Ухвала

від 11.12.2023 по справі 521/17701/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/17701/21

Провадження №2/521/336/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11грудня 2023року Малиновський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді Мурзенко М.В.,

при секретарі Корнієнко Л.В.,

представника відповідача адвокат Домбровської М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 22.11.2021 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 21.12.2021 року.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 14.01.2023 року вирішено питання щодо залучення до участі у справі в якості правонаступника позивача - Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18.07.2023 року (протокольною) вирішено питання щодо витребування доказів.

У судове засідання, призначене на 29.08.2023 року представник позивача не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (а.с.238 т.1) Розгляд справи було відкладено на 04.10.2023 року.

У судове засідання, призначене на 04.10.2023 року представник позивача не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (а.с.240 т.1) Надіслала до суду заяву, у якій просила суд відкласти розгляд справи, посилаючись на велику навантаженість, та проведенні на підприємстві перевірки. (а.с.244-246 т.1) Розгляд справи було відкладено на 08.11.2023 року.

У судове засідання, призначене на 08.11.2023 року представник позивача не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення у додаток (а.с.250 т.1) Розгляд справи було відкладено на 22.11.2023 року.

У судове засідання, призначене на 22.11.2023 року представник позивача не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою (а.с.250-а т.1), а також, довідкою про доставку електронного документу (а.с.16 т. 2) Розгляд справи було відкладено на 11.12.2023 року.

У судове засідання, призначене на 11.12.2023 року представник позивача не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с.18 т. 2) та довідкою про доставку повідомлення у додаток «Viber». (а.с.17 т.2), причини неявки суду не повідомив.

У судовому засіданні представник відповідачки просила суд позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без розгляду, у зв`язку з тим, що належним чином повідомлений представник позивача повторно не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки.

Статтею 2 ЦПК Українивизначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина першастатті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Частина другастатті 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною п`ятоюстатті 12 ЦПК України, суд керує ходом судового процесу, сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третястатті 13 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 257 ЦПК Українипозов залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі №658/1141/18,від 27 березня 2020 року у справі №522/22303/14-ц, від 20 червня 2019 року у справі №522/7428/15, від 07 жовтня 2019 року у справі №612/403/16-ц, від 26 вересня 2019 року у справі №295/19734/13-ц, від 06 червня 2019 року у справі №760/3301/13-ц, Верховний Суд виклав наступні висновки: «Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Отже, згідно з вимогамиЦПК Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.»

Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Відповідно до ч. 1ст. 44ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 ст. 131ЦПК України, встановлено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належним йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 43 ЦПК Українивстановлено, що учасники справи, наділені широким колом цивільних прав та рядом обов`язків, зокрема виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, з`являтися в судове засідання за викликом суду, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду судом враховано практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"є джерелом права.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків проте, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі"; рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").

Суд зазначає, що справа перебуває в провадженні суду з листопада 2021 року, позивач, будучи обізнаним про можливість розгляду справи без його участі заяву про розгляд справи без його присутності не подавав, чим умисно затягує розгляд справи та позбавляє суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог.

Частиною 5 ст.223та п. 3 ч. 1 ст.257 ЦПК Українивизначено, що у випадку повторної неявки в судове засідання позивача або не повідомлення ним про причини неявки, якщо він був належним чином повідомлений, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного суду від 22 травня 2019 року по справі 310/12817/13.

Суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. (Висновок у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Враховуючи викладене, позовна заява Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає залишенню без розгляду.

Керуючисьст. 43, 44, 131, 131, 210, 223, 257 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф» Одеської обласної ради до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 12.12.2023 року.

Суддя: М.В. Мурзенко