Постанова

від 22.11.2023 по справі 920/571/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2023 р. Справа№ 920/571/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Михайленко С.О.

за участю пердставників сторін згідно протоколу судового засідання

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022

у справі № 920/571/20 (головуючий суддя Резніченко О.Ю., суддя Заєць С.В., суддя Соп`яненко О.Ю.)

за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»

про стягнення 76 046 048,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До господарського суду Сумської області 06.09.2020 звернулось Акціонерне товариство «Укртрансгаз» з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», в якому Позивач просить суд стягнути з Відповідачів 76 045 048 грн 84 коп., з яких: 62 926 585 грн 61 коп. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 3 284 204 грн 76 коп. 3% річних та 9 834 258 грн 47 коп. інфляційних втрат, нарахованих за неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами 17.12.2015 договору транспортування природного газу № 1512000714 (далі за текстом «Договір»), а також стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 735 700 грн 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач як оператор ГТС здійснив процедуру алокації та встановив наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу у січні-червні 2018 року. Позивач зазначає про виникнення у відповідача обсягів негативних небалансів природного газу внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат без подання таких обсягів природного газу до газотранспортної системи. У зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних небалансів, позивач надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 207 595 209,72 грн., про що були оформлені односторонні акти надання таких послуг. Однак відповідач з порушенням строків встановлених Договором здійснив лише часткову оплату на суму 144 668 624 грн.11 коп. та не оплатив заборгованість за послуги балансування на суму 62 926 585 грн.61коп., у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційних втрат, що і стало підставою для звернення в суд з даним позовом.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням господарського суду Сумської області від 20.06.2022 року у справі №920/571/20 (головуючий суддя Резніченко О.Ю., суддя Заєць С.В., суддя Соп`яненко О.Ю.) повністю відмовлено в задоволенні позову АТ «Укртрансгаз». Судовий збір покладено на позивача.

Рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- позивач не підтвердив належними та допустимими доказами надання послуг балансування відповідачу;

- позивачем не подано доказів, на підставі яких можна встановити фактичні обсяги газу, які надійшли до оператора ГРМ відповідача у спірний період (в розрізі кожного місяця);

- позивачем не доведено, факт використання позивачем придбаного ним природного газу для здійснення оплатного балансування.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду, Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі № 920/571/20 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не повно з`ясовано всі фактичні обставини справи та недосліжено докази, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження надання позивачем відповідачу послуг балансування природного газу у період з січня по червень 2018 року (включно), а розрахована їх вартість є правильною. Враховуючи правомірність вимог про стягнення заборгованості, апелянт вважає правомірними і вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Рішення про відмову у задоволенні позову призвело до порушення норм матеріального права, що полягає у незастосуванні норм матеріального права - п. 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, п. 11 глави 3 розділу XII Кодексу ГТС, ст. 526, 530, 549, 604, 610, 611, 612, 613, 625 ЦК України, які підлягали застосуванню до правовідносин сторін.

Ненадання оцінки наявним у матеріалах справи доказам шляхом повного, всебічного та безпосереднього їх дослідження є порушенням норм процесуального права, - ст. 76, 79, 86, 236 ГПК України, що призвело до невідповідності висновків суду, обставинам справи, до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а отже порушення інших норм процесуального права - ст. 209, 210, п. 1-2 ч. 1 ст. 237 ГПК України, що полягає у не з`ясуванні обставини, якими обґрунтовувалась частина позовних вимог, у зв`язку з чим суд прийняв незаконне та необґрунтоване рішення про відмову Позивачу у задоволенні позовних вимог.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

На адресу Північного апеляційного господарського суду від Відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Відповідач просить апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Сумської області залишити без змін.

Доводи Відповідача зводяться до того, що судом першої інстанції повно з`ясовано всі фактичні обставини справи та досліджено докази, що мають значення для справи, Позивачем не надано суду доказів наявності небалансів в системі у вказаний період, непідписання додатків 1,2 до Договору призвело до неузгодженості істотних договірних умов щодо надання послуг балансування, жодного ВТВ у спірному періоді у Відповідача не виникло,

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

14.07.2022 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2022 для їх розгляду визначено колегію суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Зубець Л.П., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 відкладено вирішення питання про подальший рух апеляційної скарги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі №920/571/20 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду та витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/571/20.

08.08.2022 матеріали справи №920/571/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кропивна Л.В. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2022, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укртрансгаз» на рішення Господарського суду Сумської області вид 20.06.2022 у справі № 920/571/20

16.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Відповідача надійшло клопотання про призначення комплексної судової експертизи у справі № 920/571/20.

16.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Відповідача надійшли міркування щодо застосування Кодексу ГТС.

16.01.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Відповідача надійшли додаткові письмові пояснення у справі №910/571/20.

Судове засідання призначене на 17.01.2022 о 10:40 год.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 апеляційний розгляд справи №920/571/20 відкладено на 08.02.2023 на 14 год. 30 хв.

01.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення у справі № 920/571/20 на міркування АТ «Сумигаз», щодо застосування кодексу ГТС.

01.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли пояснення у справі № 920/571/20 на відзив АТ «Сумигаз» на апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» з урахуванням висновків Верховного Суду, щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.

01.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи у справі № 920/571/20.

07.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли міркування.

08.02.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі №920/571/22 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі № 920/571/22 призначено на 17.05.2023 о 12 год. 00.

11.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №918/686/21.

16.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду від представника Позивача надійшли заперечення на клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі №920/571/20.

Судове засідання у справі № 920/571/20, призначене на 17.05.2023 о 12 год. 00 хв. не відбулося, у зв`язку із значною затримкою складу суду у попередніх судових засідання, призначених на 17.05.2023.

Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі №920/571/22 призначити на 25.05.2023 о 12 год. 30 хв.

Судове засідання у справі № 920/571/22, призначене на 25.05.2023 о 12 год. 30 хв. не відбулося, у зв`язку з відсутністю можливості авторизації в особистому кабінеті електронного суду, що, в свою чергу, призвело до неможливості проведення технічної фіксації судових засідань, що підтверджуються копією акта Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2023.

У судовому засіданні 19.07.2023 судом оголошено перерву до 27.09.2023 о 13:00.

Судове засідання у справі № 920/571/20, призначене на 27.09.2023 не відбулося, у зв`язку із знаходженням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці. З метою дотримання принципу незмінності складу, передбаченого ч. 13 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання призначається на 22.11.2023 о 12 год. 00 хв.

Відносно клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі до перегляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №918/686/21 на стадії апеляційної провадження, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з пунктом 5 ч.1 ст 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У своєму клопотанні відповідач не навів жодних конкретних обставин, за яких апеляційна скарга у справі № 920/571/19 не може бути розглянута до вирішення іншої справи № 918/686/21.

В даній справі суд не позбавлений можливості з`ясувати всі обставини, що мають важливе значення для розгляду апеляційної скарги АТ «Укртрансгаз» на рішення господарського суду Сумської області від 20.06.2022 року.

Колегія суддів зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи вищенаведені вимог ст. 227, 228 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку про те, що правові підстави для зупинення провадження у справі № 920/571/20 на стадії апеляційного провадження відсутні.

Відносно клопотання Відповідача про призначення комплексної судової експертизи у справі №920/571/20, колегія суддів зазначає таке.

В обґрунтування поданого клопотання Відповідач зазначає, що для об`єктивного встановлення та розгляду всіх обставин даної справи необхідно опрацювати технічні дані про обсяги природного газу, оцінити результати вимірів таких обсягів в пунктах приймання/передачі природного газу та перевірити односторонні нарахування позивачем заборгованості через призму усіх складових застосованої формули з економічної точки зору.

На вирішення експерту відповідачем запропоновано поставити наступні питання:

- які точки входу та виходу, в тому числі віртуальні з/до газотранспортної системи було використано АТ "Укртрансгаз" при розрахунку вартості послуг балансування АТ "Сумигаз" у січні-червні 2018 року?

- чи підтверджується документально та нормативно розрахунок, проведений АТ «Укртрансгаз», обсягу місячного небалансу в частині застосування коефіцієнту 1,2, якщо обсяг небалансу є меншим ніж 5% від загального обсягу природного газу, який надійшов до газотранспортної системи? Чи відповідають ці документи вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»?

- чи підтверджується документально врахування всього обсягу природного газу, отриманого оператором газорозподільної системи у фізичних точках виходу з газотранспортної системи для подальшого розподілу приєднаним споживачам при застосуванні АТ "Укртрансгаз" коефіцієнту 1,2?

- у разі встановлення експертом розміру небалансу менше 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи у період січень-червень 2018 року включно, визначити вартість наданих АТ "Укртрансгаз" послуг балансування обсягів природного газу АТ "Сумигаз" із застосуванням коефіцієнту 1 у вказаний період?

- чи підтверджується документально надання у встановлений Договором транспортування природного газу №1512000714 від 17.12.2015р. та Кодексом газотранспортної системи термін ( п.4 гл.4р. XIV до 14 числа) замовнику послуг транспортування звітів по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу), розрахунків вартості послуг балансування та рахунків-фактур?

- чи дійсно у січні-червні 2018 року існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи АТ «Укртрансгаз» від звичайного рівня функціонування газотранспортної системи по причині недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій? Якщо так, то визначити як величина відхилень обсягів підтверджених замовникам послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня?

- чи існувала в АТ "Сумигаз" технічна можливість самостійно відбирати природний газ з газотранспортної системи (закачувати природний газ з газотранспортної системи в газорозподільні мережі) на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, враховуючи технічне облаштування газорозподільних станцій?

- в яких обсягах у спірний період (січні-червні 2018 року) АТ «Укртрансгаз» закачувало природний газ в газорозподільні мережі АТ «Сумигаз» на пунктах приймання-передачі газу на газорозподільних станціях, та хто власник закачуваного природного газу?

- чи підтверджуються документально дії АТ «Укртрансгаз» по застосовуванню щодо АТ «Сумигаз» відповідних заходів з обмеженням (припиненням) транспортування природного газу по відповідних точках входу/виходу?

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи у справі №920/571/20, зазначає наступне.

Відповідно до ст.99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Здійснивши аналіз вказаних положень, колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, або коли наявні у справі докази є взаємно суперечливими.

При цьому, неприпустимо ставити перед судовими експертами питання, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі, а також правові питання, вирішення яких згідно з чинним законодавством віднесено до компетенції суду.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу №1512000714 від 17.12.2015. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо оплати послуг балансування обсягів природного газу за період з січня 2018 року по червень 2018 року. Таким чином, підставами заявленого позову є неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань з оплати наданих послуг.

З урахуванням предмета та підстав позову, поставлені на вирішення експертизи питання не стосуються предмету доказування у справі, а встановлення фактичних обставин, зокрема, щодо перевірки проведеного позивачем розрахунку обсягу місячного небалансу та, відповідно, правильність застосованого коефіцієнту компенсації, може бути самостійно здійснено судом без потреби у спеціальних знаннях та на підставі наступних доказів, що наявні у матеріалах справи:

- звітів (алокацій) Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Сумигаз" про поділ фактичного обсягу природного газу за січень - червень 2018 року;

- звітів по точках входу/виходу за січень - червень 2018 року;

- повідомлень про обсяги транспортування за січень - червень 2018 року;

-звітами про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування АТ «Сумигаз»;

- актів надання послуг балансування обсягів природного газу за січень - червень 2018 року, а також рахунків та розрахунків до них, складених в односторонньому порядку у відповідності до п. 11.4 договору;

- розрахунків вартості послуг балансування та рахунки за спірний період.

Колегія суддів зазначає, що питання визначення обсягу та належності доказів, поданих учасниками справи на підтвердження тих чи інших обставин, є прерогативою суду та відноситься до його безпосередніх обов`язків під час встановлення фактичних обставин справи. Саме тому встановлення обставин щодо визначення певного кола доказів не може бути покладено на судового експерта у жодній сфері.

Зважаючи на викладене та враховуючи дійсні обставини справи, характер спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної у справі №920/571/20, в зв`язку з відсутністю дійсної потреби у спеціальних знаннях при вирішенні даного спору.

Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

17.12.2015 між позивачем (оператор) та відповідачем (замовник) підписано договір транспортування природного газу №1512000714, згідно п. 2.1 якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену у цьому договорі вартість таких послуг.

Згідно п. 2.3 договору, послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором: послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування).

Пунктом 2.4 договору передбачено, що обсяг послуг, що надаються за цим договором, визначається підписанням додатка 1 (розподіл потужності) та/або додатка 2 (транспортування) до цього договору.

Відповідно до п. 2.5 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Додатки 1, 2, 3 є невід`ємною частиною цього договору. При цьому додаток 3 укладається у випадку, коли замовником послуг є оператор газорозподільної системи, прямий споживач, газодобувне підприємство або виробник біогазу (п. 2.8. договору).

Додатки 1, 2 в матеріалах справи відсутні, копія додатку 3 наявна в матеріалах справи.

Пунктом 3.1 договору передбачено обов`язок оператора, а саме: своєчасно надавати послуги належної якості; приймати номінації та реномінації, а також заявки на розподіл потужності від замовника відповідно до умов, встановлених Кодексом; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов`язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.

