Ухвала

від 11.12.2023 по справі 753/21291/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/21291/23

провадження № 2-н/753/1377/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Форум-Сервіс» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Форум-Сервіс» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)

Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. ( ч. 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Статтею 160 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено ст. 162 Цивільного процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до частини першої ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 19 Цивільного процесуального кодексу України). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 26 - 30 Цивільного процесуального кодексу України).

Виходячи з поняття підсудність у цивільному судочинстві як розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ, підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи.

Питання про підсудність справ визначається Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Звертаючись до суду, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Форум-Сервіс» зазначило адресу відповідача ОСОБА_1 - м. Київ, пр.-т. П.Григоренка, що територіально відноситься до Дарницького району міста Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної її частини.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Позови про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності. Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17.

Як вбачається з обсягу доказів, які долучені до позовної заяви, ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, яке знаходиться в АДРЕСА_1 та просить стягнути заборгованість, яка утворилася у ОСОБА_1 по утриманню даного майна.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року, по справі № 911/2390/18 роз`яснено наступне, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Пунктом 7.22 вказаної постанови зазначено, що аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, та і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язанні із нерухомим майном, в даному випадку прав та обов`язків, передбачених розпискою до договору купівлі-продажу квартири.

За наведених обставин, враховуючи, що предмет позову стосується зобов`язання стягнення заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги, які надаються за адресою: АДРЕСА_2 , яка територіально відноситься до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України, встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Форум-Сервіс» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, не підсудна Дарницькому районному суду міста Києва, оскільки спір між сторонами виник в наслідок не сплати коштів за надані житлово-комунальні послуги, з урахуванням положень ч. 1 ст.30 Цивільного процесуального кодексу України, наявні підстави для розгляду справи за місцезнаходження майна, що зумовлює вирішення питання про передачу справи для подальшого розгляду до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Керуючись статтями 2, 4, 27, 28, 31, 260, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 753/21291/23 (провадження № 2н/755/1377/23) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Форум-Сервіс» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, передати за підсудністю до Фастівського міськрайонного суду Київської області, для подальшого розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: