Рішення

від 01.12.2023 по справі 910/13143/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.12.2023Справа № 910/13143/23За позовом: Приватний вищий навчальний заклад "Київський медичний університет" вул. Велика Васильківська, буд. 17,Київ 4,01004

до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління № 522 "Промвентиляція"

про розірвання договору оренди

суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

До Господарського суду міста Києва звернувся Приватний вищий навчальний заклад "Київський медичний університет" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління №522 "ПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ" про розірвання договору оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/13143/23 та призначено до розгляду на 15.09.2023.

Ухвалою суду від 15.09.2023 відкладено підготовче засідання на 03.11.2023.

В підготовче засіданні 03.11.2023 представник позивач з?явися, надав усні пояснення.

В підготовче засіданні 03.11.2023 представник відповідача не з?явися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2023 закінчено підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 01.12.2023.

В судове засідання 01.12.2023 представник позивача з`явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 01.12.2023 представник відповідача не з`явився, вмотивованих заяв до суду не подав.

В судовому засіданні 01.12.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи судом з`ясовано наступне.

01 квітня 2004 року між Акціонерним товариством закритого типу «Медичний інститут Української асоціації народної медицини» (правонаступником якого є приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет», як орендодавцем, та Публічним акціонерним товариством «Спеціалізоване управління № 522 «Промвентиляція» було укладено Договір оренди № 04/2004 житлового приміщення, за яким Відповідачу в користування було передано нерухоме майно - частину приміщення гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 124, яке складається з 8 кімнат (№ 81, 83, 85, 88, 98, 100, 101, 102) загальною площею 144 кв.м., що розміщені на п`ятому поверсі.

Пунктом 9.1 Договору оренди було визначено термін дії Договору - до 31 грудня 2006 р.

Актом прийому - передачі від 01.04.2004 (додаток № 1 до Договору оренди № 04/2004) зазначено, що орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду житлові приміщення, які складаються з 8 кімнат (№ 81, 83, 85, 88, 98, 100, 101, 102) розташованих на п`ятому поверсі гуртожитку, загальною площею 144 кв.м., з опаленням та водопостачанням за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 124 (копія Акту прийому-передачі додається до позовної заяви). Протоколом погодження договірної ціни оренди житлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 124 (додаток № 2 до Договору оренди № 04/2004) сторони визначили вартість орендованих площ, до якої включені плата за користування житловою площею та комунальні послуги.

Відповідно до п. 9.2 Договору оренди зазначено, що не пізніше ніж як за 30 календарних днів до закінчення строку Договору сторони вирішують питання про розірвання договору або продовження його на новий строк.

Позивач зазначає, що протягом тривалого часу (понад три роки) Відповідач не виконує свої зобов`язання щодо своєчасної і повної оплати орендної плати за Договором. Станом на день подання позову заборгованість зі сплати орендної плати за Договором за останні три роки до дати звернення до суду становить 29 600 гривень 00 копійок (без врахування заборгованості за користування комунальними послугами), що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 01.08.2023 (копія акту додається до позовної заяви). Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідач свого обов`язку зі сплати орендної плати згідно Договору не виконав та не виконує, грошові кошти за користування приміщеннями орендодавцю не сплачує.

Відповідно до п. 9.3.5 Договору оренди дія Договору припиняється внаслідок дострокового його розірвання за одностороннім волевиявленням Орендодавця при несплаті орендної плати Орендарем протягом трьох місяців поспіль.

Позивач зазначив, що з метою реалізації свого права на відмову від Договору (право на одностороннє розірвання) 17.07.2023 Позивач (вих. № 19-13/709) засобами поштового зв`язку направив Відповідачу Повідомлення про відмову від Договору оренди № 04/2004 житлового приміщення від 01 квітня 2004 року, укладеного між АТЗТ «Медичний інститут Української асоціації народної медицини» (орендодавець) та ПАТ Спеціалізоване управління № 522 «Промвентиляція» (орендар) (копія Повідомлення та накладної з описом вкладення у цінний лист додається до позовної заяви), в якому зазначив що Позивач відмовляється від Договору оренди № 04/2004 та просить звільнити і повернути нерухоме майно - частину приміщення гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 124, яке складається з 8 кімнат (кімнати №81, 83, 85, 88, 98, 100, 101, 102) загальною площею 144 кв.м., що розміщені на п`ятому поверсі, а також підписати відповідний акт приймання-передачі про повернення орендованого майна.

Однак Відповідач не отримав Повідомлення, що підтверджується роздруківкою з веб- сайту оператора поштового зв`язку з номером трекінгу відправлення зазначеного цінного листа (копія роздруківки додається до позовної заяви).

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно передбаченого ст.. 74 Господарського процесуального кодексу України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до приписів ст.. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв`язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку , встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 782 ЦК України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 756/420/17 від 24.05.2023, Суд зазначив, що тлумачення статті 651 ЦК України з урахуванням принципу розумності свідчить, що: сторони в договорі як універсальному регуляторі можуть визначити момент з якого договір вважатиметься розірваним внаслідок вчинення односторонньої відмови від договору; у випадку якщо сторони не встановили момент з якого договір вважатиметься розірваним внаслідок вчинення односторонньої відмови від договору, то з урахуванням що такий односторонній правочин відноситься до таких, що розраховані на їх сприйняття іншими особами, і таким моментом має бути моменту одержання іншою стороною повідомлення про відмову від договору.

У постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 910/4391/19 вказано, що: «відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому не вимагає згоди другої сторони. За змістом статті 782 ЦК України, а також виходячи з положень статей 205, 654 ЦК України, відмова від договору має вчинятися наймодавцем письмово. Відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо наймодавець направив наймачу відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та отримання її наймачем».

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року в справі № 727/898/19, Суд зазначив, що у цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати Договір оренди № 04/2004 житлового приміщення від 01 квітня 2004 року між Акціонерним товариством закритого типу «Медичний інститут Української асоціації народної медицини» та Публічним акціонерним товариством «Спеціалізоване управління № 522 «Промвентиляція».

3. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Спеціалізоване управління № 522 «Промвентиляція» звільнити і повернути Приватному вищому навчальному закладу «КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» у десятиденний термін з моменту набрання законної сили рішенням суду нерухоме майно - частину приміщення гуртожитку за адресою: м. Київ, вул. Горлівська, 124, яке складається з 8 кімнат (№ 81, 83, 85, 88, 98, 100, 101, 102) загальною площею 144 кв.м., що розміщені на п`ятому поверсі.

4. Стягнути із Публічного акціонерного товариства «Спеціалізоване управління №522 «ПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ» (04116, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, будинок 3/1, квартира 1, ідентифікаційний код 01414169) на користь Приватного вищого навчального закладу «Київський медичний університет» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 17, ідентифікаційний код 16478809) судовий збір в розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн.

5. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.12.2023.

Суддя В.І. Мельник