Ухвала

від 30.11.2023 по справі 758/1865/19

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/1865/19

Категорія 35

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Довгалюк О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Ла`вєрс Груп», Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна адвокатська група «Теміс Ла`вєрс Груп «Київ», про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Ла`вєрс Груп», ТОВ «Міжнародна адвокатська група «Теміс Ла`вєрс Груп «Київ», про стягнення заборгованості, в якому, посилаючись на положення статей 526, 545, 625, 626, 629, 638, 639 ЦК України, просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором про надання правової допомоги та договором про відступлення права вимоги у розмірі 65 100,00 грн.

21.02.2022 позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до змісту якої вона, крім основних вимог, заявлених у позовній заяві, просить також стягнути з відповідача 600 000,00 грн. моральної шкоди на підставі ст. 23 ЦК України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо прийняття заяви заперечив, вказуючи на те, що поданням такої заяви позивач одночасно змінює предмет та підставу позову.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №369/10789/14-ц (провадження №14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «"Дія 97" проти України» від 21.10.2010).

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 та від 17.08.2021 у справі № 910/19210/15.

Крім того, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №922/404/19.

Зокрема, у вказаній справі Верховний Суд зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Із урахуванням наведених вище положень законодавства та практики Верховного Суду, суд приходить до висновку про те, що подавши заяву про збільшення позовних вимог, позивач одночасно змінила предмет та підстави позову, оскільки у такій заяві вона заявила нові позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди.

З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що чинний ЦПК України не передбачає можливості одночасної зміни предмету та підстав позову, суд вважає, що заява про збільшення позовних вимог від 21.02.2022 не може бути прийнята в даному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 258-261, 353 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_2 від 21.02.2022 про збільшення позовних вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 01.12.2023.

СуддяОлена КОВБАСЮК