Рішення

від 22.11.2023 по справі 627/940/23

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/940/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року смт Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Бугаєнко І.В.,

при секретарі Бондаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, Державний нотаріус Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, виконуючий обов`язки державної нотаріальної контори Харківської області Руденко Вікторія Олександрівна про встановлення факту належності державного акту на право власності на земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №058902, виданого Краснокутською райдержадміністрацією 04.01.2005 року на підставі розпорядження голови Краснокутської райдержадміністрації від 06.09.2004 року №274, на земельну ділянку площею 3,6648, кадастровий номер 6323584200:01:001:0373 на ім`я ОСОБА_3 .

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої у Краснокутській державній нотаріальній конторі Харківської області була заведена спадкова справа №121/2023. Заявник є єдиним спадкоємцем після смерті матері та прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви до нотаріальної контори.

Зазначає, що за результатами розгляду поданих ним документів для оформлення спадщини, державним нотаріусом Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, виконуючою обов`язки державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області Руденко В.О. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.10.2023 року №863/02-31, у зв`язку з виявленням розбіжностей у прізвищі його померлої матері, які містяться в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ХР №058902, виданого Краснокутською райдержадміністрацією 04.01.2005 року, на земельну ділянку площею 3,6648, кадастровий номер 6323584200:01:001:0373, в якому прізвище матері заявника вказано « ОСОБА_4 », а в свідоцтві про одруження серія НОМЕР_1 виданого Любівською сільською радою 19.02.2001 року, відповідно до якого дошлюбне прізвище його матері зазначено як « ОСОБА_5 ».

Заявник вказує, що дійсне дошлюбне прізвище його матері « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 , виданого Любівською сільською радої 19.02.2001 року; Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про держави реєстрацію шлюбу щодо дошлюбного прізвища №00041834369 від 13.10.2023 року; Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу №00041834452 від 13.10.2023 року; Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00041834595 від 13.10.2023 року.

Вважає, що прізвище « ОСОБА_4 » в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ХР №058902 було вказано помилково через дублювання в паспорті громадянина України прізвищ на російській мові.

Зазначає, що встановлення факту належності державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №058902 його померлій матері ОСОБА_2 , надасть можливість оформити належну заявнику спадщину за законом.

Заявник ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні заяву про встановлення юридичного факту підтримав, прохав її задовольнити. Пояснив, що при зверненні до нотаріальної контори з метою прийняття спадщини після матері, нотаріусом було виявлено розбіжності в написанні дошлюбного прізвища його матері. Зазначає, що правильно дошлюбне прізвище матері « ОСОБА_5 », а в Державному акті на право власності на земельну ділянку її прізвище зазначено, як « ОСОБА_4 », що позбавляє його можливості оформити спадщину.

Представник заінтересованої особи - Краснокутської селищної ради Богодухівського району Харківської області у судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься клопотання від 03.11.2023 року про розгляд справи без участі представника, проти заяви не заперечують.

Згідно із ч. 1ст. 223 ЦПК Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, заслухавши пояснення заявника та свідків, дослідивши надані докази в їх сукупності, встановив наступні фактичні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного /а.с. 12/.

З метою прийняття спадщини в нотаріальному порядку після смерті матері ОСОБА_2 , заявник ОСОБА_1 звернувся до Краснокутської державної нотаріальної контори Харківської області.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області виконуючої обов`язки державного нотаріуса Краснокутської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.10.2023 року, гр. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 3,6648 га, кадастровий номер 6323584200:01:001:0373 після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із розбіжністю прізвищ в наданих документах на майно/а.с.13,36/.

З копії спадкової справи № 121/2023 заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , вбачається, що спадкова справа заведена за заявою ОСОБА_1 /а.с. 30/.

Як вбачається з копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР № 058902 виданого на підставі розпорядження голови Краснокутської райдержадміністрації від 06.09.2004 р.№ 274 на земельну ділянку розташовану на території Любівської сільської ради, СП «Любівське» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, прізвище, ім`я та по батькові власника зазначено як « ОСОБА_3 »/а.с.11/.

Проаналізувавши матеріали справи та наявні у ній документи, суд доходить висновку про наявність розбіжностей в написанні прізвища спадкодавці у правовстановлюючому документі, а саме: у Державному акті на право власності на земельну ділянку та у свідоцтві про одруження спадкодавці.

Як вбачається з копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № витягу 00041834369 від 13.10.2023 року, 04.04.1978 року виконавчим комітетом Любівської сільської ради Краснокутського району Харківської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про що зроблено актовий запис № 2, прізвище після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_8 » /а.с. 10/.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого Любівським ЗАГС Краснокутського району Харківської області, батьками якого зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_9 /а.с.6/.

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу № витягу 00041834452 від 13.10.2023 року, 22.08.1980 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснокутського районного управління юстиції Харківської області шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 розірвано, про що зроблено актовий запис № 62, прізвище дружини після розірвання шлюбу « ОСОБА_5 »/а.с.8/.

19.02.2001 року ОСОБА_7 одружилася з ОСОБА_10 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 виданого 19.02.2001 року Любівською сільською радою/а.с.7/ та копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № витягу 00041834595 від 13.10.2023 року/а.с.10/.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що із заявником перебувають у дружніх стосунках, він є її сусідом. Свідку відомо, що прізвище матері заявника до реєстрації шлюбу значилося як « ОСОБА_5 », а у Державному акті на право власності на земельну ділянку її прізвище значиться як « ОСОБА_4 ».

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 пояснила, що із заявником перебувають у дружніх стосунках, його мати була хрещеною її молодшої доньки. Свідку відомо, що прізвище матері заявника до реєстрації шлюбу значилося, як « ОСОБА_5 », а у Державномуакті направо власностіна земельнуділянкуїї прізвище зазначено не правильно « ОСОБА_4 », правильно її прізвище « ОСОБА_5 ».

Звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник просить встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки зазначена обставина перешкоджає заявнику отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, у зв`язку чим, останній був вимушений звернутися до суду.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 року (п.45), «Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)».

Згідно із ч 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 315 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт. Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, в порядку встановленому ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності правовстановлюючого документу, який необхідний заявнику для оформлення особистих, майнових прав, що випливають із цього факту.

У даному конкретному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме те, що Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХР №058902, виданий Краснокутською райдержадміністрацією 04.01.2005 року на підставі розпорядження голови Краснокутської райдержадміністрації від 06.09.2004 року №274, на земельну ділянку площею 3,6648, кадастровий номер 6323584200:01:001:0373 на ім`я ОСОБА_3 , належить ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з викладеного вище, згідно з законом встановлення вказаних фактів породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту належності вказаного документу сприятиме ОСОБА_1 в оформленні права на спадкування, яке він не може отримати у зв`язку з наявною в Державному акті помилкою, яка виникла при його складенні.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу, який просить встановити заявник, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника, а чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з наступним вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе, заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 11, 13, 76 - 81, 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 293, 294, 315-319, 354, п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень, пп. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заявлену вимогу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, Державний нотаріус Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, виконуючий обов`язки державної нотаріальної контори Харківської області Руденко Вікторія Олександрівна про встановлення факту належності державного акту на право власності на земельну ділянку задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХР №058902, виданого Краснокутською райдержадміністрацією 04.01.2005 року на підставі розпорядження голови Краснокутської райдержадміністрації від 06.09.2004 року №274, на земельну ділянку площею 3,6648, кадастровий номер 6323584200:01:001:0373 на ім`я ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник ОСОБА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Заінтересована особа - Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, розташована за адресою: вул. Охтирська, 1, смт Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 04397359.

Заінтересована особа - Державний нотаріус Богодухівської державної нотаріальної контори Харківської області, виконуючий обов`язки державної нотаріальної контори Харківської області Руденко Вікторія Олександрівна, місцезнаходження: вул. Миру, 138, смт Краснокутськ Богодухівського району Харківської область.

Суддя Бугаєнко І. В.