Ухвала

від 27.09.2023 по справі 752/27735/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/27735/21

Провадження № 2/752/1739/23

У Х В А Л А

27.09.2023 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Колдіної О.О.,

з участю секретаря Ящука Д.О.,

розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промінь» до ОСОБА_5 , треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, Департамент міського благоустрою Київської міської державної адміністрації, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ботанічний сад» про приведення фасаду будівлі до первісного стану,

в с т а н о в и в:

позивачі звернулись до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_6 , треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, Департамент міського благоустрою Київської міської державної адміністрації, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ботанічний сад» про приведення фасаду будівлі до первісного стану.

Відповідно до поданої заяви, позивачі просять суд зобов`язати ОСОБА_6 привести за власний рахунок фасад квартири АДРЕСА_1 до первісного виду - до початку реконструкції вказаної квартири під нежитлове приміщення (офіс): відновлення розмірів трьох вікон та добудови провалів (вибитих частин) стіни.

17.11.2021 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 3.08.2022 р. вирішено питання про закриття підготовчого провадження; справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 27.09.2023 р. суд повернувся до стадії підготовчого провадження; вирішено питання про залучення до участі у справі правонаступника відповідача ОСОБА_5 .

Представником позивача ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на групу нежитлових приміщень під номером АДРЕСА_1 .

Свою заяву представник позивача обґрунтовує тим, що 04.10.2021 р. в будинку АДРЕСА_1 з`явився лист від ОСОБА_6 з проханням про надання дозволу на виконання робіт та не перешкоджання реконструкції фасадної частини квартири АДРЕСА_1 , пов`язаної з організацією окремого входу, необхідного для функціонування приватного підприємства, оскільки приміщення виведене з житлового фонду і в подальшому не може бути використане як житлове.

12.10.2021 року позивачами, які є власниками суміжних квартир\нежитлового приміщення з квартирою відповідача, та іншим мешканцям будинку стало відомо про проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (офіс) з влаштуванням окремої вхідної групи шляхом розширення віконних отворів до дверних.

Мешканці будинку намагались звертались до робітників з проханням не проводити незаконні роботи з руйнування фасаду будинку, на що отримали агресивний опір, а саме: здійснення нападу на ОСОБА_8 , за наслідками якого йому надавали допомогу. Поліція, яка прибула на місце вчинення правопорушення, зафіксувала даний факт, що підтверджується протоколом про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 12.10.2021.

Заявник зазначає, що незаконними діями з реконструкції квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (офіс) було внесено зміни в генеральний план будинку, при цьому не маючи на це від співвласників, балансоутримувача ніякої згоди, порушено благоустрій, санітарні та пожежні правила, вимоги житлового та містобудівного законодавства України. Вказані роботи по зміні фасадної частини зовнішньої стіни, розширення вікон, встановлення окремої вхідної групи в будинку АДРЕСА_1 зі сторони власності ОСОБА_6 - квартири АДРЕСА_1 , зміні цільового призначення вищевказаної квартири під нежитлове приміщення (офіс) завершились. Стороною позивача встановлено, що ОСОБА_6 був власником квартири АДРЕСА_1 до 21.01.2022; 21.01.2022 між ним, як Продавцем, та ОСОБА_5 , як Покупцем було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, відповідно до п. 1.1. якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця групу нежитлових приміщень під АДРЕСА_1, загальною площею 54,00 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , (надалі Об`єкт продажу), а Покупець зобов`язується прийняти Об`єкт продажу і сплатити за нього обумовлену грошову суму. Електронні документи та сканкопії документів, які подавались для державної реєстрації права власності на вищевказаний об`єкт нерухомості, в тому числі і вказаний вище договір, були отримані на підставі доступу адвоката АБ «Тимофія Ковалишина» до державного реєстру прав на нерухоме майно, наданого ДП «НАІС.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 348206082, дата, час формування: 27.09.2023 12:43:07, власником групи нежитлових приміщення № 5, загальною площею (кв.м): 54, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1370379880000, є ОСОБА_5 ; тип речового права: право власності; дата, час державної реєстрації: 21.01.2022 15:25:13; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 62990612 від 21.01.2022 15:37:13, приватний нотаріус Бочарова Ірина Іванівна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ; документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, нежитлового приміщення, серія та номер: 29, виданий 21.01.2022, видавник: ПН КМНО Бочарова 1.1.; РОЗМІР ЧАСТКИ 1. 14.

На даний час за вказаною адресою відкрито чебуречну, що є наслідком незаконних робіт з руйнування фасаду будинку, реконструкції квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення без згоди співвласників суміжних квартир, в порушення благоустрою, санітарних та пожежних правил, вимог житлового та містобудівного законодавства України.

Представник зазначає, що застосування заходів забезпечення є необхідним з метою належного захисту прав позивачів, що унеможливить подальший продаж групи нежитлових приміщень під АДРЕСА_1, загальною площею 54,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову бути домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».Метою забезпечення позову є забезпечення виконання судового рішення.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Під час вирішення питання щодо наявності підстав для забезпечення позову суд повинен врахувати обґрунтованість заявленого клопотання, пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом позову, співмірність заходів забезпечення із заявленими вимогами, а також запобігти порушенню прав третіх осіб в зв`язку з вжиттям судом заходів забезпечення позову.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обгрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.

Згідно з п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» «право на суд», одним із аспектів якого є право на доступ, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін..

Позивачі звернулися до суду з позовом про приведення фасаду будівлі до первісного стану.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, представник позивача просить суд накласти арешт на на групу нежитлових приміщень під АДРЕСА_1, загальною площею 54,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зазначений об`єкт був відчужений після пред`явлення позову і його подальший продаж унеможливлює розгляд справи та захист прав позивачів у даному спорі.

Забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності відповідачу, суд вважає належним заходом забезпечення з огляду на предмет спору та таким, що відповідає характеру спірних правовідносин.

З огляду на викладене та враховуючи суть позовних вимог, суд вважає, що заява представника позивача про забезпечення позову є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення суду і вплинути на права позивача у справі.

Керуючись ст.ст.149, 150, 151 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промінь» до ОСОБА_5 , треті особи: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Київської міської державної адміністрації, Департамент міського благоустрою Київської міської державної адміністрації, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району міста Києва», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ботанічний сад» про приведення фасаду будівлі до первісного стану задовольнити.

Накласти арешт на групу нежитлових приміщень під АДРЕСА_1, загальною площею 54,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_5 .

Стягувачем є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 , а боржником є ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: