ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 819/3515/15
адміністративне провадження № К/9901/41795/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Юрченко В.П., Бившева Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод»
на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року (Суддя: Дерех Н.В.),
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 року (Судді: Довга О.І., Ліщинський А.М., Запотічний І.І.),
у справі № 819/3515/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод»
до Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області (правонаступник Головне управління ДПС у Тернопільській області)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
В грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» (далі - позивач, ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - відповідач, Чортківська ОДПІ), в якому, враховуючи додаткові обґрунтування і уточнення підстав позову, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2015 року № 0000682200 (т. 1 а.с. 4-11, 64-65).
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено (т. 1 а.с. 88-89,114-117).
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в обґрунтування доводів якої зазначив на неправильному застосуванні судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, внаслідок не врахування, що контролюючим органом невірно визначено дату, на яку застосовується валютний курс Національного Банку України для обрахунку суми пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД за імпортним контрактом. На думку скаржника, днем виникнення заборгованості за імпортним контрактом, що став предметом перевірки, та, відповідно, днем, валютний курс на який мав бути застосований при розрахунку визначеної пені в грошову одиницю України, є дата сплати авансового платежу за імпортним контрактом 20.11.2014 року (курс Євро 19,021418 грн), тому сума пені за період з 19.02.2015 року по 30.05.2015 року повинна складати 224 776,10 грн (39 000 євро*19,021418 грн*101 день*0,3% ). Додатково скаржник посилався на те, що суди попередніх інстанцій помилково в судових рішеннях посилаються на порушення позивачем строків розрахунків за імпортним контрактом на 105 днів, тоді як, враховуючи рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 10.09.2015 року та ДФС України від 21.10.2015 року, прийняті за результатами розгляду скарги позивача на первісно прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року № 0000322200, такий строк становить 101 день (39 000 євро*30,591828 грн*101 день*0,3% = 361 503,63 грн). Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове про задоволення адміністративного позову.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України справу передано на розгляд до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Дослідивши матеріали справи в межах доводів та вимог касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, та вбачається із матеріалів адміністративної справи, позивачем ТOB «Товстеньківський крохмальний завод» (покупець) укладено із Skals Maskinfabrik А/S (продавець) імпортний контракт від 19.11.2014 № SL191114, у відповідності до умов якого продавець - Skals Maskinfabrik А/S, здійснює поставку обладнання для овочесховища в комплекті і здійснює встановлення та введення обладнання в експлуатацію, а покупець - TOB «Товстеньківський крохмальний завод» оплачує та приймає поставлене обладнання, а також, приймає встановлене та введене в експлуатацію обладнання. Поставка обладнання здійснюється на умовах EXW (DK- 8832, Skals, Данія) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 року. Часткова поставка обладнання дозволяється. Кількість, комплектність, технічний опис обладнання, термін поставки, ціна обладнання, загальна сума контракту та умови розрахунків за обладнання, що поставляється за цим контрактом, узгоджені сторонами в Специфікації (Додаток №1) до контракту (т. 1 а.с. 27-30).
Відповідно до Специфікації (додаток №1 до контракту від 19.11.2014 №SL191114), загальна вартість Контракту складає 141846,08 Євро. Обладнання повинно бути відвантажено в повному обсязі - до 15 січня 2015 року за умови 100% передоплати згідно п. 5.1.1, 5.1.2, 5.1.3 Специфікації (п. 3.1). У відповідності до п. 5.1.1, 5.1.2, 5.1.3 Специфікації, платежі здійснюються наступним чином: -в розмірі 38 738,44 Євро в якості попередньої оплати до 20 листопада 2014 року; -в розмірі 51553,82 Євро в якості попередньої оплати до 30 листопада 2014 року; - в розмірі 51 553,82 Євро в якості попередньої оплати до 31 грудня 2014 року (пп. 5.1.1 п. 5.1). На виконання умов контракту, в рахунок імпортованої продукції, ТOB «Товстеньківський крохмальний завод» перераховано 20.11.2014 року кошти в розмірі 39 000,0 Євро та 06.03.2015 в розмірі 102846,08 Євро (загальна сума 141846,08 Євро). Нерезидентом (Skals Maskinfabrik A/S) 02.06.2015 року було відвантажено обладнання для овочесховища на загальну суму 141 846,08 Євро (т. 1 а.с. 31-33).
За результатами проведеної контролюючим органом у період з 15.06.2015 року по 17.06.2015 року документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні імпортного контракту від 19.11.2014 року № SL191114, контролюючим органом складено акт перевірки від 19.06.2015 року № 793/22-37694603 із висновками про: порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР, що обґрунтовано наявністю у позивача простроченої дебіторської заборгованості по розрахунках з фірмою Skals Maskinfabrik А/S за імпортним контрактом від 19.11.2014 року № SL191114 в сумі 39 000 Євро (в період з 18.02.2015 року по 02.06.2015 року), оскільки, враховуючи вимоги постанови правління НБУ від 16.12.2012 року № 475, граничний термін надходження валютної виручки за імпортованими операціями з моменту здійснення авансового платежу згідно платіжних доручень від 20.11.2014 року - 17.02.2015 року, від 06.03.2015 року - 03.06.2015 року. Відповідальність за таке порушення передбачена вимогами статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР у виді стягнення пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (т. 1 а.с.14-17).
Також, відповідачем на підставі вимог статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» складено розрахунок пені у сфері ЗЕД по ТОВ «Товстеньківський крохмальний завод» за період з 18.02.2015 року по 02.06.2015 року, яка складає 375 820,60 грн (39 000 Євро*105 (кількість днів прострочення сплати) *30,591828 (курс Євро станом на 18.02.2016)*0,3 відсотка (т. 1 а.с. 17/звор.). На підставі вказаних висновків акта перевірки відповідачем 30.06.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000322200.
Також, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що рішенням ГУ ДФС у Тернопільській області від 10.09.2015 року за результатами розгляду скарги позивача, податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року № 0000322200 скасовано в частині нарахованої пені за порушення термінів розрахунків ЗЕД за період з 31.05.2015 року по 02.06.2015 року на суму 10 737,73 грн (39 000 Євро*3059,1828*3дні*0,3 відсотка), оскільки товар перетнув митний кордон 30 травня 2015 року згідно з відміткою «Під митним контролем» Ягодинської митниці на інвойсах: від 27.05.2015 року № 20150527-1 на суму 62 085,05 Євро (накладна типу CMR № 7450558), від 27.05.2015 року № 20150527-2 на суму 62 194,29 Євро (накладна типу CMR № 7450559), а також 31 травня 2015 року з відміткою «Під митним контролем» Ягодинської митниці на інвойсі від 27.05.2015 року № 20150527-3 на суму 17 568,84 Євро (накладна типу CMR № 7450556). В іншій частині податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року № 0000322200 залишено без змін (т. 1 а.с. 18-23).
Крім цього, за наслідками розгляду скарги позивача, рішенням ДФС України від 21.10.2015 року № 22171/6/99-99-10-01-04-25 скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року № 0000322200 в частині застосування пені за порушення строків розрахунків ЗЕД в розмірі 3 579,24 грн (за 1 день без затримки 18.02.2015 року*39000 Євро (сума недоставленого товару)*30,591828 (курс Євро на день виникнення заборгованості)*0.3 відсотка), оскільки граничний термін надходження товару від нерезидента становив 18.02.2015 року, з огляду на те, що операція попередньої оплати була здійснена скаржником 20.11.2014 року, що засвідчено платіжним дорученням від 20.11.2014 року № 4 на суму 39 000 Євро (т. 1 а.с. 24-26).
Враховуючи рішення ДФС України від 21.10.2015 року № 22171/6/99-99-10-01-04-25, на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Чортківською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області 01.12.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000682200, яким, за порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД нарахована пеня в розмірі 361 503,63 грн (т. 1 а.с. 12).
Тобто, враховуючи викладене, за порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД за імпортним контрактом від 19.11.2014 року за період з 19.02.2015 року по 30.05.2015 року складає 101 день (39 000 Євро*30,591828 грн*101 день*0,3%), тому оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачеві визначено до сплати пеню в розмірі 361 503,63 грн.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій, встановивши факт порушення позивачем термінів розрахунків за імпортним контрактом від 19.11.2014 року, враховуючи вимоги Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136, а також керуючись статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (враховуючи зміну строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, передбачені постановою правління НБУ від 16.12.2012 №475), дійшли висновку про правомірність нарахування позивачеві пені відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в розмірі 361 503,63 грн (т. 1 а.с.88-89,114-117).
Колегія суддів погоджується із такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті Закону.
Пунктом 3 Постанови Правління Національного банку України від 16.12.2012 №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов`язкового продажу надходжень в іноземній валюті» зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2012 за №1921/22233, розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Частиною 1 статті 4 Закону № 185/94-ВР встановлено, що порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Колегія суддів звертає увагу, що судами попередніх інстанцій в судових рішеннях помилково встановлено, що в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення увійшло порушення позивачем термінів розрахунків у сфері ЗЕД за імпортним контрактом на 105 день. Оскільки, враховуючи рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 10.09.2015 року та рішення ДФС України від 21.10.2015 року № 22171/6/99-99-10-01-04-25, які прийняті за результатами розгляду скарги позивача на первісне податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року № 0000322200, перевищення позивачем строків розрахунків за імпортним контрактом за період з 19.02.2015 року по 30.05.2015 року становить 101 день, тому є вірними доводи скаржника, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивачеві визначено до сплати пеню в розмірі 361 503,63 грн із розрахунку 101 день (39 000 Євро*30,591828 грн*101 день*0,3%), а не із розрахунку 105 днів. Вказані розбіжності можуть бути усунені шляхом виправлення описки і не вплинули на розрахунок суми пені.
В касаційній скарзі скаржник наполягає на тому, що відповідач при розрахунку суми пені повинен був керуватися валютним курсом Національного Банку України, чинним станом на дату сплати авансового платежу, тобто 20.11.2014 року (курс Євро 19,021418 грн), а не станом на перший день, після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків зі імпортною операцією. На думку скаржника, законодавець пов`язує застосування валютного курсу саме станом на день заборгованості, а не на день виникнення порушення.
Разом з тим, колегія суддів вважає такі посилання скаржника необґрунтованими з огляду на те, що у відповідності до пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631 (далі - Інструкція), день виникнення порушення - це перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією висновків (висновок центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданий на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків).
Як наголошено в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 826/9475/18 (адміністративне провадження № К/9901/1303/20), імпортні операції резидентів мають бути здійснені з моменту здійснення авансового платежу до закінчення запровадженого Національним банком України строку розрахунків. Перевищення цього строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Недотримання наведених норм щодо здійснення імпортної операції у межах строків, визначених Національним банком України, становить елемент правопорушення, санкція за яке передбачає стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки.
Відтак, з першого дня порушення строків, визначених Національним банком України, до моменту завершення обов`язку щодо здійснення імпортних операцій, нараховується пеня як засіб, що стимулюватиме якнайшвидше виконання відповідних зобов`язань, визначених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правильність розрахунку пені, враховуючи застосування відповідачем курсу Національного банку України в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). При цьому курс Євро, застосований контролюючим органом не є спірним за доводами скаржника. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не отримано висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку на перевищення відстрочення поставки більше законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортним контрактом.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій за наслідками розгляду справи і не містять посилань на неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень.
При цьому помилковість посилання судами попередніх інстанцій в судових рішеннях про порушення позивачем строків розрахунків за імпортним контрактом на 105 днів, не вплинуло на правильність висновків судів попередніх інстанцій за результатами розгляду справи, оскільки, як вказувалось судом вище, враховуючи рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 10.09.2015 року та ДФС України від 21.10.2015 року (за результатами розгляду скарги позивача на первісне податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 року № 0000322200), такий строк становить 101 день (39 000 євро*30,591828 грн*101 день*0,3% = 361 503,63 грн) і оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 01 грудня 2015 року № 0000682200, саме вказана сума пені із розрахунку 101 день визначена до сплати позивачеві.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 246, 341, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Товстеньківський крохмальний завод» залишити без задоволення.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
В.П. Юрченко
Л.І. Бившева
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2023 |
Оприлюднено | 12.12.2023 |
Номер документу | 115555431 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо грошового обігу та розрахунків, з них за участю органів доходів і зборів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Васильєва І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні