Постанова

від 04.12.2023 по справі 910/24550/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р. Справа№ 910/24550/13

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 04.12.2023:

арбітражного керуючого - Святюка С.П. - посвідчення № 6409/10;

від заявника: Томчук М.В. - адвокат, посвідчення № 3316/10;

від апелянта: Іванченко О.В. - адвокат, посвідчення № КВ4566;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: Ігнатенко О.О. - адвокат, посвідчення № 000302;

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк")

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 (повний текст - 17.11.2021)

у справі № 910/24550/13 ( суддя - Яковенко А.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод"

в особі ліквідатора Басакова Олександра Віталійовича

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН-КОНСАЛТІНГ"

в межах справи про банкрутство

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Вотер СТ"

до Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод"

про визнання банкрутом

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Фінсервіс"

про зобов`язання повернути рухоме майно

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/24550/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Вотер СТ" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод".

15.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" в особі ліквідатора Баскакова Олександра Віталійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Консалтинг" про зобов`язання повернути рухоме майно.

Заява обґрунтована тим, що у зв`язку із визнанням недійсним результатів аукціону щодо реалізації спірного майна, ліквідатор вказує на підстави для повернення такого майна до боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" в особі ліквідатора Баскакова Олександра Віталійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Консалтинг" про зобов`язання повернути рухоме майно до розгляду в межах справи №910/24550/13; позовну заяву вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 02.12.2019.

До Господарського суду міста Києва від ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" Фоменка А.В. надійшла заява про відмову від заяви про повернення майна банкрута, за змістом якої повідомив, що постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 11.03.2020 у справі №910/24550/13 в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Вотер" про закриття касаційного провадження відмовлено; касаційну скаргу арбітражного керуючого Баскакова Олександра Віталійовича залишено без задоволення; постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2019 у справі №910/24550/13 залишено без змін.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/24550/13 прийнято відмову ПАТ "Київський ювелірний завод" від позову; закрито провадження у справі № 910/24550/13 за позовом ПАТ "Київський ювелірний завод" до ТОВ "Еталон-Консалтинг" про зобов`язання повернути рухоме майно, що розглядається в межах справи №910/24550/13 про банкрутство ПАТ "Київський ювелірний завод".

Ухвала обґрунтована тим, що відмова позивача від позову не суперечить інтересам позивача, не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, а відтак підстави для неприйняття судом відмови від позову на підставі частини п`ятої статті 191 ГПК України відсутні.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2021, AT "Укрексімбанк" 03.11.2021 (засобами поштового зв`язку) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/24550/13 було закрито на підставі пункту 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Верховного Суду від 04.07.2023 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задоволено частково; ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі №910/24550/13 скасовано; справу № 910/24550/13 в скасованій частині направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Справа розглядалась різними складами суду.

30.08.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою заяву судді Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В. про самовідвід у справі № 910/24550/13 задоволено. Справу № 910/24550/13 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п.17.4 п.17 ч.1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2023 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

04.09.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою прийнято в справу № 910/24550/13 до провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/24550/13.

22.09.2023 від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду заяви Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України до Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод" про визнання результатів аукціонів з продажу майна недійсними в межах справи № 910/24550/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод". Водночас, ухвалу про прийняття апеляційної скарги до провадження від 04.09.2023 скаржник отримав 13.09.2023. Разом з цим, жодних клопотань про поновлення строку на подання клопотання про зупинення провадження стороною не було заявлено. А тому судом апеляційної інстанції було залишено подане клопотання без розгляду.

26.09.2023 Північним апеляційним господарським судом було оголошено перерву на 24.10.2023.

24.10.2023 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відклав розгляд справи на 06.11.2023.

Розгляд справи неодноразово відкладався. Зокрема, ухвалою від 06.11.2023 - на 04.12.2023.

В судовому засіданні 04.12.2023 суд, не виходячи до нарадчої кімнати в порядку ч. 5 ст. 234 ГПК України, протокольною ухвалою залишив без розгляду в порядку ст.ст. 118, 207, 269 ГПК України клопотання про зупинення апеляційного провадження, подане апелянтом 22.09.2023.

Представник апелянта свою скаргу підтримав, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для подальшого розгляду. Арбітражний керуючий проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Вотер СТ", а також представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Фінсервіс" - просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Апелянт, не погодившись з оскаржуваною ухвалою, просив її скасувати через наступне.

Згідно з частинами 1, 2, 3 та 5 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв?язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз?яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

При цьому скаржник зазначив, що аналіз приписів ст. 191 ГПК України дозволяє дійти висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є: 1) представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову); 2) відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє ії законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 925/2151/14).

Разом з цим, відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства (ухвали Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 927/739/17, від 01.09.2021 у справі Nє910/13034/20).

Статтею 61 КУзПБ передбачено повноваження ліквідатора: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов?язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов?язковому зберіганню та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

За доводами апелянта, ліквідатор банкрута у справі про банкрутство не наділений повноваженнями самостійно вчиняти дії щодо відмови від позову про повернення майна (в тому числі, предмету застави) до ліквідаційної маси. Фактично такі дії є відмовою від майнових прав та активів банкрута, а отже, не можуть вирішуватись ліквідатором. Окремо наголошував, що принцип диспозитивності не є беззастережним, оскільки ця норма передбачає активну роль суду, який зобов?язаний перешкодити діям сторін, які порушують законодавство і права інших осіб. Перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов?язком суду, тобто суд зобов?язаний відмовити в задоволенні відповідних заяв і клопотань сторін. Якщо суд установить, що реалізація права позивача на відмову від позову призводить до порушення закону та прав інших осіб, він зобов?язаний відмовити в реалізації цих прав і розглянути справу по суті.

Щодо права АТ «Укрексімбанк» на апеляційне оскарження, скаржник зазначив, що ч. 2 ст. 254 ГПК України встановлює, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов?язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається. В свою чергу, стаття 255 ГПК України передбачає можливість оскарження ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі. Оскаржувана ухвала, за доводами апелянта, порушує права АТ «Укрексімбанк», оскільки ліквідатор відмовився від повернення у власність банкрута рухомого майна, серед якого є, зокрема, рухоме майно, що є предметом забезпечення вимог АТ «Укрексімбанк» як забезпеченого кредитора. Так, предметом заяви про зобов`язання повернути рухоме майно банкрута було рухоме майно ПАТ "Київський ювелірний завод", яке включало, серед іншого, рухоме майно передане в заставу АТ «Укрексімбанк» для забезпечення виконання зобов`язань банкрута за кредитними договорами.

Відтак, відмова від вимог про повернення заставного майна у власність банкрута та неможливість заявлення таких вимог у майбутньому буде мати своїм наслідком неможливість реалізації застави та погашення вимог забезпеченого кредитора. Частина 3 статті 61 КУзПБ встановлює, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов?язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов?язаннями, які забезпечує таке майно. Таким чином, питання повернення майна, яке є предметом забезпечення, до ліквідаційної маси банкрута та його подальша належна реалізація, мають безпосередній вплив на права та обов?язки АТ «Укрексімбанк» в межах справи про банкрутство № 910/24550/13.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У поданих заперечення арбітражний керуючий ПАТ "Київський ювелірний завод" проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін. Вважає, що права кредитора, яким є скаржник, не порушуються.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, процесуальне законодавство (стаття 254 ГПК України) визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяє їх на дві групи: 1) учасники справи, 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою у порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Слід ураховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (чинного на дату розгляду грошових вимог АТ «Укрексімбанк»), учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Цією ж статтею Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

У статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (чинний на час ухвалення оскаржуваного судового рішення) визначено склад учасників у справі про банкрутство, відповідно до якої учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у справі № 910/24550/13 про банкрутство ПАТ «Київський ювелірний завод» ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 AT «Укрексімбанк» визнано кредитором боржника на суму 1218,00 грн - вимоги першої черги, окремо внесені вимоги, які забезпечені заставою боржника на суму 113 162 835,22 грн, з яких 103 153 502,95 грн - вимоги першої черги, 10 009 332,27 грн - вимоги шостої черги.

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 у справі №910/24550/13 визнано AT «Укрексімбанк» кредитором ПАТ «Київський ювелірний завод» на суму 1218,00 грн - вимоги першої черги; затверджено окремо внесені вимоги, які забезпечені заставою боржника - на суму 13275901,94 грн.

Отже, AT «Укрексімбанк» є учасником провадження у справі № 910/24550/13 про банкрутство ПАТ «Київський ювелірний завод», а саме кредитором, вимоги якого забезпечені заставою боржника. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначена особа має право на оскарження ухвали суду першої інстанції.

13.01.2017 відбувся повторний аукціон з продажу майна банкрута, переможцем торгів було визнано ТОВ «Еталон-Консалтінг» .

Ліквідатор ПАТ «Київський ювелірній завод» Баскаков О.В., звернувшись до суду із заявою про зобов`язання ТОВ «Еталон-Консалтінг» повернути боржнику рухоме майно (згідно переліку), реалізоване на аукціоні, який відбувся 13.01.2017, в обґрунтуванням вимог посилався на те, що результати аукціону з продажу майна банкрута визнано недійсними у судовому порядку. У зв`язку з чим підлягають застосуванню наслідки, передбачені статтею 216 ЦК України, а саме, повернення боржнику переможцем аукціону - ТОВ «Еталон-Консалтінг» майна, яке було придбане останнім на аукціоні.

Відтак, предметом заяви у цій справі є вимоги ліквідатора ПАТ "Київський ювелірний завод" до ТОВ "Еталон-Консалтинг" про зобов`язання повернути рухоме майно на підставі статті 216 ЦК України у справі банкрутство №910/24550/13, зокрема й майно, що є предметом забезпечення вимог АТ "Укрексімбанк».

Разом з цим, 21.10.2019 введений в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм цього Кодексу та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

Відповідно до частини першої статті 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно статті 1 КУзПБ забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Частина третя статті 61 КЗПБ встановлює, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, що є предметом забезпечення, відшкодовуються витрати, пов`язані з утриманням та збереженням такого майна, сплачується винагорода оператора електронного майданчика. Склад та розмір таких витрат підлягають погодженню в порядку, визначеному цим Кодексом. Кошти, що залишилися після здійснення зазначених виплат, використовуються виключно для задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, які забезпечує таке майно.

Частиною шостою статті 64 КУзПБ визначено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом, позачергово.

З огляду на наведені правові норми та на те, що АТ "Укрексімбанк» є кредитором у справі № 910/24550/13 про банкрутство ПАТ «Київський ювелірний завод», суд апеляційної інстанції вважає, що результати розгляду заяви (позову) у даній справі про повернення боржнику рухомого майна, яке є предметом забезпечення, а також ухвала про прийняття відмови від такого позову, стосуються питання наповнення ліквідаційної маси банкрута та її подальшої належної реалізації. Тобто, можуть мати безпосередній вплив на права та інтереси ПАТ «Укрексімбанк» як кредитора боржника, вимоги якого забезпечені заставою цього майна боржника в межах справи про банкрутство № 910/24550/13, про відмову від позову про його повернення ліквідатором було подано відповідну заяву.

В цій частині суд апеляційної інстанції враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18 липня 2023 року у справі № 911/1707/18, відповідно до яких рішення у справах позовного провадження, які розглядаються в межах справи про банкрутство, у порядку встановленому статтею 7 КУзПБ, результатом розгляду яких може бути зміна, збільшення ліквідаційної маси боржника, можуть впливати на права і охоронювані законом інтереси кредиторів у справі про банкрутство. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові від 18.07.2023 у справі № 911/1707/18.

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права (що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення), якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

В даному випадку, апелянт був не лише не повідомлений, а й не був зазначений у вступній та описовій частинах оскаржуваної ухвали, будучи при цьому кредитором у справі (тобто, учасником справи). Вказане - є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Інші доводи учасників апеляційного провадження у зв`язку зі скасуванням ухвали через процесуальне порушення, яке є обов`язковою підставою для скасування в розумінні ч. 3 ст. 277 ГПК України, суд не досліджував. Так, в силу ч. 3 ст. 271 ГПК України при скасуванні ухвали про закриття провадження у справі, заява (в даному випадку - про відмову від позову) підлягає передачі на розгляд до суду першої інстанції.

7. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

8. Судові витрати

Розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом даної апеляційної скарги, має бути здійснено, виходячи зі змісту норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.

Керуючись ст.ст. ч. 4 ст. 236, 255, 269, 270, 271, ст. 275, 277, ст. 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/24550/13 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.10.2021 у справі № 910/24550/13 - скасувати.

3. Розподіл судового збору за розгляд даної апеляційної скарги доручити здійснити суду першої інстанції за результатами розгляду справи по суті.

4. Справу №910/24550/13 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок та строки оскарження передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 11.12.2023.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк