Постанова

від 11.12.2023 по справі 910/10524/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. Справа№ 910/10524/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Кравчука Г.А.

Козир Т.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Спектр"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 01.05.2023 у справі №910/10524/22 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Спектр"

до Фізичної особи-підприємця Петрова Олега Вікторовича

про стягнення 92 824,96 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Петрова Олега Вікторовича про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію в розмірі 92 824,96 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за публічним договором на постачання електричної енергії від 19.04.2021, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Судове рішення мотивовано відсутністю належних доказів, на підставі яких визначається порядок оплати, ціна за спожиту енергію та за її розподіл.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Спектр" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №910/10524/22 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована твердженням апелянта про те, що оскільки, в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем за спожиту електричну енергію у квітні 2022 року в повному обсязі, що відповідачем під час розгляду справи не спростовано, а доказів протилежного не надано, тому, на думку апелянта, судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені всі обставини справи та оцінені не всі докази, з огляду на що оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Спектр" на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/10524/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

На електронну адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про роз`яснення судового рішення, у якому останній просить надати роз`яснення стосовно ухвали Північного апеляційного суду від 15.06.2023 та повідомити про відкриття апеляційного провадження у даній справі, яке відхиляється судом, з огляду на те що роз`ясненню підлягають лише ті судові рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України від 2 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження». Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 не є судовим рішенням, право на роз`яснення якого передбачено ст. 245 ГПК України, оскільки вона не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Спектр" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі №910/10524/22. Апеляційний перегляд оскаржуваного рішення підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що 19.04.2021 між Фізичною особою-підприємцем Петровим Олегом Вікторовичем (як споживачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗ-ОІЛ ЕНЕРДЖІ" (як постачальником, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Спектр"), шляхом підписання заяви-приєднання укладено публічний договір на постачання електричної енергії, який розміщений на сайті постачальника.

За умовами договору, постачальник продає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику вартість купленої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору. Окрім оплати вартості електричної енергії споживач зобов`язаний оплатити постачальнику вартість погодинних небалансів (плата за небаланс) та послуги з передачі електричної енергії відповідно до умов договору.

Згідно з п. 2.2. договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії; з усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи розподілу, до мереж якого приєднаний цей споживач; відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; споживач відповідає критеріям обраної ним комерційної пропозиції. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну господарську діяльність.

Згідно з п. 3.1. договору, початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком № 2 до цього договору.

У розділі 6 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначають відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 1 до цього договору. Спосіб ціни електричної енергії зазначається комерційній пропозиції постачальника. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, передбачені комерційною пропозицією.

Як вбачається із доводів, які викладені у позові, на виконання умов договору в квітні 2022 постачальник поставив, а споживач прийняв та спожив електричну енергію за лютий 16911 кВт.год, що підтверджується інформацією від оператора системи розподілу електричної енергії - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі". Вартість спожитого відповідачем обсягу електричної енергії в квітні 2022 складає 92 824,96 грн і розрахована відповідно до п. 2.1. Комерційної пропозиції.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Згідно з п. 3.1.1 Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку. Місцем провадження господарської діяльності електропостачальника є територія України, крім постачальників універсальної послуги та постачальників "останньої надії", для яких місцем провадження господарської діяльності є територія, визначена в умовах конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг або постачальника "останньої надії" не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг або постачальниками "останньої надії" відповідно. Електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Згідно з п. 3.1.5 Правил електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об`єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; 3) споживач є стороною діючих договорів: про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок; про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач; 4) за усіма точками комерційного обліку на об`єкті (об`єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі (п. 3.1.6 Правил).

Як встановлено судом, ціна та строки оплати отриманої відповідно до договору електричної енергії, визначаються у комерційній пропозиції, яка є Додатком №1 до договору, посилання на яку міститься у розділі 6 договору.

Натомість, позивачем не долучено до матеріалів справи належним чином завірену копію Додатку № 1 до договору, хоча позивач робить посилання на п. 5.2. комерційної пропозиції. Відтак, встановити ціну на електричну енергію та порядок розрахунків із постачальником з наявних у матеріалах справи фактичних даних не виявляється можливим.

Також, на обґрунтування заявленого позову позивачем надано копію Акту № 247002606/042022 від 30.04.2022 приймання-передачі наданих послуг з розподілу електричної енергії за квітень 2022, який підписаний між ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" (як оператором) та ТОВ "Газ-Оіл Енерджі" (як постачальником). У додатку до вказаного акту зазначена плата за розподіл (передана постачальнику) Петрову Олегу Вікторовичу в розмірі 16 911,00 грн.

Відповідно до п. 6.10. договору, споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 1 до цього договору. Постачальник при виставленні рахунку за електричну енергію споживачу інформує останнього про вартість спожитої електроенергії та вартість розподілу окремо. Однак, у рахунку на плату № 2444 від 30.04.2022 не визначено окремо вартість спожитої енергії та вартість розподілу.

Таким чином, на підтвердження факту постачання електричної енергії за період з лютого 2022 року по березень 2022 року за адресою: Київська обл., с. Святопетрівське, вул. Господарська, 1, а також її обсягу позивач долучив до матеріалів справи, зокрема, рахунок на оплату №2444 від 30.04.2022 на суму 149 659,96 грн, розрахунок ціни для ФОП Петров О.В. від 03.10.2022 за квітень 2022 року на суму 92 825,96 грн та акт приймання-передачі наданих послуг з розподілу електричної електричної енергії за квітень 2022 року на суму 19 992,01 грн №247002606/042022 від 30.04.2022, з додатком до нього.

За змістом частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до частини третьої статті 13, частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Тоді, як суд зобов`язаний надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що жоден доказ, наданий позивачем в обґрунтування позовних вимог, не містить порядку оплати та ціни за спожиту енергію та за розподіл, яка враховувалась позивачем при здійсненні розрахунку суми боргу за спірним договором. Наданий позивачем рахунок на оплату № 2444 від 30 квітня 2022 року, який, в розумінні умов пункту 6.10 договору носить інформаційний характер щодо вартості спожитої електроенергії та вартості розподілу окремо, не є належним доказом, оскільки:

- не містить жодних ідентифікуючих ознак того, що вказаний рахунок був виставлений відповідачу саме за договором про постачання електричної енергії споживачу, до умов якого 19.04.2021 приєднався відповідач;

- не містить зазначення адреси за якою надавались послуги;

- не містить EIC-код точки комерційного обліку споживача;

- не містить окремо визначеної вартості спожтої енергії та вартості розподілу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг електропостачання в силу викладеного вище.

Щодо доводів апелянта з приводу того, що кількість спожитої відповідачем електроенергії підтверджується довідкою ДТЕК "Київські регіональні електромережі" від 04.10.2022 №20-1-375, то вони є безпідставними, оскільки позивачем до матеріалів справи зазначену довідку не долучено.

Твердження скаржника про те, що сторонами не надано доказів якими були б підтверджені інші обсяги електричної енергії, спожитої відповідачем у спірний період, аніж ті, що були надані ДТЕК "Київські регіональні електромережі", колегія суддів відхиляє, з огляду на те, що відсутність "інших обсягів електричної енергії" не виключає відсутності доказів, а саме комерційної пропозиції до договору, що є додатком №1 до договору, який містить порядок оплати та ціну за спожиту енергію та за розподіл, враховану позивачем при здійсненні розрахунку суми боргу.

Усі інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволені позову про стягнення з Фізичної особи-підприємця Петрова Олега Вікторовича 92 824,96 грн.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладається судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Спектр" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.05.2023 у справі № 910/10524/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичний Спектр".

Матеріали справи №910/10524/22 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст судового рішення скалдено та підписано 11.12.2023

після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.А. Кравчук

Т.П. Козир