Постанова

від 08.12.2023 по справі 759/18674/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/18674/23

пр. № 3/759/7852/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Косик Л.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «І.С.М. Холдинг», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 163-1 КУпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 30603/Ж12/26-15-04-06-24 від 11.09.2023 за результатами проведення камеральної перевірки ТОВ «І.С.М. Холдинг» 11.09.2023 встановлено, що директор ТОВ «І.С.М. Холдинг» ОСОБА_1 вчинив правопорушення щодо порядку ведення податкового обліку, а саме порушив п. 123.1 ст. 123, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-IV, із змінами та доповненнями, оскільки за результатами аналізу податкової звітності платника за червень 2023 року, а саме ТОВ "І.С.М. Холдинг" ЄДРПОУ 32530737 подано до Головного управління ДПС у м. Києві (Святошинський район м. Києва) податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2023 року від 20.07.2023 року № 9178792308 ( з додатками) із задекларованою сумою до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) в розмірі 85413,00 грн. Відповідно інтегрованої картки платника встановлено, що сума у розмірі 85413 грн. відшкодована на рахунок платника у банку згідно платіжного доручення від 18.08.2023 № 121094916 по № 9178792308 від 20.07.2023 на підставі пп. "а" п.200.12 ст.200.Кодексу. Платником подано уточнюючий розрахунок від 16.08.2023 № 9208747038 до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року, згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) в розмірі 19532 грн. У свою чергу контролюючим органом встановлено, що платником самостійно не нараховані штрафні (фінансові) санкції на завищену суму бюджетного відшкодування в розмірі 19532,00 грн. Виходячи з вищезазначеного ТОВ «І.С.М. Холдинг» порушено п.200.14 ст. 200 з урахуванням п.123.1 ст.123 Кодексу, а саме: самостійно не нараховано штрафні (фінансові) санкції на відшкодовану суму у розмірі 19532,00 грн. У зв`язку з цим до платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10 відсотків від суми бюджетного відшкодування та складають в розмірі 1953,20 грн. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду не подав. Надіслав на адресу суду пояснення, в яких зазначив, що умислу на вчинення правопорушення не мав, трапилась технічна помилка у системі електронного документообігу «Медок», яка здвоїла два різних документа і присвоїла їм один електронний номер на дві різні компанії. При цьому ДФС прийняла тільки один документ. Прямої своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не вбачає.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 30603/Ж12/26-15-04-06-24 від 11.09.2023, який складений стосовно ОСОБА_1 ; копію акта від 11.09.2023 № 58521/ж5/26-15-04-06-18/32530737 про результати камеральної перевірки ТОВ "І.С.М. Холдинг" ЄДРПОУ 32530737 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2023 року, письмові пояснення ОСОБА_1 , суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч. 1 ст. 1631 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України вважаю такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

Наявна у матеріалах справи копія акта перевірки також не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої, зокрема, у рішеннях по справах «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інших рішеннях при провадженні у справі про адміністративне правопорушення необхідно застосовувати положення закону, який регламентує кримінальне провадження.

Наведене указує на те, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, за своєю сутністю є обвинуваченням, а обставини вчинення адміністративного правопорушення, які указуються суддею у постанові, за своєю сутністю є формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним. Відповідно до положень КПК України розгляд справи проводиться судом в межах висунутого обвинувачення, яке при його формулюванні у постанові не повинно ні погіршувати становище особи, ні істотно відрізнятися від сформульованого органом обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, суд вважає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять фактичних даних, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 163-1, 247, 251, 252, КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.Г. Косик