Постанова

від 04.12.2023 по справі 910/8660/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2023 р. Справа№ 910/8660/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання: Новосельцева О.Р.;

представників сторін:

від позивача: Ковальчук Я. Г.;

від відповідача: Бернадський О. О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 (повний текст підписано 19.09.2023)

у справі №910/8660/23 (суддя Котков О. В. )

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лютеранська 10А»

про визнання протиправними (незаконними) рішень загальних зборів,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лютеранська 10А» (далі - відповідач) про визнання протиправними (незаконними) рішень загальних зборів, прийнятих із застосуванням позовної давності з 01 квітня 2017 року (за протоколами загальних зборів ОСББ «Лютеранська 10А» № 10 від 08 червня 2017 року, № 12 від 20 березня 2018 року, № 13 від 20 лютого 2019 року, № 14 від 07 жовтня 2019 року, № 15 від 08 грудня 2020 року та № 16 від 25 листопада 2021 року), в частині встановлення різних часток співвласників у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку відповідачем не пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у власності співвласників, про що свідчать визначені як «офіси» та «квартири» різні частки внесків власників нежитлових та житлових приміщень за розглядом питань про затвердження кошторисів, чим заподіяно позивачу шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є власником 1/13 частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності EEM 992616. Як зазначав позивач, тривалий час з 2017 року триває незаконне і непропорційне визначення відповідачем розміру частки внесків від власників нежитлових приміщень. Оскаржуваними рішеннями відповідача, оформленими відповідними протоколами загальних зборів № 10 від 08 червня 2017 року, № 12 від 20 березня 2018 року, № 13 від 20 лютого 2019 року, № 14 від 07 жовтня 2019 року, № 15 від 08 грудня 2020 року та № 16 від 25 листопада 2021 року було затверджено відповідні тарифи на 2019-2022 роки, які порушують встановлену статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків» загальну пропорційність частки співвласників у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у їх власності.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що з наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що прийняті відповідачем рішення узгоджуються з положеннями статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в частині визначення внесків на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному пропорційно до належної співвласнику площі житлового та/або нежитлового приміщення.

Наведене, зокрема, підтверджується змістом оскаржуваних протоколів та додатками до кожного з протоколів. Так, додаток № 4 до протоколу № 10 від 08.06.2017 року, додаток № 4 до протоколу № 12 від 20.03.2018 року, додаток № 5 до протоколу № 13 від 10.02.2019 року, додаток № 4 до протоколу № 14 від 07.10.2019 року, додаток № 4 до протоколу № 15 від 08.12.2020 року та додаток б/н до протоколу № 16 від 25.11.2021 року свідчать про те, що визначення розміру внеску кожного співвласника залежить від кількості належних йому метрів квадратних нерухомості. Визначена загальними зборами співвласників сума щомісячного внеску, яка підлягає сплаті за кожен метр квадратний, множиться на кількість належних співвласнику метрів квадратних приміщення.

Наведене вбачається з графи «Підсумок розрахунків», який міститься у кожному наведеному вище додатку до протоколу і який визначає вартість 1 метра квадратного.

У справі, що розглядається, не встановлено обставин, які б підтверджували, що оскаржуваними рішеннями загальних зборів співвласників погоджено інший порядок понесення витрат, аніж встановлений статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна для власника нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Тому за загальним правилом позивач несе витрати пропорційно до розміру частки співвласника.

Отже, суд відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов до висновку, що позивач не довів порушення його прав чи безпосереднього законного інтересу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково трактує норми статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також положення Статуту відповідача щодо джерел фінансування, порядку використання майна та коштів об`єднання.

Також апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправильно досліджені матеріали справи стосовно рішення загальних зборів 25.11.2021, які затверджені протоколом №16 від 25 листопада 2021 року, в частині невідповідності додатків до розглянутих питань.

Скаржник наводить в апеляційній скарзі свої розрахунки за платежами на утримання будинку та прибудинкової території.

Апелянт наголошує, що суд першої інстанції послався на правові позиції, викладені у постанові постанові Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі 920/1343/21, які не узгоджуються з обставинами справи № 910/8660/23, правовідносини за якими не є тотожніми, а суб`єкти не є рівноправними.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

15.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

У своєму відзиві відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, таким, що містить вірні висновки і правильно встановлює юридичну сутність і характер спірних правовідносин.

Вказує, що всі спірні правовідносини, які оскаржуються позивачем були прийняті в межах встановленої компетенції загальних зборів відповідача із дотриманням процедури їх ухвалення.

Наголошує, що спірні рішення загальних зборів відповідача, оформлені відповідними протоколами загальних зборів № 10 від 08 червня 2017 року, № 12 від 20 березня 2018 року, № 13 від 20 лютого 2019 року, № 14 від 07 жовтня 2019 року, № 15 від 08 грудня 2020 року та № 16 від 25 листопада 2021 року в частині встановлення відповідачем різних часток у загальному обсязі внесків і платежів співвласників на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, були ухвалені двома третинами загальної кількості співвласників, у зв`язку з чим, зазначені рішення є правомірними та відсутні підстави для визнання їх недійсними і скасування цих рішень.

Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що позивач не надав жодних доказів того, що розмір визначених для нього платежів, як споживача послуг в залежності від виду нерухомого майна, яке належить йому на праві спільної часткової власності є явно несправедливими та надмірними. Крім того зауважує, що вищезазначені спірні рішення відповідача не завдали жодних обмежень позивачу, а іншим власникам приміщень не надали жодних несправедливих переваг за рахунок позивача.

Узагальнені доводи заперечення на відзив на апеляційну скаргу

24.11.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові заперечення на відзив на апеляційну скаргу.

За своїм змістом вони тотожні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/8660/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів Гаврилюк О. М., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/8660/23.

16.10.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/8660/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/8660/23 залишено без руху та запропоновано у встановлений строк усунути недоліки та надати суду вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтуванням причин поважності його пропущення.

20.10.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/8660/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023

поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/8660/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі № 910/8660/23 та призначено розгляд справи на 04.12.2023.

Позиції учасників справи

Позивач у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції інстанції 04.12.2023 наполягав на доводах апеляційної скарги, з підстав, викладених в ній, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі 910/8660/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції інстанції 04.12.2023 просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, з підстав, викладених у відзиві та рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі 910/8660/23 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

ОСОБА_1 є власником 1/13 частки нежитлового приміщення площею 128,7 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на нежитлове приміщення набуто на підставі договору дарування від 08.06.2015 №433, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.06.2015.

19.02.2014 Печерською районною в місті Києві державною адміністрацією за адресою: м. Київ, вул. Лютеранська, 10А зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лютеранська-10А», номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 10701020000053050.

Згідно з пунктом 1 Статуту ОСББ «Лютеранська-10А» створено установчими зборами, які відбулись 22.01.2014, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до пункту 1 розділу III Статуту органами управління об`єднання є, зокрема, загальні збори співвласників.

У пункті 2 розділу III Статуту визначено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори співвласників. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання.

Відповідно до пункту 3 розділу III Статуту до виключної компетенції загальних зборів співвласників належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

За час діяльності ОСББ «Лютеранська-10А», загальні збори співвласників багатоквартирного будинку приймали ряд рішень, якими, зокрема, затверджували розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Так, 08.06.2017 відбулись загальні збори ОСББ «Лютеранська-10А», результати яких оформлені протоколом № 10 від 08.06.2017. За результатами проведення загальних зборів співвласники вирішили встановити платіж на утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових приміщень - 8,64 грн за м2, та платіж на утримання будинку та прибудинкової території для власників нежитлових приміщень - 12,90 грн за м2 на місяць.

20.03.2018 відбулись загальні збори ОСББ «Лютеранська-10А», результати яких оформлені протоколом № 12 від 20.03.2018. На загальних зборах співвласники вирішили залишити не змінним розмір внесків, а саме: на утримання будинку та прибудинкової території для власників житлових приміщень - 8,90 грн за м2 на місяць, для власників нежитлових приміщень - 13,11 грн за м2 на місяць, та внески для формування резервного ремонтного фонду для власників житлових та нежитлових приміщень - 1,73 грн на м2 на місяць. Оплата за користування місцями загального користування на договірних умовах - 12,12 грн за м2 на місяць.

20.02.2019 відбулись загальні збори ОСББ «Лютеранська-10А», результати яких оформлені протоколом № 13 від 20.02.2019. Відповідно до додатку № 5 до протоколу співвласники вирішили затвердити внески: на утримання будинку та прибудинкової території власники офісів сплачують 13,11 грн з 1 м2, а власники квартир - 8,90 грн з 1 м2.

07.10.2019 відбулись загальні збори ОСББ «Лютеранська-10А», результати яких оформлені протоколом № 14 від 07.10.2019. Відповідно до додатку № 4 до протоколу співвласники вирішили затвердити внески: на утримання будинку та прибудинкової території власники офісів сплачують 13,11 грн з 1 м2, а власники квартир - 8,90 грн з 1 м2.

08.12.2020 відбулись загальні збори ОСББ «Лютеранська-10А», результати яких оформлені протоколом № 15 від 08.12.2020. Відповідно до додатку № 4 до протоколу співвласники вирішили затвердити внески: на утримання будинку та прибудинкової території власники офісів сплачують 14,60 грн з 1 м2, а власники квартир - 11,60 грн з 1 м2.

25.11.2021 відбулись загальні збори ОСББ «Лютеранська-10А», результати яких оформлені протоколом № 16 від 25.11.2021. Відповідно до додатку б/н до протоколу співвласники вирішили затвердити внески: на утримання будинку та прибудинкової території власники житлових та нежитлових приміщень сплачують 20,00 грн з 1 м2.

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій оскаржує вищезазначені рішення загальних зборів, оформлені протоколами № 10 від 08 червня 2017 року, № 12 від 20 березня 2018 року, № 13 від 20 лютого 2019 року, № 14 від 07 жовтня 2019 року, № 15 від 08 грудня 2020 року та № 16 від 25 листопада 2021 року в частині встановлення різних часток співвласників у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку не пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у власності співвласників, про що свідчать визначені як «офіси» та «квартири» різні частки внесків власників нежитлових та житлових приміщень за розглядом питань про затвердження кошторисів, чим заподіяно позивачу шкоду.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що всі спірні рішення, які оскаржуються позивачем в частині встановлення відповідачем різних часток у загальному обсязі внесків і платежів співвласників на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, були прийняті на загальних зборах ОСББ «Лютеранська-10А» і за них проголосувало більше ніж дві третини загальної кількості усіх співвласників. У зв`язку з цим, оскаржувані рішення є правомірними та відсутні підстави для визнання їх недійсними та скасування.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України до підвідомчості господарським судам України віднесено справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів

Згідно з частинами 1, 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Положеннями статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управліннявизначає Закон № 417-VIII, предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

За визначеннями, які вживаються в цьому Законі та містяться в статті 1 закону, багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

Частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Наказом Державного комітету України будівництва та архітектури від 18 травня 2005 року № 80 затверджені «Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», чинні від 1 січня 2006 року, за пунктом 2.50 яких у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв`язку загальною площею не більше 700 м. кв , банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів (в разі забезпечення вимог НРБУ); роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консультацій і нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуатаційних організацій, фізкультурнооздоровчих занять загальною площею до 150 м. кв, культурно-масової роботи з населенням (для проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень, кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до 50 відвідувачів і до 15 співробітників центрів, а також груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху). У житлових будинках допускається розміщення на верхньому житловому поверсі (у тому числі мансардному) творчих майстерень художників та архітекторів.

Тож в силу наведених вище визначень, державних нормативів та відповідно до поняття, наведеного у статті 380 ЦК України, багатоквартирний будинок є житловим будинком, будівлею, призначеною для постійного в ній проживання. Співвідношення площі житлових приміщень (квартир) у багатоквартирному будинку та площі нежитлових приміщень у ньому зумовлене особливостями розміщення нежитлових приміщень у житловому будинку, тобто за загальним правилом є об`єктивним фактором.

За змістом статей 1, 9 Закону № 417-VIII управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

За частинами першою-третьою статті 12 Закону № 417-VIII витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

За частиною другою статті 10 Закону № 417-VIII до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (частина шоста статті 10 Закону № 417-VIII).

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому статтею 10 Закону № 417-VIII. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом № 2866-III, відповідно до статті 1 якого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2866-III основною метою створення об`єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. А за частиною четвертою статті 4 цього Закону діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (стаття 10 Закону № 2866-III).

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Права та обов`язки співвласника (тобто власника квартир та/або нежитлових приміщень) врегульовані статтями 14 та 15 Закону № 2866-III.

Водночас статті 16-18 Закону № 2866-III окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень статті 92 ЦК України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону № 2866-III належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Частина 2 ст. 21 Закону встановлює, що порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Спірні рішення загальних зборів відповідача, оформлені протоколами загальних зборів №10 від 08.06.2017, №12 від 20.03.2018, №13 від 20.02.2019, №14 від 07.10.2019, №15 від 08.12.2020 та №16 від 25.11.2021 в частині встановлення відповідачем різних часток у загальному обсязі внесків і платежів співвласників на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку, були прийняті на загальних зборах відповідача та за них проголосувало більше ніж дві третини загальної кількості усіх співвласників. У зв`язку з цим зазначені рішення є правомірними та відсутні підстави для визнання їх недійсними і скасування цих рішень.

Статтею 20 Закону № 2866-III врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.

Статтею 13 Закону України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; утримання ліфтів; освітлення місць загального користування; поточний ремонт; вивезення побутових відходів тощо.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, тариф на ці послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України. Перелік послуг за кожним будинком погоджується у договорі на надання цих послуг, який укладається між споживачами та підприємством, організацією тощо, які надають ці послуги.

Отже, законодавство, яке регулює порядок забезпечення співвласниками багатоквартирного будинку утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку (управління багатоквартирним будинком), передбачає, що внески і платежі на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна є складовою частиною внесків та платежів співвласників як витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до частин другої та третьої статті 12 цього Закону витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власника належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Отже, згідно зі загальним правилом, витрати на управління багатоквартирним будинком кожний співвласник несе пропорційно до його частки співвласника, незалежно від обставин використання спільного майна. Інше може бути визначено рішенням зборів співвласників або законодавством.

Таким чином, як випливає із наведених вище норм ст. 20 Закону №2866-ІІІ, розмір коштів, які сплачуються співвласником на утримання будинку та прибудинкової території, ставиться у залежність до загальної площі приміщення, яке перебуває у нього у власності. При цьому, вищезазначена стаття не містить імперативної норми про встановлення однакового розміру внеску для власників квартир та нежитлових приміщень. Як зазначалося вище, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників, що встановлено розділом 3 Статуту ОСББ «Лютеранська-10А» та узгоджується із положенням ч. дев`ятої ст. 10 Закону України № 2866-ІІІ.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04.06.2018 у справі № 753/10763/17, у якій зазначається, що визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників, відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників, а ст. 20 Закону N° 2866-ІІІ не містить імперативної норми про встановлення однакового розміру внеску для власників квартир та нежитлових приміщень. Не знайшла підстав для відступу від вищезазначеної правової позиції також і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.12.2019 у справі N° 910/6471/18.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що спірні пункти рішень загальних зборів відповідача, оформлені протоколами загальних зборів № 10 від 08.06.2017, № 12 від 20.03.2018, № 13 від 20.02.2019, № 14 від 07.10.2019, № 15 від 08.12.2020 та № 16 від 25.11.2021, приймалися відповідно до вимог ч.2 ст.12 Закону №417-VIII, яка регулює порядок розподілу між співвласниками витрат на управління багатоквартирним будинком, і встановлює, що розмір витрат на управління багатоквартирним будинком та їх розподіл між різними співвласниками може встановлюватися рішенням зборів співвласників за іншим порядком ніж пропорційно до часток співвласників. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 р. у справі №910/6471/18.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що прийняті відповідачем рішення узгоджуються з положеннями статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в частині визначення внесків на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному пропорційно до належної співвласнику площі житлового та/або нежитлового приміщення.

Наведене, зокрема, підтверджується змістом оскаржуваних протоколів та додатками до кожного з протоколів. Так, додаток № 4 до протоколу № 10 від 08.06.2017, додаток № 4 до протоколу № 12 від 20.03.2018, додаток № 5 до протоколу № 13 від 10.02.2019, додаток № 4 до протоколу № 14 від 07.10.2019, додаток № 4 до протоколу № 15 від 08.12.2020 та додаток б/н до протоколу № 16 від 25.11.2021 свідчать про те, що визначення розміру внеску кожного співвласника залежить від кількості належних йому метрів квадратних нерухомості. Визначена загальними зборами співвласників сума щомісячного внеску, яка підлягає сплаті за кожен метр квадратний, множиться на кількість належних співвласнику метрів квадратних приміщення.

Графа «підсумок розрахунків» міститься у кожному наведеному вище додатку до протоколу та визначає вартість 1 метра квадратного.

Також колегія суддів зауважує, що загальні збори відповідача розмежували розмір внесків за видом об`єкту нерухомого майна, а не за людиною або громадянином, тобто розмір внесків був визначений залежно від виду об`єкту нерухомого майна (квартира або нежитлове приміщення), і при цьому розмір внесків не залежить від конкретної людини або громадянина (групи людей), тому оскаржувані рішення загальних зборів Відповідача не суперечать положенням ст. 24 Конституції України.

У справі, що розглядається, не встановлено обставин, які б підтверджували, що оскаржуваними рішеннями загальних зборів співвласників погоджено інший порядок понесення витрат, аніж встановлений статтею 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна для власника нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Тому за загальним правилом позивач несе витрати пропорційно до розміру частки співвласника.

Отже, колегія суддів зазначає, що позивач не надав жодних доказів того, що розмір визначених для нього платежів, як споживача послуг в залежності від виду нерухомого майна, яке належить йому на праві спільної часткової власності, є явно несправедливим чи надмірним. Так само позивач не долучив таких доказів до апеляційної скарги. Крім того, колегія суддів зауважує, що вищезазначені спірні рішення загальних зборів відповідача не завдали жодних обмежень позивачу, а іншим власникам житлових приміщень не надали жодних несправедливих переваг за рахунок позивача.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що спірні пункти вищезазначених рішень загальних зборів відповідача, оформлені оскаржуваними протоколами загальних зборів відповідача не порушують жодних прав та інтересів позивача, є такими, що прийняті із дотриманням норм чинного законодавства України та є правомірними, у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду першоїі нстанції від 05.09.2023 є законним, обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача є безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню.

На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/8660/23 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/8660/23 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/8660/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 у справі №910/8660/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/8660/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 11.12.2023.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім