Рішення

від 11.12.2023 по справі 910/13851/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2023Справа №910/13851/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС»

про стягнення 1088000 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» про стягнення 1088000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору поставки №16/06/23-015 від 16.06.2023 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 495969,61 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 02.10.2023, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 12.10.2023 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 23.10.2023. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 17.10.2023.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.09.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02081, м. Київ, вул. Клеманська, буд. 3.

Копія зазначеної ухвали була отримана відповідачем 04.10.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105473462431.

Проте ТОВ «ІМ.ТЕКС» в установлений строк відзиву на позов не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.

Таким чином, суд вказує на те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» (далі - Позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» (далі - Позикодавець) укладено Договір поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 (далі - Договір) відповідно до умов якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов`язується повернути її у порядку та на умовах, передбачених цим Договором. (п.1.1. Договору)

Відповідно до п.2.1. Договору поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 2066500 грн.

Згідно з п.2.2. Договору поворотна фінансова допомога може надаватися Позичальнику однією частиною, або декількома частинами, про що сторони погоджують у відповідному додатку до даного Договору. Строки надання чергових траншів допомоги визначаються узгодженим графіком, що є додатком до цього договору.

Поворотна фінансова допомога надається Позичальнику на 4 (чотири) місяці на безоплатній основі (плата за користування грошовими коштами не стягується). (п.2.3. Договору)

Відповідно до п.5.2. Договору строк повернення позики, установлений у пунктів 2.4. Договору й може бути продовжений за згодою сторін цього Договору на підставі укладених Додаткових угод до цього Договору.

Згідно п.2.4. Договору в редакції Додаткової угоди №3 від 28.01.2021 кошти, отримані від Позикодавця як поворотна фінансова допомога, повертаються Позикодавцю рівними частинами, щомісячно не пізніше 25 числа кожного місця, згідно узгодженого графіку погашення шляхом перерахування грошових коштів у безготівковому вигляді на банківський рахунок Позикодавця. Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві суму поворотної фінансової допомоги, що становить 1330000,10 грн до 31.12.2021.

Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця. (п.2.5. Договору)

До вказаного Договору сторонами укладались Додаткові угоди №1 від 13.03.2020, №2 від 27.05.2020 та №3 від 28.01.2021, зокрема, щодо внесення змін до п.2.4. Договору.

На виконання умов Договору, позивачем було надано поворотну фінансову допомогу у розмірі 2066500 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученням №1537 від 04.10.2019 на суму 250000 грн; №1539 від 04.10.2019 на суму 290000 грн; №1540 від 04.10.2019 на суму 250000 грн; №1541 від 07.10.2019 на суму 250000 грн; №1539 від 07.10.2019 на суму 250000 грн; №1543 від 16.10.2019 на суму 376582,20 грн; №1544 від 17.10.2019 на суму 376000 грн; №1545 від 17.10.2019 на суму 23917,80 грн.

Судом встановлено, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 є таким, що настав.

Відповідач вказану поворотну фінансову допомогу повернув частково на суму 888500 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученням №310 від 18.11.2019 на суму 7000 грн; №315 від 21.11.2019 на суму 20000 грн; №343 від 28.11.2019 на суму 30000 грн; №418 від 24.12.2019 на суму 49500 грн; №63 від 29.01.2020 на суму 20000 грн; №86 від 03.02.2020 на суму 30000 грн; №405 від 29.05.2020 на суму 20000 грн; №579 від 29.07.2020 на суму 150000 грн; №592 від 06.08.2020 на суму 20000 грн; №1149 від 24.12.2020 на суму 200000 грн; №22 від 13.01.2021 на суму 100000 грн; №95 від 24.02.2021 на суму 121000 грн; №277 від 07.05.2021 на суму 121000 грн.

За змістом статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на те, що свої зобов`язання щодо повернення позивачу поворотної фінансової допомоги відповідач не виконав в повному обсязі та у визначений строк, у нього утворилась заборгованість перед позивачем за Договором поворотної фінансової допомоги №04/10-2019 від 04.10.2019 у розмірі 1178000 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01.08.2023 (поштове відправлення №0222302292216) звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості від 31.07.2023, проте вказане поштове відправлення було повернуто підприємством поштового зв`язку на адресу позивача без вручення відповідачу у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Разом з тим, частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена в сукупності наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати заборгованості, враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 1088000 грн.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.231, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМ.ТЕКС» (02081, м. Київ, вул. Клеманська, буд. 3; ідентифікаційний код 42715950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЛЕГПРОМ» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд. 11-А; ідентифікаційний код 39759122) заборгованість у розмірі 1088000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 16320 (шістнадцять тисяч триста двадцять) грн

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 11.12.2023.

Суддя Я.В. Маринченко