до банківських виписок фізичною особою частково повернуто позику в сумі 312 117 грн. Залишок неповернутої позики станом на 16.09.2021 становить 2 871 783 грн.

Засновниками прийнято рішення про припинення Товариства. Станом на 16.09.2021 поворотна фінансова позика у розмірі 2871783 грн Товариству не повернута.

Відповідно до фінансової звітності малого підприємства (ліквідаційний) від 20.09.2021 дебіторська заборгованість відсутня. Одночасно, під час проведення перевірки, підтверджуючі документи, які б свідчили про повернення фізичною особою грошових коштів не надано.

У зв`язку з наведеним відповідач дійшов висновку, що Товариством не нараховано та перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, як податковим агентом ОСОБА_1 в розмірі 516920,94 грн (виходячи з таких даних: сума наданої позики 3183900 грн, сума повернутої позики 312117 грн, залишок неповернутої позики 2871783 грн).

2.Перевіркою повноти визначення податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 16.09.2021 встановлено його заниження, а саме на утримання вказаного податку із суми доходу, утвореного при продажу Товариством двох нежилих приміщень фізичній особі ОСОБА_1 за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 27.07.2018 № 170 та 171. Вартість майна становила, відповідно, 1643000 грн та 157000 грн. Натомість до перевірки Товариством не надано підтверджуючі документи, які б свідчили про перерахування фізичною особою грошових коштів за вказаними договорами.

Відповідно до фінансової звітності малого підприємства (ліквідаційний) від 20.09.2021 дебіторська заборгованість відсутня.

У зв`язку з наведеним відповідач дійшов висновку, що Товариством не нараховано та перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в сумі 395118 грн, як податковим агентом ОСОБА_1 з доходу у вигляді вартості нерухомого майна на загальну суму 1800000 грн, наданих безоплатно фізичній особі.

Відповідно, у зв`язку з вищенаведеними виявленими порушеннями, перевіркою встановлено неутримання та неперерахування Товариством до бюджету військового збору в сумі 43076,74 грн, як податковим агентом ОСОБА_1 , по неповернутій ним позиці за договором № 1/П-2015, а також несплаченій сумі вартості майна за договорами купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 27000 грн військового збору.

3.Перевіркою дотримання вимог заповнення та подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ, встановлено своєчасне, але не у повному обсязі подання податкового розрахунку за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2017 року, за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2018 року, за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2019 рок щодо наданої поворотної фінансової допомоги ОСОБА_1 з ознакою доходу « 153».

До акту перевірки позивачем подавалися заперечення від 07.10.2021 № 07/21-20, які були розглянуті відповідачем та залишені без задоволення, а висновки акту без змін.

На підставі акта відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

-від 29.10.2021 № 07860407096, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 1140048,67 грн (912038,94 грн за податковим зобов`язанням, 228009,73 грн за штрафними санкціями);

-від 29.10.2021 № 07860007096, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору в сумі 87595,92 грн (70076,75 грн за податковим зобов`язанням, 17519,18 грн за штрафними санкціями);

-від 29.10.2021 № 07860607096, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1020 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку 18.11.2021 до Державної податкової служби України, за результатом чого оскаржувані рішення були залишені без змін, а скарга-без задоволення.

Разом з тим, з поданих позивачем до позовної заяви доказів, судом встановлені такі обставини, які мають значення для всебічного, повного та об`єктивного розгляду даної справи і враховані судом при даного рішення.

Між Товариством та ОСОБА_1 (по договору - Засновник) укладено договір №ФП 26/09-2013 від 26.09.2013 (далі - Договір) про надання поворотної фінансової допомоги (з урахуванням додаткової угоди від 01.11.2013), за умовами якого Засновник надає Товариству поворотну фінансову допомогу, а Товариство зобов`язується повернути надані грошові кошти у порядку та на умовах, передбачених Договором (пункт 1.1.).

Поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 2 500 000 грн без ПДВ. Перша частина поворотної фінансової допомоги в розмірі 240 000 грн без ПДВ надається Засновником не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати підписання даного Договору (пункту 2.1.).

Поворотна фінансова допомога надається Товариству на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (пункт 2.2.).

Поворотна фінансова допомога надається на протязі 1 року з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів до каси Товариства, або перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з особового або іншого рахунку Засновника (пункт 2.3.).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.12.2017 включно (пункт 3.1.).

Згідно з квитанціями до прибуткових касових ордерів та прибуткових касових ордерів № 1 від 01.10.2013, № 2 від 14.10.2013, № 3 від 18.10.2013, № 4 від 24.10.2013, № 5 від 04.11.2013, № 6 від 13.11.2013, № 7 від 18.11.2013, № 8 від 26.11.2013, Товариством прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 2 500 000 грн в рахунок виконання договору №ФП26/09-2013

Також між Товариством та ОСОБА_1 (по договору - Засновник) укладено договір №ФП 19/09-2014 від 19.09.2014 (далі - Договір) про надання поворотної фінансової допомоги (з урахуванням додаткової угоди від 19.01.2015), за умовами якого Засновник надає Товариству поворотну фінансову допомогу, а Товариство зобов`язується повернути надані грошові кошти у порядку та на умовах, передбачених Договором (пункт 1.1.).

Поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 367 750 грн без ПДВ. Перша частина поворотної фінансової допомоги в розмірі 149000 грн без ПДВ надається Засновником не пізніше ніж через 5 робочих днів з дати підписання даного Договору (пункту 2.1.).

Поворотна фінансова допомога надається Товариству на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (пункт 2.2.).

Поворотна фінансова допомога надається на протязі 1 року з дати підписання даного Договору шляхом внесення грошових коштів до каси Товариства, або перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з особового або іншого рахунку Засновника (пункт 2.3.).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31.12.2018 включно (пункт 3.1.).

Згідно з квитанціями до прибуткових касових ордерів та прибуткових касових ордерів № 1 від 22.09.2014, № 2 від 23.09.2014, № 3 від 24.09.2019, Товариством прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 367750 грн в рахунок виконання договору №ФП19/09-2014.

Між позивачем (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір позики № 1/П-2015 від 03.02.2015, за умовами якого Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі 3 185 310 грн, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму позики. Позикодавець надає позику протягом трьох років з моменту підписання договору. Позика повинна бути повернута до 31.12.2018. Позика може бути повернута одноразово або частинами.

Відповідно до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.01.2019 б/н, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , маючи один до одного зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України зарахувати зустрічні однорідні вимоги, що випливають з договорів:

про надання поворотної фінансової допомоги від 26.09.2013№ ФП 26/09-2013, за яким Товариство є позичальником, а ОСОБА_1 позикодавцем при виконанні грошового зобов`язання в сумі 2 500 000 грн, строк виконання настав 31.12.2017;

позики № 1/П-2015 від 03.02.2015, за яким Товариство є позикодавцем, а ОСОБА_1 позичальником, при виконанні грошового зобов`язання в сумі 2 955 345 грн, строк виконання настав 31.12.2018;

Зарахування здійснено на підставі статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України в сумі 2 500 000 грн (пункт 2).

Підписання цього договору сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій одна до одної (пункт 3).

Після підписання цього договору залишок за договором № 1/П-2015 від 03.02.2015 становитиме 455 345 грн.

Також, відповідно до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 16.01.2019 б/н, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 , маючи один до одного зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України зарахувати зустрічні однорідні вимоги, що випливають з договорів:

про надання поворотної фінансової допомоги від 19.09.2014 № ФП 19/09-2014, за яким Товариство є позичальником, а ОСОБА_1 позикодавцем при виконанні грошового зобов`язання в сумі 367750 грн, строк виконання настав 31.12.2018;

позики № 1/П-2015 від 03.02.2015, за яким Товариство є позикодавцем, а ОСОБА_1 позичальником, при виконанні грошового зобов`язання в сумі 455345 грн, строк виконання настав 31.12.2018;

Зарахування здійснено на підставі статті 601 Цивільного кодексу України та статті 203 Господарського кодексу України в сумі 367750 грн (пункт 2).

Підписання цього договору сторонами свідчить про відсутність будь-яких претензій одна до одної (пункт 3).

Після підписання цього договору залишок за договором № 1/П-2015 від 03.02.2015 становитиме 87595 грн.

Згідно з банківської виписки за період з 01.01.2017 по 31.08.2021 ОСОБА_1 перерахував Товариству грошові кошти в сумі 233565 грн в рахунок погашення позики за договором № 1/П-2015.

Згідно з прибутковими касовими ордерами та квитанціями до них: № 1 від 15.03.2019, №2 від 10.04.2019, № 3 від 15.05.2019, № 4 від 12.06.2019, № 5 від 19.07.201, № 6 від 12.08.2019, № 7 від 10.09.2019, № 8 від 11.10.2019, № 9 від 12.11.2019, № 10 від 14.11.2019, № 11 від 12.12.2019, № 1 від 13.01.2020, № 2 від 13.02.2020, № 3 від 16.03.2020, № 4 від 16.04.2020, № 5 від 20.07.2020, № 6 від 17.08.2020, № 7 від 18.09.2020, № 8 від 19.10.2020, № 9 від 13.11.2020, № 11 від 14.12.2020, № 1 від 14.01.2021, № 2 від 19.02.2021, № 3 від 15.03.2021, № 4 від 12.04.2021, №5 від 18.05.2021, № 6 від 17.06.2021, № 7 від 19.07.2021, №13 від 11.11.2021, Товариство прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 83 995 грн в рахунок погашення позики за договором № 1/П-2015.

Відповідно до листа ОСОБА_1 від 08.11.2021 на адресу ліквідатора Товариства, він повідомив, що станом на дату написання листа позика за договором № 1/П-2015 майже повністю ним повернута, що підтверджується прибутковими касовими ордерами та квитанціями з банку, борг складає 236 грн. також, 15.01.2019 відбулось зарахування однорідних вимог за договором № ФП 26/09-2013 в розмірі 2500000 грн та 16.01.2019 відбулось зарахування однорідних вимог за договором ФП 19/09-2014 на суму 367750 грн. Просив повідомити, на які банківські реквізити перерахувати залишок боргу.

Таким чином, виходячи з наведених обставин судом встановлено, що ОСОБА_1 повернуто Товариству позику на суму 3 185 310 грн за договором № 1/П-2015 у повному обсязі шляхом: зарахуванням однорідних вимог в сумі 2 867 750 грн, перерахування коштів на рахунок Товариства в сумі 233 565 грн (банківська виписка за період з 01.01.2017 по 31.08.2021) та шляхом внесення готівки в касу Товариства в сумі 83 995 грн (за прибутковими касовими ордерами).

Разом з тим, в акті перевірки зазначено, що залишок неповернутої ОСОБА_1 . Товариству позики станом на 16.09.2021 становить 2 871 783 грн, що зважаючи на наведені обставини (підтверджені документально), не відповідають дійсності. Фактично станом на 16.09.2021 залишок несплаченої ОСОБА_1 . Товариству позики становив лише 236 грн, який був ним сплачений 11.11.2021, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 13.

Відповідно, висновки відповідача, наведені в акті, щодо не нарахування та не перерахування Товариством до бюджету податку на доходи фізичних осіб, як податковим агентом ОСОБА_1 в розмірі 516920,94 грн, вважаючи неповернуту суму позики в розмірі 2 871 783 грн оподатковуваним доходом, - помилковими.

Відповідно, виходячи з наведеного в сукупності, Товариство не є по відношенню до ОСОБА_1 податковим агентом, тож не має нести зобов`язань по сплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору по договірним взаємовідносинам з ним.

Окрім того, між Товариством (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) 27.07.2018 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 171, за яким Продавець передає у власність Покупця нерухоме майно приміщення № ІІІ (групи приміщень № 5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 41,9 кв.м.), а Покупець приймає у власність об`єкт продажу та зобов`язується сплатити за нього грошову суму відповідно до умов цього договору. Продаж вчиняється за домовленістю сторін за 157 000 грн без ПДВ, які Покупець зобов`язується перерахувати до 27.07.2020 на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до прибуткових касових ордерів № 8 від 17.08.2021, № 9 від 13.09.2021, №10 від 28.10.2021, № 11 від 11.11.2021, Товариство прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 157000 грн в рахунок погашення вартості нерухомого майна за договором купівлі-продажу № 171.

Між Товариством (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) 27.07.2018 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №170, за яким Продавець передає у власність Покупця нерухоме майно приміщення № 5, приміщення № ІІ 5-го поверху, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 846,6 кв.м.), а Покупець приймає у власність об`єкт продажу та зобов`язується сплатити за нього грошову суму відповідно до умов цього договору. Продаж вчиняється за домовленістю сторін за 1643000 грн без ПДВ, які Покупець зобов`язується перерахувати до 27.07.2020 на розрахунковий рахунок Продавця.

Відповідно до прибуткового касового ордеру № 12 від 11.11.2021, Товариство прийнято від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1643000 грн в рахунок погашення вартості нерухомого майна за договором купівлі-продажу № 170.

Згідно з рішенням єдиного учасника Товариства від 11.11.2021 ліквідатор Товариства повідомила, що ліквідаційної процедури було встановлено наявність боргу ОСОБА_1 перед Товариством за договором позики № 1/П-2015 в розмірі 236 грн та за договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 27.07.2018 №№ 170, 171, відповідно, в розмірі 1643000 грн та в розмірі 157000 грн. ОСОБА_1 за договором позики № 1/П-2015 погасив борг повністю в сумі 236 грн через касу Товариства 11.11.2021. За договорами купівлі-продажу також погасив борги у повному обсязі.

Кошти отримані під час ліквідаційної процедури були розподілені на оплату заробітної плати, податків та зборів. Залишок коштів як чистий прибуток було вирішено спрямувати на виплату ліквідатору дивідендів в сумі 1662735,83 грн, з яких визначено сплатити ПДФО в сумі 149646,22 грн та військовий збір 24941,04 грн.

Відповідно до запиту від 04.08.2021 № 07/21-15 на адресу ГУ ДПС у м. Києві, ліквідатор Товариства просив надати інформацію про всі рахунки, які були відкриті в банківських установах для Товариства за період з 02.11.2012 по дату запиту.

У відповідь на запит, листом від 16.08.2021 № 78863/6/26-15-12-01-21 ГУ ДПС у м. Києві повідомило ліквідатора Товариства про наявність одного рахунку у ПАТ «МТБ БАНК» UA803281680000000026008424991 від 09.08.2013.

Відповідно до запиту від 13.09.2021 № 07/21-19 на адресу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ліквідатор Товариства просив надати виписку по рахунку у ПАТ «Платинум Банк» № НОМЕР_1 (відкритий 16.11.2012, закритий 17.10.2017) за період з 01.01.2017 по дату закриття.

У відповідь на запит, листом від 08.10.2021 № 57-13965/21 Фонд повідомив ліквідатора Товариства, що рахунок № НОМЕР_1 було закрито 17.10.2017. Згідно з наданою випискою за період з 01.01.2017 по 17.10.2017 рахунок мав нульові показники.

Листом від 10.11.2021 № 07/21-23 ліквідатор Товариства надіслала ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС у м. Києві фінансову звітність малого підприємництва станом на 10.11.2021.

Таким чином, виходячи з наведених обставин судом встановлено, що ОСОБА_1 у повному обсязі сплачено вартість нерухомого майна за договорами купівлі-продажу від 27.07.2018 № 170 (1 643 000) та № 171 (157 000 грн).

За наслідками отримання оплати від ОСОБА_1 за договорами № 170 та № 171 купівлі-продажу нерухомого майна, Товариством було здійснено оплату єдиного податку в сумі 49077,62 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2335483014.1 від 11.11.2021.

При цьому, на момент перевірки ОСОБА_1 фактично було сплачено 36779,38 грн у рахунок погашення вартості нерухомого майна за договором купівлі-продажу № 171.

Проте вже станом на момент оскарження спірних податкових повідомлень-рішень відповідача до ДПС України, тобто станом на 18.11.2021, ОСОБА_1 у повному обсязі було сплачено вартість нерухомого майна за відповідним договорами купівлі-продажу (останній платіж здійснено 11.11.2021) та необхідні податки, що було проігноровано ДПС України з незрозумілих суду причин.

Враховуючи наведені обставини, Товариство зверталося до відповідача із заявою від 16.02.2022 № 07/21-28 та просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.10.2021 №07860407096, №07860007096.

Керуючись наведеними обставинами та вважаючи протиправними податкові повідомлення-рішення відповідача від 29.10.2021 №07860407096, №07860007096, №07860607096, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У свою чергу Податковий кодекс України (далі Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Кодекс визначає, що податкове законодавство ґрунтується, зокрема на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу).

За приписами підпункту 14.1.257. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Правовою основою для отримання поворотної фінансової допомоги є договір позики. Відносини за договором позики регулюються статтями 1046 1053 Цивільного кодексу України.

При цьому, згідно з підпунктом 14.1.47. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, окрім іншого, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1. статті 163 Кодексу).

Статтею 164 Кодексу визначено базу оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом (пункту 164.1. статті 164 Кодексу).

Згідно з підпунктом 164.2.6. пункту 164.2. статті 164 Кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно із цим Кодексом.

Відповідно до підпунктів «б», «ґ», «е» підпункту 164.2.17. пункту 164.2. статті 164 Кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються також: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді, зокрема, вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств; суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу); вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Не є додатковим благом сума знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об`єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 цієї статті.

Відповідно до пункту 164.5. статті 164 Кодексу, під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об`єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (пункт 167.1. статті 167 Кодексу).

Оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом (пункт 168.1. статті 168 Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Кодексу).

Згідно з пунктом 18.1. статті 18 Кодексу податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до підпункту 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

За приписами пунктів 172.2., 172.3., 172.7. статті 172 Кодексу, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості (крім операцій з відчуження житлової нерухомості банками в порядку звернення стягнення за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті), зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу (5 %).

Дохід від продажу об`єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об`єкта, визначеної суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку.

Одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об`єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Крім того, доходи, визначені статтею 163 Кодексу, є об`єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу (підпункт 1.5. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу ).

За підпунктом 1.7. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Таким чином, обов`язок утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору, виникає у податкового агента, зокрема, у разі надання фізичній особі додаткових благ у вигляді, окрім іншого, безповоротної фінансової допомоги та/або вартості майна, безоплатно отриманого платником податку.

Натомість, виходячи зі встановлених, документально підтверджених у справі обставин у взаємозв`язку з наведеними нормами податкового законодавства, суд доходить висновку, що між Товариством та фізичною особою ОСОБА_1 існували договірні відносини поворотної фінансової допомоги, позики та купівлі-продажу нерухомого майна, зобов`язання за якими, у тому числі Товариством по сплаті податку як податковим агентом за договорами купівлі-продажу майна, виконані сторонами у повному обсязі та в межах строків позовної давності, тож помилковими є висновки податкового органу щодо ненарахування та несплати Товариством податку на доходи фізичної особи ОСОБА_1 в сумі 912038,94 грн, а також військового збору в сумі 70076,75 грн, які покладені відповідачем в основу прийняття спірних рішень.

Відповідно, за наведених вище мотивів та враховуючи встановлені документально підтверджені обставини справи, суд вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають критеріям правомірності та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень. Натомість позивачем доведена належними та допустимими доказами їх протиправність.

Вищенаведене в сукупності свідчить про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 29.10.2021 №07860407096, №07860007096, №07860607096 та наявність правових підстав для їх скасування.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 7443,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Водночас, за приписами частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, з аналізу наведених правових норм убачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Також, на підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17 та від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

Враховуючи зазначене, оскільки позивачем не надано доказів на обґрунтування понесених ним заявлених витрат на правничу допомогу адвоката, такі вимоги не вирішуються при прийнятті даного рішення.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-Райз» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві від 29.10.2021 № 07860407096, № 07860007096, № 07860607096.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Топ-Райз» (код ЄДРПОУ 38464796) сплачений судовий збір в сумі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) гривні 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.