Постанова

від 29.11.2023 по справі 260/4555/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 260/4555/23 пров. № А/857/15688/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Кухтея Р. В.,

Носа С. П.,

з участю секретаря судового засідання Петрунів В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року (прийняте в м. Ужгороді суддею Іванчулинцем Д. В.; складене в повному обсязі 20 липня 2023 року) в адміністративній справі № 260/4555/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення про скасування погоджень,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про скасування погоджень» № 223 від 26 квітня 2023 року;

- стягнути на його користь судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (у тому числі витрати на професійну правничу допомогу).

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що вказане рішення відповідача суперечить принципу юридичної визначеності та порушує його права на легітимні очікування та добросовісність і послідовність дій відповідача, при тому, що з початку виконання робіт із благоустрою відповідні погодження вичерпали свою дій, що виключає можливість їх скасування відповідачем. Також законодавством не передбачено скасування відповідних погоджень, особливо без належного обґрунтування, достатньої правової підстави та за відсутності відповідного звернення мешканців; а відтак такі погодження не можуть бути скасовані виконавчим комітетом.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про скасування погоджень» № 223 від 26 квітня 2023 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ужгородської міської ради понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржив Виконавчий комітет Ужгородської міської ради, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги, з покликанням на норми Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», обґрунтовує тим, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про скасування погоджень» № 223 від 26 квітня 2023 року стало звернення мешканців міста щодо реалізації плану благоустрою території до об`єкта - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 . Так 21 квітня 2023 року в соціальній мережі «Фейсбук» користувачем в загальнодоступній групі «Ужгород», яка складається з 89,4 тис. учасників, було оприлюднено скаргу користувача Sasha Rabshun про знищення зеленої зони (газону) на території тротуару, прилеглій до будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 через влаштування місць для паркування, яка відразу набрала чимало негативних відгуків. Тому, міський голова Ужгорода Б. Андріїв під час чергового засідання виконкому 26.04.2023 вніс пропозицію про скасування погодження департаменту міської інфраструктури й управління містобудування та архітектури плану благоустрою території до магазину «Амбар» на вулиці 8-го березня, 30, яка одностайно була підтримана всіма членами виконкому і яка надалі була оформлена рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про скасування погоджень» № 223 від 26 квітня 2023 року.

Вважає, що оспорюване рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради ухвалене саме у відповідності та з посиланням на статтю 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

А посилання суду першої інстанції на легітимні очікування позивача після отримання спірного погодження проекту благоустрою території прилеглій до будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 не можуть братися до уваги, позаяк у спірних відносинах цьому суспільному (публічному) інтересу широкого кола осіб - територіальної громади міста Ужгорода протиставляється приватний інтерес, індивідуальне право фізичної особи ОСОБА_1 як засновника суб`єкта підприємницької діяльності, які у спорі, що розглядається, виражаються у гарантованому частиною першою статті 42 Конституції України праві на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

З урахування встановлених у справі обставин та викладених положень законодавства, відповідач у спірних правовідносинах, будучи зобов`язаними діяти насамперед в інтересах та від імені територіальної громади, встановивши порушення вимог закону щодо погодження проекту благоустрою території, повинні були виправити власну ж помилку (помилку підпорядкованих виконавчих органів міської ради), допущену під час прийняття рішення про погодження департаментом міської інфраструктури та управлінням містобудування та архітектури плану благоустрою території до об`єкта - магазину «Амбар» по вул. 8-го березня, 30 в м. Ужгороді, та вжити передбачених законом заходів для приведення території у попередній стан, у відповідність вимогам законодавства.

У такому випадку не порушується баланс публічних і приватних інтересів, оскільки такі дії покликані відновити законність та правовий порядок в у сфері спірних правовідносин, повернути їх у законні рамки й при цьому забезпечити дотримання інтересів широкого кола осіб - територіальної громади міста, запобігти негативним наслідкам, що можуть настати у зв`язку з недотриманням встановленого законодавством порядку благоустрою населених пунктів в частині порушення зелених зон загального користування.

У такий спосіб суб`єкт владних повноважень, який реалізує публічно-владні управлінські функції у певних правовідносинах (у цій справі у сфері благоустрою території населеного пункту, містобудування та земельних відносин), може у легітимний спосіб відновити загальний інтерес, прийнявши відповідне рішення або вчинивши певні дії (у спірних відносинах скасувавши раніше видані погодження і привівши об`єкт благоустрою в попередній стан).

За наведених обставин вважає, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Позивач через свого представника подав відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому його рішення є законним і обґрунтованим. Тому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вимоги відзиву, з покликанням на принцип правової визначеності та легітимні очікування позивача, обґрунтовує загалом тими ж доводами, що й вимоги позовної заяви. Також, приймаючи зазначене рішення, апелянт помилково не врахував, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. А допис у соціальній мережі «Фейсбук»» на який посилається апелянт, не відповідає вимогам, які встановлені статтями 5, 6 Закону України «Про звернення громадян» до звернення громадян, а тому, відповідно до статті 8 цього Закону визнається анонімним і розгляду не підлягає. Виконавчий комітет ради дійсно має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб, однак реалізація такого права виконавчого комітету вважатиметься правомірною виключно у випадку, коли можливість зміни або скасування певного рішення підпорядкованих йому відділів, управлінь прямо передбачена чинним законодавством. Проте, ні Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні Законом України «Про благоустрій населених пунктів», ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом положень щодо скасування (анулювання) раніше виданих Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради погоджень плану благоустрою прилеглої території не перебачено, особливо без належного обґрунтування та достатньої правової підстави, а відтак такі погодження не можуть бути скасовані виконавчим комітетом.

Наголошує, що під час прийняття апелянтом спірного рішення жодних порушень процедури отримання погоджень плану благоустрою прилеглої території чи недотримання вихідних даних, які визначено Технічними умовами № 056 від 02.12.2022, саме з боку позивача не встановлено і такий у досліджуваних правовідносинах діяв добросовісно. Відповідач в апеляційній скарзі посилався на допущення конкретних порушень чинного законодавства під час надання підпорядкованими йому департаментом та управлінням погоджень, які помилково було скасовано самим апелянтом, не посилається, а обмежуються загальним формулюванням про нібито порушення інтересів мешканців міста Ужгорода. Проте, ОСББ «8 березня, 30», яке обслуговує будівлю за вказаною адресою, листом від 08.06.2023 підтвердило відсутність заперечень щодо облаштування паркувальних місць, згідно «Плану благоустрою прилеглої території до об`єкту - магазину «Амбар» по вул. 8-го березня, 30 в м. Ужгород - 2022».

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) не здійснювалося.

Також за приписами частини другої статті 313 КАС України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 є одним із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан Джусто Україна», код ЄДРПОУ - 39755662 (далі - ТОВ «Сан Джусто Україна»), якому на праві приватної власності належать нежитлові приміщення загальною площею 624,9 кв. м та земельна ділянка під ними площею 0,0253 га з кадастровим номером 2110100000:18:001:0149, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . У цих приміщеннях діє магазин «Амбар».

Зазначене підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Державного реєстру речових прав па нерухоме майно (а. с. 11 - 14).

Будучи зацікавленим у належному благоустрою прилеглої до вказаного об`єкту території, зокрема в частині облаштування маркувальних місць біля будинку № 30 по вул. 8- го Березня, починаючи з лютого 2022 року ОСОБА_1 розпочав вживати заходи щодо погодження розроблення Плану благоустрою цієї прилеглої території.

Оскільки відповідно до приписів підпункту 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» питання організації благоустрою населених пунктів віднесено до відання виконавчих органів міських рад, позивач звернувся до відповідача щодо отримання необхідних погоджень.

19 квітня 2022 року Виконавчий комітет Ужгородської міської ради своїм листом за № Ш-474 повідомив позивача, що згідно рішенням комісії з безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту від 15 квітня 2022 року комісія не заперечує щодо облаштування паркувальних місць біля будинку № 30 по вул. 8-го Березня за умови погодженням схеми облаштування з ДМІ та управлінням патрульної поліції (а. с. 15).

Отримавши вказаний лист, яким відповідач узгодив можливість облаштування паркувальних місць за умови погодження схеми облаштування з департаментом міської інфраструктури та управлінням патрульної поліції, ОСОБА_1 через Центр надання адміністративних послуг Ужгородської міської ради звернувся до Департаменту міської інфраструктури із заявою про надання технічних умов на благоустрій прилеглої території об`єктів нового будівництва та реконструкції, що підтверджується копією талона про реєстрацію адміністративної послуги від 16.11.2022, реєстраційний номер 880095 (а. с. 16).

02 грудня 2022 року Департамент міської інфраструктури видав за № 056 Технічні умови на благоустрій прилеглої території до об`єкту - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 (а. с. 17).

Цими Технічними умовами, зокрема, передбачено:

- влаштування/ремонт мощення та елементів сполучення прилеглої території з газоном та тротуаром;

- влаштування пристроїв відведення стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів;

- встановлення стаціонарних урн для сміття на прилеглій території;

- збереження існуючих зелених насаджень озеленення - каштан кінський 4 одиниці;

- облаштувати місця для паркування транспортних засобів - проектування паркувальних місць здійснити за рахунок зеленої зони, та передбачити влаштування покриття пішохідного переходу через вул. М. Грушевського (схему організації дорожнього руху погодити у відділі безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Закарпатській області).

Одночасно з цим було розроблено «Проект організації дорожнього руху з облаштуванням паркувальних місць біля магазину «Амбар» за адресою: м. Ужгород, вул. 8-го березня, 30», який ТОВ «Сан Джусто Україна» подало до Управління патрульної поліції в Закарпатській області з метою отримання погоджень організації дорожнього руху.

06 грудня 2022 року Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП розглянуло та погодило схему організації «Облаштування паркувальних місць біля магазину «Амбар» за адресою: м. Ужгороді, вул. 8-го березня, 30», що підтверджується листом «Про організацію дорожнього руху» № 27086/41/15/1-2022 від 06.12.2022 та відміткою про це на «Проекті організації дорожнього руху з облаштуванням паркувальних місць біля магазину «Амбар» за адресою: м. Ужгород, вул. 8-го березня, 30» (а. с. 18, 19).

Отримавши від Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Технічні умови на благоустрій прилеглої території та від патрульної поліції погодження організації дорожнього руху, на замовлення позивача Комунальне підприємство «Архітектурно-планувальне бюро» Ужгородської міської ради розробило «План благоустрою прилеглої території до об`єкту - магазину «Амбар» по вул. 8-го Березня, 30 в м. Ужгород - 2022», який було подано на погодження до Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради та до Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (а. с. 20 - 23).

Відмітками, зробленими на «Плані благоустрою прилеглої території до об`єкту - магазину «Амбар» по вул. 8-го Березня, 30 в м. Ужгород - 2022» та листом № Ш-173 від 29 грудня 2022 року підтверджується, що такий План погоджено 26 грудня 2022 року Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради та 29 грудня 2022 року Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (а. с. 21, 24).

Тобто, позивачу для цілей благоустрою прилеглої території до магазину «Амбар» по вул. 8-го Березня, 30 в м. Ужгород, зокрема у спосіб облаштування маркувальних місць, було надано погодження від Комісії з безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту, Управління містобудування та архітектури, Департаменту міської інфраструктури та управління патрульної поліції, на необхідність отримання яких було вказано відповідачем у його первинному листі № Ш-474 від 19 квітня 2022 року.

Отримавши всі необхідні погодження «Плану благоустрою прилеглої території до об`єкту - магазину «Амбар» по вул. 8-го Березня, 30 в м. Ужгород - 2022» позивач розпочав роботи з благоустрою відповідної прилеглої території.

А 26 квітня 2023 року, тобто після початку здійснення робіт з благоустрою прилеглої території до об`єкту-магазину «Амбар» по вул. 8-го Березня, 30 в м. Ужгород, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради прийняв рішення «Про скасування погоджень» № 223, яким вирішив:

1) скасувати погодження департаменту міської інфраструктури та управління містобудування та архітектури плану благоустрою території до об`єкта - магазину «Амбар» по вул. 8-го Березня, 30 в м. Ужгороді (замовник ОСОБА_2 );

2) зобов`язати гр. ОСОБА_1 до 01.06.2023 відновити порушену зелену зону вздовж вул. Михайла Грушевського (а. с. 10).

Вказане рішення мотивоване посиланням на статтю 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», із зазначенням того, що до уваги взято звернення мешканців міста щодо реалізації плану благоустрою території до об`єкта - магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про скасування погоджень» № 223 від 26 квітня 2023 року є незаконним, необґрунтованим, протиправним, таким що порушує права, свободи та інтересів позивача та підлягає скасуванню.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Повноваження виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради визначені статтею 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до частин першої, другої якої виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Виконавчий комітет ради:

1) попередньо розглядає та схвалює проекти місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку, цільових програм з інших питань, прогноз місцевого бюджету, проект місцевого бюджету, проекти рішень з інших питань, що вносяться на розгляд відповідної ради;

2) координує діяльність відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, заслуховує звіти про роботу їх керівників;

3) має право змінювати або скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема:

організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

За змістом пункту 15 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення питань скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим в межах її повноважень.

Частиною десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

У рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 Конституційний Суд України у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

В абзаці третьому пункту 3) вказаного рішення зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу та самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією і законами.

А в абзаці першому пункту 4) цього рішення вказано, що органи місцевого самоврядування приймають нормативні (які встановлюють, змінюють чи припиняють дію норм права, мають локальний характер, розраховані па широке коло осіб та застосовуються неодноразово) та ненормативні акти (передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію).

Також зазначено, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону «Про місцеве самоврядування України» прослідковується, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ними правовий акт (у т. ч. з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Тобто, констатовано право органу місцевого самоврядування з власної ініціативи чи з ініціативи інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт.

Водночас, він дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень, виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, оскільки породжує у громадян впевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього іншого рішення. Відповідно ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Одним із елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, дія вказаного принципу проявляється не лише в чіткості та зрозумілості закону, але й у процесі його правозастосування.

Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань.

Тобто, принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й безпосередньо під час застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим зокрема, у постановах від 21.02.2020 у справі № 813/2646/18, від 13.02.2020 у справі № 640/1007/19, від 13.08.2020 у справі № 200/959/19-а.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, позивач спочатку узгодив питання можливості здійснення благоустрою прилеглої території до магазину «Амбар» по вул. 8-го Березня, 30 в м. Ужгород, безпосередньо з відповідачем, який повідомив про відсутність заперечень з боку підпорядкованої йому комісії з безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту від 15.04.2022 (лист № Ш-474 від 19.04.2022), а надалі отримав від Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради Технічні умови на благоустрій відповідної прилеглої території, які містили в собі вихідні дані, необхідні для планування благоустрою території, а також забезпечено погодження з Управлінням патрульної поліції організації дорожнього руху на відповідній території (лист від 06.12.2022 № 27086/41/15/1-2022).

А відповідно до отриманих вихідних даних, наданих компетентними органами, на замовлення позивача було розроблено «План благоустрою прилеглої території до об`єкту - магазину «Амбар» по вул. 8- го Березня, 30 в м. Ужгород - 2022», який позивач погодив із Департаментом міської інфраструктури та Управлінням містобудування та архітектури (а. с. 15, 18).

Тобто, позивач отримав всі необхідні погодження плану благоустрою прилеглої території, маючи легітимні очікування па добросовісність та послідовність дій відповідача, як суб`єкта владних повноважень, та розпочав роботи з благоустрою відповідної прилеглої території.

Також, відповідно до погодженого Департаментом міської інфраструктури та Управління містобудування та архітектури «Плану благоустрою прилеглої території до об`єкту - магазину «Амбар» по вул. 8-го Березня, 30 в м. Ужгород - 2022» виникли правовідносини, пов`язані з реалізацію плану благоустрою відповідної території, а тому відповідні погодження, як ненормативні акти, з моменту початку виконання робіт із благоустрою вичерпали свою дію, що виключає можливість їх скасування відповідачем.

Інше мало б наслідком порушення правової визначеності для позивача, що є неприпустимим у сфері публічних правовідносин, адже рішення суб`єкта владних повноважень про скасування власного рішення не може відповідати ознакам «свавільного», яке ставить особу в нерівне становище та створює для такої особи ситуацію незахищеності.

З огляду на зазначене, оскаржуване рішення відповідача від 26 квітня 2023 р. № 223 «Про скасування погоджень» суперечить принципу правової визначеності.

Також, згідно з наданими погодженнями виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією позивачем певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, що унеможливлює скасування відповідачем погоджень, наданих підпорядкованими йому органами.

За вимогами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На переконання колегії суддів апеляційного суду оскаржуване рішення «Про скасування погоджень» № 223 від 26 квітня 2023 року наведеним критеріям не відповідає, позаяк таке рішення прийнято без урахування правомірності дій позивача, який розробляючи «План благоустрою прилеглої території до об`єкту - магазину «Амбар» по вул. 8-го Березня, 30 в м. Ужгород - 2022» та отримуючи на нього погодження, діяв відповідно до наданих йому органом місцевого самоврядування Технічних умов № 056 від 02.12.2022 та з дотриманням вимог законодавства. А під час прийняття оскаржуваного рішення, жодних порушень процедури отримання позивачем погоджень плану благоустрою прилеглої території чи недотримання вихідних даних, які визначено Технічними умовами № 056 від 02.12.2022, не встановлено.

Також, оскаржуване рішення «Про скасування погоджень» № 223 від 26 квітня 2023 року жодним чином не мотивоване та не обґрунтоване як юридичними, так і фактичними підставами, зокрема, не вказано, в чому полягає протиправність вказаних погоджень; дій органів, які видали такі погодження, порушень процедури отримання погоджень плану благоустрою прилеглої території чи недотримання вихідних даних, які визначено Технічними умовами № 056 від 02.12.2022, з боку позивача і з чим пов`язана необхідність скасування таких погоджень.

Не вказано і в чому полягала помилка, допущена під час прийняття рішення про погодження департаментом міської інфраструктури та управлінням містобудування та архітектури плану благоустрою території до об`єкта - магазину «Амбар» по вул. 8-го березня, 30 в м. Ужгороді, з метою виправлення якої було прийняте оскаржуване рішення, про що відповідач посилається в апеляційній скарзі.

З приводу покликань відповідача у своєму рішенні на звернення мешканців міста колегія суддів зазначає таке.

Апелянт стверджує, що вказаним «зверненням громадян» є допис від 21 квітня 2023 року в соціальній мережі «Фейсбук» у загальнодоступній групі «Ужгород» користувача Sasha Rabshun про знищення зеленої зони (газону) на території тротуару прилеглій до будівлі магазину «Амбар» по вул. 8-го березня, 30 через влаштування місць для паркування.

Відповідно до частин четвертої - восьмої статті 5 Закону України «Про звернення громадян», якою встановлено вимоги до звернення, звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв`язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз`ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Також, за приписами частини першої статті 8 вказаного Закону письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Допис у соціальній мережі «Фейсбук», на який покликається апелянт, наведеним вище вимогам щодо порядку його оформлення та подання не відповідає, а тому не підлягав розгляду; відтак такий допис не міг бути підставою для прийняття рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради «Про скасування погоджень» № 223 від 26 квітня 2023 року.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим приписам відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, не надав до суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності своїх дій та оскаржуваного рішення.

Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в адміністративній справі № 260/4555/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Постанова складена у повному обсязі 08 грудня 2023 року.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду