Рішення

від 11.12.2023 по справі 907/942/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2023 р. м. УжгородСправа № 907/942/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ - 33880354, 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літ. "Б"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.С.Т.А.», код ЄДРПОУ - 43230283, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Івана Лобачевського, буд. 26, літ. "А"

до відповідача-2 ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

про солідарне стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Секретар судового засідання - Райніш М.І.

Без виклику учасників справи,

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.С.Т.А.» та Косеги Альберта як солідарних боржників загальну суму заборгованості за Договором фінансового лізингу № 200904-2/ФЛ-Ю-А від 04.09.2020 в розмірі 172 026,51 грн., що складається з наступного: 97 182,43 грн. - прострочена заборгованість за лізинговими платежами, 11 065,48 грн. - проценти річних (згідно п. 2.7. Договору), 11 065,48 грн. - пеня (згідно п. 7.1.1. Договору), 52 713,12 грн. - штраф за неподання відомостей про стан та адресу базування Предмету лізингу (згідно п. 7.1.3. Договору).

Ухвалою суду від 17.10.2023 постановлено звернутися до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради із запитом щодо доступу до персональних даних фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за формою, наведеною в додатку № 3 до Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою КМУ № 207 від 02.03.2016. Зобов`язано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (49000, місто Дніпро, вулиця Старокозацька (Комсомольська), 58) надати інформацію про місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 17.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

14.11.2023 на адресу суду надійшов лист від Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації №6/5-4911, в якому зазначається про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 з 02.02.2016 року - АДРЕСА_3 .

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат складається з сплаченого судового збору у розмірі 2684.00 грн. за подання позовної заяви.

Відповідачі не скористались наданим їм правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзиви на позов, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.10.2023 була надіслана їм на юридичну адресу відповідача - 1 і підтверджене зареєстроване місце проживання відповідача - 2, зокрема: ТОВ "Е.С.Т.А." - АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_3 . Дані поштові відправлення повернулись на адресу суду 22.11.2023 і 28.11.2023 року відповідно. Причина повернення обох поштових відправлень - "за закінченням терміну зберігання".

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Таким чином, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позивач заявив позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.С.Т.А.» та Косеги Альберта як солідарних боржників загальну суму заборгованості за Договором фінансового лізингу № 200904-2/ФЛ-Ю-А від 04.09.2020 в розмірі 172 026,51 грн., що складається з наступного: 97 182,43 грн. - прострочена заборгованість за лізинговими платежами, 11 065,48 грн. - проценти річних (згідно п. 2.7. Договору), 11 065,48 грн. - пеня (згідно п. 7.1.1. Договору), 52 713,12 грн. - штраф за неподання відомостей про стан та адресу базування Предмету лізингу (згідно п. 7.1.3. Договору).

Даний позов обґрунтований тим, що всупереч прийнятих зобов`язань за договором відповідач - 1 в деяких періодах лізингу фактично сплачував чергові загальні лізингові платежі не в повному обсязі та з простроченням. Останній черговий загальний лізинговий платіж було здійснено лізингоотримувачем 13.03.2023 в розмірі 110 000.00 грн. Вищезазначеними діями відповідач - 1 прямо порушував істотні умови п. 2.2. договору щодо вчасної сплати лізингових платежів у встановленому розмірі. Позивач також вказує, договір фінансового лізингу припинив свою дію 03.07.2023 року. Таким чином, загальна сума невиконаних зобов`язань лізингоодержувача перед лізингодавцем по сплаті загальних лізингових платежів за договором складає 97 182.43 грн. Станом на сьогоднішній день ні лізингоотримувачем, ні поручителем вищевказана заборгованість не погашена.

Додатково позивач здійснив нарахування 11 065.48 грн. - процентів річних (згідно п. 2.7. договору); 11 065.48 грн. - пені (згідно п. 7.1.1. договору) і 52 713.12 грн. - штрафу за неподання відомостей про стан та адресу базування предмету лізингу.

