Ухвала

від 12.12.2023 по справі 910/18743/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.12.2023Справа № 910/18743/23

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Укральфа»

про визнання трудових відносин припиненими,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Укральфа» (далі - відповідач) про визнання припиненими трудових відносин між позивачем та відповідачем з 22.10.2023 року, у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу Законів про працю України із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд зазначає, що 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до абзацу 2 статті 174 Господарсього процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

З поданої позовної заяви вбачається, що остання від імені відповідача підписана адвокатом Талалаєвим Сергієм Віталійовичем, у якого відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу є обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Проте у позові відсутні відомості про наявність у вказаної особи електронного кабінету.

Разом з тим, у поданій позовній заяві відсутні передбачені пунктом 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України відомості щодо адреси електронної пошти, а також інформація про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Крім того, пунктом 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Також, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (пункт 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України).

Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Як вбачається з прохальної частини позову, ОСОБА_1 фактично заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання припиненими трудових відносин між позивачем та відповідачем з 22.10.2023 року, у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу Законів про працю України, а також вимогу про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Слід зауважити, що такі вимоги не пов`язані між собою способом захисту.

Тобто, у поданій заяві позивач визначив, як відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна група «Укральфа», проте будь-яких правових підстав щодо вимоги про внесення відповідачем відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у позові не зазначено. Крім того, позивач не уточнив, які саме відомості слід внести до такого реєстру.

З наведених підстав, позивачу слід уточнити позовні вимоги, виклавши останні чітко та безумовно, а також зазначити у позовній заяві правові підстави позовної вимоги про внесення відповідачем відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, відповідно до пунктів 8, 9, 10 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, у позовній заяві вищенаведеної інформації не вказано.

Пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до вимог "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, затверджених Постановою № 270 від 05.03.2009 року Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином, належними доказами відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи є опис вкладення в поштовий конверт (з зазначенням номера поштового відправлення) та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Дослідивши надані позивачем документи, на підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, суд встановив що позивачем не долучено документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того, у описі вкладення в поштовий конверт не зазначений номер поштового відправлення.

Також, пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як зазначено судом вище, ОСОБА_1 заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання припиненими трудових відносин між позивачем та відповідачем з 22.10.2023 року, у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 Кодексу Законів про працю України, а також вимогу про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За таких обставин, позивачу при зверненні до суду з такими позовними вимогами необхідно було сплатити судовий збір у сумі 5 368,00 грн.

Проте, до позовної заяви долучено квитанцію від 05.12.2023 про сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

При цьому, частиною 2 статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому господарський суд може з`ясувати відповідну обставину, використовуючи способи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, зокрема у разі необхідності отримувати таку інформацію від територіальних органів казначейства, яким судовий збір перераховано від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Перевіривши зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України 2 684,00 грн. судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 05.12.2023 № 5561-1230-0479-1931, судом встановлено, що програмою «Діловодство спеціалізованого суду» не підтверджено зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України за вказаним платіжним документом.

З урахування наведеного позивачу необхідно надати суду докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до квитанції від 05.12.2023 № 5561-1230-0479-1931.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги вищевикладене, оскільки подана позовна заява не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити ОСОБА_1 спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви з зазначенням відомостей щодо адреси електронної пошти, а також інформація про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача;

- заяви з чітким та безумним викладенням позовних вимог, а також зазначенням правових підстав позовної вимоги про внесення відповідачем відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), а також опису вкладення в поштовий конверт з зазначенням номеру поштового відправлення;

- документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн.

- подання до суду заяви із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, підтвердженням позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- доказів наявності електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами у адвоката Талалаєва Сергія Віталійовича ;

- докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до квитанції від 05.12.2023 № 5561-1230-0479-1931.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню.

6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається https://ki.arbitr.gov.ua/.

Суддя В.С. Ломака