Постанова

від 11.12.2023 по справі 802/112/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 802/112/18-а

провадження № К/990/3574/22, №К/990/3657/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Міністерства юстиції України і Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року (у складі головуючого судді - Богоноса М.Б.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року (у складі колегії: головуючого судді - Мацького Є.М., суддів: Сушка О.О., Залімського І.Г.) у справі №802/112/18-а,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В січні 2018 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1, Мін`юст), Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач-2, ГТУЮ у Вінницькій області), в якому просив:

визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №45/5 від 05.01.2018 про зупинення діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 ;

визнати неправомірними дії Головного управління юстиції у Вінницькій області по складанню Акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 №29;

визнати незаконним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючого санацією, ліквідаторів) від 06.12.2017, яке оформлене протоколом, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі подання №1046 від 14.11.2017;

зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію про відновлення дії свідоцтва ОСОБА_1 про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №192 від 26.02.2013.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що прийняті відповідачами рішення є протиправними, оскільки: висновки акту позапланової перевірки проведеної за скаргою УПФ України у м. Вінниці ґрунтуються на припущеннях; відсутні підстави вважати, що відкликання арбітражним керуючим касаційної скарги на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц є порушенням норм статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; застосоване дисциплінарне стягнення не можна вважати адекватним, таким, що ґрунтується на встановлених під час перевірки фактах, враховує ступінь вини арбітражного керуючого та всебічно встановлених обставинах щодо предмета перевірки тощо.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2018 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 06.12.2017, оформлене протоколом, в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №1046 від 14.11.2017.

Визнано протиправним та скасовано Наказ Міністерства юстиції України №45/5 від 05.01.2018.

Зобов`язано Міністерство юстиції України відновити в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України дію свідоцтва ОСОБА_1 про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №192 від 26.02.2013. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (ід. номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, 01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13).

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області задоволено частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправним наказу та зобов`язання вчинити дії змінено з мотивів викладених в мотивувальній частині постанови. В решті рішення залишено без змін.

5. Постановою Верховного Суду від 29.04.2021 касаційну скаргу Міністерства юстиції України задоволено.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.04.2018, змінене постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018, та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2018 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Вінницького окружного адміністративного суду.

6. Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції і направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд як підставу для такого рішення зазначив, що як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції при постановленні рішень не дослідили протоколи засідань комітету кредиторів у їх хронологічному порядку та не надали їм оцінку; не встановили наявність чи відсутність активних дій позивача щодо повідомлення кредиторів про намір відкликати касаційну скаргу та належності їх сповіщення про дане засідання і не надали їм оцінку; не з`ясували, яке саме рішення повинно було бути оскаржене в касаційному порядку, та як саме відкликання касаційної скарги становило склад порушення позивачем, зафіксоване в Акті позапланової перевірки.

7. Окрім того, суд касаційної інстанції вказав, що суди попередніх інстанцій, підтримуючи позицію щодо задоволення позову, не перевірили обґрунтованість тверджень, на які посилався позивач, як на підставу відсутності доцільності подання касаційної скарги, зокрема, завершальність процедури ліквідації, відсутність майна та грошових коштів банкрута, та чи дійсно в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 19.10.2015 по справі №10/47-10 встановлені обставини, вказані позивачем, як такі, що мають істотне значення при вирішенні питання обґрунтованості касаційної скарги ВАТ "Керамік" від 10.08.2015 за №02-03/318, обмежившись, при цьому цитуванням вказаного доводу арбітражного керуючого.

8. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.08.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 45/5 від 05.01.2018 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ".

Зобов`язано Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про відновлення дії свідоцтва ОСОБА_1 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 192 від 26.02.2013.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 233,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

9. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в діях арбітражного керуючого ВАТ «Керамік» ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку, вчинення якого йому поставлено у вину, а тому рішення про притягнення його до відповідальності у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є незаконним та підлягало скасуванню; до того ж, приймаючи рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідачами порушено норми чинного на час прийняття спірного наказу Закону від 14.05.1992 № 2343-XII та Порядку від 27.06.2013 № 1284/5, які унормовують строки накладення дисциплінарних стягнень, адже до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_1 притягнуто більше як через 1 рік і 7 місяців з моменту вчинення проступку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї та додаткових пояснень

10. Не погодившись із прийнятими судовими рішеннями у цій справі, Міністерство юстиції України (далі також - касатор-1) звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №802/112/18-а і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11. Підставою касаційного оскарження у даній справі касатор-1 зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у:

- постанові Верховного Суду від 14.12.2018 у справі №927/1191/14, від 25.06.2020 у справі №44/484-б стосовно порушення прав кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство та збереження майна, чим порушено статті 3-1, 25, 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Касатор-1 зазначає, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ВАТ «Керамік» не вжито всіх заходів на повернення майна банкрута, яке знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», що не враховано судами попередніх інстанцій;

- постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №813/4449/15 щодо строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, чим порушено пункт 6.6.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27.06.2013 №1284/5, абз.2 пункту 22 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 11.01.2013 №81/5; та чим порушено норми статі 107, 108, 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункт 7.6 розділу VII вказаного Порядку та пункту 24 зазначеного вище Положення стосовно визначення виду дисциплінарного стягнення. Касатор-1 зазначає, що акт перевірки є тим документом, який засвідчує факт наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого, а тому днем виявлення проступку є день складення акту перевірки.

12. Окрім відповідача-1, до Верховного Суду із касаційною скаргою звернулось Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (далі також - касатор-2), яке, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №802/112/18-а в частині задоволення позовних вимог і в цій частині ухвалити рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

13. Підставою касаційного оскарження у даній справі касатор-2 також зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у:

- постанові Верховного Суду від 14.12.2018 у справі №927/1191/14, від 25.06.2020 у справі №44/484-б стосовно порушення прав кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство та збереження майна, чим порушено статті 3-1, 25, 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

- постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №813/4449/15 щодо строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, чим порушено пункт 6.6.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27 червня 2013 року №1284/5, абз.2 пункту 22 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 11 січня 2013 року №81/5; та чим порушено норми статі 107, 108, 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункт 7.6 розділу VII вказаного Порядку та пункту 24 зазначеного вище Положення стосовно визначення виду дисциплінарного стягнення.

14. Щодо порушень норм процесуального права скаржники, окрім іншого, зазначають, що оскаржувані судові рішення в порушення вимог статті 242 КАС України прийняті без дослідження та урахування правової позиції та доводів відповідачів, зокрема:

14.1. судами попередніх інстанцій не взято до уваги докази та аргументи стосовно вчинення позивачем під час виконання ним відповідних повноважень у справі про банкрутство ВАТ «Керамік» грубого порушення, що призвело до порушення права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство, та наявності у зв`язку з цим всіх підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також щодо своєчасності прийняття рішень щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності;

14.2. судами першої та апеляційної інстанцій у порушення вимог статті 242 КАС України неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та помилково зроблено висновок, що підставою для притягнення позивача до відповідальності та прийняття рішення про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) стало грубе порушення статті 25 Закону від 14.05.1992 № 2343-XII, яке полягало у відмові саме без згоди комітету кредиторів від касаційної скарги поданої в інтересах ВАТ «Керамік» на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц.

15. Відзиву (заперечень) на касаційні скаргу до Верховного Суду від сторони позивача не надходили, однак в силу частини 4 статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

16. Касаційна скарга відповідача-1 до Верховного Суду надійшла 24.01.2022.

17. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.01.2022 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.

18. Ухвалою Верховного Суду від 29.04.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №802/112/18-а (№К/990/3574/22).

19. Касаційна скарга відповідача-2 до Верховного Суду надійшла 24.01.2022.

20. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.01.2022 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Мартинюк Н.М, Мельник-Томенко Ж.М.

21. Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.08.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №802/112/18-а (№К/990/3657/22).

22.1. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2023 задоволено заяву судді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М. про самовідвід, відведено суддю Мельник-Томенко Ж.М. від участі в розгляді справи за касаційними скаргами Міністерства юстиції України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року та Міністерства юстиції України і Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №802/112/18-а, а справу передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у встановленому порядку.

22.2. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Загороднюк А.Г., Мартинюк Н.М.

23.1. Ухвалою Верховного Суду від 22.11.2023 задоволено заяву судді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Загороднюка А.Г. про самовідвід, відведено суддю Загороднюка А.Г. від участі в розгляді справи за касаційними скаргами Міністерства юстиції України на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року та Міністерства юстиції України і Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №802/112/18-а, а справу передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду у встановленому порядку.

23.2. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Єресько Л.О.

24. Ухвалою Верховного Суду від 07.12.2023 касаційні скарги об`єднано в одне касаційне провадження, а справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з інформації розміщеної на публічному сайті Єдиного реєстру арбітражних керуючих встановлено, що на підставі наказу Міністерства юстиції України від 31.01.2013 № 202/5 ОСОБА_1 набув статус арбітражного керуючого, про що йому видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за №192 від 26.02.2013.

26. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 02.04.2010 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці порушено провадження у справі №10/4-10 про банкрутство ВАТ "Керамік" (м. Вінниця, пров. Цегельна. 12).

27. 14.06.2012 Господарським судом Вінницької області винесено постанову про визнання ВАТ "Керамік" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М (справа № 10/47-10).

28. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 у справі № 10/47-10 задоволено заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) Лещенка Анатолія Михайловича та визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 р., укладеного між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанією "Володимирський масив" (код ЄДРПОУ 34887094, вул. Соборна, 1, м. Вінниця, 21018). Зобов`язано ПП "Компанію "Володимирський масив" повернути ВАТ "Керамік" майно, а саме: комплекс, нежитлові будівлі та споруди, що складаються з: будівлі адмінкорпусу, позначеної на плані літерою "А", загальною площею 2915,6 кв.м.; будівлі прохідної, позначеної на плані літерою "Б", загальною площею 235,9 кв.м.; будівлі прохідної позначеної на плані літерою "В", загальною площею 111,5 кв.м.; будівлі побутового корпусу, позначеної на плані літерою "Д", загальною площею 563,4 кв.м.; гаражів, позначених на плані літерою "Е", загальною площею 109,9 кв.м.; будівлі овочесховища, позначеної на плані літерою "Г", загальною площею 60,7 кв.м.; будівлі їдальні, позначеної на плані літерою "Ж", загальною площею 1517,4 кв.м; будівлі ГРП, позначеної на плані літерою "З", загальною площею 18,3 кв.м.; ангару, позначеного на плані літерою "Л", загальною площею 320,8 кв.м.; будівлі складу ДОП, позначеної на плані літерою "М", загальною площею 256,9 кв.м.; будівлі майолікового цеху - незавершене будівництво готовністю 83%, позначеної на плані літерою "П"; складу, позначеного на плані літерою "Р", загальною площею 135,5 кв.м.; операторської, позначеної на плані літерою "С", загальною площею 4,5 кв.м.; будівлі гаражу, позначеної на плані літерою "Т", загальною площею 653,1 кв.м.; будівлі гаражу, позначеної на плані літерою "У"; будівлі газових підтопок, позначеної на плані літерою "X", загальною площею 13145,6 кв.м.; вагової, позначеної на плані літерою "Щ", загальною площею 15,0 кв.м.; будівлі рихтовочного цеху - незавершене будівництво, позначеної на плані літерою "Ц"; будівлі відділу прийому глини - незавершене будівництво, позначеної на плані літерою "Ч"; відкрижуваним наказом Міністерство юстиції України зупинено його діяльність та анульовано свідоцтво арбітражного керуючого.

29. Ухвала Господарського суду Вінницької області від 31.10.2013 у справі № 10/47-10 набрала законної сили на підставі постанови Вищого господарського суду України від 18.03.2014.

30. В цей час, 14.11.2013 на підставі Договору іпотеки від 01.12.2010, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за реєстровим № 2515 (зі змінами відповідно до Договору про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки від 13.11.2013, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу за реєстровим № 1613) право власності на вищевказане нерухоме майно було зареєстровано за ОСОБА_2 у порядку позасудового врегулювання відносин між Іпотекодавцем (ПП "Компанія "Володимирський Масив") та Іпотекодержателем ( ОСОБА_2 ).

31. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2014 у справі № 127/6502/14-ц задоволено позов ВАТ "Керамік" в особі арбітражного керуючого Лещенка А.М. до ОСОБА_2 та витребувано із незаконного володіння останнього на користь ВАТ "Керамік" вказаний вище комплекс нежитлових будівель та споруд, що був предметом договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009.

32. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2014 у справі № 127/6502/14-ц неодноразово переглядалося у апеляційному порядку, а рішення суду апеляційної інстанції були предметом касаційного оскарження (рішення Апеляційного суду Вінницької області від 20.08.2014 скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.12.2014, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції; ухвала Апеляційного суду Вінницької області від 17.02.2015 та ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.05.2015 про її скасування і направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції).

33. Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц апеляційні скарги ОСОБА_2 та Приватного підприємства "Компанія "Володимирський масив" задоволено, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 01.07.2014 скасовано та відмовлено у задоволенні позову ВАТ "Керамік", в особі арбітражного керуючого ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Керамік" Лещенка А.М. до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПП "Компанія "Володимирський масив", про витребування майна з чужого незаконного володіння.

34. Арбітражний керуючий ліквідатор ВАТ "Керамік" Лещенко А.М. із рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 не погодився та оскаржив його у касаційному порядку.

35. В цей час, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.10.2015 у справі № 10/47-10 відмовлено в задоволенні позову ПП "Компанія "Володимирський масив" до ВАТ "Керамік" про застосування наслідків недійсності правочину (двосторонню реституцію) щодо визнаного недійсним договору купівлі-продажу від 14.07.2009, укладеного між ВАТ "Керамік" та ПП "Компанія "Володимирський масив".

36. Своє рішення Господарський суд Вінницької області мотивував тим, що нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не перебуває у власності ПП "Компанія "Володимирський масив" та знаходиться у власності фізичної особи - ОСОБА_2 , тому позивач наразі не в змозі виконати зобов`язання в зв`язку із визнанням недійсним договору купівлі - продажу від 14.07.2009 та повернути ВАТ "Керамік" відповідне майно.

37. При цьому господарський суд встановив, що ПП "Компанія "Володимирський масив" сплатило ВАТ "Керамік" грошові кошти в сумі 10 550 446,59 грн. на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009.

38. За наведених обставин, господарський суд дійшов висновку, що застосування наслідків недійсності правочину (двосторонньої реституції) щодо визнаного недійсним договору купівлі - продажу від 14.07.2009, яке полягає у зобов`язанні кожної зі сторін повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину та повернення сторін у первісний стан, який мав місце до вчинення недійсного правочину є неможливим, а тому господарським судом відмовлено в задоволенні позову ПП "Компанія "Володимирський масив" в повному обсязі.

39. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.05.2016 припинено повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора) Лещенка А.М. та призначено ліквідатором по справі № 10/47-10 про банкрутство ВАТ "Керамік" арбітражного керуючого ОСОБА_1

40. 17.05.2016 до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ надійшла заява ВАТ "Керамік" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ "Керамік" ОСОБА_1 від 16.05.2016 про відмову від раніше поданої ВАТ "Керамік" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ "Керамік" Лещенка А.М., касаційної скарги на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц.

41. Як наслідок, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.06.2016 задоволено заяву ВАТ "Керамік" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ВАТ "Керамік" ОСОБА_1 та закрито касаційне провадження.

42. Не погодившись із діями арбітражного керуючого щодо відмови від касаційної скарги, один із кредиторів та ініціатор справи про банкрутство ВАТ "Керамік" - Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернулося до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області із листом від 19.04.2017 № 2046/06-32-1/09 про проведення позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 .

43. Звернення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 19.04.2017 № 2046/06-32-1/09 стало підставою для проведення позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача.

44. У період з 17.10.2017 по 19.10.2017 на підставі доручення Міністерства юстиції України Головним територіальним управління юстиції у Вінницькій області було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з питань додержання ним Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та іншого законодавства з питань банкрутства ВАТ "Керамік" з питань, викладених у листі Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 19.04.2017 № 2046/06-32-1/09.

45. За результатами перевірки складено Довідку № 21 від 19.10.2017, в якій зафіксовані такі порушення:

45.1. відкликавши касаційну скаргу ВАТ "Керамік" ОСОБА_1 не вжито всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ "Керамік", чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ "Керамік", чим грубо порушено вимоги абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (порушення усуненню не підлягає);

45.2. арбітражний керуючий ОСОБА_1 не надав копії протоколів засідань комітету кредиторів ВАТ "Керамік" з дати призначення арбітражного керуючого ОСОБА_1 ліквідатором боржника та документів, що підтверджують погодження комітетом кредиторів рішення про відкликання для доопрацювання касаційної скарги від 10.08.2015 № 02-03/318, чим порушив вимоги ч. 12 ст. 30 Закону (порушення підлягає усуненню та в подальшому було усунуто).

46. В подальшому Головним територіальним управління юстиції у Вінницькій області складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29, яким зафіксовано, що за результатами перевірки виявлено порушення, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до дисциплінарної комісії подання про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

47. 01.11.2017 Головним територіальним управління юстиції у Вінницькій області направлено до Міністерства юстиції України пропозицію №10985/5/0-17 щодо внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі акту позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 №29.

48. 14.11.2017 в.о. директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства внесено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання № 1046 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

49. 06.12.2017 відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на якому розглянуто подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України № 1046 від 14.11.2017.

50. На засіданні Дисциплінарної комісії прийнято рішення від 06.12.2017 № 66/12/17 у формі протоколу та вирішено внести до Міністерства юстиції України подання про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

51. На підставі рішення у формі протоколу № 66/12/17 від 06.12.2017 оформлено подання № 788 від 06.12.2017 та вирішено направити його до Міністерства юстиції України для складення проекту наказу про анулювання свідоцтва № 192 від 26.02.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1 .

52. В подальшому, Міністерством юстиції України прийнято наказ № 45/5 від 05.01.2018 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією. Ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ".

53. Цим Наказом вирішено анулювати видане позивачу свідоцтво № 192 від 26.02.2013, а Департаменту з питань судової роботи та банкрутства забезпечити внесення запису про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

54. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

55. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України в чинній редакції).

56. Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII; в редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин (в період із 19.04.2017 (дата подання скарги щодо позивача) по 05.01.2018 (дата прийняття спірного наказу про анулювання свідоцтва)).

57. Іншими нормативно - правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» від 27.06.2013 № 1284/5 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції № 3928/5 від 06.12.2019; далі - Порядок № 1285/5), Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)» від 11.01.2013 № 81/5 (втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 25 вересня 2019 року № 2993/5), Наказ Міністерства юстиції України «Про отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)» від 14.01.2013 № 93/5 (втратив чинність (згідно з наказом Міністерства юстиції України від 13 серпня 2019 року № 2535/5).

58. Згідно абз. 1 частини 1 статті 1 Закону № 2343-XII, арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

59. Відповідно до статті 107 Закону № 2343-XII арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

60. Відповідно до статті 109 Закону № 2343-XII дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

61. В силу пункту 5 частини 1 статті 112 Закону № 2343-XII, накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є підставою для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

62. Основи процедури припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) врегульовані статтею 113 Закону № 2343-XII, відповідно до частин 1-2 якої у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

63. Відповідно до частини 5 статті 113 Закону № 2343-XII рішення державного органу з питань банкрутства про позбавлення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути оскаржено арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дію.

64. Згідно п. 7.1 Порядку № 1284/5 однією із підстав для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

65. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності та прийняття рішення про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) стало грубе порушення статті 25 Закону № 2343-XII, яке, на переконання відповідачів, полягало у відмові без згоди комітету кредиторів від касаційної скарги поданої в інтересах ВАТ «Керамік» на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц.

66. Аналіз норми пункту 7.1 Порядку № 1284/5 яка стала підставою для накладення на позивача дисциплінарного стягнення дає підстави для висновку, що ознаками об`єктивної сторони передбаченого нею складу дисциплінарного проступку арбітражного керуючого є: 1) дії щодо грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень; 2) наслідки у вигляді грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

67. Тобто, як вірно зауважували суди попередніх інстанцій, дисциплінарний проступок вчинення якого поставлено у вину позивачу характеризується матеріальним складом, а тому обов`язковою його ознакою є не лише діяння щодо грубого порушення законодавства, але й настання наслідків у вигляді грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

68. Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі, та направляючи справу на новий розгляд, у постанові від 29.04.2021 Верховний Суд, зокрема зазначив, що суди при обґрунтуванні своїх висновків не встановили наявність чи відсутність активних дій позивача щодо повідомлення кредиторів про намір відкликати касаційну скаргу та належності їх сповіщення про дане засідання і не надали їм оцінку.

69. Під час нового розгляду судами на виконання постанови суду касаційної інстанції було встановлено ряд обставин.

70. Так, із зібраних у справі доказів суди попередніх інстанцій не встановили фактів вчинення позивачем активних дій з метою повідомлення кредиторів про призначене на 16.05.2016 засідання та про намір відкликати касаційну скаргу.

71. Водночас, надаючи оцінку висновкам, які стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та прийняття щодо нього рішення про позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що та обставина, що позивач не повідомляв комітет кредиторів про намір відкликання касаційної скарги і з цього приводу комітетом не приймалося окремого рішення не є підставою для висновку, про вчинення позивачем грубого порушення законодавства з питань банкрутства.

72. Верховний Суд погоджується із таким висновком.

73. Виходячи із доводів касаційної скарги та підстав касаційного оскарження, касатори вказують на неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій частин 5 та 6 статті 3-1, статті 25 Закону № Закону № 2343-XII (в редакції чинній до 19.03.2013) стосовно трактування повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі та кваліфікації вчинених позивачем дій щодо відкликання касаційної скарги у справі № 127/6502/14-ц, а також підпунктів 6.6.2 та 6.6.3 пункту 6.6. розділу IV Порядку № 1284/5.

74. Згідно частини 5 ст. 3-1 Закону № 2343-XII (у наведеній редакції), арбітражний керуючий зобов`язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника. Частиною 6 ст. 3-1 Закону № 2343-XII передбачено, що при реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

75. Згідно положень абз. 7 та 13 частини 1 статті 25 Закону № 2343-XII, (про порушення позивачем яких йдеться у матеріалах позапланової перевірки), ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу (абз. 7) та вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб (абз. 13). Відповідно до частини 2 статті 25 Закону № 2343-XII, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

76. Відповідно до п. 6.6. Порядку № 1284/5, акт перевірки складається з вступної, описової та резолютивної частин.

77. Згідно п. 6.6.2 Порядку № 1284/5, в описовій частині акта перевірки містяться інформація про виявлені під час перевірки порушення, які наводяться відповідно до резолютивної частини Довідки, оцінка пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, та усунення арбітражним керуючим зазначених у Довідці порушень.

78. У резолютивній частині акта перевірки комісією з урахуванням довідки та пояснень, зауважень, заперечень і документів, наданих арбітражним керуючим, або усунених порушень, а також Висновку (у разі якщо територіальний орган з питань банкрутства було зобов`язано надіслати Довідку до Мін`юсту для проведення її аналізу) робиться висновок щодо наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого. У разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються (п. 6.6.3 Порядку № 1284/5).

79. У справі № 927/1191/14 (постанова від 14.02.2018) Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі про банкрутство дійшов, зокрема, висновків, що Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі) (пункт 37 постанови).

80. У справі № 44/484-б, аналізуючи положення Кодексу України з процедур банкрутства у справі про визнання банкрутом, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у пункті 93 постанови від 25.06.2020 акцентував увагу, що завданням ліквідатора у ліквідаційній процедурі є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Отже, під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора.

81. Повертаючись до матеріалів даної справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що у довідці № 21 від 19.10.2017 зроблено висновок, що відкликавши касаційну скаргу ВАТ «Керамік» ОСОБА_1 не вжито всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік», чим грубо порушено вимоги абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (порушення усуненню не підлягає).

82. Аналогічний висновок міститься в Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29.

83. Виходячи із наведених законодавчих приписів, обставин справи та висновків Верховного Суду, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що вжите у Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29 формулювання висновку про те, що відкликавши касаційну скаргу ВАТ «Керамік» ОСОБА_1 не вжито всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік», чим грубо порушено вимоги абзаців сьомого та тринадцятого частини першої статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», - не відповідає п. 6.6.3 Порядку № 1284/5.

84. На переконання колегії суддів, відкликання позивачем касаційної скарги в контексті встановлених обставин у цій справі, не може вважатися грубим порушенням в розумінні порушення положень статті 25 Закону № 2343-XII.

85. Більше того, судами попередніх інстанцій було встановлено, що висновок про заподіяння шкоди майновим інтересам банкрута та його кредиторам є передчасним, оскільки ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.10.2015 у справі № 10/47-10 встановлено, що ПП «Компанія «Володимирський масив» на виконання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009 сплатило ВАТ «Керамік» грошові кошти в сумі 10 550 446,59 грн.

86. А тому, враховуючи, що Господарським судом Вінницької області було встановлено обставину щодо проведення із ВАТ «Керамік» розрахунків за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 14.07.2009, підстави вважати порушеними майнові інтереси Товариства внаслідок набрання законної сили рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 були недоведеними та передчасними.

87. Окрім вказаного, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі у постанові від 29 квітня 2021 року Верховний Суд як одну із підстав зазначив, що суди попередніх інстанцій при постановленні рішень, не дослідили протоколи засідань комітету кредиторів у їх хронологічному порядку та не надали їм оцінки.

88. Судами попередній інстанцій під час нового розгляду було встановлено, що на жодному із засідань комітету кредиторів ВАТ «Керамік» рішень, які б давали підстави для висновку про незадовільний стан виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 своїх обов`язків, не приймалося; на кожному засіданні звіт про діяльність арбітражного керуючого знаходив свою позитивну оцінку, що додатково свідчить про безпідставність доводів про невиконання арбітражним керуючим свого обов`язку із вжиття всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік».

89. Таким чином, досліджені судами попередніх інстанцій обставини (зокрема і ті, що аналізувалися під час нового розгляду), які характеризують наслідки для ВАТ «Керамік» відмови позивача від касаційної скарги на рішенням апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 у справі № 127/6502/14-ц та набрання цим рішенням законної сили, майновий стан банкрута, стан (завершеність) процедури банкрутства підприємства та протоколи засідання комітету кредиторів ВАТ «Керамік», не дають підстав для висновку, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 вчинено дії, які б можна було б кваліфікувати як такі, що вказують на не вжиття всіх заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також заходів щодо формування ліквідаційної маси ВАТ «Керамік», чим порушено права кредиторів на задоволення своїх вимог у межах справи про банкрутство ВАТ «Керамік». Вказане виключає підстави кваліфікувати його діяння як грубе порушення вимог Закону № 2343-XII.

90. Отже, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередній інстанцій, що в діях арбітражного керуючого ВАТ «Керамік» ОСОБА_1 був відсутній склад дисциплінарного проступку, вчинення якого йому поставлено у вину, а тому рішення про притягнення його до відповідальності у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є незаконним та підлягало скасуванню.

91. Доводи касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційних проваджень в цій частині вказаних мотивів не спростовують, а висновки Верховного Суду у справах № 927/1191/14 № 44/484-б наведеним у цій постанові, не суперечать.

92. Поряд з цим, як видно зі змісту касаційних скарг, посилаючись на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, касатори також вказують на неврахування висновків Верховного Суду, висловлених у постанові від 15.11.2019 у справі №813/4449/15 щодо строку для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

93. Як вже зазначалося, відповідно до частини 3 статті 109 Закону № 2343-XII рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Аналогічні строки притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності встановлені пунктом 7.5 № 1284/5.

94. Виходячи із висновків, що були висловлені Верховним Судом від 15.11.2019 у справі №813/4449/15, акт перевірки є тим документом, який засвідчує факт наявності (відсутності) порушень законодавства з питань банкрутства в діяльності арбітражного керуючого, а тому днем виявлення проступку є день складення акту перевірки діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (пункт 56 постанови).

95. Судами попередній інстанцій у цій справі було встановлено, що заява ВАТ «Керамік» в особі арбітражного керуючого - ліквідатора ОСОБА_1 від 16.05.2016 про відмову від касаційної скарги на рішення апеляційного суду Вінницької області від 30.07.2015 по справі № 127/6502/14-ц надійшла до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ 17.05.2016, проте лише 19.04.2017 Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці подано скаргу на дії арбітражного керуючого щодо відмови від касаційної скарги, на підставі якої проведено позапланову перевірку діяльності позивача, та за результатом перевірки складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 30.10.2017 № 29.

96. Відтак, дії, які відповідачі вважали як дисциплінарний проступок, вчинений позивачем 17.05.2016, натомість акт перевірки складено 30.10.2017.

97. Як видно із матеріалів справи, 06.12.2017 відбулося засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на якому прийнято рішення від 06.12.2017 № 66/12/17 у формі протоколу та вирішено внести до Міністерства юстиції України подання про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

98. На підставі рішення у формі протоколу № 66/12/17 від 06.12.2017 оформлено подання № 788 від 06.12.2017 та вирішено направити його до Міністерства юстиції України для складення проекту наказу про анулювання свідоцтва № 192 від 26.02.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, виданого ОСОБА_1 .

99. В подальшому, Міністерством юстиції України прийнято наказ № 45/5 від 05.01.2018 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 ».

100. Таким чином, не зважаючи на виявлення проступку 30.10.2017, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулось більш ніж через рік після вчинення відповідного проступку.

101. А тому, вірними є висновки судів попередніх інстанцій, що рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є протиправним та підлягало скасуванню, ще й із підстав порушення при його прийнятті норм Закону № 2343-XII які унормовують строки накладення дисциплінарного стягнення.

102. Враховуючи наведене, доводи касаційних скарг, які стали підставами для відкриття касаційних проваджень не знаходять свого підтвердження під час розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції.

103. Інші доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки висновків та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, та їх не спростовують.

104. Таким чином, із доводів і вимог касаційних скарг, які стали підставами для відкриття даних касаційних проваджень, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

105. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

106. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

107. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

108. Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

109. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи касаційних скарг, які можуть вплинути на правильність розгляду цієї справи.

110. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються

Керуючись статтями 242, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Міністерства юстиції України і Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) залишити без задоволення.

2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року у справі №802/112/18-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Л.О. Єресько

Судді Верховного Суду