Ухвала

від 15.11.2023 по справі 320/18708/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

15 листопада 2023 року №320/18708/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача Опанасюка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання про закриття провадження у адміністративній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фаворит на мінеральній до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень,

в с т а н о в и в:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит на мінеральній» звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , з вимогами визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження, реєстровий №МU01:9173-2537-5137-4869, видані 04.01.2021, відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 08.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.

До суду від представника третьої особи надійшло клопотання про закриття провадження у даній справі, яке обґрунтоване тим, що позивач фактично оспорює містобудівні умови та обмеження видані на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 , які є правовими актами індивідуальної дії. Стверджує, що такі правові акти породжують права й обов`язки у першу чергу для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано і стосуються прав саме цих суб`єктів. Вказав, що позивач не був безпосереднім учасником публічно-правових відносин, які виникли між відповідачем та третьою особою й у межах яких прийняті оскаржувані акти. Жодних актів, які були б наслідком здійснення відповідачами публічно-владних управлінські функції безпосередньо щодо позивача і породжували б для нього певні права, встановлювали обов`язки, у даному конкретному випадку не приймалось.

Вважає, що звернення до суду з цим позовом обумовлено необхідністю захисту інтересів приватноправового характеру. Таким чином, оскільки позивач подав цю позовну заяву з метою захисту своїх цивільних прав та інтересів, тому вимоги про скасування виданих третій особі містобудівних умов та обмежень на реконструкцію квартири повинні бути розглядатись цивільним судом.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд даний адміністративний позов задовольнити та відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідач про час, дату та місце проведення судових засідань належним чином повідомлений, явку свого уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, проте, подав до суду клопотання про розгляд даної справи без участі його представника.

Третя особа про час, дату та місце проведення судових засідань належним чином повідомлена, явку свого уповноваженого представника у судові засідання не забезпечила, проте, представник третьої особи подав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що провадження у цій справі слід закрити з таких підстав.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого вид) судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб, а також органів, яким законом надане право на представництво інтересів інших осіб, з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

При цьому критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує містобудівні умови та обмеження, які видані 04.01.2021, Відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 , які, на переконання позивача, протиправно прийняті відповідачем.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 22.10.2021 по справі №440/752/19 під рішенням суб`єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

Обов`язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення.

У постанові від 08.12.2020 по справі №826/11282/17 вказано, що Верховний Суд неодноразово зазначав, що дозвіл на виконання будівельних робіт, є правовим актом індивідуальної дії. Такий правовий акт породжує права й обов`язки тільки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), яким його адресовано (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №802/233/16-а. від 27 червня 2018 року у справі №814/104/17, від 22 серпня 2018 року у справі №815/1568/16).

Таким чином, містобудівні умови та обмеження, які видані 04.01.2021, відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 , є правовим актом індивідуальної дії, оскільки породжує права та обов`язки тільки для суб`єкта, якому воно адресоване, тобто для замовника відповідного будівництва.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17.

Судом встановлено, що у даній справі, містобудівні умови та обмеження, які видані 04.01.2021, відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_1 , оскаржує стороння особа, яка не була учасником публічно-правових правовідносин з органом державної влади.

Верховний Суд у Постанові від 04.03.2021 по справа №1340/5862/18 зазначає, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 755/10947/17.

За таких обставин, оскільки спір за ініціативи позивача стосовно правомірності або протиправності оскаржуваних рішень відповідача не підпадає під ознаки оскарження акта індивідуальної дії, оскільки позивач не є учасником відповідних правовідносин, а також жодного іншого спору, на який поширюється юрисдикція судів, вбачається, що дану вимогу не належить розглядати як за правилами адміністративного судочинства.

Однак, зі змісту позовної заяви вбачається, що подання цього позову спрямоване на поновлення порушених, на думку позивача, його житлових прав, як управляючої будинком організації, де розташована квартира третьої особи, на проведення реконструкції якої, відповідач видав містобудівні умови та обмеження.

При цьому, судом встановлено, що позивач не був заявником прийнятого відповідачем рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень, приймаючи таке рішення відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не здійснював безпосередньо щодо позивача владні управлінські функції, відтак позивач не є учасником публічно-правових відносин, які виникли у зв`язку з прийняттям оскаржуваного у цій справі рішення.

Водночас, захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових відносин, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовуй правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що питання оскарження містобудівних умов та обмежень, на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 , які видані громадянину ОСОБА_1 , особою, яка не була учасником даних публічно-правових правовідносин, варто розглядати в рамках цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстави для закриття провадження у даній справі, що визначена пунктом 1 частиною 1 статті 238 КАС України.

Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Провадження у адміністративній справі №320/18708/23 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фаворит на мінеральній до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, Відділу містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень, - закрити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено 07.12.2023.