Постанова

від 27.11.2023 по справі 922/1242/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року м. Харків Справа №922/1242/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В. , суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача за первісним позовом Федорович Ю.С. (адвокат), свідоцтво ПТ№4245 від 27.06.2023 року, довіреність №01-46/3481 від 28.06.2023 року;

відповідача за первісним позовом Самолюк О.Б., витяг з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, паспорт НОМЕР_1 від 11.06.1996 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-51» (вх.№2138Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2023 року у справі №922/1242/23,

за позовом Акціонерного товариства «Харківобленерго» (вул. Плеханівська, 149, м.Харків, 61037),

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-51» (м-н Авіатор, 51, м.Чугуїв, Харківська область, 63501),

про визнання договору укладеним,-

та за зустрічним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-51» (м-н Авіатор, 51, м.Чугуїв, Харківська область, 63501),

до Акціонерного товариства «Харківобленерго» (вул. Плеханівська, 149, м.Харків, 61037),

про визнання договору укладеним,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року Акціонерне товариство «Харківобленерго» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-51», в якому просило суд визнати договір про надання послуг з розподілу від 01.01.2019 року №742/14994 укладеним, а саме додаток №3, додаток №6 та додаток №7 до договору в редакції, запропонованій позивачем. Також позивач просив суд покласти на відповідача понесені судові втрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 року відкрито провадження у справі №922/1242/23 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 25.05.2023 року прийнято для сумісного розгляду з первісним позовом, зустрічний позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-51» до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про визнання договору про надання послуг з розподілу від 01.01.2019 року №742/14994 укладеним, а саме додаток №3.1, додаток №6 та додаток №7 в редакції, розміщеної на сайті АТ «Харківобленерго» в редакції, запропонованій заявником.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.08.2023 року закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору в частині:

- за первісним позовом АТ «Харківобленерго» до ОСББ «Авіатор-51» про визнання укладеним додатку №6 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №742/14994 від 01.01.2019 року, який є актом №542/149941 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та додатку №7 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №742/14994 від 01.01.2019 року, який є однолінійною схемою (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання);

- за зустрічним позовом ОСББ «Авіатор-51» до АТ «Харківобленерго» про визнання укладеним договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №742/14994 від 01.01.2019 року в редакції розміщеній на сайті АТ «Харківобленерго»; додатку №6 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №742/14994 від 01.01.2019 року, який є актом №542/149941 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін; додатку №7 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №742/14994 від 01.01.2019 року, який є однолінійною схемою (схема електропостачання споживача із зазначенням ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання.

Також судом першої інстанції прийнято до розгляду заяву позивача за зустрічним позовом про зміну предмету позову та ухвалено продовжувати розгляд даного спору з урахуванням даної заяви, тобто позовні вимоги за зустрічним позовом - визнати договір №742/14994 від 01.01.2019 року укладеним з додатком №3.1 редакція якого наведена у прохальній частині заяви.

Позовні вимоги за первісним позовом у зв`язку із закриттям провадження в частині наступні: визнати договір, а саме додаток №3 в редакції, запропонованій позивачем укладеним.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2023 року у справі №922/1242/23 (повний текст складено 25.09.2023 року, суддя Аюпова Р.М.) первісний позов задоволено повністю. Визнано договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 року №742/14994 (додаток №3) укладеним, в редакції, запропонованій позивачем та яка викладена у резолютивній частині рішення.

Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-51» на користь Акціонерного товариства «Харківобленерго» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-51» з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2023 року у справі №922/1242/23 та прийняти нове, яким позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити в повному обсязі. Також апелянт просить суд стягнути на свою користь судові витрати.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права через неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи та неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин та підлягає скасуванню у повному обсязі, оскільки останній вважає, що суд повинен був закрити провадження по справі через відсутність предмета спору на час пред`явлення позову в частині визнання договору укладеним в редакції додатка №3, зазначеного в позовній заяві АТ «Харківобленерго». Крім цього, ОСББ «Авіатор-51» зазначає, що заява приєднання була отримана АТ «Харківобленерго» невизначеним шляхом, у період відсутності відповідної ліцензії на розподіл електричної енергії, з порушеннями п.4. постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» з явними ознаками обману. Відповідна заява не може бути доказом свідомого визначення з точками комерційного обліку для договору №742/14994 від 01.01.2019 року. Також ОСББ «Авіатор зазначає, що лічильник електроенергії №018951, який має ЕІС-код 6222675053447534, враховує електроенергію яка розподіляється мешканцям квартир (побутовим споживачам), на технічні цілі (освітлення місць загального користування), а також втрати електроенергії, які пов`язані з розподілом електроенергії побутовим споживачам (нагрів елементів мереж, контактних з`єднань, споживання електроенергії засобами комерційного обліку, тощо). Відповідний лічильник був встановлений АТ «Харківобленерго» без розробки будь-яких проектних рішень. Лічильник електроенергії №0556539, ЕІС-код 6221760792546656 враховує цю електроенергію яка використовується на технічні цілі в будинку та втрати електроенергії у відповідних мережах, які живлять електроустановки та безпосередньо під`єднаний до електрообладнання ОСББ «Авіатор-51». Таким чином, на думку ОСББ «Авіатор-51» позиція суду, що електроенергія, як товар змінює власника саме у точці розподілу межі балансової належності, яка розташована на болтовому з`єднані КЛ04кВ в ТП-475 ДОС 51,81 0,115 км та ввідного комутаційного апарату в вводно-розподільчому пристрою споживача не узгоджується з п.5.1.10 Кодексу комерційного обліку електроенергії, п. 1.1.2, 1.2.4,2.2.5, ПРРЕЕ. Крім цього, ОСББ «Авіатор-51» наголошує, що не має технологічних мереж які йому належать, а ОСББ несе тільки експлуатаційну відповідальність за електромережі які визначені додатком №6. Відповідні мережі належать на праві спільної сумісної власності власникам квартир (побутовим споживачам) і у власність ОСББ не передавалися. На підставі наведеного, ОСББ «Авіатор-51» вважає, що відрахування обсягів електричної енергії спожитої побутовими споживачами, що визначено додатком №3, є безпідставними та не відповідають п.5.9 Кодексу комерційного обліку електроенергії.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача за первісним позовом на рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2023 року у справі №922/1242/23. Встановлено строк на протязі якого позивач за первісним позовом має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі; справу призначено до розгляду в судове засідання на 27.11.2023 року і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1242/23.

09.11.2023 року матеріали справи №922/1242/23 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

Від позивача за первісним позовом 24.11.2023 року надійшов відзив (вх.№14545), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об`єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 27.11.2023 року представник відповідача за первісним позовом підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник позивача за первісним позовом проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

У ст. 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України, визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання укласти договір лише в разі, якщо встановить, що існує правовідношення, в силу якого сторони зобов`язані укласти договір, але одна із сторін ухилилася від цього. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме - прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо укладення договору.

Так, на виконання вимог п.4 постанови НКРЕКП №312 Акціонерне товариство «Харківобленерго» (далі - товариство), направило всім споживачам, електроустановки яких приєднані на території діяльності товариства, заяву-приєднання до зазначеного договору, які містили ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єктів споживачів, в тому числі і ОСББ «Авіатор-51», яка була підписана останнім без зауважень та повернута на адресу позивача (копія міститься в матеріалах справи).

Направлення такої заяви-приєднання було пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електричної енергії №742/14994 від 22.03.2018 року.

Відповідно до п. 3 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другій стороні про результати її розгляду.

13.03.2023 року відповідач за первісним позовом звернувся до ОСР (оператор системи розподілу) із новою заявою-приєднанням для укладання договору споживача про розподіл електричної енергії, надавши, серед іншого, протокол розбіжностей.

Згідно з ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» (набрав чинності 11.06.2018 року) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Позивач за первісним позовом - АТ «Харківобленерго» є оператором системи розподілу та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 16.11.2018 року №1446, якою позивачу за первісним позовом надана ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) АК «Харківобленерго», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством).

Так, з 11.06.2018 року набули чинності «Правила роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 (далі - Постанова №312), які регулюють взаємовідносини під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими правилами.

Згідно з п. 2, п. 4 Постанови №312 укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії за формою, наведеною у додатку цієї постанови.

У відповідності до пп. 2.1.4 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил.

Відповідно до заяви-приєднання відповідача за первісним позовом від 15.11.2018 року, договір про надання послуг з розподілу електричної енергії був укладений на умовах раніше укладеного договору про постачання електричної енергії №742/14994 від 22.03.2018 року.

У додатку №6 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який підписаний відповідачем за первісним (позивачем за зустрічним) позовом під час розгляду справи в суді, розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, межа балансової належності електричних мереж та установок та межа експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електричних мереж та установок встановлюється на болтовому з`єднанні КЛ 0,4 кВ ТП-475 ДОС 51,81 0,115 км та вводного комутаційного апарата в вводно-розподільчому пристрою споживача. Вказаним додатком погоджено сторонами, що відповідальність споживача починається саме з вводно-розподільчого пристрою. Додатком 7 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії «Однолінійна схема» сторони погодили встановлення на межі балансової належності саме загально будинкового лічильника, як розрахункового.

Відповідно до п. 1.4 пп. 34 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №311 (у редакції яка діяла на час укладання договору) комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Водночас, п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 року (у редакції чинній на час укладення договору) (далі - Правила) визначено, що точка комерційного обліку - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії. Наскільки це можливо, точка комерційного обліку повинна збігатися з точкою вимірювання.

При цьому, точкою вимірювання є фізична точка (точка підключення лічильника електричної енергії прямого включення) на електричній мережі, в якій вимірюються фізичні параметри електричної енергії та/або обсягу перетікань електричної енергії.

Отже, підписуючи заяву приєднання до договору, представник ОСББ «Авіатор-51» разом з додатками №6 та №7 визначився з точками комерційного обліку за об`єктом споживача та зазначив ідентифікаційний код точок розподілу 2 засобів обліку (№62Z2675053447534 та №62Z1760792546656), що фіксують обсяг електричної енергії розподіленої на територію всього будинку (загальнобудинковий лічильник) та під`їзне освітлення.

Приписами Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме п. 1.1.2 визначено, що межа балансової належності є точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування.

Окрім цього, п 2.2.1 Правил встановлено, що межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності між споживачем (субспоживачами) і оператором системи (основним споживачем) за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок фіксується в акті розмежування балансової належності електроустановок і експлуатаційної відповідальності сторін. Точка розподілу електричної енергії (межа балансової належності, на якій відбувається розподіл електричної енергії між електроустановками суміжних часників ринку) встановлюється на межі балансової належності.

Водночас п. 8 ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач отримує електричну енергію на межі балансової належності його мереж.

Згідно з п. 2.2.5 Правил передбачена відповідальність за стан внутрішньо будинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (від вводу в будинок до відхідних клем вузла вимірювання побутового споживача) власника (балансоутримувача) цих мереж.

Отже, підписуючи акт №542/149941 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком №6 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, сторонами визначена межа балансової належності електричних мереж та установок та мережа експлуатаційної відповідальності за стан обслуговування електричних мереж та установок будинку № 51 мрн. Авіатор-51, яка встановлена на болтовому з`єднанні КЛ 0,4 кВ ТП-475 ДОС 51,81 0,115 км та вводного комутаційного апарата в вводно-розподільчому пристрою споживача.

