Рішення

від 11.12.2023 по справі 910/13362/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.12.2023Справа № 910/13362/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй - Гарант Інвест»

про стягнення 33677,29 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Комунальне підприємство «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй - Гарант Інвест» про стягнення 33677,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору про надання послуг №2017052314 від 11.08.2017 в частині повної та своєчасної оплати виставленого рахунку послуг за Договором, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 13775,58 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 11775,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 6876,48 грн та 3% річних у розмірі 1249,45 грн.

Відповідач заперечив проти задоволення позову, вказавши, що позивачем пропущено строк позовної давності зі зверненням до суду з даним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Строй-Гарант Інвест» (далі - Замовник) та Комунальним підприємством «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Виконавець) укладено Договір про надання послуг №2017052314 (далі - Договір) відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати послуги по опрацюванню дозвільної та проектної документації, необхідної для оформлення Замовником контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з виконанням наступних робіт: прокладання електрокабелю 350 м. за адресою вул. Еспланадна, 17, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги. (п.1.1. Договору)

Загальна вартість наданих послуг визначається згідно Тарифів і складає 22522,50 грн. (п.3.1. Договору)

Відповідно до п.3.2. Договору Замовник протягом 10 днів з моменту підписання Договору на підставі рахунку сплачує на розрахунковий рахунок Виконавця грошові кошти за надання послуг.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, вказаний в реквізитах Договору. (п.3.3. Договору)

Згідно з п.3.4. та п.3.5. Договору здавання послуг Виконавцем та прийняття їх результатів Замовником оформлюється Актом наданих послуг. Замовник протягом 3 робочих днів зобов`язаний прийняти надані послуги та підписати Акт, або в той же термін надати Виконавцю письмову мотивовану відмову. В разі ненадання у встановлений термін письмової мотивованої відмови від підписання Акту наданих послуг, послуги вважаються наданими належним чином з дотриманням всіх вимог укладеного Договору та прийнятими Замовником. Підписання Акту наданих послуг Замовником є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

Сторонами до вказаного Договору укладались Додаткові угоди від 07.11.2017, від 10.01.2018, від 02.05.2018, від 18.07.2018, від 21.08.2018, від 26.10.2018, від 19.12.2018, від 21.02.2019, від 25.04.2019 та від 04.07.2019, зокрема, щодо продовження строку дії Договору, вартості послуг та щодо порядку здавання-приймання наданих послуг.

Так, відповідно до п.1.1. Додаткової угоди від 04.07.2019 до Договору сторони продовжили дію Договору на строк до 02.09.2019, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Пунктом 1.3. Додаткової угоди від 04.07.2019 до Договору сторони визначили, що за надання Виконавцем послуг Замовник сплачує вартість цих послуг визначену згідно з Тарифами та рахунку на подовження №2019051689, що складає 13775,58 грн.

Положеннями ч.ч.1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, передбачається, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було виставлено відповідачу рахунок на оплату послуг №2019051689 від 04.07.2019 на суму 13775,58 грн.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуги по опрацюванню дозвільної та проектної документації на загальну суму 13775,58 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом надання послуг від 30.06.2020.

Вказаний Акт підписаний та скріплений печатками представників позивача та відповідача без заперечень.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З урахуванням положень ст.530 ЦК України, п.3.2 Договору та враховуючи виставлення позивачем рахунку на оплату 04.07.2019, останнім днем для виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати послуг за Договором було 14.07.2019, а першим днем прострочення такого зобов`язання було 15.07.2019.

Проте, відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 13775,58 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 13775,58 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені у розмірі 11775,78 грн, інфляційних втрат у розмірі 6876,48 грн та 3% річних у розмірі 1249,45 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Відповідно до п.4.4. Договору у разі порушення Замовником строків оплати, останній платить на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день затримки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В той же час, Законом України № 540-IX від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» було доповнено Розділ IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України пунктом 7 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який в подальшому був продовжений до 30.06.2023 (Постанова КМУ «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236» від 25.04.2023 №383).

З огляду на зазначене, строк нарахування пені за прострочення оплати наданих послуг за спірним Договором був продовжений на період дії карантину, тобто до 30.06.2023.

Підстави для нарахування пені після закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), в даному випадку відсутні.

Враховуючи вище встановлені обставини, з урахуванням вказаних положень чинного законодавства України, суд зазначає, що вірним періодом для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є період з 15.07.2019 по 19.07.2023, а вірним періодом для нарахування пені є період з 15.07.2019 по 30.06.2023.

Разом з тим, частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Здійснивши власні розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, та враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 11775,78 грн, інфляційні втрати у розмірі 6876,48 грн та 3% річних у розмірі 1249,45 грн.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності щодо вимог позивача про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.3 статті 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно з статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положеннями ч.1, п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 статті 261 ЦК України).

Поряд з цим, відповідно до пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Отже, як вбачається з вищенаведених норм діючого законодавства, строк позовної давності, встановлений, зокрема, ст.ст. 257, 258 ЦК України продовжується як на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), так і на період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211 було введено на усій території України карантин, який в подальшому був продовжений до 30.06.2023 (Постанова КМУ «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338 і постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236» від 25.04.2023 №383.

Також відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 був введений в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який був продовжений та триває до теперішнього часу.

Так, враховуючи, запровадження карантину, що діяв з 11.03.2020 по 30.06.2023 та дію на даний час у державі режиму воєнного стану, строк позовної давності для вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат на дату подачі позову (23.08.2023) не сплив, що виключає його застосування за заявою відповідача.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй - Гарант Інвест» (04655, м. Київ, вул. Межигірська, 78; ідентифікаційний код 37036949) на користь Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп. 2; ідентифікаційний код 26199708) заборгованість у розмірі 13775 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн 58 коп., пеню у розмірі 11775 (одинадцять тисяч сімсот сімдесят п`ять) грн 78 коп., інфляційні втрати у розмірі 6876 (шість тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 48 коп., 3% річних у розмірі 1249 (одна тисяча двісті сорок дев`ять) грн 45 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 11.12.2023.

Суддя Я.В. Маринченко