Рішення

від 11.12.2023 по справі 600/3784/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Чернівці Справа №600/3784/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Елана" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Елана" (позивач) до Чернівецької митниці Державної митної служби України (відповідач) з такими позовними вимогами:

скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000128/2 від 19.10.2022 через його протиправність;

скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001142 від 19.10.2022 через її безпідставність.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки рішенням про коригування митної вартості товарів з підприємства стягнуто митних платежів на 133985,85 грн більше, ніж у випадку сплати митних платежів за ціною угоди.

Позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими, незаконними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, а викладені у них обставини та підстави порушення митних правил не відповідають дійсності.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позову заяву, в якому зазначив, що при аналізі поданих позивачем до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Вказував, що декларантом неправильно проведено розрахунок митної вартості товару та не підтверджено у встановленому МКУ порядку заявлений рівень митної вартості товарів. Відповідач зазначав, що декларантом подано інвойс та калькуляція б/н. Однак вказана калькуляція не врахована, оскільки відомості, що в ній містяться документально не підтверджують жодну складову товару та тому, що розрахована на 2 кг, а відповідно до МД вага становить 1,98.

Зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнані митними органами митні вартості товару за МД №UA408020/2022/34218 від 23.08.2022. Вказану декларацію взято за основу при визначені рівня митної вартості, оскільки оформлювані за нею товари максимально відповідають за фізичними характеристиками, обсягом, походженням та часом митного оформлення.

Не погоджуючись з відзивом на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.11.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

30.05.2018 між Приватним підприємством "Елана" (Покупець) та юридичною особою OZKAPLAN KARPET IC VE DIS TIC.LTD (Продавець) укладено Контракт №300518 (а.с.20-24).

Згідно п.п. 1.1 Контракту Продавець зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити товар килими, килимові вироби з синтетичних текстильних матеріалів, в кількості, асортименті і по цінам, відповідно до специфікацій, які є невід`ємною частиною контракту і супровідних документів.

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна товару установлюється в доларах (США), включає в себе вартість тари (упаковки), маркірування товару, митного оформлення в державі відправлення.

Пунктом 4.1 Контракту визначено, що кожний товар буде поставлятися у відповідності з характеристикою товару. Стандартний вид упаковки продукції в рулонах з пластиковим покриттям.

Згідно п. 5.1 Контракту строки відвантаження: постачання товару здійснюється із складу Продавця за попередніми заявами Покупця за узгодженням між сторонами в специфікаціях терміни окремими партіями протягом строку дії Контракту.

Пунктом 6.1 Контракту визначено, що оплата по договору здійснюється на наступних умовах: оплата першого відвантаження здійснюється протягом 90-120 днів від дати CMR. У випадку, якщо протягом 90-120 днів надійдуть нові замовлення, то нові замовлення можуть бути розвантажені тільки після повного погашення суми попередніх замовлень.

06.11.2018 укладено доповнення №1 до контракту №300518 від 30.05.2018, згідно якого п. 6.1 Контракту викладено у наступній редакції: Оплата по договору здійснюється на наступних умовах: Оплата товару здійснюється протягом 90-240 днів від дати CMR. Кінцева вартість конкретної поставки фіксується у відвантажувальному інвойсі. Термін виготовлення і постачання товарів складає 40 днів (а.с. 25).

27.02.2019 укладено доповнення №2 до контракту №300518 від 30.05.2018.

24.07.2019 укладено доповнення №3 до контракту №300518 від 30.05.2018.

05.08.2019 укладено доповнення №4 до контракту №300518 від 30.05.2018.

Вказані доповнення стосувались п. 9.1 Контракту щодо юридичної адреси і банківських реквізитів сторін (а.с. 26, 27, 28).

02.09.2020 укладено доповнення №6 до контракту №300518 від 30.05.2018, згідно якого п. 6.1 Контракту викладено у наступній редакції: оплата по договору здійснюється на наступних умовах: передоплата не менше 30 % на розрахунковий рахунок "Продавця" зазначений у даному контракті по факту готовності товару до відвантаження. Оплата товару здійснюється протягом 120 днів від дати CMR. Вартість конкретного постачання фіксується у відвантажувальному інвойсі. Термін виготовлення і постачання товарів складає 40 днів (а.с. 29).

05.09.2022 укладено доповнення №7 до контракту №300518 від 30.05.2018, згідно якого п. 3.1 викладено у наступній редакції: прийом товару за кількістю та асортиментом здійснюється на основі Специфікацій та пакувальних листів.

Пункт 5.1 Контракту викладено у наступній редакції: терміни відвантаження: Постачання товару здійснюється за попередніми заявами Покупця в погоджених між сторонами окремих партіях протягом терміну дії контракту.

Пункт 5.3 Контракту викладено у наступній редакції: Продавець у обов`язковому порядку передає Покупцю з відвантаженим товаром наступні товаро-супровідні документи: сертифікат походження товару; вантажна митна декларація країни відправлення; інвойс; пакувальний лист; специфікація (а.с. 30).

Відповідно до комерційного Інвойсу №IHR2022000000584, виданого OZKAPLAN KARPET IC VE DIS TIC.LTD, на адресу Приватного підприємства "ЕЛАНА" поставлятимуться поліпропіленові поліестерні килими для машинного виробництва на загальну суму 58433,76 доларів США (а.с. 31).

Відповідно до рахунку від 07.10.2022, виставленого компанією OZKAPLAN KARPET IC VE DIS TIC.LTD, вартість перевезення товару по маршруту Туреччина-Україна складає 58433,76 доларів США (а.с. 41, 43).

Вказана інформація також підтверджується довідкою компанії OZKAPLAN KARPET IC VE DIS TIC.LTD від 07.10.2022 (а.с. 44).

18.10.2022 Приватне підприємство "Елана", через посередника КП "Укрброксервіс", з метою проведення митного оформлення товарів до Чернівецької митниці Держмитслужби для митного оформлення електронну митну декларацію №UA408020/2022/047763, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 58433,76 доларів США за курсом валюти 36,5686 (а.с.12).

Для митного оформлення позивачем до митної декларації №UA408020/2022/047763 було додано:

- пакувальний лист б/н від 07.10.2022;

- рахунок-фактура (інвойс) IHR22000000584 від 07.10.2022;

- автотранспортна накладна 000025 від 07.10.2022;

- сертифікат про проходження товару М.М.0659227 від 07.10.2022;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги GIB2022000000069 від 07.10.2022;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 07.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 1 від 06.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 16 від 06.10.2022;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 27.02.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 3 від 24.07.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 4 від 05.08.2019;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 6 від 02.09.2020;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 7 від 05.09.2022;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 300518 від 10.05.2018;

- договір про надання послуг митного брокера 0107 від 01.08.2017;

- договір (контракт) про перевезення 130122 від 13.01.2022;

- інші некласифіковані документи, технічні характеристики б/н 07.10.2022;

- копія митної декларації країни відправлення 22270100EX00081749 від 07.10.2022.

Надання вказаних документів підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001142 від 19.10.2022.

За результатами розгляду митної декларації №UA408020/2022/047763 від 18.10.2022 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000128/2 від 19.10.2022, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом.

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні №UА408000/2022/000128/2 від 19.10.2022 митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

відповідно до п. 5.1 контракту (в редакції доповнення від 05.09.2022 №7) передбачено наявність попередньої заявки на поставку товару. Документ до оформлення не надано;

відповідно до п. 5.5 контракту всі роботи по навантаженню продукції виконує продавець за свій рахунок. А згідно п. 2.1 контракту ціна товару включає в себе вартість тари (упаковки), маркування товару, митного оформлення в країні відправлення. Так, виникає питання щодо включення вартості навантаження, як складової митної вартості до ціни товару. Роз`яснень з цього приводу не надано;

відповідно до п. 6.1 контракту (в редакції доповнення від 02.09.2022 №6) передбачено наявність передплати по факту готовності товару до відвантаження. Відомостей щодо здійснення / не здійснення передплати не надано;

вартість транспортних витрат, доданих до митної вартості товару, оформлення якого здійснюється по МД від 18.10.2022 №UA408020/2022/047763 складає 3900 дол. США. Згідно рахунку від 07.10.2022 №GIB2022000000069 вартість доставки за маршрутом Туречинна-Україна становить 4200 дол. США. В довідці про перевезення від 07.10.2022 транспортні витрати розділено по територіях держав. Оскільки довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат (3900 дол. США).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 МК України декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар);

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження числових значень транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування товару страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів);

- висновків про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);

У рішенні вказано, що декларантом додатково було надано: інвойс від 07.10.2022 №HR2022000000584, який був поданий до митного оформлення; Калькуляція б/н неврахована, оскільки жодна складова товару не підтверджена документально. Також калькуляція не врахована тому, що нарахована на 2 кг, а відповідно до МД вага становить 1,98 (21225/10721,79); Прайс-лист від 19.10.2022 №03091; Заявка №9 від 05.10.2022 дані документи не взяті до уваги, оскільки не спростовують вище зазначені розбіжності.

