Рішення
від 11.12.2023 по справі 600/4278/22-а
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Чернівці Справа №600/4278/22

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Елана" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Елана" (позивач) до Чернівецької митниці Державної митної служби України (відповідач) з такими позовними вимогами:

скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000148/2 від 04.11.2022 через її протиправність;

скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001226 від 04.11.2022 через її протиправність.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що не погоджується з винесеним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки рішенням про коригування митної вартості товарів з підприємства стягнуто митних платежів на 86097,11 грн більше, ніж у випадку сплати митних платежів за ціною угоди.

Позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими, незаконними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства, а викладені у них обставини та підстави порушення митних правил не відповідають дійсності.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позову заяву, в якому зазначив, що при аналізі поданих позивачем до митного оформлення документів виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Вказував, що декларантом неправильно проведено розрахунок митної вартості товару та не підтверджено у встановленому МК України порядку заявлений рівень митної вартості товарів. Відповідач зазначав, що декларантом подано лист JARMAG від 20.10.2022 б/н, заявлений як прайс, не може вважатися прайсом, так як містить відомості лише по одному товару, а не по асортименту продукції виробника; заявлені в калькуляції JARMAG від 20.10.2022 б/н, числові значення вартості доставки не мають документального підтвердження; у відомостях з мережі Інтернет, наданих декларантом, не зазначено станом на яку дату та на який період були виставлені ціни та відповідно до яких умов поставки. Однак, вказані документи відповідачем не взято до уваги, оскільки не спростовують вищезазначені розбіжності, у зв`язку із якими у митного органу виникли сумніви у правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості.

Зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнані митними органами митні вартості товару за МД №UA408020/2022/24817 від 30.09.2022. Вказану декларацію взято за основу при визначені рівня митної вартості, оскільки оформлювані за нею товари максимально відповідають за фізичними характеристикам, обсягом, походженням та часом митного оформлення.

Не погоджуючись із відзивом на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якому просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.12.2022 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

01.06.2021 між Приватним підприємством "Елана" (Покупець) та юридичною особою JARMAG (Продавець) укладено Контракт №ST05/2021 (а.с. 20-25).

Згідно п.п. 1.1 Контракту Продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити сировину для виробництва геотекстиля в кількості і вартості, указаним в рахунку-фактурі/інвойсі, який додається до кожної партії товару і є невід`ємною частиною контракту.

Умови постачання по Контракту FCA/DAP зазначаються в рахунку-фактурі/інвойсі на кожне окреме постачання (у відповідності до "Інкотермс" 2010). Держава прямування товару Україна (п. 1.2 Контракту).

Згідно п. 2.1 Контракту загальна вартість Контракту не лімітована і складається із суми поставок зазначених в рахунку-фактури/інвойсі, по контракту.

Пунктом 3 Контракту визначено, що оплата за товар здійснюється наступним чином: 100 % передоплата на розрахункових рахунок "Продавця" зазначених у Контракті по факту готовності товару до відвантаження.

Відповідно до п.4.1 Контракту весь товар, що поставляться повинен бути упакований і промаркований відповідно до технічним специфікаціям виробника товару. Упаковка повинна забезпечувати безпеку товару при звичайних і належних умовах транспортування вантажів.

Відповідно до Інвойсу №22К00325 від 25.10.2022, виданого юридичною особою JARMAG на адресу Приватного підприємства "ЕЛАНА" поставлятиметься поліефірне штапельне волокно на загальну суму 28994,00 дол. США (а.с. 26).

Відповідно до проформифактури від 18.10.2022 поліефірне штапельне волокно постачалось за умовами доставки DAP Кельменці на загальну суму 28994,00 дол. США (а.с.28).

28.10.2022 Приватне підприємство "Елана", через посередника КП "Укрброксервіс", з метою проведення митного оформлення товарів до Чернівецької митниці для митного оформлення електронну митну декларацію №UA408020/2022/050658, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 28994,00 дол. США за курсом валюти 36,5686 (а.с. 12).

Для митного оформлення позивачем до митної декларації №UA408020/2022/047763 було додано:

пакувальний лист б/н від 25.10.2022;

рахунок-проформа К/05243/22/91421 від 18.10.2022;

рахунок фактура (інвойс) 22К00352 від 25.10.2022;

рахунок фактура (інвойс) SSFF22F0014 від 04/05.2022;

автотранспортна накладна б/н від 25.10.2022;

сертифікат про проходження товару PL/MF/AL 0109549 від 25.10.2022;

банківський платіжний документ, що стосується товару 371 від 20.10.2022;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів

доповнення до внутрішнього договору (контракту) 1 від 30.12.2019;

договір про надання послуг митного брокера 0107 від 30.12.2019;

копію митної декларації країни відправлення 22PL322010E0524596 від 25.10.2022;

копію митної декларації країни відправлення 22S0CT9Q0M/18442/2022 від 05.07.2022.

Надання вказаних документів підтверджується карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001226 від 04.11.2022.

За результатами розгляду митної декларації №UA408020/2022/050658 від 28.10.2022 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000148/2 від 04.11.2022, згідно з яким митним органом визначено митну вартість за резервним методом.

Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні №UА408000/2022/000148/2 від 04.11.2022 митний орган зазначає ч.2, 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

у п. 4 Контракту від 01.06.2021 №ST05/2021 йдеться про наявність упаковки та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркуванні, яка є складовою митної вартості товару не надано;

в інвойсі від 25.10.2022 №22К00325 заявлена вартість перевезення 2500,00 дол. США. Документів, які підтверджували б заявлене числове значення не надано.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 53 МКУ декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування товару страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість, яких визначається для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та ціни;

- рахунку про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) (для підтвердження даних щодо виробника товару, умов поставки та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- виписку з бухгалтерської документації (для детилізації умов оплати);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировина (для підтвердження даних щодо виробника товару та ціни);

У рішенні вказано, що декларантом додатково було надано. Однак, такі також містять невідповідності:

лист JARMAG від 20.10.2022 б/н, заявлений як прайс, не може вважатися прайсом, так як містить відомості по одному товару, а не асортименту продукції виробника;

заявлені в калькуляції JARMAG від 20.10.2022 б/н числові значення доставки не мають документального підтвердження;

у відомостях з мережі Інтернет не зазначено станом на яку дату та на який період були виставлені ціни.

У рішенні митним органом зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана митним органом відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів. Згідно з положеннями п. 1 ст. 55 митним органом було здійснено коригування митної вартості товару. В митному органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст. 59, 50 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання не можуть бути використані. Оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану 9визначену) митними органами митну вартість товару МД №UA204020/2022/24817 від 30.09.2022 "Волокно пеліефірне штапельне low melt 4 DEN/51 мм 12750 кг нетто 51 упаковка: Волокно пеліефірне штапельне semi-virgin (згенероване (вторинне) 3DEN/64mm-9000 кг нетто 30 упаковок. Країна походження KR", рівень митної вартості 1, 87 $/кг.

Як висновок зазначено подання нової митної декларації за ціною товарів, зазначених в рішенні про коригування митної вартості.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригуванням митної вартості товару, відповідачем було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

Вважаючи протиправними рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000148/2 від 04.11.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001226 від 04.11.2022, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі МК України).

Згідно зі ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог частин 2 та 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом частин 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

В силу статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

За правилами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Слід зазначити, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Однак, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

З викладених правових норм видно, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

28.10.2022 Приватне підприємство "Елана", через посередника КП "Укрброксервіс", з метою проведення митного оформлення товарів до Чернівецької митниці для митного оформлення електронну митну декларацію №UA408020/2022/050658, згідно з якою вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 28994,00 дол. США за курсом валюти 36,5686.

Для митного оформлення позивачем до митної декларації №UA408020/2022/047763 від 28.10.2022 було додано: пакувальний лист б/н від 25.10.2022; рахунок-проформа К/05243/22/91421 від 18.10.2022; рахунок фактура (інвойс) 22К00352 від 25.10.2022; рахунок фактура (інвойс) SSFF22F0014 від 04/05.2022; автотранспортна накладна б/н від 25.10.2022; сертифікат про проходження товару PL/MF/AL 0109549 від 25.10.2022; банківський платіжний документ, що стосується товару 371 від 20.10.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів доповнення до внутрішнього договору (контракту) 1 від 30.12.2019; договір про надання послуг митного брокера 0107 від 30.12.2019; копію митної декларації країни відправлення 22PL322010E0524596 від 25.10.2022; копію митної декларації країни відправлення 22S0CT9Q0M/18442/2022 від 05.07.2022; митну декларацію за якою було відмовлено у випуску товарів 22UA408020050658U4 від 28.10.2022.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000148/2 від 04.11.2022 митний орган виходив із того, що подані позивачем документи, які підтверджують митну вартість, документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:

у п. 4 Контракту від 01.06.2021 №ST05/2021 йдеться про наявність упаковки та маркування. Відомостей щодо включення вартості упаковки та маркуванні, яка є складовою митної вартості товару не надано;

в інвойсі від 25.10.2022 №22К00325 заявлена вартість перевезення 2500,00 дол. США. Документів, які підтверджували б заявлене числове значення не надано.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості зауважень митного органу до змісту на комплектності поданої позивачем разом із митною декларацією №UA408020/2022/047763 від 28.10.2022 документації, суд зазначає наступне.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (ч. 4 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України).

Однак у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості (приписи частини третьої статті 53 МК України).

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Стосовно посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на ненадання відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. б п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами.

Однак, у позовній заяві зазначено, що наведені вище зауваження митного органу є безпідставними, оскільки відповідно до умов поставки DAP продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання на момент постачання товару в пункт призначення в смт. Кельменці Чернівецької області.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що в рахунку-фактурі (інвойсі) зазначена ціна товару із врахуванням вартості упаковки та маркування, з чим суд і погоджується.

Таким чином, зважаючи на п.п. б п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, суд приходить до висновку, що у декларанта не було обов`язку додатково надавати митному органу документи на підтвердження включення вартості упаковки та маркування товару до заявленої митної вартості, оскільки такі складові митної вартості були включені продавцем у загальну вартість товару, яка зазначена у Інвойсі.

Поряд з цим, митний орган у оскаржуваному рішенні також зазначив, що в інвойсі від 25.10.2022 №22К00325 заявлена вартість перевезення 2500,00 дол. США. Документів, які підтверджували б заявлене числове значення не надано.

Однак, суд звертає увагу, що законом не визначено доказ (докази), виключно якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

З огляду на викладене, а також зважаючи на те, що поставка товару здійснювалась на умовах DAP, згідно яких всі витрати по перевезенню та доставці товару до пункту призначення покладаються на продавця, суд приходить до висновку, що зазначення продавцем у Інвойсі вартості перевезення товару у розмірі 2500,00 дол. США належним чином підтверджує такі витрати.

За таких обставин, суд відхиляє наведені вище аргументи митного органу, оскільки витрати по перевезенню у розмірі 2500,00 дол. США, які покладалися на продавця згідно умов поставки, були зазначені останнім у Інвойсі, що, в свою чергу, підтверджує понесення ним таких витрат.

Стосовно посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що у інвойсі SSFF22F0014 від 04.05.2022 та у митній декларації від 05.07.2022 №012454 не зазначено, що волокно (товар) регенероване, то суд зазначає, що відомості зазначені у визначених відповідачем документах є фактично ідентичним і не викликають жодних сумнівів у описі товару.

До того ж, зазначення у Інвойсі про те, що штапельне волокно є регенерованим, жодним чином не суперечить опису товару, про який зазначено у гр. 31 декларації від 05.07.2022 №012454, а лише доповнює такий опис в контексті регенерування штапельного волокна.

При цьому, митний орган взагалі не зазначив у оскаржуваному рішенні, як саме відомості про регенерування товару впливають на визначення заявленої митної вартості товару.

Отже, суд відхиляє наведені вище аргументи митного органу.

Відтак суд зазначає, що в порушення вимог ч. 2 ст. 55 МК України, в оскаржуваних рішеннях відповідачем не наведено жодних належних обґрунтувань, які б свідчили про те, що декларантом (позивачем) заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобілів, та невірно визначено митну вартість товарів.

Також в порушення вимог ч. 2 ст. 55 МК України відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів не наведено жодного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; не вказано з яких причин відповідач вважає, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість автомобілів або неправильно визначено митну вартість товару.

Враховуючи зазначене в контексті фактичних обставин в справі, суд дійшов висновку, що відповідач не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару, а інших обставин, які б впливали на суму задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено. Отже, основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

З урахуванням наведених висновків суд вважає, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000148/2 від 04.11.2022.

У зв`язку з цим, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митною декларацією до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

У ході судового розгляду справи митним органом як суб`єктом владних повноважень, усупереч наведеним вище нормам матеріального та процесуального права, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам статті 53 МК України.

Крім цього, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано резервний метод визначення митної вартості.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість у МД №UA204020/2022/24817 від 30.09.2022 "Волокно пеліефірне штапельне low melt 4 DEN/51 мм 12750 кг нетто 51 упаковка: Волокно пеліефірне штапельне semi-virgin (згенероване (вторинне) 3DEN/64mm-9000 кг нетто 30 упаковок. Країна походження KR", рівень митної вартості 1,87 $/кг.

Однак, відповідачем усупереч обов`язку, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару. Наведене дає суду додаткові підстави для висновку про недоведеність відповідачем правомірності прийняття оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товару.

Указане свідчить про протиправність оскаржуваного у цій справі рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000148/2 від 04.11.2022, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000148/2 від 04.11.2022, наявні підстави і для скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001226 від 04.11.2022 року.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин першої третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є безпідставними та необґрунтованими. Натомість позивач довів незаконність оскаржуваних рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4962,00 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства "Елана" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішень, - задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UА408000/2022/000148/2 від 04.11.2022.

3. Скасувати картку відмови Чернівецької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА408020/2022/001226 від 04.11.2022.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства "Елана" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці судовий збір в сумі 4962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн 00 коп., сплачений відповідно до платіжного доручення №2578 від 13.12.2022 року.

Згідно статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Приватне підприємство "Елана" (вул. Рокитянська, 26, м. Чернівці, 58000, Код ЄДРПОУ 36636399).

Відповідач - Чернівецька митниця (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, Код ЄДРПОУ 43971359).

Суддя В.О. Григораш

СудЧернівецький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.12.2023
Оприлюднено13.12.2023
Номер документу115552337
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —600/4278/22-а

Постанова від 03.04.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Ухвала від 29.01.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Ухвала від 08.01.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Граб Л.С.

Рішення від 11.12.2023

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Григораш Віталій Олександрович

Ухвала від 19.12.2022

Адміністративне

Чернівецький окружний адміністративний суд

Григораш Віталій Олександрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні