Ухвала

від 27.11.2023 по справі 7/175

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.11.2023Справа № 7/175

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

на дії державного виконавця Голосіївський Відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Приватного підприємства "А-Транс"

про стягнення 46 507,81 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

Від стягувача (скаржника): не з`явився.

Від боржника: не з`явився.

Від державного виконавця: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

26.03.2010 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Завод Енергія" Київенерго" з вимогами до Приватного підприємства "А - Транс" про стягнення 46 507,81 грн, в тому числі: 41 151,23 грн боргу, 3 504,77 грн пені, 1 563, 75 грн індексу інфляції, 288, 06 грн 3% річних, а також понесені по справі судові витрати 465,08 грн державного мита, 236, 00 грн витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 у справі № 7/175 (суддя Якименко М.М.) позов задоволено повністю, з Приватного підприємства "А - Транс" стягнуто на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Завод Енергія" Київенерго" 41 151 грн 23 коп. боргу, 1 563 грн 75 коп. індексу інфляції, 288 грн 06 коп. 3 % річних, 3 504 грн 77 коп. пені, 465 грн 08 коп. державного мита, 236 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

05.07.2010, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 у справі № 7/175, яке набрало законної сили з 21.06.2010, видано наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 у справі № 7/175 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "А-Транс" на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Завод Енергія "Київенерго" 35 745 грн 86 коп. основного боргу, 1 563 грн 75 коп. інфляційних втрат, 288 грн 06 коп. 3 % річних, 3504 грн 77 коп. пені, 411,02 грн 02 коп. витрат по сплаті державного мита за звернення з позовною заявою, 208 грн 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено. Стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі філіалу "Завод Енергія "Київенерго" на користь Приватного підприємства "А-Транс" 27 грн 02 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

24.03.2011, на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду № 7/175 від 14.03.2011, яка набрала законної сили з 14.03.2011, видано накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2011 постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 у справі №7/175 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2021 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено. Замінено сторону (позивача) у справі №7/175 - Акціонерне товариство "К.Енерго" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вул. Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код - 00131305) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; ідентифікаційний код - 38039872). Замінено сторону (стягувача) у справі №7/175 під час примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 у справі №7/175 та наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 - Акціонерне товариство "К.Енерго" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вул. Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код - 00131305) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд.40, оф. 315; ідентифікаційний код - 38039872).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Приватне підприємство "А-Транс" судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №7/175 відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково; визнано неправомірними дії державного виконавця Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Проц Віктора Степановича під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №7/175 від 24.03.2011, які виразились у винесенні повідомлення від 06.10.2021, яким наказ Господарського суду міста Києва у справі №7/175 від 24.03.2011 повернутий стягувачу без прийняття його до виконання на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження"; скасовано повідомлення державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Проц Віктора Степановича від 06.10.2021, яким наказ Господарського суду міста Києва у справі №7/175 від 24.03.2011 повернуто стягувачу без прийняття його до виконання на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язано державного виконавця Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Проц Віктора Степановича відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №7/175 від 24.03.2011; в іншій частині скарги відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено частково. Стягнуто з Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Київ) (03127, м.Київ, вул.Ломоносова, буд. 22/15; ідентифікаційний код 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315; ідентифікаційний код 38039872) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі № 7/175 задоволено повністю. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) під час примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 у справі № 7/175 внаслідок порушення строків та порядку вчинення виконавчих дій під час відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 у справі № 7/175. Зобов`язано державного виконавця Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" постанови (або іншого процесуального документу) Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), винесену за результатами розгляду заяви про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 у справі № 7/175 із додаткового обґрунтованими документами (доказами).

18.04.2022 до Господарського суду міста Києва від товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Ценрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 67703482 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 7/175 від 24.03.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 відкладено вирішення питання про прийняття скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Ценрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 67703482 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі № 7/175 від 24.03.2011 до повернення матеріалів справи № 7/175 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задоволено. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2021 у справі №7/175 змінено та резолютивну частину додаткового рішення викласти у наступній редакції: "Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" задовольнити повністю Стягнути з Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Київ) (03127, м.Київ, вул.Ломоносова, буд. 22/15; ідентифікаційний код 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315; ідентифікаційний код 38039872) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 8500 (вісім тисяч п`ятсот)грн 00коп.".

21.09.2022 через відділ діловодства суду від Товариства "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга на дії державного виконавця Голосіївський Відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ), в якій заявник просив суд:

- визнати незаконними дії державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 67703482 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24 березня 2011 року по справі №7/175, котрі виразились у винесені постанови від 13 вересня 2023 року про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 24 березня 2011 року по справі №7/175 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження";

- скасувати постанову державного виконавця Голосіївський Відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) від 13 вересня 2022 року про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 24 березня 2011 року по справі №7/175 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

В обґрунтування скарги заявник вказує, що дії державного виконавця є протиправними та незаконними, оскільки останнім не вжито всіх можливих заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва, та як наслідок повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2022 (додаткова) від 25.08.2022 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про ухвалення додаткового рішення (постанови) - задоволено. Стягнуто з Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Київ) (03127, м.Київ, вул.Ломоносова, буд. 22/15; ідентифікаційний код 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315; ідентифікаційний код 38039872) витрати на правову допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 8900 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2022 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №67703482 задоволено частково. Визнано за період із 02.12.2021 по 23.03.2022 неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №67703482 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №7/175 від 24.03.2011, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №67703482 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №7/175 від 24.03.2011 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження". В іншій частині в задоволенні скарги відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2023 стягнуто з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (Україна, 03127, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 22/15; ідентифікаційний код: 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (Україна, 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код: 38039872) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 350 (чотири тисячі триста п`ятдесят) грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 відкладено вирішення питання про прийняття скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Голосіївський Відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) до повернення матеріалів справи №7/175 до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва після розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" на ухвалу від 13.01.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 розгляд скарги призначено на 15.11.2023; запропоновано Приватному підприємству "А-Транс" надати письмові пояснення по скарзі; зобов`язано Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в строк до 13.11.2023 надати суду: письмові пояснення по суті скарги, а також докази направлення письмових пояснень з доданими до них документами на адресу стягувача та боржника, копії матеріалів виконавчого провадження №67703482.

Представник боржника 15.11.2023 у судове засідання не з`явився, про прочини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 відкладено підготовче засідання на 27.11.2023; зобов`язано Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в строк до 13.11.2023 надати суду: письмові пояснення по суті скарги, а також докази направлення письмових пояснень з доданими до них документами на адресу стягувача та боржника, копії матеріалів виконавчого провадження №67703482.

27.11.2023 через систему «Електронний суд» від представника ВДВС надійшло клопотання про відкладення розгляд скарги, у зв`язку з хворобою державного виконавця Проц В.С.

Представник боржника 27.11.2023 у судове засідання не з`явився, про прочини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином.

Представник ВДВС 27.11.2023 у судове засідання не з`явився, про прочини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви у судовому засіданні від 15.11.2023.

Судом розглянуто клопотання представника ВДВС про відкладення розгляд скарги та вирішено відмовити в його задоволенні, у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю " Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно з ч. 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Обґрунтовуючи скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія "Ніко-Тайс» зазначає, що державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не вчинялось належних та об`єктивних виконавчих дій щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 24 березня 2011 в межах виконавчого провадження № 67703482.

На думку скаржника, постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання на пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" є передчасною.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі "Ромашов проти України" (заява №67534/01), від 19.03.1997р. "Горнсбі проти Греції" зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005р. по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

Стаття 6 Конвенції з прав людини гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України" (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в цій).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Також, у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі "Продан проти Молдови" суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав/ людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

З вище викладеного вбачається, що судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних ("Артіко проти Італії", рішення від 13.05.1980 року). Особливо це стосується права на доступ до правосуддя в світлі того демократичному суспільстві право на справедливий суд, а саме: не сподівання, що справа не лише буде розглянута, але й державна влада буде дотримуватися прийнятого судом у відповідній справі остаточного рішення, буде діяти з урахуванням встановлених в ньому юридичних фактів і прав осіб та забезпечуватиме таким чином виконання рішення суду.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини поняття "майна" охоплює цілу низку інтересів економічного характеру: рухоме і нерухоме майно, матеріальні і нематеріальні права, зокрема, акції, патенти, відшкодування шкоди згідно з рішеннями арбітражу, право на пенсію, право на орендну плату, економічні права, пов`язані з веденням підприємницької діяльності, правомірні очікування щодо певного стану речей у майбутньому (Постанова Європейського Суду у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції".

Згідно зі ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").

У ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

У ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

У ч. 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України (ч. 5 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Суд зазначає, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Так, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Як вбачається з Закону України "Про виконавче провадження", державному виконавцю надано широке коло повноважень з метою виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; 14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України; 15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України "Про іпотеку" за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; 16) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", оператором газотранспортної системи та операторами газорозподільних систем, за спожитий природний газ, а також послуги з його транспортування та розподілу відповідно, перед теплогенеруючими організаціями за теплову енергію, отриману для її подальшого постачання споживачам та/або надання відповідних комунальних послуг, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, перед електропостачальниками або операторами системи розподілу (як правонаступниками в частині прав та обов`язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією) за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили; 17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа; 18) списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа; 19) прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку-боржника; 19-1) якщо відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню незалежно від дати укладення такої угоди; 19-2) врегулювання (погашення, списання) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість учасників процедури врегулювання заборгованості, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням, яке набрало законної сили; 20) врегулювання (погашення, списання) оператором газорозподільної системи заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", якщо таке виконавче провадження розпочато за рішенням про зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільної системи економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.

Згідно з ч. 1 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до правової позиція, викладеній у п. 8.6., 8.7. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №924/315/17 від 25.09.2020, та обставина, що саме боржник за судовим рішенням зобов`язаний вчинити певні дії, не свідчить про те, що у разі невиконання цього рішення саме боржником, воно не може бути виконано без його участі відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 63 Закону, оскільки судове рішення хоч і зобов`язує саме боржника вчинити ці дії, однак не є нерозривно пов`язаним з особою боржника та не унеможливлює виконання цього рішення без його участі шляхом вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання, враховуючи встановлені судами обставини невиконання його у добровільному порядку та свідоме ухилення боржником від його виконання. У цьому висновку Суд враховує правовий висновок, викладений у пункті 12 постанови Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14.

Суд також звертається до висновків, викладених у п. 11 постанови від 13.02.2018 у справі №923/182/13-г, в якій Верховний Суд визнав непереконливими та необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо неможливості виконання рішення суду у цій справі без вчинення саме боржником певних дій з посиланням на порядок і спосіб, визначені при задоволенні позовних вимог в повному обсязі в редакції позивача, який самостійно зазначив предмет позову саме таким чином, оскільки неможливість виконання рішення суду без участі боржника зумовлене тим, що таке виконання має бути нерозривно пов`язане з особою боржника, тобто відповідні дії, вчинити які зобов`язано за рішенням суду, можуть бути здійснені лише боржником. В оскаржуваних судових рішеннях відсутні обґрунтування підстав, за яких суди дійшли висновку про те, що виконати рішення у цій справі без участі відповідача (боржника) неможливо, враховуючи також наявність у справі матеріалів виконавчого провадження щодо призначення державним виконавцем виконавчих дій та здійснення підготовчих дій з виконання рішення суду, які суди попередніх інстанцій не дослідили та оцінку яким не надали.

Крім того, суд зазначає, що встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.

Такий правовий висновок викладено у пункті 13 постанови Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14 (п. 8.12 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №924/315/17 від 25.09.2020).

Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку в обґрунтованості поданої Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" скарги, у зв`язку з чим скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на дії державного виконавця Голосіївський Відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити частково.

2. Скасувати постанову державного виконавця Голосіївський Відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Київ) від 13 вересня 2022 року про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 24 березня 2011 року по справі №7/175 стягувачеві на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Суддя М.Є. Літвінова