Митний орган зазначив, що відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів згідно положення п. 1 ст. 55 митним органом буде здійснено корегування митної вартості товару.

В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами тому відповідно до ст. 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. 62.63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані. Оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів, було обрано метод визначення митної вартості резервний. За основу для визначення митної вартсоті взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товару №1 МД №UA408020/2022/34218 від 23.08.2023 "Килими та килимові доріжки для підлоги, машинного виробництва, нетафтинові, нефлаковані, готові, ворсові, виготовлені із синтетичних текстильних матеріалів: - з акрилу, основа із бавовняного джуту: 296 шт., 1045,12 м2, розміри ширина від 0, 8 м до 3,0 м, довжина від 1,5 м до 4,0 м., - з поліестру, основа із із бавовняного джуту: 331 шт., 1049,00 м2, розміри ширина від 0, 6 м до 3,0 м, довжина від 1,1 м до 4,0 м., з поліпропилену та поліестру, основа із бавовняного джуту: 3016 шт., 9888,76 м2, розміри ширина від 0, 6 м до 2,4 м, довжина від 1,1 м до 3,4 м., країна виробництва: Туречинна. Торгівельна марка BAY HALI DOKUMA SAN. TIC LTD. STI", рівень митної вартості 3,52 $/кг.

У висновку запропоновано подання нової митної декларації за ціною товарів, зазначених в рішенні про коригування митної вартості.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, відповідачем було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

Вважаючи протиправними рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000128/2 від 19.10.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001142 від 19.10.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог частин 2 та 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом частин 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

В силу статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Слід зазначити, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Однак, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Судом встановлено, що 18.10.2022 приватне підприємство "Елана", через посередника КП "Укрброксервіс", з метою проведення митного оформлення товару подало до Чернівецької митниці Держмитслужби для митного оформлення електронну митну декларацію №UA408020/2022/047763, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 58433,76 доларів США за курсом валюти 36,5686.

Для митного оформлення позивачем до митної декларації №UA408020/2022/047763 було додано: пакувальний лист б/н від 07.10.2022; рахунок-фактура (інвойс) IHR22000000584 від 07.10.2022; автотранспортна накладна 000025 від 07.10.2022; сертифікат про проходження товару М.М.0659227 від 07.10.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги GIB2022000000069 від 07.10.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 07.10.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 06.10.2022; №16 від 06.10.2022; №2 від 27.02.2019; №3 від 24.07.2019; №4 від 05.08.2019; №6 від 02.09.2020; №7 від 05.09.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 300518 від 10.05.2018; договір про надання послуг митного брокера №0107 від 01.08.2017; договір (контракт) про перевезення 130122 від 13.01.2022; інші некласифіковані документи, технічні характеристики б/н 07.10.2022; копія митної декларації країни відправлення 22270100EX00081749 від 07.10.2022.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000128/2 від 19.10.2022 митний орган виходив із того, що подані позивачем документи, які підтверджують митну вартість, документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

- відповідно до п. 5.1 контракту передбачено наявність попередньої заявки на поставку товару. Документ до оформлення не надано;

- відповідно до п. 5.5 контракту всі роботи по навантаженню продукції виконує продавець за свій рахунок. А згідно п. 2.1 контракту ціна товару включає в себе вартість тари (упаковки), маркування товару, митного оформлення в країні відправлення. Так, виникає питання щодо включення вартості навантаження, як складової митної вартості до ціни товару. Роз`яснень з цього приводу не надано;

- відповідно до п. 6.1 контракту передбачено наявність передплати по факту готовності товару до відвантаження. Відомостей щодо здійснення / не здійснення передплати не надано;

- вартість транспортних витрат, доданих до митної вартості товару, оформлення якого здійснюється по МД від 18.10.2022 №UA408020/2022/047763 складає 3900 дол. США. Згідно рахунку від 07.10.2022 №GIB2022000000069 вартість доставки за маршрутом Туречинна-Україна становить 4200 дол. США. В довідці про перевезення від 07.10.2022 транспортні витрати розділено по територіях держав. Оскільки довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат (3900 дол. США.).

Надаючи правову оцінку обґрунтованості зауважень митного органу до змісту на комплектності поданої позивачем разом із митною декларацією від 18.10.2022 №UA408020/2022/047763 документації, суд зазначає наступне.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (частина четверта статті 9, частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак в ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Щодо тверджень відповідача стосовно не подання позивачем до митного оформлення, згідно п. 5.1 Контракту попередньої заявки на поставку товару, варто зазначити наступне.

Дослідивши доповнення №7 до контракту №300518 від 30.05.2018, судом встановлено, такий дійсно містить вказівку на те, що постачання товару здійснюється за попередніми заявами Покупця в погоджених між сторонами окремих партіях протягом терміну дії контракту.

Відповідно до комерційного Інвойсу №IHR2022000000584, виданого OZKAPLAN KARPET IC VE DIS TIC.LTD, на адресу Приватного підприємства "ЕЛАНА" поставлятимуться поліпропіленові поліестерні килими для машинного виробництва на загальну суму 58433,76 доларів США.

Відповідно до рахунку від 07.10.2022, виставленого компанією OZKAPLAN KARPET IC VE DIS TIC.LTD, вартість товару складає 58433,76 доларів США. Вказана інформація також підтверджується довідкою компанії OZKAPLAN KARPET IC VE DIS TIC.LTD від 07.10.2022.

Вартість транспортних витрат, доданих до митної вартості товару, оформлення якого здійснюється по МД від 18.10.2022 №UA408020/2022/047763 складає 3900 дол. США до території України. Згідно рахунку від 07.10.2022 №GIB2022000000069 вартість доставки за маршрутом Туречинна-Україна становить 4200 дол. США.

Таким чином, на думку суду, формування та подання позивачем до митного оформлення інвойсу на поліпропіленові поліестерні килими для машинного виробництва та рахунку від 07.10.2022, складеної на підтвердження вартості перевезення товару, свідчить про погодження заявки на поставку товару.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що виключний перелік документів, що підтверджують митну вартість товарів визначено ст. 53 МК України, та заявка на поставку до таких документів не відноситься.

Таким чином, відсутність серед документів, поданих декларантом на митне оформлення імпортних товарів, заявки на поставку, на думку суду, не вплинуло на можливість митного органу встановити перелічені відомості з фактично наявних документів, оскільки не містить вартісних показників, а тому попередня заявка, жодним чином не впливає на вартість товару.

Відтак, суд не бере до уваги доводи відповідача стосовно необхідності надання до митного оформлення попередньої заявки на поставку товару.

Що стосується посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на не надання позивачем роз`яснень щодо включення вартості навантаження, як складової митної вартості до ціни товару, суд зазначає наступне, що такі вимоги митного органу є безпідставними та необґрунтованими, оскільки у контракті чітко визначено, що ціна товару установлюється в доларах (США), включає в себе вартість тари (упаковки), маркірування товару, митного оформлення в державі відправлення. Відомостей про включання до вартості навантаження, як складової митної вартості до ціни товару у контракті відсутні.

Відносно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні щодо не надання позивачем відомостей щодо здійснення/не здійснення передплати, суд зазначає, що відповідно до доповнення №6 до контракту №300518 від 30.05.2018 оплата по договору здійснюється на наступних умовах: передоплата не менше 30% на розрахунковий рахунок "Продавця" зазначений у даному контракті по факту готовності товару до відвантаження. Оплата товару здійснюється протягом 120 днів від дати CMR. Вартість конкретного постачання фіксується у відвантажувальному інвойсі. Термін виготовлення і постачання товарів складає 40 днів.

Суд наголошує на тому, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 та постанові від 12.03.2019 у справі №803/3649/15.

До того ж, розбіжності у способі оплати за поточну поставку протягом 120 днів від дати CMR або на умовах передоплати на розрахунковий рахунок продавця не впливають на правильність визначення митної вартості товару та не можуть бути однією з підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Відносно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні щодо непідтвердженості вартості транспортних витрат, оскільки довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку, суд вважає такі необґрунтованими, виходячи з наступного.

В оскаржуваному рішенні митний орган зазначив, що вартість транспортних витрат, доданих до митної вартості товару, оформлення якого здійснюється по МД від 18.10.2022 №UA408020/2022/047763 складає 3900 дол. США. Згідно рахунку від 07.10.2022 №GIB2022000000069 вартість доставки за маршрутом Туречинна-Україна становить 4200 дол. США. В довідці про перевезення від 07.10.2022 транспортні витрати розділено по територіях держав. Оскільки довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку, виникає питання щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат (3900 дол. США). Тобто, наведене фактично зводиться до того, що довідка про перевезення не є документом первинного бухгалтерського обліку, тому у митного органу виникли сумніви щодо документального підтвердження числового значення доданих транспортних витрат (4200 доларів США).

Водночас позивач, посилаючись на висновки Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14, в позовній заяві цілком обґрунтовано зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом для підтвердження витрат на перевезення.

В довідці про перевезення від 07.10.2022 транспортні витрати розділено по територіях держав Туреччини - 2365 дол. США, Болгарії - 615 дол. США, Румунії - 920 дол. США та України - 300 дол. США. Тобто в довідці про перевезення документально підтверджено числове значення транспортних витрат до території України та складає 3900 дол. США (4200 дол. США -300 дол. США).

Як вбачається з оскаржуваного рішення, декларантом до МД були додані на підтвердження витрат на перевезення, зокрема, довідку від 07.10.2022 та електронний рахунок від 07.10.2022.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на подання позивачем до позову доказів на підтвердження здійснення витрат на перевезення ввезеного товару, що не були спростовані відповідачем у відзиві, суд відхиляє доводи відповідача у зазначеній вище частині щодо правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та вважає таку позицію митного органу не обґрунтованою.

Відтак суд зазначає, що в порушення вимог ч. 2 ст. 55 МК України, в оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено жодних належних обґрунтувань, які б свідчили про те, що декларантом (позивачем) заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобілів, та невірно визначено митну вартість товарів.

Також в порушення вимог ч. 2 ст. 55 МК України відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів не наведено жодного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не вказано з яких причин відповідач вважає, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобілів або неправильно визначено митну вартість товару.

Враховуючи зазначене в контексті фактичних обставин в справі, суд дійшов висновку, що відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на суму задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Отже, основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

З урахуванням наведених висновків суд вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000128/2 від 19.10.2022.

Крім цього, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано резервний метод визначення митної вартості.

За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості товару №1 МД №UA408020/2022/34218 від 23.08.2023 "Килими та килимові доріжки для підлоги, машинного виробництва, нетафтинові, нефлаковані, готові, ворсові, виготовлені із синтетичних текстильних матеріалів: - з акрилу, основа із бавовняного джуту: 296 шт., 1045,12 м2, розміри ширина від 0,8 м до 3,0 м, довжина від 1,5 м до 4,0 м., - з поліестру, основа із бавовняного джуту: 331 шт., 1049,00 м2, розміри ширина від 0,6 м до 3,0 м, довжина від 1,1 м до 4,0 м., з поліпропилену та поліестру, основа із бавовняного джуту: 3016 шт., 9888,76 м2, розміри ширина від 0,6 м до 2,4 м, довжина від 1,1 м до 3,4 м., країна виробництва: Туречинна. Торгівельна марка BAY HALI DOKUMA SAN. TIC LTD. STI", рівень митної вартості 3,52 $/кг.

Однак, відповідачем усупереч обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

Водночас митним органом не доведено, що витребувані ним у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару.

У ході судового розгляду справи митним органом як суб`єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведених у ч. 2 ст. 2 КАС України, суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, визнавши протиправним та скасувати прийнятне рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000128/2 від 19.10.2022.

Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000128/2 від 19.10.2022, наявні підстави і для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001142 від 19.10.2022.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими. Натомість позивач довів протиправність оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4962,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Елана" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000128/2 від 19.10.2022.

3. Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001142 від 19.10.2022.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Елана" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судовий збір в сумі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №2507 від 02.11.2022.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Приватне підприємство "Елана" (вул. Рокитнянська, 26, м. Чернівці, 58000, Код ЄДРПОУ 36636399);

Відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, Код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя В.О. Григораш