Рішення

від 11.12.2023 по справі 569/10240/23

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10240/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Тимощука О.Я.

при секретарі Ковальчук О.Б.,

за участю представника позивача - Рівненської окружної прокуратури - Прокопчук О.В.,

провівши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне заочний розгляд цивільної справи за позовом Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 14 662,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач є власником об`єкта нерухомого майна, а саме будівлі, адмінбудиноку літ. «А-1» площею 507,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Рівненської міської ради № 549 від 29.04.2021 року вирішено передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:008:0180 площею 2471 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщено об`єкт нерухомого майна. Договір оренди земельної ділянки між Рівненькою міською радою та ОСОБА_1 укладено 06.07.2021 року.

ОСОБА_1 набувши право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 , упродовж тривалого часу не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою площею 0,2471 га, на якій розташований об`єкт нерухомості.

Відтак, з моменту набуття права власності на нерухоме майно до набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 фактично користувався земельною ділянкою комунальної форми власності за відсутності укладеного договору оренди, орендну плату за землю не сплачував, у зв`язку з чим місцевий бюджет Рівненської територіальної громади недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.

Окрім того, оскільки на земельній ділянці розміщене майно, що перебувало у власності відповідача, міська рада була позбавлена можливості вільно розпоряджатися вказаною земельною ділянкою з метою отримання доходу у вигляді орендної плати та наповнення місцевого бюджету.

Згідно розрахунку розміру орендної плати, загальна сума безпідставно збережених відповідачем коштів у вигляді орендної плати становить 14 662,36грн.

Представник позивача - Рівненської окружної прокуратури - Прокопчук О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві, просить їх задоволити.

Представник Рівненської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, подав через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 12.09.2023 року заяву, в якій позовні вимоги визнає повністю, не заперечує щодо їх задоволення та просить розгляд справи проводити у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подав. Представником - адвокатом Величко О.М. через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області 11.12.2023 року подано вчергове клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи на іншу дату в зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

За таких обставин, в зв"язку із неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши думку позивача - Рівненської окружної прокуратури - Прокопчук О.В., з`ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівля, адмінбудинок літ. «А-1» площею 507,7 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Державна реєстрація права приватної власності на даний об`єкт нерухомості здійснена 01.10.2019 року.

Рівненською міською радою принято рішення № 549 від 29.04.2021 року, яким вирішено передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 5610100000:01:008:0180 площею 2471 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , на якій розміщено об`єкт нерухомого майна.

Договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:008:0180 площею 0,2471 га, на якій розміщено даний об`єкт нерухомого майна, укладено 06.07.2021 року.

За умовами Договору, відповідно до абз. 3 п. 9, орендна плата за землю справляється з дня прийняття рішення Рівненської міської ради від 29.04.2021 року № 549. Відповідно до ст.ст. 120, 126 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України вбачається, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, за змістом вказаних приписів, виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до положень ст. 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

В силу ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідач не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відтак, з моменту набуття права власності нерухоме майно до оформлення права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 фактично користувався земельною ділянкою комунальної форми власності за відсутності правовстановлюючих документів на землю, орендну плату за землю не сплачувала, у зв`язку з чим місцевий бюджет Рівненської територіальної громади недоотримав кошти у вигляді орендної плати за використання даної земельної ділянки, чим заподіяно значну шкоду інтересам територіальної громади.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суд) у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

За інформацією, наданою Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області, держана реєстрація земельної ділянки площею 0,2471 га з кадастровим номером 5610100000:01:008:0180 здійснена 01.12.2020 року.

Нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить:

-станом на 01.12.2020 року - 1 245 942,77 грн.;

-станом на 01.01.2021 року - 1 184 473,76 грн.

Рішенням Рівненської міської ради від 19.10.2017 року № 3427 затверджено Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на території міста Рівного та за земельні ділянки за його межами, які є власністю територіальної громади міста, і затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки.

Відповідно до Розділу 2 Положення, орендна плата за земельні ділянки справляється у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, aлe річна сума платежу: 1) не може бути меншою від розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; 2) не може перевищувати дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки. Мінімальна величина розміру орендної плати окрім земельних ділянок, зазначених у п. 5 Розділу 2) за земельні ділянки, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Рівного, встановлюється на рівні 3% від нормативної грошової оцінки.

Відтак, розмір орендної плати за користування земельною ділянкою:

- за період з 01.12.2020 року по 31.12.2020 року становить 3 174,59 грн. = (1 245 942,77 : 365 днів * 31 день * 3%);

- за період з 01.01.2021 року по 28.04.2021 року становить 11 487,77 грн. = (1 184 473,76 : 365 * 118 днів * 3%).

Отже, загальна сума не отриманого доходу у вигляді орендної плати з 01.12.2020 року по 28.04.2021 року (з моменту формування земельної ділянки до моменту прийняття міською радою рішення про передачу в оренду) становить 14 662,36 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Тобто, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичною користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Посилання відповідача на те, що ним вживалися необхідні заходи з викупу земельної ділянки, а будь яких інших рішень щодо необхідності укладення договору оренди земельною ділянкою з відповідачем позивач не приймав, не спростовують факт користування ним земельною ділянкою на якій розміщено належний йому об`єкт нерухомості без укладення договору оренди та неможливості власника розпоряджатись та отримувати дохід від належного йому майна. Факт ненадання дозволу на викуп вказаної земельної ділянки не надає право відповідачу безоплатно користуватись земельною ділянкою на якій розміщено його нерухоме майно.

З огляду на викладене, відповідач ОСОБА_1 як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 905/1680/20, від 04.12.2019 року у справі № 917/1739/17, від 20.11.2018 року у справі № 922/3412/17, Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 року у справі № 646/473/19, Касаційного господарського суду від 05.08.2022 року № 922/2060/20.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевою самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 4 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає пору шення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 визначено, що під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям. У зв`язку із чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову та зазначає, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

З контексту даною рішення Конституційного суду України, враховуючи положення чинного законодавства, вбачається, що прокурором прояв порушення інтересів держави визначається самостійно з урахуванням суспільного інтересу.

Держава зацікавлена у дотриманні процедур реалізації прав на землю, так само як і у дотриманні норм чинного законодавства. Додержання вимог закону не може не являти суспільного інтересу, оскільки є проявом управлінської функції держави та спрямоване на забезпечення єдиного підходу до врегулювання тих чи інших правовідносин, впровадження системності та прозорості при реалізації прав громадянами і юридичними особами, принципу конституційної рівності суб`єктів цивільних правовідносин.

У той же час, використання земель без правовстановлюючих документів та безоплатно не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Як встановлено під час судового розгляду, Рівненською міською радою чи її виконавчими органами дії щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 5610100000:01:008:0180 не вчинялись.

Вказане свідчать про неналежне здійснення Рівненською міською радою захисту порушених інтересів територіальної громади та наявність передбачених ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва органами прокуратури.

Відтак, суд дійшов до висновку, що прокурор у позові обґрунтував наявність «інтересів держави» у вигляді використання земельної ділянки відповідачем без оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою відповідно до закону, чим було спричинено втрату місцевого бюджету у виді неодержаного доходу, тобто збитки місцевій громаді в особі Рівненської міської ради.

З урахуванням наведених норм права, таке обґрунтування відповідає розумінню «інтересів держави», тому суд має підстави вважати, що позов прокурора має на меті захист суспільних інтересів, якими опікується держава та правомірно звернувся в інтересах Рівненської міської ради за захистом їх порушених прав.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 223, 258, 259, 264, 265, 273, 280, 281, 282, 284, 289, 352, 354 Цивільного-процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-а, код ЄДРПОУ - 34847334) безпідставно збережені кошти у розмірі 14 662 (чотирнадцять тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО - 02910077, Банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) судові витрати в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Рівненського апеляцiйного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Рівненська окружна прокуратура (33001, м. Рівне, вул. Гарна, 29, код ЄДРПОУ - 02910077).

Позивач: Рівненська міська рада (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-а, код ЄДРПОУ - 34847334).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя Рівненського

міського суду О.Я. Тимощук