Згідно з п. 3.2 договору оператор має право, зокрема, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності та/або за недотримання вимог щодо якості газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; користуватися іншими правами, передбаченими цим договором та чинним законодавством України, для забезпечення належного надання послуг, а також для виконання обов`язків оператора газотранспортної системи.

Відповідно до п. 4.1 договору замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом, негайно виконувати розпорядження диспетчерської служби оператора; здійснити додаткову оплату оператору у разі перевищення розміру договірної потужності та/або недотримання параметрів якості природного газу, який передається ним в газотранспортну систему, в порядку, визначеному цим договором; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; вчасно врегульовувати небаланси.

Згідно п. 4.2 договору передбачено, що замовник має право, зокрема, замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям.

Згідно із п. 5.4 окремим додатком 3 до цього договору між оператором та замовником, який є оператором газорозподільної системи/прямим споживачем/газовидобувним підприємством /виробником біогазу, інших видів газу з альтернативних джерел, визначається перелік комерційних вузлів обліку газу, встановлених на всіх фізичних точках входу/виходу до відповідного замовника.

Оператор забезпечує наявність відповідних потужностей в точках входу до газотранспортної системи або в точках виходу з газотранспортної системи згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) (п. 6.1 договору).

Відповідно до п. 7.1 договору вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються регулятором; балансування - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Згідно з п.п. 9.1, 9.2 договору у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою:

В (балансування) = БЦГ х К х QБГ, де:

БЦГ - базова ціна газу;

QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування;

К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Згідно з п. 9.4 договору оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього договору, визначається за даними оператора (п. 9.5 договору).

Відповідно до п. 11.1 послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг балансування, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг.

Згідно з п. 11.4 послуги балансування оформляються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору.

Пунктом 11.5 договору передбачено, що оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.

Розділом 12 договору встановлено, що протягом всього строку отримання послуг замовник надає оператору та підтримує на належному рівні фінансове забезпечення відповідно до вимог Кодексу. Фінансове забезпечення щодо замовленої потужності надається у формах, визначених Кодексом, в сумі місячних зобов`язань на користь оператора. Фінансове забезпечення щодо послуг балансування надається у формах, визначених Кодексом, на користь оператора згідно з чинним законодавством України. Оператор зупиняє надання послуг в разі порушення замовником умов надання фінансового забезпечення.

Відповідно до п. п. 13.1, 13.2, 13.5 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором. Сторона, що не виконує умови цього договору та (або) умови Кодексу, зобов`язана в повному обсязі відшкодувати збитки, завдані іншій стороні. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктами 15.5, 15.6 договору передбачено, що оператор до десятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості природного газу та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк до п`ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем. Розбіжності щодо вартості природного газу підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом вартість природного газу, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 15.5 цього розділу, визначається за даними оператора.

Згідно з п. 17.1 договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31 грудня 2016 року, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 грудня 2015 року. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово та підписуються уповноваженими особами сторін.

Договір транспортування природного газу №1512000714 від 17.12.2015 підписано та скріплено відтисками печаток сторін.

Додатковою угодою №1 від 29.11.2017 до вищевказаного договору, внесено зміни та доповнення у п.п. 8.2, 8.4, 9.4, 10.4, 10.5, зокрема, п. 9.4 викладено у наступній редакції: "Оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник, крім вартості послуг, вказаних у абзаці другому цього пункту, зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Оплата вартості послуг балансування оператором газорозподільної системи за рахунок виділених субвенцій з державного бюджету на покриття пільг, субсидій та компенсацій побутовим споживачам проводиться у строки та за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 року №20, у сумі, що не перевищує вартості послуг розподілу фактично спожитого природного газу зазначеними споживачами за розрахунковий період.

За твердженнями позивача ним здійснено алокацію обсягів природного газу, відібраних відповідачем з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи - газорозподільної системи, оператором якої є відповідач, за результатами чого у останнього були виявлені обсяги негативних місячних небалансів у січні 2018 - 6 313,535 тис.куб.м ; у лютому 2018 - 4 467,338 тис.куб.м ; у березні 2018 - 4 172,955 тис.куб.м ; у квітні 2018 - 97,256 тис.куб.м ; у травні 2018 - 451,170 тис.м.куб ; у червні 2018 - 771,740 тис.м.куб. , що відображено в актах надання послуг балансування обсягів природного газу, розрахунках вартості послуг балансування та звітах по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем).

У зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативного місячного небалансу за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач, як оператор газотранспортної системи, надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 207 595 209 грн.72коп.

З метою оформлення наданих послуг позивач надіслав, а відповідач отримав з супровідними листами від 14.02.2018, від 14.03.2018, від 13.04.2018, від 14.05.2018, від 14.06.2018, від 13.07.2018 документи, а саме:

- односторонні акти про надання послуг балансування обсягів природного газу №01-18-1512000714-БАЛАНС від 31.01.2018, №02-18-1512000714-БАЛАНС від 28.02.2018, №03-18-1512000714-БАЛАНС від 31.03.2018, №04-18-1512000714-БАЛАНС від 30.04.2018, №05-18-1512000714-БАЛАНС від 31.05.2018, №06-18-1512000714-БАЛАНС від 30.06.2018;

- розрахунки вартості послуг балансування;

- рахунки на оплату послуг від 31.01.2018 на суму 74 039 008,78 грн, від 28.02.2018 на суму 56 902 485,47грн, від 31.03.2018 на суму 59 838 171,68 грн, від 30.04.2018 на суму 1 238 793,25 грн, від 31.05.2018 на суму 5 746 754,42 грн, від 30.06.2018 на суму 9 829 998,12грн;

- звіти по точках входу/виходу відповідача транспортування за січень-червень 2018 року.

Позивач зазначав, що з моменту отримання відповідачем актів про надання послуг балансування, рахунків на їх оплату та звітів по точках входу/виходу у відповідача згідно з п. 9.4 договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС виникли зобов`язання з оплати таких послуг у строк, що не перевищує п`яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.

Однак, в порушення норм Кодексу ГТС та умов Договору відповідач лише частково здійснив оплату наданих послуг на суму 144 668 624,11грн, та не сплачено за послуги балансування 62 926 585,61 грн., при розрахунку яких позивачем застосовано коефіцієнт компенсації - 1,2.

Враховуючи наявність у відповідача несплаченого боргу за надані позивачем послуги балансування природного газу, АТ "Укртрансгаз" нарахував 3% річних та інфляційні втрати, які просить стягнути з відповідача.

18.05.2020 позивач Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" про стягнення 76 046 048 грн 84 коп., з яких: 62 926 585грн 61 коп. заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, 3 284 204 грн 76 коп. 3% річних та 9 834 258 грн 47 коп. інфляційних, нарахованих за неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договіру, а також стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 735 700 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що в ході виконання укладеного між сторонами договору транспортування природного газу №1512000714 від 17.12.2015 позивач здійснив процедуру алокації обсягів природного газу, відібраних відповідачем з точки виходу з газотранспортної системи до точки входу до суміжної системи газорозподільної системи, в результаті чого у відповідача виявлені обсяги негативних місячних небалансів у січні 2018 році в обсязі: у січні 2018 - 6 313,535 тис.куб.м; у лютому 2018 - 4 467,338 тис.куб.м ; у березні 2018 - 4 172,955 тис.куб.м ; у квітні 2018 - 97,256 тис.куб.м; у травні 2018 - 451,170 тис.м.куб; у червні 2018 - 771,740 тис.м.куб., що підтверджується алокаціями (звітами) ПАТ "Сумигаз" про поділ фактичного обсягу природного газу за січень-червень та звітами по точках входу/виходу за січень-червень 2018 року. Такі обсяги негативних небалансів природного газу виникли у відповідача внаслідок безпідставного відбору ним з газотранспортної системи природного газу для покриття його власних виробничо-технічних витрат та споживачами без подання таких обсягів до газотранспортної системи та внаслідок несанкціонованих відборів газу, оскільки у спірний період у відповідача не було жодного постачальника природного газу. У зв`язку з нездійсненням відповідачем заходів щодо самостійного врегулювання негативних місячних небалансів за вказані періоди в порядку, встановленому Кодексом ГТС, позивач, як оператор газотранспортної системи, надав відповідачу послуги балансування для врегулювання небалансів за вказані періоди на загальну суму 207 595 209,72 грн, про що складено односторонні акти про надання таких послуг та надіслано відповідачу з рахунками на оплату та звітами по точках входу/виходу супровідними листами. Однак, в порушення вимог п. 4 глави 4 Розділу ХІV Кодексу ГТС та умов п. 9.4 договору, відповідач лише частково сплатив заборгованість за надані позивачем послуги балансування на суму 144 668 624,11грн, та не сплатив заборгованість на суму 62 926 585,61грн., чим порушив права та інтереси останнього, а п.13.1 договору передбачена відповідальність згідно чинного законодавства та договору.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 20.06.2020 у справі №920/571/20 в задоволенні позову відмовлено у зв`язку з недоведеністю позивачем належними та допустимими доказами факту надання послуг відповідачу за період з січня по червень 2018 року.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Предметом спору є стягнення заборгованості за договором транспортування природного газу №1512000714 від 17.12.2015 за надані послуги балансування у розмірі 62 926 585,61 грн. за період з січня по червень 2018 року (включно).

Правове регулювання взаємовідносин оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного та Господарського кодексів України.

Пунктами 7, 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що газотранспортна система - технологічний комплекс, до якого входить окремий магістральний газопровід з усіма об`єктами і спорудами, пов`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька таких газопроводів, якими здійснюється транспортування природного газу від точки (точок) входу до точки (точок) виходу; транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

В силу приписів частин 1, 2 статті 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками.

Регламентом функціонування газотранспортної системи України є Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою НКРЕКП №2493 від 30.09.2015. Кодекс також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України.

Відповідно до пункту 4 глави 3 розділу І Кодексу газотранспортної системи експлуатацію газотранспортної системи здійснює виключно оператор газотранспортної системи.

Згідно з абзацом 36 пунктом 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги).

Отже, нормами чинного законодавства визначено, що транспортування природного газу може здійснюватись лише в межах газотранспортної системи, на підставі договору, укладеного з оператором газотранспортної системи.

Матеріалами справи підтверджується, що Акціонерним товариством "Укртрансгаз" в односторонньому порядку складені акти про надання Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" послуг балансування, а саме:

- №01-18-1512000717-БАЛАНС від 31.01.2018 за січень 2018 року на суму 74 039 006,78 грн;

- №02-18-1512000714-БАЛАНС від 28.02.2018 за лютий 2018 року на суму 56 902 485,47 грн;

- №03-18-1512000714-БАЛАНС від 31.03.2018 за березень 2018 року на суму 59 838 171,68 грн;

- №04-18-1512000714-БАЛАНС від 30.04.2018 за квітень 2018 року на суму 1 238 793,25 грн;

- №05-18-1512000714-БАЛАНС від 31.05.2018 за травень 2018 року на суму 5 746 754,42 грн ;

- №06-18-1512000700-БАЛАНС від 30.06.2018 за червень 2018 року на суму 9 829 998,12 грн.

Виявлені обсяги небалансів Акціонерне товариство "Укртрансгаз" підтверджується звітами про надані послуги з транспортування, звітами про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу відповідача, актами приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці, зведеними актами приймання-передачі природного газу за період з січня по червень 2018 року (включно).

Відповідно до пункту 9.4. договору (в редакції додаткової угоди №1/1512000700 від 29.11.2017) оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п`яти банківських днів.

Позивачем в порядку наведених норм Кодексу ГТС та умов Договору, надіслано Відповідачу зазначені акти про надання послуг балансування обсягів природного газу, рахунки-фактури та розрахунки вартості послуг балансування, а також звіти по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування, що підтверджується наявними у матеріалах справи належним чином завіреними копіями описів вкладення у цінний лист, фіскальними чеками підприємства поштового зв`язку та повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Разом з цим, Відповідачу також направлено на електронну адресу розрахунки вартості послуг та рахунки-фактури, що підтверджується скріншотом (додані до відповіді на відзив), крім того оригінали документів направлені засобами поштового зв`язку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач отримав акти наданих послуг балансування за період січень-червень 2018 року відповідно 22.02.2018, 23.03.2018, 24.04.2018, 21.05.2018, 21.06.2018, 24.07.2018.

Відповідно до пункту 9.1. Договору, сторони дійшли згоди, що у разі виникнення у Замовника (відповідача) негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, Замовник (відповідач) зобов`язаний сплатити Оператору (позивачу) за послуги балансування.

Замовник (відповідач) зобов`язаний в т.ч. своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому Послуг, вчасно врегульовувати небаланси (п. 4.1 Договору).

Розділом IX Договору сторони (позивач та відповідач) погодили визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунку за них.

Так п.п. 9.1, 9.2 договору визначено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу у строк до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Вартість послуг балансування за газовий місяць визначається на підставі даних про негативний місячний небаланс замовника за формулою:

В (балансування) = БЦГ х К х QБГ, де:

БЦГ - базова ціна газу;

QБГ - обсяг негативного місячного небалансу замовника послуг транспортування;

К - коефіцієнт компенсації, що дорівнює 1,2. При розмірі небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1.

Інформація про базову ціну розміщується на сайті оператора ГТС завчасно (з 6 числа місяця, наступного за газовим)(копія наявна в матеріалах справи), що не заперечується Відповідачем. Замовник (Відповідач) має можливість самостійно врегулювати свій негативний небаланс шляхом закупівлі газу у будь-якого постачальника на ринку природного газу (до 12 числа місяця).

Відтак Відповідач, який не скористався цією можливістю у визначений термін, позбавляється права оспорювати базову ціну на газ, встановлену АТ "Укртрансгаз" і використану при розрахунку вартості послуг балансування, з підстав її невідповідності ринковій ціні та можливі зловживання АТ "Укртрансгаз" своїм монопольним становищем на ринку послуг балансування. АТ "Сумигаз" мало можливість закупити природний газ, і не зробивши цього, погодилося на отримання послуг балансування за ціною, яка була завчасно визначена та оприлюднена Позивачем.

Згідно з п. 9.4 договору оператор до 14 числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає замовнику на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов`язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів.

Розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в суді. До прийняття рішення суду вартість послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити в строк, визначений пунктом 9.4 цього договору, визначається за даними оператора (п. 9.5 договору).

Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є односторонній акт про надання послуг балансування обсягів природного газу, оформлений оператором газотранспортної системи відповідно до умов договору транспортування природного газу (п. 3 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС).

Згідно з п. 11.4 Договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого відповідачем відповідно до Кодексу ГТС та розділу IX цього Договору.

Оператор газотранспортної системи до 14-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування односторонній акт про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що був не врегульований ним відповідно до пунктів 3-5 глави 3 цього розділу, рахунок на оплату, звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (що має містити деталізацію по споживачах замовника послуг транспортування на точках виходу). Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів з дня отримання ним зазначених документів (п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Передумовою надання послуг балансування є наявність у відповідача негативного місячного небалансу, що не був врегульований у строк до 12-го числа наступного місяця.

Небалансом є різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Алокація - віднесення Оператором ГТС обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (п. 5 глави 1 Розділу І Кодексу ГТС в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації оператори газорозподільних систем (Відповідач), суміжні газовидобувні підприємства, газовидобувні підприємства, підключені безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG зобов`язані надавати інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті та у строки, визначені цим Кодексом. При цьому відповідальність за правильність наданої інформації несуть надавачі такої інформації.

Протягом січня - червня 2018 року у Відповідача виник негативний місячний небаланс, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме - копіями алокацій (звітів) АТ «Сумигаз» про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Сумигаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за січень-червень 2018 додатків 2 до звітів АТ «Сумигаз» про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Сумигаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за січень-червень 2018, наданих Відповідачем Позивачу в порядку п. 3 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС, в яких містяться дані про спірні обсяги природного газу, відібраного безпосередньо Відповідачем на власні виробничо-технологічні витрати без подання таких обсягів для транспортування до газотранспортної системи, що і складають негативні небаланси АТ «Сумигаз» у спірний період.

Враховуючи наявність негативних місячних небалансів у Відповідача, Позивач направив на електронну адресу Відповідача дані про обсяг місячних небалансів, та запропонував, у строк до 12 числа, врегулювати місячний небаланс відповідно до заходів, передбачених п.3-5 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями повідомлень.

Вказані обсяги небалансу також підтверджено Відповідачем у наданих звітах про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування наданих Відповідачем, в яких зазначено - замовник послуг транспортування - АТ «Сумигаз», різниця між обсягами природного газу поданими та відібраними з ГТС( небаланс) становить:

- у січні 2018 - 6 313,535 тис.куб.м (лист від 09.02.2018 №Sm03.2-СЛ-710-0218);

- у лютому 2018 - 4 467,338 тис.куб.м. (лист від 06.03.2018 №Sm03.2-СЛ-1162-0318);

- у березні 2018 - 4 172,955 тис.куб.м. (лист від 05.04.2018 №Sm03.2-СЛ-1831-0418);

- у квітні 2018 - 97,256 тис.куб.м. (лист від 10.05.2018 №Sm03.2-СЛ- 2385-0518);

- у травні 2018 - 451,170 тис.м.куб (лист від 07.06.2018 №Sm03.2-СЛ- 2792-0618);

- у червні 2018 - 771,740 тис.м.куб (лист від 06.07.2018 №Sm03.2-СЛ- 3268-0718) , копії яких наявні в матеріалах справи (т.1. а.с. 179-190).

Вказані звіти Відповідача враховуючи дату листів, є доказом обізнаності Відповідача про наявність негативних небалансів до 10 числа, місяця наступного за звітним, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача, про ненадання позивачем повідомлень.

Згідно з положеннями глави 6 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015, з урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, що пов`язана з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з`єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладнання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування, Оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності.

Обсяг фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу ХІІ цього Кодексу та розраховується як різниця між об`ємом (обсягом) надходження природного газу в ГРМ протягом місяця (календарного року) і об`ємом (обсягом) природного газу, який розподілений по підключених до/через ГРМ об`єктів споживачів та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду, - є об`ємом (обсягом) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, понесених Оператором ГРМ протягом зазначеного періоду.

Оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

Отже, Оператор ГРМ має право вільно обирати джерела закупівлі природного газу для забезпечення своєї господарської діяльності, в т.ч. для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат - здійснювати закупівлю природного газу за цінами, які найбільш вигідні та наявні на ринку природного газу та має можливість самостійно врегулювати негативні небаланси, проте, не виконуючи такі дії, Відповідач змушує Оператора ГТС надавати послуги балансування, які повинні бути оплачені Оператором ГРМ відповідно до порядку, передбаченого умовами Договору та Кодексу ГТС.

Відповідно до п. 4 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця:

- здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування;

- здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць.

Як вбачається з п. 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу.

Однак, за наявності в матеріалах справи доказів виникнення у Відповідача у спірному періоді негативних місячних небалансів та обізнаності його про небаланси, в матеріалах справи відсутні докази купівлі Відповідачем природного газу в повному обсязі для покриття негативних небалансів (здійснено лише часткове покриття негативних небалансів обсягом 296,019 куб.м., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу у віртуальній торговій точці) в інших замовників послуг транспортування або здійснення ним відбору природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації з метою самостійного врегулювання небалансу за спірні газові місяці.

Наведені обставини підтверджують факт неврегулювання Відповідачем у спірний період своїх негативних місячних небалансів самостійно в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем.

Наявними в матеріалах справи доказами, а саме актами наданих послуг балансування обсягів природного газу та рахунками на оплату №01-18-1512000714- БАЛАНС від 31.01.2018, №02-18-1512000714- БАЛАНС від 28.02.2018, №03-18-1512000714- БАЛАНС від 31.03.2018, №04-18-1512000714- БАЛАНС від 30.04.2018, №05-18-1512000700- БАЛАНС від 31.05.2018, №06-18-1512000714- БАЛАНС від 30.06.2018 та розрахунками вартості послуг балансування, алокаціями (звітами) АТ "Сумигаз" за січень-червень 2018 року, звітами по точкам входу/виходу за січень-червень 2018 року, актами приймання- передачі природного газу у віртуальній торговій точці за січень-червень 2018 року та іншими наданими позивачем разом з позовною заявою доказами, підтверджується надання відповідачу послуг балансування у січні-червні 2018 року.

Отже, з моменту отримання відповідачем вказаних актів, рахунків на оплату та звітів по точках входу/виходу у відповідача відповідно до п. 9.4 Договору та п. 4 глави 4 Розділу XIV Кодексу ГТС в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин виникли зобов`язання здійснити оплату таких послуг у строк, що не перевищує п`яти банківських днів з дня отримання зазначених документів.

Однак, відповідач у встановлений Договором строк не сплатив та продовжує не сплачувати позивачу заборгованість за послуги балансування на суму 62 926 585,61грн, чим продовжує порушувати його права та інтереси.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами факт виникнення у нього небалансів за період березень-червень 2018 року.

При цьому, доводи Відповідача про те, що складені позивачем односторонні акти не можуть бути визнані належними доказами на підтвердження визначення обсягу та вартості послуг балансування газу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки умовами договору та положеннями Кодексу ГТС (підпункту 2 пункту 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС) визначено саме такий порядок документування послуг балансування.

Так, у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/20912/17 зроблено висновки, що з огляду на положення п.5 глави 1 розділу І, п.2 розділу XII, п. 1, 2, 3, 4, п.п. 2 п.7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС, для наявності підстав для оплати виставленого оператором рахунку щодо вартості послуг балансування законодавчо передбачено сукупність обставин у наступній послідовності:

1) виникнення негативного місячного небалансу;

2) неврегулювання замовником послуг транспортування цього небалансу самостійно в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем;

3) оформлення оператором одностороннього акту на обсяг неврегульованого замовником обсягу небалансу;

4) надання оператором замовнику до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем розрахунку вартості послуг балансування та рахунку-фактури.

Вказана практика Верховного Суду доводить те, що односторонній акт надання послуг балансування з урахуванням норм редакції Кодексу ГТС в редакції постанови НКРЕКП №615 від 28.04.2017 - є умовою документального підтвердження факту надання послуг балансування.

За законом та договором достатньою підставою для оплати послуг балансування є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Вказана позиція була підтримана і Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 18.02.2022 у справі №918/450/20.

Про це також зазначено і у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №904/5913/19 та у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 904/5877/19.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №917/2033/19 зазначено, що "судами попередніх інстанцій помилково здійснено посилання на викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №916/2090/16 та від 18.06.2019 у справі №922/1580/18 правові висновки щодо обов`язковості документального оформлення факту надання послуг балансування та їх заявленого обсягу при стягнені сум заборгованості за послуги балансування, обов`язковості з доказової точки зору факту понесення витрат оператора газотранспортної системи, пов`язаних із здійсненням балансування обсягів природного газу у заявлені ним періоди, так само як і розміру заявленої до стягнення вартості послуг балансування. Тобто факт надання послуг балансування підтверджується саме складанням односторонніх актів про надання послуг балансування на обсяги природного газу, місячного небалансу замовника послуг транспортування, що не були врегульовані ним."

Колегія суддів зазначає, що виконання умов договору в частині врегулювання небалансів має виконуватись на умовах самого договору, без підтвердження будь-якими доказами, що не складаються на виконання його умов.

Тобто, відповідно до чинного законодавства, достатньою підставою оплати послуг комерційного балансування за законом та договором є існування місячного негативного небалансу, який доводиться алокаціями (звітами), складеними оператором ГТС, на підставі інформації, наданої самим замовником.

Оплата послуг балансування має бути здійснена замовником у разі надсилання оператором ГТС такому замовнику рахунку на оплату, звіту по точках входу/виходу замовника послуг транспортування (пункти 3-4 гл.4 розділу XIV Кодексу ГТС), відсутності доказів самостійного врегулювання небалансу.

Договір та Кодекс ГТС не передбачають надання оператором будь-яких інших підтверджень факту здійснення ним балансування (в тому числі відповідно до пп.1 п.3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС) для того, щоб послуги балансування вважались наданими, а у оператора ГТС виникло право на отримання від замовника оплати.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачем виключно у спосіб, який визначений умовами договору та Кодексом ГТС здійснено документальне оформлення наданих послуг односторонніми актами про надання послуг балансування природного газу.

Оскільки між сторонами було укладено Договір на транспортування природного газу, це означає, що відповідач в свою чергу погодився на умови вказаного Договору та взяв на себе зобов`язання щодо його виконання.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено, обсяг небалансу Відповідача, який виник в останнього у спірний період.

Однак, апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Пунктом 5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу ГТС визначено, що підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до газотранспортної системи, є основою для формування інформації, що передається оператору газотранспортної системи для здійснення ним алокації.

При цьому така інформація надається Відповідачем оператору газотранспортної системи за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті.

На виконання вищевказаних вимог Кодексу ГТС, Відповідачем було надано Позивачу Звіт (алокація) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Сумигаз» між замовниками послуг транспортування (постачальниками) де в першому рядку зазначено - вього надходження на ГРС згідно актів приймання-передачі) та у Звітах про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) в останньому рядку вказано обсяг отриманого природного газу в точці виходу до газорозподільної системи ПАТ «Сумигаз».

Таким чином, Відповідач надаючи інформацію Позивачу, як оператору ГТС, вніс у звіти інформацію, на підставі підписаних актів приймання-передачі природного газу, про кількість природного газу яка була передана з газотранспортної системи в газорозподільну систему. На підставі вказаного позивачем, як Оператором ГТС, було здійснено процедуру алокації та встановлено наявність у відповідача негативних місячних небалансів природного газу у січні-червні 2018 року.

Разом з цим, позивачем не заперечується обсяг природного газу переданий з газотранспортної системи в газорозподільну систему, який визначено відповідачем у зазначених звітах.

Крім того, обсяги небалансу, зазначені Позивачем в актах наданих послуг балансування обсягів природного газу, підтверджені Відповідачем у наданих звітах про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування наданих Відповідачем, в яких зазначено - замовник послуг транспортування - АТ «Сумигаз», різниця між обсягами природного газу поданими та відібраними з ГТС( небаланс) становить: у січні 2018 - 6 313,535 тис.куб.м (лист від 09.02.2018 №Sm03.2-СЛ-710-0218); у лютому 2018 - 4 467,338 тис.куб.м. (лист від 06.03.2018 №Sm03.2-СЛ-1162-0318); у березні 2018 - 4 172,955 тис.куб.м. (лист від 05.04.2018 №Sm03.2-СЛ-1831-0418); у квітні 2018 - 97,256 тис.куб.м. (лист від 10.05.2018 №Sm03.2-СЛ- 2385-0518); у травні 2018 - 451,170 тис.м.куб (лист від 07.06.2018 №Sm03.2-СЛ- 2792-0618);у червні 2018 - 771,740 тис.м.куб (лист від 06.07.2018 №Sm03.2-СЛ- 3268-0718) , копії яких наявні в матеріалах справи (т.1. а.с. 179-190).

Таким чином, у матеріалах справи наявні докази, а саме Звіти (алокація) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Сумигаз» між замовниками послуг транспортування (постачальниками), Звіти про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) та звітах про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування наданих Відповідачем, за результатом дослідження яких, визначається як обсяг переданого природного газу з газотранспортної системи в газорозподільну систему так і обсяг небалансу Відповідача.

Отже, викладене спростовує висновки суду першої інстанції та свідчить про невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні встановленим обставинам справи.

Також, Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено, факт закупівлі природного газу, що використовувався для балансування в спірний період.

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 2, 3, 10 розділу XIII Кодексу ГТС замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.

Оператор газотранспортної системи для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.

В матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які підтверджують купівлю AT "Укртрансгаз" у власника природного газу AT "НАК "Нафтогаз України" природного газу для балансування - додані до клопотання про виконання вимог ухвали Господарського суду Сумської області належним чином завірені копії актів приймання-передачі природного газу до договорів про закупівлю природного газу т.3, а.с. 60-118).

Відповідно до п. 5 глави 2 розділу XI Кодексу ГТС у випадку коли замовник послуг транспортування не наддасть оператору газотранспортної системи місячну номінацію згідно з положеннями пункту 2 цієї глави або номінацію на наступну газову добу протягом часу, вказаного в пункті 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника послуг транспортування з обсягами природного газу, що дорівнює "0" (нулю) відносно замовленої точки входу/виходу.

Оскільки відповідачем не подавалась номінація щодо транспортування у період з січня по червень 2018 року обсягів природного газу, відібраних відповідачем з газотранспортної системи на власні виробничо-технологічні витрати, відповідно для відповідача було підтверджено номінацію з обсягами природного газу, що дорівнює "0" (нулю). Відтак, всі відібрані Відповідачем з газотранспортної системи понад підтверджену номінацію з показником "0" (нуль) - є недотриманням відповідачем у січні-червні 2018 року своїх підтверджених номінацій та є негативними небалансами AT "Сумигаз".

При цьому апеляційний суд враховує, висновки Верховного Суду викладені у Постанові від 30.03.2023 у справі №914/2579/19 : «що на момент виникнення спірних відносин АТ "Укртрансгаз" фактично було єдиним суб`єктом ринку природного газу, який на підставі ліцензії НКРЕКП виконував функції оператора ГТС відповідно до ст.20 Закону "Про ринок природного газу". Тому незалежно від того, на підставі якого саме договору транспортування природного газу (та / або іншого договору / угоди, які не суперечать договору та Кодексу ГТС і укладалися із оператором ГРМ), відносини щодо транспортування природного газу у такого оператора ГРМ у будь-якому разі виникли із оператором ГТС (АТ "Укртрансгаз"). При цьому АТ "Укртрансгаз" як оператор ГТС, незалежно від підстави здійснення транспортування природного газу, у будь-якому разі повинен був виконувати покладені на нього обов`язки, зокрема, щодо здійснення балансування, передбачене п.4 ч.2 ст.22 Закону "Про ринок природного газу.

… Як вже зазначалося, відповідно до п.5 гл.1 розд.І Кодексу ГТС балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором ГТС в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.

114.Верховний Суд зазначає, що оператор ГТС здійснює балансування системи на постійній основі, а не лише у разі виявлення у конкретного замовника небалансу. Вимога щодо врахування в платі за небаланс вартості вчинення балансуючих дій та відображення відповідних витрат пов`язана з встановленими у ч.1 ст.35 Закону "Про ринок природного газу" принципами справедливості, недискримінаційності, прозорості та обумовленості об`єктивними чинниками. Врахування вартості вчинення балансуючих дій проявляється насамперед в порядку визначення ціни надання таких послуг. При цьому ні Кодекс ГТС, ні Договір не пов`язують виникнення у відповідача як замовника обов`язку з оплати послуг з врегулювання оператором ГТС небалансу саме з існуванням загрози цілісності газотранспортної системи.

115. Подібні висновки наведені у пунктах 70-71 постанови Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/252/21.»

Отже, викладене спростовує висновки суду першої інстанції та свідчить про невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні встановленим обставинам справи.

Щодо тверджень відповідача про неправильне застосування позивачем при визначенні вартості послуг балансування коефіцієнту компенсації "1,2", то колегія суддів зазначає наступне.

Судом перевірено, що позивач при визначенні розміру коефіцієнту компенсації, що застосований при розрахунку вартості наданих відповідачу послуг балансування обсягів природного газу для врегулювання негативних небалансів відповідача, - виходив з умов п.9.2 договору, згідно з яким при розміру небалансу до 5% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, застосовується коефіцієнт, що дорівнює 1, а в інших випадках встановлено використання коефіцієнту "1,2".

Замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування) (пункт 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС).

Відповідно до п.1 гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС замовник послуг транспортування є відповідальним за виникнення небалансу, у тому числі щодо споживачів, з якими укладені договори постачання, та зобов`язується застосувати всі доступні заходи для його уникнення.

При розрахунку небалансу замовників послуг транспортування оператор ГТС враховує всі обсяги газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі його контрагентів (споживачів) (п.2 гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС).

Перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу є негативним небалансом, а перевищення обсягів переданого природного газу над обсягами відібраного природного газу позитивним небалансом (п.3 гл.1 розд. XIV Кодексу ГТС).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що для визначення коефіцієнту компенсації (за визначеною в розд. ІХ договору формулою), що підлягає застосуванню, коли визначається вартість послуг з балансування обсягів природного газу (при негативному місячному небалансі), процентне співвідношення розміру небалансу обраховується (визначається) від обсягу природного газу, відібраного замовником з газотранспортної системи з врахуванням всіх обсягів газу у розрізі кожного замовника послуг транспортування, переданого до газотранспортної системи та відібраного з газотранспортної системи, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника.

Відтак, коефіцієнт компенсації слід розраховувати, виходячи з співвідношення небалансу до загального обсягу газу, відібраного з газотранспортної системи, а не лише того, що був відібраний відповідачем для власного споживання для покриття виробничо-технічних витрат.

Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 04.12.2018 у справі №927/276/18, від 09.04.2019 у справі №903/394/18, від 12.06.2019 у справі №920/344/18, від 18.06.2018 у справі №922/1580/18, від 17.07.2019 у справі №906/408/18, від 18.09.2019 у справі №907/415/18, від 09.10.2019 у справі №922/1382/18, від 14.07.2020 у справі №923/1064/18.

Відповідно до п.2.1. договору, оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Натомість відповідач (як замовник послуг транспортування) у спірні газові місяці через точку входу до газотранспортної системи не подав жодних обсягів природного газу, однак, при цьому, здійснив відбір природного газу з точки виходу з газотранспортної системи, що склали обсяги його негативних місячних небалансів за відповідні періоди, для врегулювання яких були надані послуги балансування.

Тобто обсяг природного газу, відібраного відповідачем з газотранспортної системи в спірні газові місяці склав 100% розміру його небалансу, оскільки при такому відборі газу з газотранспортної системи відповідачем до неї не було подано жодного обсягу природного газу, внаслідок чого при визначенні вартості наданих послуг балансування позивачем було обгрунтовано застосовано саме коефіцієнт "1,2", як і передбачено п.9.2 договору.

При цьому, у кожному спірному періоді розмір небалансів відповідача був 100% від обсягу природного газу, відібраного з газотранспортної системи, оскільки при такому відборі газу з газотранспортної системи відповідачем до неї не було подано жодного обсягу природного газу.

Окрім того, позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 9 834 258,47 грн. за загальний період прострочення з березня по червень 2018 року включно та 3% річних в сумі 3 284 204,76 грн. за загальний період прострочення з березня по червень 2018 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Передбачене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

Грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Грошове зобов`язання є цивільним правовідношенням, в якому праву вимоги кредитора кореспондує юридичний обов`язок боржника здійснити відповідний платіж, тобто вчинити дію, що полягає у передачі грошей.

Грошове зобов`язання - це зобов`язання, спрямоване на сплату певної грошової суми. Грошовими є зобов`язання, предметом якого є здійснення платежу.

Апеляційним господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з січня по червень 2018 року за допомогою системи "LІGA 360" з якого вбачається, що останні є обґрунтованими, юридично і арифметично вірними.

Щодо застосування розрахунків відповідно до Порядку №256, то апеляційний суд зазначає таке.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання житлових субсидій на оплату послуг із постачання теплової енергії за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Порядком №256, згідно з пунктом 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Казначейством згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

Відповідно з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеним у постанові від 26.06.2020 по справі №904/1210/18 у правовідносинах щодо розрахунків за постачання природного газу пільговим категоріям населення за рахунок коштів державного бюджету, строки виконання та механізм перерахування коштів за постачання теплової енергії певним категоріям населення фактично регулюються Порядками №256, №493, а підписання спільних протокольних рішень є елементами процедурного оформлення розрахунків за рахунок коштів субвенцій з державного бюджету.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 908/885/18 (пункти 6.23, 6.24) викладені правові висновки, що для нарахування пені на підставі пункту 7.2 договору, 3 % річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України необхідно, щоб відповідач здійснив оплату отриманих коштів поза межами порядку і строків, визначених СПР, а підставою для стягнення таких нарахувань за порушення грошового зобов`язання може бути наявність суми основного боргу, яка не була предметом регулювання СПР, та яка була несвоєчасно сплачена відповідачем за рахунок власних коштів, : « Сторони, підписавши спільні протокольні рішення, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків.

Зазначений правовий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18.

6.23. Таким чином, для нарахування пені на підставі пункту 7.2 договору № 16-411-Н, 3 % річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України необхідно, щоб відповідач здійснив оплату отриманих коштів поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями.»

Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема адміністративного (бюджетного), застосування і чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови. Водночас, підписання спільних протокольних рішень свідчить про те, що сторони погодилися на встановлення між ними іншого (відмінного від того, що передбачений у договорі) порядку розрахунків (такий правовий висновок, викладено Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постанові від 31.05.2019 у справі №924/296/18).

Отже, у разі здійснення Оператором ГРМ розрахунків за отримані послуги транспортування природного газу, за рахунок субвенцій з державного бюджету на підставі спільних протокольних рішень, підписаних між сторонами, застосування до Відповідача відповідальності за порушення грошового зобов`язання з оплати вартості наданих послуг транспортування природного газу в порядку частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді 3% річних та інфляційних втрат є можливим у випадку, якщо відповідач здійснив оплату отриманих ним з державного бюджету коштів поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями, тобто сума боргу сплачена відповідачем, не була предметом регулювання спільних протокольних рішень.

В матеріалах справи, відсутні докази, а саме спільні протокольні рішення, відповідно до яких Відповідач здійснював оплату за надані послуги транспортування.

Разом з цим, як вбачається із розрахунку наданого Позивачем, Відповідач не здійснював оплату вартості наданих послуг спільними протокольними рішеннями, що не заперечується самим Відповідачем, відповідно Позивач не здійснював та не міг здійснювати нарахування 3% річних та інфляційних.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість заборгованості у сумі 62 926 585,61 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 76 045 048,84грн. (62 926 585,61грн. основний борг + 3 284 204,76 грн. 3% річних, + 9 834 258,47 грн. інфляційних втрат).

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта, наведеними в обґрунтування апеляційної скарги.

З огляду на встановлене судом апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 275 та статті 277 ГПК України, колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи в позові допустився неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Сумської області від 22.06.2022 у справі №920/571/20 - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача, згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2022 у справі №920/571/20 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 20.06.2020 у справі №920/571/20 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Сумигаз" (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код ЄДРПОУ 033542432) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 76 045 048, 84 грн, з яких 62 926 585,61 грн заборгованості, 3 284 204,76 грн 3% річних, 9 834 258,47 грн інфляційних втрат.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Сумигаз" (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13, код ЄДРПОУ 033542432) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) 735 700, 00 грн. витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви та 1 008 525, 00 грн. витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Сумської області видати наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

7. Справу №920/571/20 повернути Господарському суду Сумської області.

Повний текст постанови складено 05.12.2023

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко