Ухвала

від 11.12.2023 по справі 587/3350/23

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/3350/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 року Сумський районний суд Сумської області в особі судді Черних О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , заінтересовані особи: служба у справах дітей Сумської обласної адміністрації (м. Суми, вул. Магістратська, 29), служба у справах дітей Хотінської територіальної громади Сумського району Сумської області (смт. Хотінь, вул. Соборна, 45, Сумського району, Сумської області), Державна прикордонна служба України (м. Київ, вул. Володимирська, 26), про встановлення факту перебування фізичних осіб на утриманні,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеною заявою і просить встановити факт перебування у нього на утриманні дружини та чотирьох неповнолітніх дітей.

В судове засідання заявник не з`явився, направивши заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник служби у справах дітей Сумської обласної адміністрації також до суду не з`явився, направивши відзив, в якому зазначив, що вважає вказану установу неналежною заінтересованою особою.

Представник служби у справах дітей Хотінської територіальної громади Сумського району Сумської області також в судове засідання не з`явився, направивши заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Адміністрації Державної прикордонної служби до суду також не з`явився, направив відзив, в якому просив заяву залишити без розгляду, оскільки наявний спір про право.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За ч. ч. 1 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 січня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, які не пов`язані з наступним вирішенням спору про право.

Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 , обґрунтовуючи вказану заяву про встановлення юридичного факту, посилається на те, що утримуючи дружину та чотирьох неповнолітніх дітей самостійно, заявник має право на отримання певних пільг та гарантів, зокрема, як підставу для звільнення з військової служби.

Отже з вказаної заяви вбачається спір про право, який стосується права на отримання пільг і гарантій заявником, а тому заявлені вимоги не можуть бути предметом розгляду в порядку окремого провадження.

Крім того, як вбачається з свідоцтв про народження неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 батьком дітей записаний - ОСОБА_5 , а тому вбачається ще спір щодо сімейних правовідносин.

З вказаного вбачається, що існує спір про право, який має розглядатися не в окремому провадженні, а в позовному провадженні.

Зважаючи на викладені положення законодавства, матеріали заяви та її вимоги, вважаю, що із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право (щодо підстав влаштування на роботу, часу, з якого необхідно рахувати початок роботи), який має вирішуватися в порядку позовного провадження.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, яка викладена в постанові від 19 липня 2018 року у справі №607/8191/17, у постанові від 27 червня 2018 року у справі №127/16547/17, а також з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, яка викладена в постанові від 03 травня 2018 року у справі №235/3754/17.

Отже заявник не позбавлений можливості захистити свій правомірний інтерес у спосіб, що не суперечитиме вимогам процесуального законодавства, а отже, обраний нею порядок захисту не відповідає визначеним процедурам судової діяльності з відправлення правосуддя.

У відповідності з ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

У відповідності з роз`ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 1998 року N 15, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Отже, суд виходить з того, що існує спір про право, а тому заяву необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши заявнику та зацікавленим особам право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 315 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , заінтересовані особи: служба у справах дітей Сумської обласної адміністрації (м. Суми, вул. Магістратська, 29), служба у справах дітей Хотінської територіальної громади Сумського району Сумської області (смт. Хотінь, вул. Соборна, 45, Сумського району, Сумської області), Державна прикордонна служба України (м. Київ, вул. Володимирська, 26), про встановлення факту перебування фізичних осіб на утриманні - залишити без розгляду, роз`яснивши заявнику та заінтересованим особам право на звернення до суду з позовом на загальних підставах.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.

Суддя О.М. Черних