Постанова
від 07.12.2023 по справі 678/386/23
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 678/386/23

Провадження № 22-ц/4820/2065/23

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

ГрохЛ.М., ЯрмолюкаО.І.,

секретаря: Чебан О.М.,

учасники справи: представник апелянта адвокат Сільченко О.В.,

прокурор Скрипнюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2023 року (суддя Лазаренко А.В.) за позовом керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг 2012», про конфіскацію земельних ділянок та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визначення додаткового строку на відчуження земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року керівник Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Агрохолдинг 2012», про конфіскацію земельних ділянок.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 , яка є громадянкою російської федерації, в порядку спадкування 07 вересня 2021 року набула право власності на 1/4 частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0022 площею 4,066га, яка знаходиться на території Летичівської селищної територіальної громади Хмельницького району (колишньої Сусловецької сільської ради Летичівського району) та 1/2 частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0031 площею 4,066 га, яка знаходиться на території Летичівської селищної територіальної громади Хмельницького району (колишньої Сусловецької сільської ради Летичівського району) Хмельницької області.

Перебування у приватній власності ОСОБА_1 зазначених часток земельних ділянок суперечить ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України, оскільки землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями та особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 не дотрималася визначеної законодавством процедури використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та, як іноземний громадянин, не вжила заходів для її відчуження, у зв`язку з чим на теперішній час є власником спірної земельної ділянки на території України.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, який за законом є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Із урахуванням викладеного, прокурор просив суд конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 1/4 частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0022 площею 4,066га, яка знаходиться на території Летичівської селищної територіальної громади Хмельницького району (колишньої Сусловецької сільської ради Летичівського району) та 1/2 частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0031 площею 4,066 га, яка знаходиться на території Летичівської селищної територіальної громади Хмельницького району (колишньої Сусловецької сільської ради Летичівського району) Хмельницької області.

Після відкриття провадження у справі представник ОСОБА_1 , адвокат Сільченко О.В. звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визначення додаткового строку на відчуження земельної ділянки.

В обґрунтування вимог позовної заяви, що 07 вересня 2021 року відповідно до свідоцтва про право на спадщину вона набула права власності на 1/4 частки земельної ділянки із кадастровим номером 6823084200:11:018:0022 площею 4,066га та 1/2 частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0031 площею 4,066га, які знаходиться на території Летичівської селищної територіальної громади Хмельницького району (колишньої Сусловецької сільської ради Летичівського району). На початку 2022 року позивач мала намір відчужити належні їй земельні ділянки, проте не змогла перетнути кордон для реалізації свого наміру, через війну російської федерації проти України.

Із урахуванням викладеного, просила суд визначити їй додатковий строк на відчуження земельної ділянки відповідно до зобов`язання, передбаченого ч.4 ст.81 ЗК України, строком на 1 рік після закінчення збройної агресії росії проти України та можливості перетину кордону між російською федерацією та Україною.

Ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області від 29 червня 2023 року закрито підготовче засідання, прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2023 року позов керівника Летичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задоволено.

Конфісковано у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 1/4 частки земельної ділянки ОСОБА_1 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0022 площею 4,066га, яка знаходиться на території Летичівської селищної територіальної громади Хмельницького району (колишньої Сусловецької сільської ради Летичівського району) Хмельницької області.

Конфісковано у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 1/2 частки земельної ділянки ОСОБА_1 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0031 площею 4,066га, яка знаходиться на території Летичівської селищної територіальної громади Хмельницького району (колишньої Сусловецької сільської ради Летичівського району) Хмельницької області.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .

Стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь Хмельницької обласної прокуратури 5368 грн. судового збору, сплаченого за пред`явлення позову, та 1342 грн. за заяву про його забезпечення.

Рішення суду обґрунтовано тим, що оскільки відповідачу ОСОБА_1 - громадянці російської федерації, на праві приватної власності належить 1/2 та 1/4 частини земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, отримані нею у спадок, упродовж встановленого законодавством України річного строку, нею не відчужені, а тому право власності відповідачки на такі земельні ділянки підлягає примусовому припиненню, шляхом конфіскації з поверненням виручених коштів, з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна, як передбачено ст.348 ЦК України, ст.ст.140,145 ЗК України.

Суд дійшов висновку, що з огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці Європейського суду з прав людини. Задоволення такого позову призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення. У задоволенні зустрічного позову про визначення додаткового строку на відчуження 1/2 та 1/4 частин земельних ділянок товарного сільськогосподарського призначення відмовив.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову прокурора відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити.

В обґрунтування вимог скарги зазначено, що апелянт не знала і не могла знати про те, що через 5 місяців після набуття права власності на земельні ділянки почнеться війна, що відповідно до вимог ч.1 ст.617 ЦК України є непереборною силою, що стало тією обставиною, яка унеможливила виконати зобов`язання, передбачене ч.4 ст.81 ЗК України. Крім того, Постановою КМУ №164 від 28.02.2022 року та Постановою КМУ №187 від 03.03.2022 року на час воєнного стану заборонено вчинення будь-яких нотаріальних дій за зверненнями громадян росії та юридичних осіб. Вказані обставини судом першої інстанції враховані не були. Також, порушуючи норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції не навів мотивації та підстав відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу Хмельницька обласна прокуратура просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апелянта щодо пропуску річного строку з поважних причин вважає необґрунтованими, а позовні вимоги про продовження строку на відчуження земельних ділянок є безпідставними.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Сільченко О.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Прокурор Скрипнюк А.В. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК Укрїни неявка сторін або інших учасників справи. належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №320251778 від 16 січня 2023 року, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 1/2 частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0031 площею 4,066га, яка знаходиться на території Летичівської селищної територіальної громади Хмельницького району (колишньої Сусловецької сільської ради Летичівського району) Хмельницької області. Право власності зареєстровано 07 вересня 2021 року на підставі свідоцтва про право на спадщину 1-488.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №317579792 від 13 грудня 2022 року, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності 1/4 частки земельної ділянки із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0022 площею 4,066га, яка знаходиться на території Летичівської селищної територіальної громади Хмельницького району (колишньої Сусловецької сільської ради Летичівського району). Право власності зареєстровано 07 вересня 2021 року на підставі свідоцтва про право на спадщину 1-770.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 грудня 2016 року, спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 є її дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (що проживає в АДРЕСА_1 , російської федерації, громадянка російської федерації), кожна в 1/2 частці спадщини. Спадщина, на яку в зазначених частках видано це свідоцтво, складається з 1/2 частки у праві власності на земельну ділянку площею 4,07га, розташованої на території Сусловецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0022.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 вересня 2021 року, спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 є її дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (що проживає в АДРЕСА_1 , російської федерації, громадянка російської федерації), кожна в 1/2 частці спадщини. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 4,07га, розташованої на території Сусловецької сільської ради Летичівського району Хмельницької області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровим номером 6823084200:11:018:0031.

Згідно з листом Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області від 28.10.2022 року №72/5/2/202/8508, адресованим заступнику керівника Хмельницької обласної прокуратури, Управлінням СБУ встановлено ряд земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Хмельницької області, якими протиправно володіють громадяни РФ, в порушення норм ЗК України, серед яких вказана земельна ділянка, власником якої є ОСОБА_1 .

У листі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області за вих. №10-22-0.4-2883/2-22 від 30.11.2022 року зазначено, що у зв`язку із відсутністю коштів, виділених на сплату судового збору, просить Летичівську окружну прокуратуру вжити в інтересах Управління як органу, уповноваженого на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, заходи представницького характеру з метою усунення порушень законодавства.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки із кадастровими номерами 6823084200:11:018:0031, 6823084200:11:018:0022 відповідно з 07.02.2018 року, та з 18.10.2017 року перебувають у оренді ТОВ «Агрохолдинг 2012»

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно з ч. 2 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини (ч. 3 ст. 81 ЗК України).

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (ч. 4 ст. 81 ЗК України).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п. «е» ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. «д» ст. 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Суд першої інстанції правильно констатував, що ОСОБА_1 , як іноземка, не виконала обов`язок відчужити отримані нею в порядку спадкування 1/2 та 1/4 частки спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом року з моменту набуття права власності на неї 07.09.2021 року.

Посилання апелянта як на поважну причину невиконання вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, на оголошений воєнний стан, у зв`язку з війною між російською федерацією та Україною, що стало тією обставиною, яка унеможливила виконати зобов`язання, апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Норма ч. 4 ст. 81 ЗК України є імперативною, що зобов`язує іноземця здійснити відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення, а встановлений річний строк є преклюзивним строком.

Крім того, примусове відчуження земельної ділянки здійснюється згідно зі ст. 145 ЗК України, відповідно до якої конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику, у зв`язку з чим права ОСОБА_1 на отримання вартості конфіскованих часток земельних ділянок будуть дотримані.

Щодо зустрічного позову про визначення додаткового строку на відчуження земельної ділянки

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (ч. 4 ст. 81 ЗК України).

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно п. «е» ст.140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. «д» ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 зареєструвала своє право на зазначені частки земельних ділянок 07 вересня 2021 року. Відповідно до вимог ЗК України вона повинна була протягом року (тобто до 07.09.2022 року) здійснити їх відчуження, однак вказаний обов`язок не виконала. Норми статей 81,84,140,145 ЗК України є імперативними, регламентують порядок і строк відчуження земельної ділянки іноземним громадянином, що відраховується з моменту переходу такого права і даний строк є преклюзивним та змінюватися не може.

А отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення ОСОБА_1 річного строку на відчуження спірних земельних ділянок які належать їй на праві власності, внаслідок об`єктивних критеріїв, а саме, обставин непереборної сили, війни між росією та Україною, зазначених висновків суду не спростовують.

ОСОБА_1 не позбавлена була можливості в порядку доручення здійснити відчуження спірних земельних ділянок в строк передбачений ч. 4 ст. 81 ЗК України.

За змістом ч.2 ст.145 ЗК України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст., 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 08 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2023 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк

СудХмельницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення07.12.2023
Оприлюднено13.12.2023
Номер документу115560984
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку

Судовий реєстр по справі —678/386/23

Ухвала від 25.03.2024

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Лазаренко А. В.

Ухвала від 11.03.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Ухвала від 05.02.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Постанова від 07.12.2023

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Янчук Т. О.

Постанова від 07.12.2023

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Янчук Т. О.

Ухвала від 08.11.2023

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Янчук Т. О.

Ухвала від 08.11.2023

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Янчук Т. О.

Ухвала від 23.10.2023

Цивільне

Хмельницький апеляційний суд

Янчук Т. О.

Рішення від 08.09.2023

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Лазаренко А. В.

Рішення від 08.09.2023

Цивільне

Летичівський районний суд Хмельницької області

Лазаренко А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні