Справа № 309/2430/23
Провадження № 2/309/446/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2023 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Сідей Я.Я.
секретаря судового засідання: Свистак К.М.
розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Хуст цивільну справу за позовом:
органу опіки та піклування Горінчівської сільської ради
до
ОСОБА_1 , ОСОБА_2
про позбавлення батьківських прав, -
В С Т А Н О В И В:
Орган опіки та піклування Горінчівської сільської ради звернувся в суд з позовом до відповідачів про позбавлення батьківських прав. Посилається на те, що у відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за період цивільного шлюбу народилася - донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з важкими умовами проживання мати дитини ОСОБА_1 залишила новонароджену ОСОБА_4 у пологовому будинку Хустської центральної лікарні імені Віцинського Остапа Петровича Хустської міської ради, де дитина перебувала до півроку.
13 квітня 2022 року батьки дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до органу опіки та піклування Горінчівської сільської ради щодо надання їм дозволу на тимчасове влаштування дитини до закладу, так як у будинку, де вони проживають, не створено відповідних умов для проживання дитини, у зв`язку з важкими матеріально побутовими умовами. Орган опіки та піклування Горінчівської сільської ради, діючи в інтересах дитини, намагався задовольнити клопотання батьків, надаючи їм можливість та термін створити умови для проживання дитини. На підставі рішення виконавчого комітету Горінчівської сільської ради № 208/17 від 03.05.2022 року, малолітня ОСОБА_4 у піврічному віці була влаштована до Обласного будинку дитини м. Свалява, де вона наразі й перебуває. За час перебування ОСОБА_6 в державному закладі, батькам надавалась можливість працевлаштуватись, зібрати кошти, створити умови для проживання дитини, що надасть їм можливість забрати дитину додому. Службою у справах дітей Горінчівської сільської ради було скеровано листа до Центру надання соціальних послуг Горінчівської сільської ради про взяття сім`ї під соціальний супровід. Однак, відповідно до листа даного Центру, батьки не йшли на контакт, не реагували та не впускали працівників Центру, продовжували вести аморальний спосіб життя. За час перебування дитини у закладі батьки жодного разу не приїжджали, не цікавилися станом її здоров`я, потребами та умовами проживання. Орган опіки та піклування Горінчівської сільської ради здійснював неодноразові виїзди за місцем проживання батьків, з метою перевірки умов проживання сім`ї ОСОБА_7 та можливості повернення дитини на виховання в сім`ю, однак будинок, де проживала сім`я, був зачинений, а місце перебування їх постійно змінювалось. Відповідно до останнього акту обстеження, складеного працівниками служби у справах дітей Горінчівської сільської ради 21.02.2023 року стало відомо, що батьки проживають у надвірній будівлі, не створили належних умов для проживання дитини, ведуть кочовий спосіб життя, зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, часто конфліктують із застосуванням фізичної сили. Питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_4 розглядалося на засіданні Комісії питань захисту прав дитини виконавчого комітету Горінчівської сільської ради 24.02.2023 року , де було прийнято рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відношенню до їх малолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи викладене, позивач просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник позивача в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує, просила суд їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлені, в судове засідання не з`явилися. Відзиву на позов не надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд, констатує наступне.
Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказане стверджується відповідним свідоцтвам про народження серії НОМЕР_1 від 13.04.2022 року.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Горінчівської сільської ради № 208/17 від 03.05.2022 року, малолітню ОСОБА_4 у піврічному віці, влаштовано до Обласного будинку дитини м. Свалява, де вона наразі й перебуває .
Відповідно до рішення виконавчого комітету Горінчівської сільської ради Хустського району Закарпатської області було прийнято рішення про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відношенню до їх малолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 21.02.2023 р., встановлено, що сім`я проживає у надвірній будівлі. Умови проживання незадовільні, опалення пічне, дров у наявності немає, води, каналізації немає, кімната забруднена, розкидані речі, спиртні нопої, умови проживання незадовільні.
Як вбачається з характеристик, виданих Горінчівською сільською радою ОСОБА_1 , ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. ОСОБА_2 , постійного місця роботи немає, іноді працює по найму, веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Жорстоке поводження полягає у фізичному або психічному насильстві, застосуванні недопустимих методів виховання, приниженні людської гідності дитини тощо. Хронічний алкоголізм батьків і захворювання їх на наркоманію мають бути підтверджені відповідними медичними висновками.
Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
При постановлені законного та справедливого рішення, суд враховує положення Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року, (набула чинності для України 27.09.1991 року) в ч. 2 ст. 6 якої говориться, що держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Крім цього, в ч. 1 ст. 19 Конвенції зазначено, що держава вживає всіх необхідних заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань по відношенню до дитини.
Відповідно до п. 15 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам для досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
При прийнятті рішення по справі судом також береться до уваги, що Європейський суд з прав людини (Справа «Савіни проти України») у своєму рішенні від 18.12.2008 року наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Закон України «Про охорону дитинства» у ст. 11 передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Крім того, діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили (ст. 14 Закону).
З врахуванням вищенаведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності та враховуючи те, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тривалий час ухиляються від своїх батьківських обов`язків, наміру в подальшому виконувати їх належним чином під час розгляду справи не встановлено, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову у зв`язку з чим слід позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідачів в дохід держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 141, 263-265, 280, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 182-184 СК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно їх малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1073, 60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.
Суд | Хустський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2023 |
Оприлюднено | 13.12.2023 |
Номер документу | 115559184 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Хустський районний суд Закарпатської області
Сідей Я. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні