Ухвала

від 07.12.2023 по справі 910/21906/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.12.2023Справа № 910/21906/21

За заявою ГУ ДПС у м. Києві

до приватного підприємства "БЕСТ КАР" (ідентифікаційний код 39963022)

про банкрутство

Суддя Пасько М.В.

Представники: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заявник звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 відкрито провадження у справі № 910/21906/21 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Стоян М.М.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 15.007.551,69 грн.

Постановою Господарського суду міста Києва від 03.11.2022 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Стоян Марину Миколаївну.

15.09.2023 від ліквідатора боржника надійшов на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2023 відкладено розгляд справи на 07.12.2023.

У судовому засіданні, розглянувши клопотання ліквідатора боржника про стягнення основної грошової винагороди та витрат, суд встановив наступне.

В поданому клопотанні ліквідатор боржника просить суд стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві на її користь арбітражного керуючого грошову винагороду та витрати у розмірі 306.655,04 грн. за період виконання нею повноважень розпорядника майна та ліквідатора боржника у справі № 910/21902/21.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Оскільки, виробнича діяльність боржника припинена, коштів від реалізації майна боржника виявилося недостатньо для погашення заборгованості зі сплати винагороди та відшкодування витрат ліквідатора, то єдиним джерелом оплати послуг та відшкодування витрати ліквідатора є кошти кредиторів.

Відповідно до судової позиції Верховного суду, викладеної у постановах від 19.04.2018 у справі №265/26-02/14/13-08, від 30.01.2019 № 910/32824/15 та від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, якщо у банкрута відсутні активи, а саме майно, грошові кошти, за рахунок яких можливе було б створення фонду для оплати послуг арбітражного керуючого, а тому у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Крім того, законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.

Невиявлення ліквідатором боржника в процедурі ліквідації майна боржника, інших його активів чи грошових коштів жодним чином не має впливати на оплату його послуг.

Верховний Суд визнав за необхідне відзначити, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року).

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити подане клопотання.

Керуючись ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити клопотання ліквідатора боржника.

2.Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011;04655, місто КИЇВ, вулиця ШОЛУДЕНКА, будинок 33/19) на користь арбітражного керуючого Стоян Марини Миколаївни (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; 02094, м. Київ, а/с 100) грошову винагороду та витрати у розмірі 309.693,55 грн. за період виконання нею повноважень розпорядника майна та ліквідатора боржника у справі № 910/21906/21.

3.На виконання ухвали видати наказ.

4.Ухвала набрала чинності з дати її прийняття та підлягає оскарженню в установленому законом порядку.

Суддя М.В. Пасько