Постанова

від 11.12.2023 по справі 910/4274/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. Справа№ 910/4274/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс", м. Лисичанськ, Луганська обл.

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 (повний текст складено 23.05.2023)

у справі № 910/4274/23 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс", м. Лисичанськ, Луганська обл.

до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

про стягнення 204 129,41 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс" із позовними вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 204 129,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для повернення позивачу провізної плати, сплаченої за залізничними накладними №53431128, №53441507, №53454237, №43272111, у зв`язку із втратою вантажу.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/4274/23 у задоволенні позову відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс" 19.06.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/4274/23 скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано жодних доказів, які б засвідчували у встановленому порядку факт втрати вантажу, натомість листи відповідача не є тими доказами, які у відповідності до наведених норм засвідчують факт втрати вантажу. Також, суд зазначив, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс" згідно графи № 13 у залізничних накладних є платником, та не виступає ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс" 19.06.2023 звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/4274/23 скасувати повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, не враховано, що предметом позову є невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо доставки вантажу, що не спростовано відповідачем, а не відшкодування вартості втраченого вантажу. При цьому, апелянт зазначає, що відповідно до чинного законодавства, обов`язок складання відповідних документів про втрату вантажу покладено на відповідача .

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023 справу № 910/4274/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2022 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4274/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/4274/23 до надходження до суду матеріалів справи.

12.07.2023 матеріали справи №910/4274/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського судТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/4274/23, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

07.02.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс" (замовник) укладено Договір про надання послуг " 07274/ЦТЛ-2018 (далі - Договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

У розумінні цього Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування вагонами перевізника не є орендною платою.

Відповідно до п. 1.3 Договору надання послуг за цим Договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Пунктом 2.3.2 Договору визначено, що перевізник зобов`язаний прийти до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до цього Договору.

Згідно з пунктами 4.1 та 4.2 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" АТ "Укрзалізниця".

Оплата послуг відповідно до Договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньо оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в пункті 14.2 Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення цього Договору та виникли поза волею сторін, зокрема надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього Договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені чинним законодавством України.

Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до Договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.

Згідно з п. 6.2 Договору сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

Пунктом 6.3 Договору узгоджено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або країни, на території якої мали місце такі обставини.

Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 20.02.2018 до 31.12.2018.

Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії Договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей Договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.

Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору (п. 12.1 Договору).

Додатками № № 1, 2, 3 та 4 до Договору сторонами узгоджено ставки плат за додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами, ставки плат за використання вагонів перевізника (Спл) та плати за користування вагонами перевізника за межами України, коефіцієнти порожнього пробігу до навантаженого (Кпп) та Протокол погодження Договірної ціни (вартість плат та додаткових зборів) при перевезення вантажів на транспортерах перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад.

Як вказується позивачем в позові, ним виконано свої зобов`язання у повному обсязі, своєчасно та в повному обсязі сплачено на користь відповідача кошти за надані на підставі Договору послуги згідно платіжної інструкції № 541 від 18.01.2022 на суму 300 000,00 грн.

Проте, як вказується позивачем, відповідачем не доставлено вантаж до вантажоодержувача.

Спір у справі виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо доставки вантажу, внаслідок чого, позивач просив стягнути з відповідача 204 129,41 грн, сплачених за доставку вантажу за залізничними накладними № 53431128, № 53441507, № 53454237 та № 43272111, вантаж за якими втрачено.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.

Згідно з пунктом 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Так, як встановлено судом та не заперечується сторонами під час розгляду справи, позивач є платником за доставку вантажу згідно залізничних накладних № 53431128, № 53441507, № 53454237 та № 43272111 на загальну суму 204 129,41 грн., вантаж за якими прийнятий до перевезення, проте не отриманий вантажоодержувачем.

Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу.

Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Як зазначає апелянт, посилаючись на відзив відповідача, залізницею підтверджено неможливість доставити вантаж. При цьому, колегія суддів звертає увагу, позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на ст. 114 Статуту залізниць України. Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, жодних доказів у відповідності до зазначених вище норм, які б засвідчували у встановленому порядку саме факт втрати вантажу, матеріали справи не містять.

Таким чином апелянтом не доведено наявності у залізниці обов`язку з відшкодування збитків.

При цьому, відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтею 133 Статуту залізниць України передбачено, що передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується залізничними накладними № 53431128, № 53441507, № 53454237 та № 43272111, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс" згідно графи № 13 у залізничних накладних є платником, та не виступає ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем.

У зв`язку з наведеним, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються встановленими обставинами та застосованими нормами матеріального права, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7, 11 до Конвенції та прийняття Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, фактичні обставини у справі, встановлені судом першої інстанції під час її вирішення, підтверджують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні про відсутність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 204 129,41 грн.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/4274/23 про задоволення позову є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово виробнича група "Мет-Альянс" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі № 910/4274/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2023 у справі №910/4274/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/4274/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир