Рішення

від 08.12.2023 по справі 400/12200/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2023 р. № 400/12200/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Бульби Н.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2023 № 0002125-2413-1419,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2023 № 0002125-2413-1419.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що незважаючи на наявність у нього підстав для звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2021 рік в сумі 12385,20 грн, відповідач протиправно відмовив йому у звільненні від сплати вказаного податкового зобов`язання за 2021 рік.

Окрім того, позивач посилається на ту обставину, що в порушення норм Податкового кодексу оскаржуване ППР за 2021 рік було складене лише 25.01.2023 та надіслане позивачу в березні 2023 року, що також є свідченням протиправності такого податкового повідомлення-рішення, оскільки відповідач мав надіслати його платнику податку до 1 липня 2022 року.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Заперечень від сторін щодо розгляду справи в порядку письмового провадження до суду не надходило.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що звільнення від сплати податків та зборів є однією з форм надання податкової пільги.

Застосування податкової пільги у даних правовідносинах передбачавє наявність двох умов, а саме: 1) власник об`єкта нерухомості є с/г виробником, 2) об`єкт нерухомості призначений для використання безпосередньо у с/г діяльності. Оскільки позивач є фізичною особою-підприємцем, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування, платником єдиного податку 2 групи та проводить свою діяльність відповідно до КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, то сама лише наявність у нього на праві власності об`єкта нерухомості, що призначений для використання безпосередньо у с/г діяльності, не є підставою для звільнення його від сплати податку відповідно до положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПК.

Позивач надав до суду відповідь на відзив, позовні вимоги підтримує з підстав та мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Податковим повідомленням-рішенням №0002125-2413-1419 від 25.01.2023 Відповідачем визначено Позивачу податкове зобов`язання, а саме податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 12385,20 грн. за звітний 2021 рік.

В квітні 2023 року Позивач направив Відповідачу листа про те, що бажає скористатися звільненням від сплати відповідного податку та просив відізвати податкове повідомлення-рішення №0002125-2413-1419 від 25.01.2023, а також повідомити про результати розгляду вказаного листа, а саме про звільнення від сплати податку.

27 квітня 2023 року Відповідач надіслав Позивачу повідомлення про неможливість звільнення зазначеного майна від вказаного виду податку.

Висновком КП «Вознесенське МБТІ» №0016.2023 від 16.05.2023 за результатами проведення обстеження нежитлової будівлі (складу для зберігання зерна), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1032,6 кв.м та перебуває у власності Позивача (відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_1 від 08.06.2010, встановлено відповідність вказаного об`єкту коду 1271.3 згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-200, що відноситься до будівель сільськогосподарського призначення.

У травні 2023 року позивач направив на адресу Відповідача інформацію, яка документально підтверджує приналежність будівлі (об`єкта оподаткування) за цільовим функціональним призначенням, а саме висновок №0016.2023 від 16.05.2023 за результатами проведення обстеження нежитлової будівлі складу А-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 1032,6 кв.м., та перебуває у його власності згідно свідоцтва про право власності НОМЕР_1 .

При цьому Позивач повідомив, що оскільки в ході обстеження встановлено відповідність вказаного об`єкту коду 1271.3 згідно з державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-200, що відноситься до будівель сільськогосподарського призначення, то він бажає скористатися звільненням від сплати відповідного податку.

На звернення позивача щодо звільнення його від сплати податку, відповідач відмовив, обґрунтовуючи це тим, що вказаний об`єкт нерухомості не використовується заявником при здійсненні с/г діяльності, оскільки така не зареєстрована відповідно до норм чинного законодавства як один із основних видів діяльності позивача як суб`єкта підприємницької діяльності (відповідно до даних, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Не погодившись із вказаним рішенням позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст.2 КАС України, суд виходить із такого.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі ПК України) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України).

Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України визначені об`єкти, які не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з абз. «ж» вказаної статті, не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 цей клас включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси та т. ін.

Таким чином, в розумінні абз. «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.

Таким чином, фізичні особи, які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою КВЕД з урахуванням Класифікатора ДК 016-2010, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, володіють та використовують будівлі, споруди, віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»

(код 1271) Класифікатора ДК 018-2000, відносяться до сільськогосподарських товаровиробників з метою визначення об`єкта оподаткування згідно з абз. «ж» п. п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

Як встановлено судом, позивач має у власності нежитлову будівлю (склад), що віднесена до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що підтверджується відповідним висновком, яка знаходиться за адресою: Миколаївська область, Вознесенськи район (колишній Єланецький район), с. Ясногородка, Комплекс будівель та споруд №1 буд. №14/1, загальною площею 1032,6 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно.

Вказані обставини не заперечується відповідачем.

Позивач стверджує, що вказаний об`єкт нерухомості не здається ним в оренду, лізинг, позичку та використовується ним для здійснення сільськогосподарської діяльності, а саме - зберігання сільськогосподарської продукції (пшениці, ячменю, сої, кукурудзи тощо) вирощеній на землі, що перебуває в нього на праві оренди та праві власності, у зв`язку з чим він має право на податкову пільгу.

Суд критично оцінює доводи позивача в цій частині, оскільки жодних доказів на підтвердження цих обставин позивач не надав.

Позивачем зазначені кадастрові номери земельних ділянок та надані до матеріалів справи копії витягів з інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки:

-на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 4823084200:02:000:0482, площею 5.7563 га, цільове призначення: для ведення товарного с/г виробництва, дата державної реєстрації права 16.02.2023;

- на праві оренди належить земельна ділянка з кадастровим номером 4823084200:02:000:0474, площею 3 га, цільове призначення: для ведення товарного с/г виробництва, дата державної реєстрації права 02.03.2020.

Проте жодних доказів на підтвердження тих обставин, що позивач здійснював сільськогосподарську діяльність на вказаних земельних ділянках за звітний 2021 рік позивачем до суду не надано.

Як встановлено судом, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач як фізична особа-підприємець провадить свою діяльність відповідно до КВЕД 47.11 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Позивачем подана податкова декларація за 2021 рік платника єдиного податку та задекларовано дохід від роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. Доходів від вирощування сільськогосподарської продукції позивачем не задекларовані.

Таким чином, сама лише наявність у нього на праві власності об`єкта нерухомості, що призначений для використання безпосередньо у с/г діяльності, не є підставою для звільнення його від сплати податку відповідно до положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПК.

Щодо посилання позивача на те, що оскаржуване ППР було складене контролюючим органом на надіслане йому з порушенням строків, встановлених Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, відповідно до пп. 266.7.2. ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Поряд з цим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, який набрав чинності 17.03.2022, зупинено дію пункту 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

Натомість вищенаведеним Законом України внесено зміни до статті 102 ПК України шляхом доповнення її пунктом 102.9 такого змісту:

« 102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Окрім того, вищевказаним Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 69. Ним, серед іншого, передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 69.9).

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан, строк дії якого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023 і від 06.11.2023 № 734/2023 продовжено з 05 години 30 хвилин відповідно 26.03.2022 строком на 30 діб, з 25.04.2022 строком на 30 діб, з 25.05.2022 строком на 90 діб, з 23.08.2022 строком на 90 діб, з 21.11.2022 строком на 90 діб, з 19.02.2023 строком на 90 діб, з 20.05.2023 строком на 90 діб, з 18.08.2023 строком на 90 діб та з 16.11.2023 строком на 90 діб.

Тобто воєнний стан в Україні діє з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 по 05 години 30 хвилин 14.02.2024.

Пунктом 1 розділу І Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, пункт 102.9 статті 102 ПК України виключено.

З вищенаведеного слідує, що на період з 18.03.2020 по 31.07.2023 включно строки, визначені податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були зупинені.

Таким чином, суд не може брати до уваги твердження позивача про те, що оскаржуване повідомлення-рішення від 25.01.2023 № 0002125-2413-1419 було складено контролюючим органом з порушенням строків, передбачених чинним законодавством.

Суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Позивач не навів підстав для визнання оспорюваного рішення протиправним.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 25.01.2023 № 0002125-2413-1419.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 44104027) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2023 № 0002125-2413-1419 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повне рішення складено 08.12.2023.

Суддя Н.О. Бульба