Ухвала

від 11.12.2023 по справі 520/26119/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

11 грудня 2023 року справа №520/26119/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ніколаєва Ольга Вікторівна, розглянувши заяву адвоката Дзісь Андрія Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду і додані до неї документи

за позовною заявою ОСОБА_1

доХарківської обласної державної адміністрації

провизнання протиправним, скасувати рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської обласної державної адміністрації (далі по тексту відповідач, площа Свободи, 5, Держпром, 7 під`їзд, 3 поверх, місто Харків, Харківська область, 61022, код ЄДРПОУ: 03491286), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Харківської обласної держаної адміністрації з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, оформленого протоколом №11 від 29.10.2021 про відмову ОСОБА_1 у видачі посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1 серії А та визнання недійсним посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1 серії НОМЕР_2 , виданого 12.06.2003;

- зобов`язати Харківську обласну державну адміністрацію в особі комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році категорії 1.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 позовну заяву у цій справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом. На адресу суду у строк, встановлений судом, позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом з заявою про поновлення пропущеного строку звернення, згідно якої заявник просив вважати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити позивачу строк звернення до суду у даній справі.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилався на уведення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, та зазначив, що є людиною похилого віку.

Дослідивши подану заяву, суд враховує правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, згідно якої, зокрема, при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21.05.2021 у справі №1.380.2019.006107, від 22.07.2021 у справі №340/141/21, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20 та від 12.09.2022 у справі №120/16601/21-а.

При цьому, ведення активних бойових дій протягом лютого - вересня 2022 року на території міста Харкова та Харківської області і, є загальновідомою обставиною. Вказаний період припав на перебіг строку звернення до суду з позовними вимогами у даній справі.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Так, у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, заява №4451/70, пункти 28-36) Європейським судом з прав людини було визначено, що право на доступ до суду є одним з аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. У цій справі Суд визнав право на доступ до суду як невід`ємний аспект гарантій, закріплених у статті 6, пославшись на принципи верховенства права та недопущення свавілля, покладені в основу більшості положень Конвенції. Разом з тим, право на доступ до суду повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (рішення у справі "Беллє проти Франції" (Bellet v. France), заява №13343/87, пункт 36). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд (рішення у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany ), [ВП] заява № 42527/98, пункт 45 та рішення у справі "Парафія греко-католицької церкви в м. Лупені та інші проти Румунії", (Lupeni Greek Catholic Parish and others v. Romania), [ВП] заява № 76943/11, пункти 84, 86).

Крім того, в пункті 37 Доповіді Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law; прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року (далі - Доповідь Венеціанської комісії) вказано, що верховенство права включає в себе вісім «інгредієнтів: (1) доступність закону (в тому значенні, що закон має бути зрозумілим, чітким та передбачуваним); (2) питання юридичних прав мають бути вирішені нормами права, а не на основі дискреції; (3) рівність перед законом; (4) влада має здійснюватися у правомірний, справедливий та розумний спосіб; (5) права людини мають бути захищені; (6) мають бути забезпечені засоби для розв`язання спорів без надмірних матеріальних витрат чи надмірної тривалості; (7) суд має бути справедливим; (8) дотримання державою як її міжнародно правових обов`язків, так і тих, що обумовлені національним правом.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78), пункт 96 рішення у справі "Кромбах проти Франції" (Krombach v. France, заява № 29731 /96).

У справі «Bellet v. France» (заява №23805/94, пункт 36) Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, виходячи з аналізу вказаного, Верховний Суд звернув увагу на гарантії права на справедливий суд, встановлені Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, прийнятим 16.12.1966 Генеральною Асамблеєю ООН та зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного подана заява про поновлення строку звернення до суду вбачається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки позивачем у повній мірі доведено неможливість звернення до суду саме у встановлені строки у зв`язку із запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022.

Керуючись статтями 12, 171, 257 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву адвоката Дзісь Андрія Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити. Визнати поважними причини звернення до суду ОСОБА_1 у справі №520/26119/23.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовними вимогами у справі №520/26119/23.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строк, визначені частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяОльга НІКОЛАЄВА