Ухвала

від 12.12.2023 по справі 758/12658/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12658/23

Категорія 54

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2023 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Петрова Д.В., при секретарі судового засідання Сіренко Б.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Лисенко Ірини Костянтинівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ БІЗНЕС-ПАРК»</a>, третя особа - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Подільського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 в особі представника адвоката Лисенко І.К. із вищезазначеним позовом.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 30.10.2023 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Як вбачається з поданої позовної заяви, позивач, який є директором Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ БІЗНЕС-ПАРК»</a> з 25.01.2011, вирішив звільнитись за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Однак, враховуючи те, що скликати Загальні збори учасників товариства не вдається, і, як наслідок, можливість вирішити питання трудових відносин, відсутня, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом.

Тому просила суд:

- визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «СТ БІЗНЕС-ПАРК» з 25.09.2023 у зв`язку зі звільненням з посади за директора за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України;

- виключити відомості про ОСОБА_1 як директора ТОВ «СТ БІЗНЕС-ПАРК» з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій, установ.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).

Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).

З урахуванням зазначеного суд не погоджується з доводами позивачки про те, що спір за вимогою директора про визнання припиненими його трудових відносин із товариством на підставі статті 38 КЗпП України є трудовим. Помилковим є твердження позивачки про те, що спір стосується реалізації нею як працівником виключно права на працю.

За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.

З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду.

Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачкою, яка є директором товариства, участі у відносинах управління останньою і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦК України до господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (частина перша статті 84, частина друга статті 113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки.

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша статті 28 Закону № 2275-VIII).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14 червня 2023 рокуу справі № 448/362/22 та від 06 вересня 2023 року у справі № 127/27466/20.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, враховуючи те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір слід розглядати за правилами господарського судочинства, суд дійшов висновку, що провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Лисенко І.К. до ТОВ «СТ БІЗНЕС-ПАРК», третя особа - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, про зобов`язання вчинити певні дії, підлягає закриттю.

Керуючись ст. 255, 258-260 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Лисенко Ірини Костянтинівни до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТ БІЗНЕС-ПАРК»</a>, третя особа - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, про зобов`язання вчинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Дмитро ПЕТРОВ