На підставі вищевказаного, позивач просить стягнути з відповідачів, як солідарних боржників загальну суму заборгованості за договором фінансового лізингу в розмірі 172 026.51 грн., яка складається з наступних сум: 97 182.43 грн. - прострочена заборгованість за лізинговими платежами; 11 065.48 грн. - проценти річних (згідно п. 2.7. договору); 11 065.48 грн. - пеня (згідно п. 7.1.1. договору), 52 713.12 грн. - штраф за неподання відомостей про стан та адресу базування предмету лізингу (згідно п. 7.1.3. договору).

Правова позиція відповідача - 1.

Відзив на позов по суті заявлених вимог відповідачем - 1 не подано.

Правова позиція відповідача - 2.

Відзив на позов по суті заявлених вимог відповідачем - 2 не подано.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

04.09.2020 між позивачем (лізингодавцем) та ТОВ Е.С.Т.А (лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу №200904-2/ФП-Ю-АЮ (далі - договір), відповідно до п. 4.1. якого, предметом лізингу виступав автомобіль Toyota RAV4 Hybrid. Загальна вартість предмета лізингу з ПДВ складає 1 317 827.88 грн.

Відповідно до положень п. 5.1. договору, строк лізингу складає - 35 місяців.

Максимальний термін передачі, з урахуванням положень додатку Загальні умови складає 30.09.2020 (п. 5.2. договору).

Гранична дата сплати авансового лізингового платежу - 14.09.2020 року.

Відповідно до п. 8 договору, лізингоодержувач здійснює платежі згідно додатку графік сплати лізингових платежів та інших умов договору та чинного законодавства.

Пунктом 1.1. загальних умов договору передбачено, що лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов цього договору. Найменування фінансової операції - фінансовий лізинг.

Строк використання лізингоодержувачем предметом лізингу (строк лізингу) складається з періодів (місяців) лізингу зазначених в додатку Графік сплати лізингових платежів до договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі предмета лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше одного року (п. 1.2. договору).

Сторони досягли згоди, що лізингодавець має право не вчиняти дії, передбачені п. 1.1. загальних умов до моменту оплати лізингоодержувачем в повному обсязі авансового лізингового платежу (п. 1.4. договору).

Абзацом 2 п. 1.3. договору встановлено, що предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом строку лізингу та строку дії договору. В разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача згідно умов цього договору, предмет лізингу по закінченню строку лізингу лізингоодержувачем не повертається.

Пунктом 2.2. загальних умов договору передбачено, що всі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу. При цьому сторони погодили, що такі лізингові платежі за даним договором не містять покупної ціни, передбаченої даним договором, і, у сукупності, є платою за користування предметом лізингу.

Авансовий лізинговий платіж, визначений у графіку сплати лізингових платежів, з урахуванням пункту 2.6. загальних умов, лізингоодержувач зобов`язаний сплатити протягом 3 банківських днів з моменту відправлення рахунку лізингодавцем, але не пізніше ніж в дату зазначену сторонами в п. 5.6. договору та в сумі авансового лізингового платежу визначеному у графіку сплати лізингових платежів незалежно від отримання рахунку (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.7. договору передбачено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 ЦКУ, сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати проценти річних, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовилися, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу, у зв`язку з чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Згідно положень п. 2.11. договору, лізингоодержувач здійснює погашення заборгованості перед лізингодавцем у такому порядку: компенсація (відшкодування) лізингодавцю або інших особам сум штрафів, накладених протягом протягом усього строку лізингу уповноваженими державними органами за порушення ПДР та/або інших норм чинного законодавства, пов`язаних з експлуатацією/використанням/паркуванням/зберіганням та інш. предмета лізингу (в т.ч. кожної з його одиниць), в т.ч. зафіксованих у автоматичному режимі, а також в режимі фото-відеофіксації; сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем обов`язків за даним договором, а також процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на прострочену заборгованість; сплата комісії за адміністрування простроченої заборгованості; сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди; сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди; сплата простроченої заборгованості з відшкодування частини вартості предмета лізингу; сплата поточної заборгованості з відшкодування частини вартості предмета лізингу.

Відповідно до положень даного договору, сторони домовились, що погашення заборгованості кожної черги згідно вищенаведеного порядку в межах кожної черги відбувається за принципом першочергового погашення заборгованості, що утворилася раніше.

Пунктом 6.5.4. договору передбачено, що вилучення предмета лізингу, припинення або розірвання договору не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів, передбачених договором. Сторони погодили, що у випадку односторонньої відмови лізингодавця від цього договору (розірвання договору), лізингоодержувач, на відповідну вимогу лізингодавця, зобов`язаний буде протягом строку встановленому у повідомленні про відмову лізингодавця від договору (розірвання договору) сплатити лізингодавцю всі нараховані та несплачені лізингові платежі, передбачені договором, а також передбачені договором та/або чинним законодавством штрафні санкції. З моменту прийняття рішення про відмову від договору (його розірвання) і вилучення предмета лізингу та направлення відповідного повідомлення лізингоодержувачу, право лізингоодержувача набувати право власності на предмет лізингу на умовах цього договору припиняється.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити предмет лізингу у випадках, передбачених п. п. 6.1.1. - 6.1.4. загальних умов договору, зокрема у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив відповідний лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі.

У випадку вилучення предмета лізингу, припинення або розірвання договору, з причин зазначених у даному договори та/або законодавстві України, усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають (п. 6.7. договору).

Згідно положень п. 7.1.1. договору, за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, припиняється через 12 місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що такий договір набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в т.ч. обов`язкового підписання додатків).

Згідно положень п. 10.8. договору, таки договір є змішаним договором, в якому містяться положення договору фінансового лізингу та договору купівлі-продажу (в частині переходу права власності на предмет лізингу або права вимоги по договору страхування).

Додатком до договору долучається графік сплати лізингових платежів. Згідно даного додатку загальний лізинговий платіж в т.ч. ПДВ 20% складає 1 984 323.25 грн.

04.09.2020 також був укладений договір поруки №200904-1/П між позивачем (кредитором), ТОВ Е.С.Т.А (боржник) та із Косеги Альбертом (поручителем). Згідно положень п. 2 такого договору поруки, поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за контрактом в повному обсязі, а саме сплати кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки та оплата кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства.

Пунктом 3 договору передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов`язань за контрактом як від боржника, так і від поручителя окремо, так і вид боржника та поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

Згідно умов п. 4 договору, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язання, виконання якого забезпечується даним договором, поручтель окремо повинен виконати таке зобов`язання перед кредитором за боржника протягом 3 робочих днів з дня отримання відповідної вимоги/вимог від кредитора.

Поручитель за вказаним вище договором буде залишатися зобов`язаним нарівні з боржником до моменту виконання всіх зобов`язань боржника за контрактом в повному обсязі (п. 5 договору). Такий договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (п. 11 договору).

Крім того, п. 21 договору поруки сторони дійшли згоди, що в разі несвоєчасної сплати поручителем грошових коштів за цим договором, поручитель, на вимогу кредитора сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від простроченої грошової суми за кожен день прострочки. Окрім того, поручитель несе відповідальність за прострочку виконання своїх зобов`язань за договором відповідно до положень чинного законодавства України, зокрема сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за кожен день та/або за весь час прострочення, а також сплачує на підставі ст. 625 ЦКУ проценти річних від простроченої суми. При цьому сторони погодили, що поручитель сплачує 10 % річних - якщо прострочення триває від 61 дня, але не перевищує 90 днів, 50 % річних - якщо прострочення поручителя перевищує 90 днів.

15.09.2020 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за договором. Даним актом підтверджується зокрема передача лізингодавцем лізингоодержувачу предмета лізингу, а саме легкового автомобіля Toyota RAV4 Hybrid, 2020 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 . Відповідно до п. такого акту, загальна вартість предмета лізингу на момент передачі становить 1 317 827.88 грн.

Відтак, суд констатує, що позивач (лізингодавець) виконав перед лізингоодержувачем всі свої зобов`язання, передбачені договором, належним чином та в повному обсязі, що підтверджується зокрема належними і допустимими доказами, які містяться в матеріалах справи.

05.08.2022 між сторонами була підписана додаткова угода до вказаного договору, якою сторони погодили новий графік сплати лізингових платежів, згідно якого сторони домовились про збільшення розміру лізингових платежів за договором. Відтак, згідно внесених змін сторони погодили, що загальний лізинговий платіж, в т.ч. ПДВ 20% складає 2 023 498.69 грн.

Отже, лізингоодержувач згідно умов договору мав здійснити на користь лізингодавця авансовий лізинговий платіж та 35 чергових загальних лізингових платежів на загальну суму 2 023 490.69 грн.

Платіжними інструкціями долученими до матеріалів справи підтверджується сплата ТОВ "Е.С.Т.А." на користь ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" лізингових платежів у загальному розмірі 1 872 794.79 грн.

Судом встановлено, що протягом строку дії договору фінансового лізингу, лізингоодержувачем загальні лізингові платежі неодноразово сплачувалися з простроченням, що становило більше 30 календарних днів з дня настання строку, встановленого в графіку.

10.04.2023 позивач направив відповідачу повідомлення №1105, в якому повідомив, що ТОВ "Е.С.Т.А" має за договором прострочену заборгованість (не сплатило лізингові платежі) та прострочення становить 30 днів. Відтак, ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" повідомив відповідача - 1 про розірвання (відмову від) договору, укладеного між ним і відповідачем - 1. Враховуючи вищевикладене, позивач вимагав в строк до 17.04.2023 включно повернути ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" отримане за договором майно - предмет лізингу, а саме легковий автомобіль Toyota RAV4 Hybrid, 2020 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 .

В подальшому, 03.07.2023 між позивачем та відповідачем -1 був підписаний акт прийому - передачі предмета лізингу за вказаним вище договором фінансового лізингу від 04.09.2020 року. Згідно умов такого акту, лізингоодержувач передав предмет лізингу, який було передано йому за вищевказаним договором фінансового лізингу, а лізингодавець прийняв легковий автомобіль Toyota RAV4 Hybrid, 2020 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 .

Судом встановлено також, що з моменту останнього здійсненого платежу 13.03.2023 (платіжна інструкція №9 від 13.03.2023 року), лізингоотримувач фактично продовжував користуватися предметом лізингу до 03.07.2023 року, оскільки лише в зазначену дату між лізингодавцем та лізингоотримувачем в м Ужгород було підписано акт прийому-передачі предмету лізингу за договором.

Відтак, договір припинив свою дію 03.07.2023 року.

Згідно проведених позивачем розрахунків загальна сума не виконаних зобов`язань лізиногоодержувача перед лізингодавцем по сплаті загальних лізингових платежів за договором складає 97 182.43 грн. (станом на 03.07.2023 року).

За твердженням позивача, ні лізингоотримувачем, ні поручителем вищевказана заборгованість не погашена.

Додатково позивач здійснив нарахування суми пені у розмірі 11 065.48 грн.; 11 065.48 грн. - процентів річних та 52 713.12 грн. - штраф за неподання відомостей про стан та адресу базування предмету лізингу.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача - 1 та відповідача - 2 як солідарних боржників загальну суму заборгованості за договором фінансового лізингу в розмірі 172 026.51 грн., що складається з: 97 182.43 грн. - прострочена заборгованість за лізинговими платежами; 11 065.48 грн. - проценти річних, 11 065.48 грн. - пеня і 52 713.12 грн. - штраф за неподання відомостей про стан та адресу базування предмету лізингу.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

В силу частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частиною 1 ст. 509 ЦКУ передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦКУ, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 с. 530 ЦКУ, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦКУ)

Відповідно до положень ч. 1 ст. 610 ЦКУ, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦКУ встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 806 ЦКУ передбачено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 806 ЦКУ).

Предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства (ст. 809 ЦКУ).

Частиною 1 ст. 173 ГКУ, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГКУ).

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (ч. 1 ст. 216 ЦКУ).

Згідно ст. 218 ГКУ, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до положень ст. 230 ГКУ, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно положень ст. 292 ГКУ, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.

Об`єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні засоби, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно п. 2, 3 Розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про фінансовий лізинг" №1201-ХІ від 04.02.2021, що набрав законної сили 13.06.2021, такий закон застосовується до відносин, що виникли після набрання чинності таким законом. Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим законом регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим законом.

Відповідно до ЗУ "Про фінансовий лізинг" №723/97-ВР від 16.12.1997, чинного на момент укладення спірного договору (в редакції чинній на момент укладення спірного договору фінансового лізингу - 16.01.2004) (далі - ЗУ "Про фінансовий лізинг"), фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Щодо стягнення простроченої заборгованості за лізинговими платежами.

Судом встановлено, що дійсно 04.09.2020 між позивачем (лізингодавцем) та ТОВ Е.С.Т.А (лізингоодержувачем) було укладено договір фінансового лізингу №200904-2/ФП-Ю-АЮ (далі - договір), відповідно до п. 4.1. якого, предметом лізингу виступав автомобіль Toyota RAV4 Hybrid. Загальна вартість предмета лізингу з ПДВ складає 1 317 827.88 грн. Відповідно до положень п. 5.1. договору, строк лізингу складає - 35 місяців.

Пунктом 1.1. загальних умов договору передбачено, що лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування предмет лізингу, а лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на предмет лізингу згідно умов цього договору. Найменування фінансової операції - фінансовий лізинг.

Пунктом 2.2. загальних умов договору передбачено, що всі платежі за договором лізингоодержувач зобов`язаний здійснювати у число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до графіку та загальних умов, а також інших положень цього договору та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості предмета лізингу; винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий у лізинг предмет лізингу. При цьому сторони погодили, що такі лізингові платежі за даним договором не містять покупної ціни, передбаченої даним договором, і, у сукупності, є платою за користування предметом лізингу.

15.09.2020 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі предмета лізингу в користування за договором. Даним актом підтверджується зокрема передача лізингодавцем лізингоодержувачу предмета лізингу, а саме легкового автомобіля Toyota RAV4 Hybrid, 2020 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 . Відповідно до п. такого акту, загальна вартість предмета лізингу на момент передачі становить 1 317 827.88 грн.

Відтак, суд підкреслює, що позивач (лізингодавець) в повній мірі виконав покладені на нього обов`язки за вказаним вище договором фінансового лізингу та передав відповідачу - 1 предмет лізингу, визначений у специфікації до договору.

Пунктом 6.5.4. договору передбачено, що вилучення предмета лізингу, припинення або розірвання договору не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів, передбачених договором. Сторони погодили, що у випадку односторонньої відмови лізингодавця від цього договору (розірвання договору), лізингоодержувач, на відповідну вимогу лізингодавця, зобов`язаний буде протягом строку встановленому у повідомленні про відмову лізингодавця від договору (розірвання договору) сплатити лізингодавцю всі нараховані та несплачені лізингові платежі, передбачені договором, а також передбачені договором та/або чинним законодавством штрафні санкції. З моменту прийняття рішення про відмову від договору (його розірвання) і вилучення предмета лізингу та направлення відповідного повідомлення лізингоодержувачу, право лізингоодержувача набувати право власності на предмет лізингу на умовах цього договору припиняється.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що лізингодавець має право у односторонньому порядку відмовитись від договору (розірвати договір) та вилучити предмет лізингу у випадках, передбачених п. п. 6.1.1. - 6.1.4. загальних умов договору, зокрема у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив відповідний лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі.

У випадку вилучення предмета лізингу, припинення або розірвання договору, з причин зазначених у даному договори та/або законодавстві України, усі раніше сплачені лізингоодержувачем лізингові платежі поверненню не підлягають (п. 6.7. договору).

Судом встановлено, що відповідачем - 1 було допущено прострочення сплати лізингового платежу, що підтверджується зокрема долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями і додатковою угодою, якою було погоджено графік платежів із зазначенням суми платежу та дати чергового платежу, внаслідок чого позивачем (лізингодавцем) на виконання п. п. 6.5.4., 6.6. і 6.7. договору було направлено відповідачу - 1 повідомлення №1105 від 10.04.2023 року, в якому повідомив, що ТОВ "Е.С.Т.А" має за договором прострочену заборгованість (не сплатило лізингові платежі) та прострочення становить 30 днів. Відтак, ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" повідомив відповідача - 1 про розірвання (відмову від) договору, укладеного між ним і відповідачем - 1. Враховуючи вищевикладене, позивач вимагав в строк до 17.04.2023 включно повернути ТОВ "БЕСТ ЛІЗИНГ" отримане за договором майно - предмет лізингу, а саме легковий автомобіль Toyota RAV4 Hybrid, 2020 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 .

Суд підкреслює, що таке повідомлення було отримане відповідачем 14.06.2023 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення, який міститься в матеріалах справи.

Разом з тим, ч. 1, 3 ст. 7 ЗУ "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Частиною 1 ст. 10 ЗУ "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингодавець має право зокрема: відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом (п. 3); вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках (п. 4).

В подальшому, 03.07.2023 між позивачем та відповідачем -1 був підписаний акт прийому - передачі предмета лізингу за вказаним вище договором фінансового лізингу від 04.09.2020 року. Згідно умов такого акту, лізингоодержувач передав предмет лізингу, який було передано йому за вищевказаним договором фінансового лізингу, а лізингодавець прийняв легковий автомобіль Toyota RAV4 Hybrid, 2020 року випуску, номер кузова - НОМЕР_2 .

Також, сторони додатково передбачили, у п. 6.5.4. договору фінансового лізингу, що вилучення предмета лізингу, припинення або розірвання договору не звільняє лізингоодержувача від сплати всіх нарахованих та несплачених платежів, передбачених договором. Сторони погодили, що у випадку односторонньої відмови лізингодавця від цього договору (розірвання договору), лізингоодержувач, на відповідну вимогу лізингодавця, зобов`язаний буде сплатити лізингодавцю всі нараховані та несплачені лізингові платежі, передбачені договором, а також передбачені договором та/або чинним законодавством штрафні санкції.

Суд підкреслює, що згідно вимог ст. 629 ЦКУ, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 11 ЗУ "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов`язаний зокрема: 1) своєчасно сплачувати лізингові платежі (п. 3); 2) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання (п. 4); 3) у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором (п. 7).

Відповідно до п. 6.1.1. договору, сторони погодили, що лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити умови цього договору у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або в повному обсязі) та прострочення платежу становить більше 30 календарних днів з дня настання строку платежу, встановленого в цьому договорі.

Перевіривши здійснений розрахунок розміру простроченої заборгованості за лізинговими платежами, суд погоджується з таким та зазначає про існування непогашеної заборгованості лізингоодержувача перед лізингодавцем за лізинговими платежами у розмірі 97 182.43 грн.

Крім того, суд підкреслює, що позивачем здійснено нарахування суми простроченої заборгованості за лізинговими платежами станом на дату повернення предмета лізингу лізингодавцю за актом (03.07.2023) та в тому числі за період фактичного використання лізингоодержувачем предмета лізингу, тобто за виключенням 35 платежу за договором фінансового лізингу.

Відтак, суд погоджується з позовною вимогою щодо стягнення з відповідачів солідарно простроченої заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 97 182.43 грн., яка існувала на момент розірвання договору та передачі предмета лізингу лізингодавцю (03.07.2023 року).

До схожих висновків дійшов також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19. У справі, що розглядалася, лізингоодержувач не виконував зобов`язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором, у зв`язку із чим позивач скористався своїм правом на відмову від договору та просив погасити заборгованість за договором і повернути предмет лізингу відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Лізингодавець не може вимагати і повернення об`єкта лізингу, і відшкодування вартості об`єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.

За частиною третьою статті 615 ЦК України внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана з правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. З припиненням договірних відносин у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ. Відповідні висновки є застосовними і до відносин лізингу у випадках дострокового припинення договору у зв`язку з порушеннями лізингоодержувача.

Отже, з моменту розірвання договору фінансового лізингу з ініціативи лізингодавця в лізингоодержувача припиняється обов`язок сплачувати лізингові платежі, натомість виникає обов`язок негайно повернути об`єкт лізингу у відповідному стані.

Після припинення дії договору лізингу невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірні дії лізингоодержувача. Тому права та обов`язки лізингодавця та лізингоодержувача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням відповідно до умов договору та положень законодавства, які регламентують наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення предмета лізингу.

Щодо солідарного стягнення сум заборгованості.

Судом дійсно встановлено, що 04.09.2020 також був укладений договір поруки №200904-1/П між позивачем (кредитором), ТОВ Е.С.Т.А (боржник) та із Косеги Альбертом (поручителем). Згідно положень п. 2 такого договору поруки, поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобов`язань за контрактом в повному обсязі, а саме сплати кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки та оплата кредитору санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на боржника у відповідності до положень контракту та/або чинного законодавства.

Пунктом 3 договору передбачено, що при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов`язань за контрактом як від боржника, так і від поручителя окремо, так і вид боржника та поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку (ч. 1 ст. 553 ЦКУ). Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 ст. 554 ЦКУ передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦКУ).

Відтак, суд повністю задовольняє позовну вимогу про стягнення з обох відповідачів як солідарних боржників 97 182.43 грн. - простроченої заборгованості за лізинговими платежами.

Щодо стягнення пені.

Частиною 1 ст. 549 ЦКУ передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 230 ГКУ передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором (ч. 4 ст. 230 ЦКУ).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 230 ГКУ).

Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк (ч. 4 ст. 232 ГКУ).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГКУ).

Згідно положень п. 7.1.1. договору, за порушення обов`язку з своєчасної сплати платежів, передбачених даним договором та/або чинним законодавством України - сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, та відшкодовує всі збитки, завдані цим лізингодавцеві, понад вказану пеню. Сторони домовились, що нарахування такої пені за прострочення сплати платежів, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України, припиняється через 12 місяців, від дня коли сплата мала відбутися.

Здійснивши арифметичний перерахунок суми нарахованої пені, суд встановив, що така розрахована позивачем вірно у розмірі 11 065.48 грн. за період з 04.07.2023 (початок прострочення) по 04.07.2023 року (подача позову до суду).

Щодо стягнення процентів річних.

Пунктом 2.7. договору передбачено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі ст. 625 ЦКУ, сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов`язується сплачувати проценти річних, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від простроченої заборгованості за платежами за кожен день прострочення, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості. Сторони домовилися, що такі проценти в бухгалтерському обліку відносяться на винагороду (комісію) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу, у зв`язку з чим розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отриманий в лізинг предмет лізингу збільшується на суму таких сплачених процентів.

Приписами ст. 625 ЦКУ встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок суми нарахованих процентів річних, суд встановив, що такі розраховані позивачем вірно у розмірі 11 065.48 грн. за період з 04.07.2023 (початок прострочення) по 04.07.2023 року (подача позову до суду).

Відтак, суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення з обох відповідачів як солідарних боржників на користь позивача 11 065.48 грн. пені та 11 065.48 грн. процентів річних.

Щодо стягнення штрафу за неподання відомостей про стан та адресу базування предмету лізингу.

Відповідно до вимог пп. 5.2.1. договору, лізингоодержувач зобов`язаний щоквартально (не пізніше 10 календарних днів з моменту закінчення відповідного звітного кварталу) письмово інформувати лізингодавця про стан та адресу базування предмета лізингу шляхом направлення лізингодавцю звіту у формі встановленого додатком "довідка" до договору.

Згідно вимог п. 7.1.3. договору ФЛ, лізингоодержувач несе відповідальність за порушення (серед іншого) умов п. 5.2. загальних умов - оплачує договірну санкцію (штраф) у розмірі 1 відсоток остаточної загальної вартості предмета лізингу, за кожен та будь-який випадок із зазначених порушень.

За твердженням позивача, відповідач - 1 в порушення вказаних умов договору, за період дії договору письмово не проінформував лізингодавця про стан та адресу базування предмету лізингу. Відтак, позивачем здійснено нарахування суми штрафу у розмірі 52 713.12 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не долучено до матеріалів справи належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що відповідач - 1 не подавав встановленого звіту у встановлені договором строки.

Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст. 77 ГПК України).

Відтак, суд відмовляє позивачу у стягненні 52 713.12 грн. штрафу за неподання відомостей про стан та адресу базування предмету лізингу згідно п. 7.1.3. договору, оскільки даний факт невиконання такого обов`язку лізингоодержувачем не підтверджено належними і дпустимими доказами.

До схожих висновків дійшов також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19.

Висновок суду.

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідачів як солідарних боржників загальної суми заборгованості за договором фінансового лізингу №200904-2/ФЛ-Ю-А від 04.09.2020 в розмірі 119 313.39 грн., яка складається з: 97 182.43 грн. - прострочена заборгованість за лізинговими платежами; 11 065.48 грн. - проценти річних та 11 065.48 грн. - пеня.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 2684.00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №12839 від 06.10.2023 року.

Відтак, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, з відповідача стягується сплачений судовий збір у загальному розмірі 1789.70 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Частиною 7 ст. 238 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.С.Т.А.», код ЄДРПОУ - 43230283, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Івана Лобачевського, буд. 26, літ. "А" та Косеги Альберта, РНОКПП - АДРЕСА_5 , як солідарних боржників, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ - 33880354, 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літ. "Б", суму заборгованості за договором фінансового лізингу №200904-2/ФЛ-Ю-А від 04.09.2020 в розмірі 119 313.39 грн. (сто дев`ятнадцять тисяч триста тринадцять гривень 39 копійок), яка складається з: 97 182.43 грн. (дев`яносто сім тисяч сто вісімдесят дві гривень 43 копійок) - прострочена заборгованість за лізинговими платежами; 11 065.48 грн. (одинадцять тисяч шістдесят п`ять гривень 48 копійок) - проценти річних та 11 065.48 грн. (одинадцять тисяч шістдесят п`ять гривень 48 копійок) - пеня.

3. Судові витрати покласти на відповідача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е.С.Т.А.», код ЄДРПОУ - 43230283, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Івана Лобачевського, буд. 26, літ. "А" та Косеги Альберта, РНОКПП - АДРЕСА_5 , як солідарних боржників, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЛІЗИНГ», код ЄДРПОУ - 33880354, 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд.13/2, літ. "Б", сплачений судовий збір у розмірі 1789.70 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять гривень 70 копійок).

5. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі (неявки) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 12 грудня 2023 року.

Суддя Л.В. Андрейчук