Постанова

від 11.12.2023 по справі 120/13163/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/13163/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян М.Б.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

11 грудня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И В :

у серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області № 156/Р/Л від 07.08.2023 в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл";

- зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Вінницька область, Вінницький район, смт.Вороновиця, автодорога Львів-Кіровоград-Знам`янка.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, суб`єкту господарювання необхідно надати до органу ліцензування вичерпний пакет документів, визначений законом, зокрема акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального. Тому, оскільки ТОВ "Солар Ойл" не надано таких документів, відмова контролюючого органу є правомірною.

30 листопада 2023 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 17.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" звернулося із заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним.

Розпорядженням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 07.08.2023 №156/Р/Л відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" у видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним. Підставою для відмови у видачі ліцензії слугувало порушення заявником вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме ненадання позивачем акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального.

Наведене слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі за текстом Закон № 481/95-ВР).

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" від 23.11.2018 № 2628-VІІІ внесено зміни до Закону України № 481/95-ВР та, серед іншого, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Зміни до Закону № 481/95-ВР набули чинності з 01.07.2019.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи (крім документів, які подаються заявником для отримання ліцензії на право виробництва пального, оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального) подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивач звернувся до Головного управління ДПС у Вінницькій області із заявою на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним та відповідно підприємством було приєднано до заяви наступний пакет документів:

- платіжне доручення №574 від 17.07.2023;

- договір оренди землі від 13.12.2007;

- додаткова угода №l від 25.05.2023 до договору оренди землі від 13.12.2007;

- витяг з Державного реєстру речових прав №335301588 від 12.06.2023;

- дозвіл ГУ Держпраці у Київській області №76.21.32 від 15.02.2021- на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах на об?єктах ТОВ "Солар Ойл";

- акт введення в експуатацію заправного обладнання №76 від 31.03.2023, відповідно до якого даними актами було введено в експлуатацію контейнерну автозаправну станцію;

- акт введення в експлуатацію однієї паливнорозавальної колонки "Геркон" із заводським номером №1497 в ТОВ "Солар Ойл";

- дозвіл Центрально-3ахідного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від 13.04.2023;

- реєстраційне посвідчення №64688 від 23.06.2023;

- акт введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій від 23.06.2023;

- довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій №5690 від 23.06.2023.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 46 статті 15 Закону № 481/95-ВР вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що підставою для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар-Ойл" у видачі ліцензії розпорядженням відповідача визначено порушення статті 15 Закону № 481/95-ВР, в частині ненадання необхідних копій документів, а саме акту вводу в експлуатацію об`єкта або акту готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального.

Відповідно до пункту 2 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20 грудня 1997 року (далі - Правила) роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), що призначені для відпуску споживачам нафтопродуктів.

Відповідно до пункту 3 цих Правил АЗС поділяються на стаціонарні, пересувні та контейнерні.

Стаціонарні АЗС - комплекс споруд для приймання та відпуску нафтопродуктів з наземним або підземним розміщенням резервуарів і з не зблокованими з ними паливо-, масло- та газороздавальними колонками.

На стаціонарних АЗС можуть розташовуватися пункти продажу товарів та надання побутових послуг.

Пересувні АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів.

Контейнерні АЗС - установка для відпуску нафтопродуктів, яка складається з резервуара і паливороздавальної колонки, зблокованих в єдиному контейнері.

Стаціонарні АЗС розташовуються у населених пунктах, а також на автомобільних дорогах.

Використання пересувних АЗС дозволяється лише для реалізації населенню пічного палива, а також для реалізації палива на місці розташування стаціонарних АЗС у разі проведення їх ремонту або чистки резервуарів.

Використання контейнерних АЗС дозволяється лише в автогосподарствах, на промислових і сільськогосподарських підприємствах, платних стоянках автомобілів, моторних човнів і катерів, пристанях, в гаражних кооперативах та сільській місцевості, де відсутні стаціонарні АЗС.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14.03.2023 ТОВ "Солар-Ойл" придбало у ТОВ "АВТОПОІНТ ІНВЕСТ" контейнерну автозаправну станцію: резервуар 10000 літрів, резервувар на 11000 літрів, паливнороздавальна колонка (зав.№1497).

Згідно Акту введення в експлуатацію заправного обладнання №76 від 31.03.2023 комісією в складі працівників ТОВ "Солар Ойл" та ТОВ "АВТОПОІНТ ІНВЕСТ" було введено в експлуатацію контейнерну автозаправну станцію (КАЗС) 10000 літрів та 11000 літрів, заводські номери №100123/1 та 100123/2, об`єкт розташований за адресою: смт.Вороновиця, автошля Львів-Кіровоград-Знам"янка.

Згідно Акту введення однієї паливнороздавально колонки від 31.03.2023 року ТОВ НПФ Гекон та ТОВ "Солар Ойл" було введено в експлуатацію паливороздавальну колонку Геркон, заводський номер 1497, об`єкт розташовано за адресою: смт.Вороновиця, автошлях Львів-Кіровоград-Знам"янка.

Відповідно до висновку експертного дослідження №EД-19-23/25766-ПТ від 20.06.2023 виготовленого експертом ДНДЕКЦ вбачається, що за результатами опрацювання наданих матеріалів, об"єкт дослідження ТОВ "Солар Ойл", який розташований на земельній ділянці площею 0,015 га, кадастровий номер 0520655300:02:008:0062, яка знаходиться за адресою: в межах території Вороновицької селищної ради на автодорозі Львів-Кіровоград-Знам"янка, відносяться до контейнерних автозаправних станцій.

Дослідженням встановлено, що контейнерна заправочна станція, розташована на земельній ділянці площею 0,015 га, кадастровий номер 0520655300:02:008:0062, в межах території Вороновицької селищної ради на автошляху Львів-Кіровоград-Знам`янка, та складається з резервуарів сталевих, наземних, циліндричних, горизонтальних, тип (модель) Р-10 заводський номер 100123/2, Р-11 заводський номер 100123/1, країна виробництва - Україна, рік виробництва - 2023, колонки паливороздавальної "Геркон", 01-2КЕД-40-0.25-2, зав. №1497, рік виготовлення - 2022, країна виробництва- Україна.

Контейнерна автозаправна станція ТОВ "Солар Ойл", яка розташована на земельній ділянці площею 0,015 га, кадастровий номер 0520655300:02:008:0062, яка знаходиться за адресою: в межах території Вороновицької селищної ради на автодорозі Львів-Кіровоград-Знам"янка, в цілому для закінченого комплексу улаштування застосованих механізмів, технологічного та допоміжного обладнання за характерними ознаками притаманними для способу компонування окремих технологічних вузлів, їх вигляду, якості зварних з`єднань, відносяться до переміщуваної (пересувної), не капітально улаштованих контейнерних автозаправних станцій промислового (заводського) виготовлення, що встановлюються на горизонтальну поверхню та спеціально улаштованого фундаменту (залізобетонного, бутобетонного, цегляного), не потребує.

За наданими матеріалами, вбачається можливість здійснення переміщення (пересування, демонтажу, монтажу) контейнерної автозаправної станції ТОВ "Солар Ойл" яка розташована на земельній ділянці площею 0,015 ra, кадастровий номер 0520655300:02:008:0062, яка знаходиться за адресою: в межах території Вороновицької селищної ради на автодорозі Львів-Кіровоград-Знам"янка, як матеріального об"єкту дослідження, без технічної шкоди, яка може призвести до аварії, пожежі чи/або інших наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності громадян.

На улаштованій КАЗС ТОВ "Солар Ойл", яка розташована на земельній ділянці площею 0,015 га, кадастровий номер 0520655300:02:008:0062, що знаходиться за адресою в межах території Вороновицької селищної ради на автодорозі Львів-Кіровоград-Знам`янка з ємностями місткостями резервуарів 10000 та 11000 літрів, розповсюджуються вимоги ДБН В.1.1.7-2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва та вимоги НАПБ А.011001-2014"Правила пожежної безпеки в Україні".

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За приписами частини другої статті 39 Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Акт готовності об`єкта до експлуатації підписується замовником, генеральним проектувальником, генеральним підрядником або підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників), субпідрядниками, страховиком (якщо об`єкт застрахований).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що вимогами Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 передбачено:

" 1. Цей Порядок визначає механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (далі - об`єкти)..."

Оскільки контейнерна автозаправна станція (КАЗС), встановлена на території Вороновицької селищної ради на автодорозі Львів-Кіровоград-Знам`янка, не є об`єктом будівництва та не належить до нерухомого майна, то вимоги "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" на неї не розповсюджуються, а, відповідно, контейнерна автозаправна станція (КАЗС) не потребує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, згідно нормативно-правових актів в галузі будівництва.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що позивач надав достатньо документів для підтвердження ідентифікації паливозаправного пункту, в складі якого є паливороздавальна колонка та резервуар для зберігання пального, як обладнання та ємності, що експлуатуються згідно з технічними паспортами заводу виробника.

Оскільки встановлення паливозаправного пункту не є будівництвом, у позивача не виникло обов`язку, зокрема, щодо прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва.

Такий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.08.2023 у справі №640/27953/21.

Колегія суддів зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідач наводить лише цитування відповідної статті 15 Закону № 481, проте не зазначає конкретно, який саме документ не подано або необхідно подати додатково, або який із поданих документів не відповідає закону, так само як відповідач не зазначає як саме, на його думку, належало б позивачу вводити в експлуатацію наявні ємність та обладнання. Мотивувальна частина оскаржуваного рішення підтверджує, що відповідач не оцінював в даній частині подані документи, не аналізував їх в комплексі зі спеціальним законодавством, натомість відхилив їх як недостатні для прийняття рішення про видачу відповідної ліцензії позивачу, що є порушенням ч.44 ст.15 Закону № 481.

Надаючи оцінку оскаржуваному розпорядженню, колегія суддів також звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.

Зокрема, у пунктах 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява №29979/04 проаналізовано поняття "належне урядування".

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08.04.2008, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п.74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п.128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п.119).

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з викладеного, а також встановлених обставин даної справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржуване розпорядження винесено відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також без дотримання принципу "належного урядування", відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області №156/Р/Л від 07.08.2023 в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" підлягають задоволенню.

Визначаючись із способом захисту порушених прав позивача, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частина 3 зазначеної статті передбачає, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правомірно встановлено протиправність розпорядження Головного управління ДПС у Вінницькій області № 156/Р/Л від 07.08.2023 в частині відмови у видачі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов`язання відповідача видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Солар Ойл" ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним за адресою Вінницька область, Вінницький район, смт.Вороновиця, автодорога Львів-Кіровоград-Знам`янка.

Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.