Рішення

від 01.12.2023 по справі 462/4713/23

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4713/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2023 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Мруць І.С.,

за участю секретаря судового засідання Шостак К.Р.,

справа № 462/4713/23

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ПАТ «ГАЛИЧИНА-АВТО»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в м. Львові справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Теслюк Ярини Олегівни до Приватного акціонерного товариства «ГАЛИЧИНА-АВТО» про стягнення суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу,

за участю представника ОСОБА_1 адвоката Теслюк Ярини Олегівни, представника Приватного акціонерного товариства «ГАЛИЧИНА-АВТО» - адвоката Кравчук Світлани Олегівни,

встановив:

представник позивача звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 112 159 грн. 91 коп. -попередньої оплати, 110 грн. 62 коп. 3% річних, 141351 грн. 78 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що 09.06.2022 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу автомобіля №0052611125. Зазначає, що відповідно до умов договору від 09.06.2022 року №0052611125, такий має валютне застереження здійснення платежів за таким договором у валюті «Гривня», за курсом валюти «Євро» на дату відповідного платежу. Позивач вважає, що здійснюючи попередню оплату, покупець сплатив продавцеві 20% ціни автомобіля 14679.55 Євро, що за курсом на день платежу становило 461100 грн. У зв`язку з порушенням продавцем договору в частині строків поставки Автомобіля покупець просив повернути розмір попередньої плати -20% вартості Автомобіля, 14679.55 Євро відповідно за курсом на день здійснення платежу. 07.06.2023 року продавцем повернуто 461100 грн., що, вважає неповним поверненням коштів, з огляду на те, що курс валюти «Гривня» до «Євро» станом на дату платежу з повернення суми попередньої оплати 07.06.2023 року визначено на рівні 39.0516 грн. за 1 Євро. На думку позивача, поверненню підлягала сума еквівалентна 14679 Євро 55євроцентів, що на дату здійснення платежу становила 573259,915 грн. Ввважає, що відповідач порушив грошове зобов`язання з повернення покупцеві суми попередньої оплати, а саме різниці між сплаченою сумою та сумою, яка повинна була бути сплаченою. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 26.06.2023 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.07.2023 року до суду надійшов відзив на позов, поданий представником відповідача ОСОБА_2 , у якому зазначив, що відповідач не заперечує факту укладення договору купівлі-продажу автомобіля від 09.06.2022 року №0052611125, сплати позивачем 09.06.2022 року 461100 грн. попередньої оплати що становить 20 % від повної ціни автомобіля. Також визнає, що автомобіль не було поставлено протягом орієнтовного шестимісячного строку, на підставі чого 01.06.2023 року позивач відповідно до умов договору скористався своїм правом відмови від договору. Зазначає, що 07.06.2023 року позивачу була повернута сума попередньої оплати у розмірі 461100 грн. Однак, відповідач не визнає позовні вимоги позивача щодо сплати попередньої оплати у більшому розмірі та стягнення 3% річних та інфляційних, та процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки такі на думку відповідача не відповідають чинному законодавству та умовам договору.

02.08.2023 року до суду подано відповідь на відзив, у якому представник позивача заперечила щодо доводів відповідача щодо відсутності валютного застереження, оскільки договором від 09.06.2022 року здійснюються розрахунки з урахуванням курсу відповідних валют на дату здійснення грошових розрахунків. Також зазначила, що позивачем не ставилась вимога щодо стягнення інфляційних втрат, а стягнення 3% річних.

08.09.2023 року ухвалою Залізничного районного суду м.Львова задоволено клопотання представника позивача, розгляд справи за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Теслюк Я.О. до ПАТ «ГАЛИЧИНА-АВТО» про стягнення суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

16.08.2023 року до суду подано заперечення на відповідь на відзив, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволені позову у повному обсязі, до заперечення додає копії дилерського договору №09 від 23.12.2019 р., додаток до дилерського договору №09 від 23.12.2019 р., відповідь на запит з витягом з бази даних виробника, платіжну інструкцію №3371 від 10.06.2022 р.

13.10.2023 року представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій вона просила відповідно до ст. 625 ЦПК України стягнути з відповідача 3% річних з 08.06.2023 року по 18.10.2023 року у розмірі 1235.29 грн.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримала. Додатково пояснила, що після того, як позивач рік прочекав та автомобіль за договором не був поставлений, він зажадав повернення йому коштів. Вважає, що має порушення продавцем свого зобов`язання.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила. Зазначила, що еквівалент гривні до євро встановлювався сторонами лише для визначення повної вартості автомобіля. Також сторонами в договорі було узгоджено повернення раніше сплачених платежів. Оскільки позивачем сплачено частину вартості автомобіля в гривнях, платіж було повернуто в гривнях. Зауважила, що точна дата готовності автомобіля визначалася часом надіслання письмового повідомлення покупцю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч.1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч.1 ст.639 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Судом встановлено, що 09.06.2022 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу автомобіля №0052611125. (а.с.9-15, 137-144)

Договором визначено термін Специфікація - це документ, який є невід`ємною частиною даного Договору, підписується Сторонами та визначає кількість, марку, модель, комплектацію, орієнтовний термін поставки Автомобіля, Повну ціну Автомобіля у валюті «Євро» та у валюті «Гривня» та інші умови. (а.с.9)

Відповідно до пункту 2.3, 2.4 Договору, розрахунок за Автомобіль здійснюється у національній валюті України «Гривня». Повна ціна змінюється на день оплати прямо пропорційно зміні курсу валюти «Євро», визначеної НБУ станом на день оплати. Повна ціна Автомобіля визначається в Специфікації. (а.с.10)

Згідно пунктом 2.4.1 Договору, повна ціна Автомобіля підлягає коригуванню у відповідності до збільшення та/або нововведених цін заводу-виробника, митних платежів, податків, зміни офіційного курсу валюти «Гривня» до «Євро», встановленого НБУ та інших платежів. (а.с. 10)

Пунктом 2.4.2 Договору передбачено, що попередня оплата здійснюється виходячи з офіційного курсу валюти «Гривня» до валюти «Євро», встановленого НБУ на день платежу. (а.с.10)

Відповідно до Специфікації №2 (Додаток №3 до договору купівлі-продажу №0052611125 від 09 червня 2022 року, повна ціна за одиницю, грн. з ПДВ - 2305497.04 грн. що становить еквівалент Повної ціни за одиницю, Євро, з ПДВ 73397.76 Євро. (а.с.20)

Пунктом 5 Специфікації №2 передбачено орієнтовний строк поставки: 6 місяців з моменту отримання попередньої оплати. (а.с.20)

Відповідно до рахунку №0052611125 від 09.06.2022 року попередня оплата за автомобіль становить 461100 грн. (а.с. 23)

Оплата позивачем указаної суми грошових коштів підтверджується копіями квитанцій №0.0.2570657625.1 від 09.06.2022 р., №0.0.2570676639.1 від 09.06.2022 р. на загальну суму 461100 грн. (а.с.24-25)

Відповідно до частини 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Оскільки сторони у договорі та специфікації №2 визначили еквівалент в іноземній валюті, а саме у Євро, застосовували валютне застереження, що не заперечила представник відповідача у судовому засіданні, то до спірних відносин підлягає застосуванню частина друга статті 533 ЦК України.

Судом встановлено, що 01.06.2023 року позивачем відповідно до пункту 6.1 договору №0052611125 подано заяву про повернення суми попередньої оплати у розмірі, що еквівалентний 14679 Євро 55 євроцентів за офіційним курсом НБУ валюти «Гривня» до валюти «Євро» на дату повернення коштів (а.с.26), а 07.06.2023 року відповідачем була перерахована позивачу сума попередньої оплати у розмірі 461 100 грн.

Однак, виходячи із змісту Договору, а саме п.п. 2.3, 2.4, 2.4.2, п.3.6 Специфікації, які регулюють порядок оплати та розрахунків між покупцем та продавцем, сторонами фактично погоджено, що такі розрахунки за автомобіль здійснюються, виходячи із змін курсу валюти «Євро» станом на день оплати.

Доводи відповідача по про те, що до спірних правовідносин не застосовуються норми частини другої статті 533 ЦК України, є безпідставними, та не відповідають умовам Договору та Специфікації.

Також суд критично ставиться до доводів представника відповідача, що позивач та відповідач врегулювали у Договорі порядок та умови повернення коштів, згідно з якими позивачу повертаються виключно сплачені платежі, без будь яких перерахунків та компенсацій, оскільки п.6.1 Договору, на який посилається відповідач, не має таких застережень, та міститься у розділі Договору, який регулює відповідальність сторін, а не порядок розрахунків між ними.

Таким чином, відповідачем на момент повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі еквівалентному 14 679 Євро 55 євроцентів (відповідно до заяви позивача від 01.06.2023 року) не враховано офіційний курс НБУ валюти «Гривня» до валюти «Євро» на дату повернення коштів. 14679.55 Євро, на дату здійснення платежу, еквівалентна 573259.91 грн. (14678.5*39.0516 = 573259.91 грн.)

Таким чином, суд дійшов висновку про підставність стягнення суми попереднього платежу відповідно до умов договору та положень цієї норми, еквівалентного 14679 Євро 55 євроцентів, тому позов позивача в частині стягнення з відповідача 112 159.91 грн. недоплаченої суми попередньої оплати підлягає до задоволення.

Враховуючи, що відповідачем 07.06.2023 року не в повній мірі здійснено повернення попереднього платежу, у відповідача виникло перед позивачем грошове зобов`язання щодо повернення суми недоплаченого попереднього платежу у розмірі 112159.91 грн. (573259.91 461100 = 112159.91 грн.)

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що свій обов`язок повернути попередню оплату позивачу відповідач не виконав в повному обсязі, з відповідача підлягає стягнення 3 % річних від простроченої суми 112159.91 грн., а саме 1235,29 грн.

Стосовно позовної вимоги позивача щодо стягнення 141351 грн. 78 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, суд зазначає наступне.

За приписами ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Як встановлено судом 09.06.2022 року між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) було укладено договір купівлі-продажу автомобіля №0052611125, відповідно до пункту 2.4.3 договору встановлено орієнтовний термін передачі Автомобіля, точну дату готовності Автомобіля до передачі Покупцю Продавець має письмово повідомити Покупцю додатково.

Таким чином, днем, коли товар мав бути переданий, є день, коли Продавець письмово повідомить Покупця про готовність товару. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення Продавцем Покупця про готовність товару.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором купівлі-продажу автомобіля №0052611125 від 09.06.2022 року не встановлювалися проценти за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п.6.1 Договору у разі перенесення орієнтовного строку поставки Автомобіля більше, ніж на три місяці Покупець має право відмовитися від Договору та вимагати від Покупця повернення раніше сплачених платежів за договором. Договір вважається розірваним з моменту повернення попередньої оплати Покупцю.

Позивачем помилково застосовується ст. 1048 ЦК України якою встановлюються проценти за договором позики, оскільки між позивачем (покупцем) та відповідачем (продавцем) склалися правовідносини, які виникли з договору купівлі продажу, а не договору позики.

Враховуючи наведене позовна вимога щодо стягнення 141351 грн. 78 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, вищенаведене, а також ту обставину, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про відшкодування збитків в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», а відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, судовий збір в розмірі 1133 грн. 88 коп. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) (44.51 % від 2536.22 грн) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи убачається, що між ОСОБА_1 (Замовник) та адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «А.З. Партнери» (Виконавець) 08.05.2023 року укладено договір надання правової допомоги (а.с.98-100).

Представництво інтересів позивача на підставі ордеру серія ВС №1212437, виданого адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «А.З. Партнери», здійснювала адвокат Теслюк Я.О. (а.с.8).

На підтвердження понесених витрат представником позивача подано суду також Акт виконаних робіт від 13.09.2023 року, рахунок №893 від 13.09.2023 року, деталізацію рахунку №893 від 13.09.2023 року, які виходячи із копій опису та накладної скеровано відповідачу (а.с.101-104).

Оскільки відповідач не подав суду заяв чи клопотань на підтвердження неспівмірності таких витрат, з відповідача на користь позивача слід стягнути 40000 гривень витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного та керуючись ст.12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов представника ОСОБА_1 адвоката Теслюк Ярини Олегівни до Приватного акціонерного товариства «ГАЛИЧИНА-АВТО» про стягнення суми попередньої оплати за договором купівлі-продажу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ГАЛИЧИНА-АВТО» на користь ОСОБА_1 суму попередньої оплати у розмірі 112 159 (сто дванадцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) гривень 91 копійка.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ГАЛИЧИНА-АВТО» на користь ОСОБА_1 1 235 (одну тисячу двісті тридцять п`ять) гривень 29 копійок 3% річних.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ГАЛИЧИНА-АВТО» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 133 (одна тисяча сто тридцять три) гривні 88 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ГАЛИЧИНА-АВТО» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: ПАТ «ГАЛИЧИНА-АВТО» (місце знаходження: м. Львів, вул. Городоцька, будинок 282, ЄДРПОУ: 32801235).

Повний текст судового рішення складено 11 грудня 2023 року.

Суддя: І.С. Мруць