Рішення

від 30.11.2023 по справі 638/3801/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/3801/23

Провадження № 2/638/2989/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - Аркатової К.В.,

за участі секретаря судового засідання - Шевченко Т.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні зали судових засідань в м. Харкові, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, в якій просить суд визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частку житлового будинку в літ «А-1» з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з приміщення в житловому будинку літ. А-1: житлова кімната 1-3 площею 14,3 кв.м., кухня 1-1 площею 8,2 кв.м., кухня 1-2 площею 7,8 кв.м., тамбур ІІ площею 1,7 кв.м. та надвірні будівлі: гараж літ З, вбиральня літ. И, 1/3 частка льоху літ. Е, частки огорожі 6, хвіртка 10, вимощення ІІ на підставі договору про порядок користування будинком, посвідченим ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 12.10.2017 року, також визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частку земельної ділянки розміром 0,0629 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:13:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розподілена Дзержинським районним судом м. Харкова рішенням від 23.05.2011 року справа № 2-09/2011.

Крім того, позивач просить суд визнати за собою право власності на частину частки житлового будинку в літ «А-1» з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з приміщення в житловому будинку літ. А-1: житлова кімната 1-3 площею 14,3 кв.м., кухня 1-1 площею 8,2 кв.м., кухня 1-2 площею 7,8 кв.м., тамбур ІІ площею 1,7 кв.м. та надвірні будівлі: гараж літ З, вбиральня літ. И, 1/3 частка льоху літ. Е, частки огорожі 6, хвіртка 10, вимощення ІІ на підставі договору про порядок користування будинком, посвідченим ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 12.10.2017 року; частки земельної ділянки розміром 0,0629 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:13:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розподілена Дзержинським районним судом м. Харкова від 23.05.2011 року справа № 2-09/2011, а також визнати за собою право власності на частину частку земельної ділянки розміром 0,0629 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:13:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розподілена Дзержинським районним судом м. Харкова рішенням від 23.05.2011 року справа № 2-09/2011

В обґрунтування позовних вимог вказує, що сторони зареєстрували шлюб 09 лютого 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис: № 80. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем. Сторони припинили спільне проживання.

Під час шлюбу на спільні кошти сторони придбали у власність нерухоме майно, а саме: частку житлового будинку в літ «А-1» з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з приміщення в житловому будинку літ. А-1: житлова кімната 1-3 площею 14,3 кв.м., кухня 1-1 площею 8,2 кв.м., кухня 1-2 площею 7,8 кв.м., тамбур ІІ площею 1,7 кв.м. та надвірні будівлі: гараж літ З, вбиральня літ. И, 1/3 частка льоху літ. Е, частки огорожі 6, хвіртка 10, вимощення ІІ на підставі договору про порядок користування будинком, посвідченим ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 12.10.2017 року, а також частку земельної ділянки розміром 0,0629 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:13:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розподілена Дзержинським районним судом м. Харкова рішенням від 23.05.2011 року справа № 2-09/2011.

Враховуючи, що спірне нерухоме майно, набуте сторонами за час зареєстрованого шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя, і підлягає розподілу між ними у ріавних частках, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 17 травня 2023 року провадження по справі відкрито у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2023 року у справі закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду.

Представник позивача - адвокат Линник І.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити.

ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що врегулювати спір мирним шляхом не виявилося можливим, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, врахувавши позиції сторін, дійшов наступних висновків.

Сторони зареєстрували шлюб 09 лютого 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис: № 80. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем. Сторони припинили спільне проживання.

Під час шлюбу на спільні кошти сторони придбали у власність нерухоме майно, а саме:

частку житлового будинку в літ «А-1» з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з приміщення в житловому будинку літ. А-1: житлова кімната 1-3 площею 14,3 кв.м., кухня 1-1 площею 8,2 кв.м., кухня 1-2 площею 7,8 кв.м., тамбур ІІ площею 1,7 кв.м. та надвірні будівлі: гараж літ З, вбиральня літ. И, 1/3 частка льоху літ. Е, частки огорожі 6, хвіртка 10, вимощення ІІ на підставі договору про порядок користування будинком, посвідченим ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 12.10.2017 року, а також частку земельної ділянки розміром 0,0629 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:13:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розподілена Дзержинським районним судом м. Харкова рішенням від 23.05.2011 року справа № 2-09/2011.

Статтею 60 Сімейного кодексу України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до частини третьої статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

За змістом статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18), від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц (провадження № 61-8518св18).

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 Цивільного кодексу України.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Частина четверта статті 65 Сімейного кодексу України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

У випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) дійшов висновку про те, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Враховуючи викладене вище, суд бере до уваги норми матеріального та процесуального права що регулюють суспільні відносини стосовно предмета спору, а також визнання відповідачем позовних вимог, тому вбачає підстави для задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частку житлового будинку в літ «А-1» з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та складається з приміщення в житловому будинку літ. А-1: житлова кімната 1-3 площею 14,3 кв.м., кухня 1-1 площею 8,2 кв.м., кухня 1-2 площею 7,8 кв.м., тамбур ІІ площею 1,7 кв.м. та надвірні будівлі: гараж літ З, вбиральня літ. И, 1/3 частка льоху літ. Е, частки огорожі 6, хвіртка 10, вимощення ІІ на підставі договору про порядок користування будинком, посвідченим ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 12.10.2017 року;

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2 частку земельної ділянки розміром 0,0629 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:13:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розподілена Дзержинським районним судом м. Харкова рішенням від 23.05.2011 року справа № 2-09/2011.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частину частки житлового будинку в літ «А-1» з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та складається з приміщення в житловому будинку літ. А-1: житлова кімната 1-3 площею 14,3 кв.м., кухня 1-1 площею 8,2 кв.м., кухня 1-2 площею 7,8 кв.м., тамбур ІІ площею 1,7 кв.м. та надвірні будівлі: гараж літ З, вбиральня літ. И, 1/3 частка льоху літ. Е, частки огорожі 6, хвіртка 10, вимощення ІІ на підставі договору про порядок користування будинком, посвідченим ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 12.10.2017 року; частки земельної ділянки розміром 0,0629 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:13:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розподілена Дзержинським районним судом м. Харкова від 23.05.2011 року справа № 2-09/2011.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на частину частку земельної ділянки розміром 0,0629 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136300:13:031:0001, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розподілена Дзержинським районним судом м. Харкова рішенням від 23.05.2011 року справа № 2-09/2011.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та проголошено 01 грудня 2023 року.

Головуючий