Тобто, електроенергія (як товар) змінює власника саме у точці розподілу межі балансової належності, яка у цьому випадку розташована на болтовому з`єднанні КЛ-0,4 кВ ЛВРП в ТП-475 ДОС 51,81 0,115 км та вводно комутаційного апарата в вводно-розподільчому пристрою споживача.

Зазначений акт №542/149941 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін в свою чергу кореспондується з підписаним додатком №7 до договору «Однолінійна схема (схема електропостачання споживача із зазначення ліній, що живлять електроустановки споживача, і точок їх приєднання)».

У додатку №7 до договору зазначена розрахункова схема, з якої вбачається, що на межі балансової належності встановлені загально-будинковий лічильник №8805208 (код 62Z2675053447534).

Додаток 3.3. до договору, який визнає відповідач за первісним позовом також містить посилання саме на загально-будинкові лічильники, як розрахункові. Обсяг спожитої електричної енергії усіма співвласниками ОСББ відраховується від обсягів основного споживача ОСББ «Авіатор-51» за лічильником: №8805208 (код 62Z2675053447534).

Отже, договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №742/14994 від 01.01.2019 року було укладено разом з підписаними під час розгляду справи додатками, в яких погоджені індивідуальні характеристики об`єктів, що в свою чергу спростовує доводи відповідача за первісним позовом.

Крім того, самим договором, який підписаний між сторонами, а саме пунктом 3.1 між сторонами погоджено, що облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об`єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням цього договору.

У разі невизнання стороною договору, укладання якого є обов`язковим в силу вимог закону, права іншої сторони на укладання такого договору підлягають захисту судом на підставі п.1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Близька за змістом правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 07.05.2019 у справі № 914/1002/18.

Діяльність ОСББ регламентується Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон).

Статтями 4, 5 Закону встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Згідно з ст. 9 Закону, управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Внутрішньобудинкові електричні мережі багатоквартирного будинку є спільною неподільною власністю співвласників цього будинку (ці електричні мережі не належать оператору системи розподілу і не є його територією здійснення ліцензованої діяльності.)

Купівля та споживання електричної енергії на освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціювання іншого спільного майна багатоквартирного будинку (у тому числі втрати у внутрішньобудинкових електричних мережах, які виникають під час експлуатації цього спільного майна - витрати електричної енергії в елементах мереж (нагрів елементів мереж, контактних з`єднань тощо), а також безоблікове споживання електричної енергії окремими споживачами), слід відносити до потреб господарської діяльності управителя будинку, які компенсуються за рахунок співвласників цього багатоквартирного будинку.

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на роздрібному ринку електричної енергії визначені главою 2.3 розділу II Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 та ККОЕЕ.

Відповідно до положень п. 2.3.3 глави 2.3 розділу II Правил електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності встановлюються відповідно до вимог ККОЕЕ, Правил та проектних рішень. Електроустановка споживача має бути обладнана необхідними засобами вимірювальної техніки електричної енергії відповідно до проектних рішень. При цьому місця (точки) встановлення розрахункових (комерційних) засобів обліку мають зазначатися у договорі, укладеного між споживачем та оператором системи розподілу (AT «Харківобленерго»).

Згідно з п.5.1.1 глави 5.1 розділу V ККОЕЕ улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку електричної енергії необхідно здійснювати відповідно до ККОЕЕ, Правил улаштування електроустановок (надалі - ПУЕ), Правил та проектних рішень.

Відповідно до п. 1.5.6. глави 1.5 розділу І ПУЕ розрахунковий вимірювальний комплекс потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності.

Пунктом 5.1.4 глави 5.1 розділу V ККОЕЕ визначено, що вузол обліку та відповідні точки вимірювання на електричних мережах мають розміщуватися на комерційній межі учасників ринку.

Необхідно зауважити, що відповідно до п.п. 28 п. 1.2.1 глави 1.2 розділу І ККОЕЕ комерційна межа - це одна або сукупність точок комерційного обліку, що обмежують область або площадку комерційного обліку.

Згідно до умов договору комерційна межа збігається з межею балансової належності та облаштована саме загальнобудинковими лічильниками.

Таким чином у разі, якщо умовами договору передбачено здійснення споживачем-управителем багатоквартирного будинку розрахунків за електричну енергію на підставі загальнобудинкових засобів обліку, НКРЕКП у роз`ясненнях від 26.04.2021 року №5309/20.2/7-21 визначено, що дії оператора системи розподілу щодо визначення обсягу споживання електричної енергії цим споживачем шляхом віднімання від загального обсягу споживання електричної енергії у будинку, зафіксованого загальнобудинковим засобом обліку електричної енергії, обсягу електричної енергії, спожитого іншими споживачами в будинку та субспоживачами (за наявності), є правомірними.

З урахуванням наведеного, зміна розрахункової (комерційної) схеми обліку електричної енергії (зміна місця встановлення розрахункових засобів обліку, переведення технічних засобів обліку у розрахункові тощо) можлива за умови внесення в установленому порядку змін до проектних рішень, що ОСББ «Авіатор-51» здійснено не було.

Точкою зміни власника електричної енергії є точка розподілу/передачі електричної енергії, яка встановлюється на межі балансової належності. У свою чергу, межа балансової належності встановлюється сторонами у відповідному акті. При цьому, визначено, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється: між власником (балансоутримувачем) внутрішньобудинкових електричних мереж багатоквартирного будинку (ОСББ «Авіатор-51») та оператором системи (АТ «Харківобленерго») - відповідно до пункту 2.2.2 або пункту 2.2.3 цієї глави, в даному випадку на наконечниках кабелю живлення, приєднаних до ввідних клем першого комутаційного апарата, встановленого у ввідному пристрої будівлі споживача (пп.2) п. 2.2.2 ПРРЕЕ), а між власником (балансоутримувачем) мереж багатоквартирного будинку (ОСББ «Авітар-51») та власником вузла обліку побутового споживача (споживачі - власники квартир в багатоквартирного будинку) в залежності від розміщення лічильника, розміщеного у квартирі - на вхідних клемах вузла вимірювання розміщеного на сходовій клітці, - на вхідних клемах комутаційного апарата, встановленого до вузла вимірювання.

Як вбачається з додатку №6 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №742/14994, який є актом №542/14994 розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, межа балансової належності електричних мереж та установок та межа експлуатаційної відповідальності за стан та обслуговування електричних мереж та установок встановлена на болтовому з`єднанні КЛ 0,4 кВ ТП-475 ДОС 51,81 0,115км та вводно комутаційного апарата в вводно-розподільчому пристрою споживача. При цьому встановлено, що саме Споживач (ОСББ «Авіатор-51») несе відповідальність за вводно-розподільчий пристрій.

Таким чином, суд дійшов правильного висновку про те, що електроенергія (як товар) змінює власника саме у точці розподілу межі балансової належності, яка у цьому випадку розташована на болтовому з`єднанні КЛ-0,4 кВ ЛВРП в ТП-475 ДОС 51,81 0,115 км та вводного комутаційного апарата в вводно-розподільчому пристрою споживача.

Водночас, висновки ОСББ «Авіатор-51», які покладені останнім в якості спростувань висновків суду, про те, що межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності у багатоквартирному будинку встановлюється між власником вузла обліку та споживачем - на відхідних клемах вузла вимірювання (пп.4) п.2.2.5 ПРРЕЕ є такими, що спростовуються матеріалами справи та ґрунтуються на довільному тлумаченні законодавства.

Як згідно умов договору так і ПРРЕЕ для здійснення обрахунку обсягу електричної енергії спожитої ОСББ «Авіатор-51» та надання АТ «Харківобленерго», споживач зобов`язаний здійснити розрахунок балансу електричної енергії в електромережі споживача (ОСББ «Авіатор-51») на підставі якого здійснюється розрахунок обсягу електричної енергії спожитої ОСББ «Авіатор-51», в свою чергу розрахунок балансу здійснюється на підставі додатку 3 до договору, який, відповідно, містить відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ «Авіатор-51», відомості для розрахунку та складення балансу електричної енергії в технологічних мережах до яких приєднані електроустановки інших учасників ринку, а також містить алгоритм розрахунок усіх складових балансу електричної енергії з використанням даних засобів обліку, встановлених у точках вимірювання.

Таким чином, запропонована позивачем за первісним позовом редакція додатку №3 до договору відповідає нормам чинного законодавства у сфері електроенергетиці, а також не суперечать умовам договору, який є діючим на теперішній час, проектним рішенням та схемі підключення електроустановок у житловому будинку, який є спільною сумісною власністю співвласників ОСББ «Авіатор-51».

Відповідно до п. 2 п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії за формою, наведеною у додатку цієї постанови.

Згідно з п.п. 2.1.4 Правил договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил та розміщена на офіційному сайті AT «Харківобленерго»: www.oblenergo.kharkov.ua.

За ч.2, ч.6 ст. 633 Цивільного кодексу України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, а умови публічного договору, які не є однаковими для всіх споживачів та суперечать правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно з п. 12.8. Типового договору, який є додатком до Правил перелічені усі додатки, які є невід`ємною частиною договору, зокрема зазначено саме додаток №3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії».

Звернення АТ «Харківобленерго» з позовом у даній справі до суду, мотивоване наміром приведення у відповідність додатку №3 до договору, який є невід`ємною його частиною, що повністю узгоджується з правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду від 07.05.2019 року у справі №914/1002/18, а саме визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Додаток 3 в запропонованій позивачем редакції, містить всі необхідні елементи передбачені п. 2.1.14, 2.1.15, 2.3.3 ПРРЕЕ та містить всі необхідні первинні дані як для розрахунку та складення ОСББ «Авіатор-51» балансу так і алгоритм розрахунок усіх складових балансу електричної енергії з використанням даних засобів обліку, встановлених у точках вимірювання.

Вказане узгоджується із висновком суду першої інстанції про те, що додаток № 3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №742/14994 від 01.01.2019 року в запропонованій редакції відповідає нормам чинного законодавства у сфері електроенергетиці, а також не суперечать умовам договору, який є діючим на теперішній час, проектним рішенням та схемі підключення електроустановок у житловому будинку.

Наведеним спростовуються доводи ОСББ «Авіатор-51» про те, що додаток 3 не передбачений умовами договору та чинного законодавства, оскільки пряме посилання на вказаний додаток містить у п. 2.2 укладеного договору.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовна вимога позивача за первісним позовом про визнання договору укладеним, а саме додатку №3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №742/14994 від 01.01.2019 в запропонованій редакції, є законною та обґрунтованою, такою, що відповідає нормам чинного законодавства у сфері електроенергетиці, а також не суперечать умовам договору, який є діючим на теперішній час, схемі підключення електроустановок у житловому будинку, який є спільною сумісною власністю співвласників ОСББ «Авіатор-51», у зв`язку з чим правомірно її задовольнив.

Щодо вимог за зустрічною позовною заявою, слід вказати наступне.

Приписами ч. 2, ч. 6 ст. 633 Цивільного кодексу України визначено, що умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, а умови публічного договору, які не є однаковими для всіх споживачів та суперечать правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору є нікчемними.

Ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312, договір про надання послуг з розподілу електричної енергії розробляється ОСР (оператором системи розподілу) на основі істотних умов, визначених кодексом системи розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №310 та форми, встановленої Правилами і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицію споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та/або з дати, вказаної в заяві-приєднанні, якщо споживач протягом вказаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР з запереченнями щодо укладання договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Таким чином, договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним за наявності хоча б однієї з вказаних умов.

Отже, продовжуючи споживати електричну енергію після 01.01.2019 року позивач підтвердив бажання укласти та уклав договір саме в редакції, що була опублікована на офіційному сайті АТ «Харківобленерго», як того вимагає п. 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312.

Відповідно до пп.2.1.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема, документальне підтвердження споживання електричної енергії.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач за зустрічним позовом приєднався до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який оприлюднений на сайті АТ «Харківобленерго» та погодився з його умовами саме в цій редакції, а не в редакції протоколу розбіжностей, наданого ним 13.03.2023 року після чотирьох років з дня укладання договору.

Крім того, складання протоколу розбіжностей не може бути застосований до договорів, складання яких передбачено ст. 633, 634 Цивільного кодексу України з урахуванням тих обставин, що Правила роздрібного ринку електричної енергії не передбачають можливості складання протоколу розбіжностей. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №920/201/19.

Відповідно до пп. 2.1.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема, документально підтверджене споживання електричної енергії.

В свою чергу, за приписами п. 2.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

ОСББ «Авіатор-51» не надано доказів на підтвердження здійснення дій, визначених відповідними приписами Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Наразі матеріали справи і досліджені обставини свідчать, що ОСББ «Авіатор-51» приєднався до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який оприлюднений на сайті АТ «Харківобленерго» та погодився з його умовами саме в цій редакції, а не в редакції протоколу розбіжностей, наданого ним 13.03.2023 року після чотирьох років з дня укладання договору та підписуючи заяву приєднання до договору ОСББ « Авіатор-51» визначився з точками комерційного обліку за об`єктом споживача та зазначив ідентифікаторний код точок розподілу 2 засобів обліку (№6222675053447534 та 6221760792546656), що фіксують обсяг електричної енергії розподіленої на територію всього будинку (загальнобудинкові лічильники), а також не надав суду доказів, які б свідчили про незгоду з діями АТ «Харківобленерго» щодо фіксування обсягу електричної енергії за об`єктом споживача.

Що стосується доводів ОСББ «Авіатор-51» про необхідність визнання укладеним додатку 3.1 до договору у запропонованій останнім редакції, то слід зазначити, що проаналізувавши вказаний додаток у наданій ОСББ «Авіатор-51» редакцій вбачається, що: по-перше: відомості про розрахункові засоби технічного обліку активної та реактивної електричної енергії суперечать додатку №7 договору, оскільки містять відомості лише про один пристрій комерційного обліку №556539 (ЕІС №6221760792546656); по-друге: такий не містить відомості для розрахунку та складення балансу електричної енергії в технологічних мережах до яких приєднані електроустановки інших учасників ринку, а також не містить алгоритму розрахунку усіх складових балансу електричної енергії з використанням даних засобів обліку, встановлених у точках вимірювання.

Щодо посилань ОСББ «Авіатор-51», що останній не має у власності технологічних мереж і не є користувачем таких мереж, слід зазначити те, що діяльність ОСББ «Авіатор-51» регламентується Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Тобто ОСББ «Авіатор-51» в даному випадку, в силу положень законодавства є управителем спільного сумісного майна всіх співвласників житлового будинку та здійснює утримання внутрішньобудинкових електричних мереж, а також несе експлуатаційну відповідальність за вказані електромережі. Вказане цілком узгоджується з технічними даними, що містяться у додатку №6 та додатку №7 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та положеннями п.2.2.5 ПРРЕЕ.

Встановлені вище обставини свідчать про необґрунтованість вимог за зустрічним позовом у зв`язку з чим, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної заяви за зустрічним позовом.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом всупереч приписів ст. 73 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження своєї позицію у справі.

Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв`язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв`язку з чим апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-51» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2023 року у справі №922/1242/23, яке відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авіатор-51» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2023 року у справі №922/1242/23 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.12.2023 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук