Рішення

від 12.12.2023 по справі 640/22873/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року місто Київ №640/22873/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у місті КиєвідоТовариства з обмеженою відповідальністю «Виробнично-торгівельне підприємство «Укртара»простягнення заборгованості, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Головне управління Державної податкової служби у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Укртара», в якій просить суд стягнути кошти платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Укртара» з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 491 487,39 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 (суддя Григорович П.О.) прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 640/22873/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №640/22873/19 передана 25.10.2023 до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 адміністративну справу №640/22873/19 прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг, перед бюджетом, на суму 491 487,39 грн., який виник на підставі самостійно нарахованих, проте не сплачених сум, грошових зобов`язань, згідно податкових декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток.

У встановлений судом строк, як і станом на дату прийняття рішення в даній справі, відповідачем відзиву до суду не подано.

Відповідно до відомостей наявних у матеріалах справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Укртара» (код ЄДРПОУ 39078671) зареєстровано за адресою: 04086, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Олени Теліги, 41.

Судова кореспонденція (ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження від 27.10.2023), була направлена судом за вказаною адресою 31.10.2023.

Відповідно до ч. 8 ст. 126 КАС України (далі КАС України), вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

З урахуванням зазначеного, суд здійснив належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Укртара» зареєстровано як суб`єкт господарювання - юридична особа та перебуває на обліку як платник податків.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно подано до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ, з податку на прибуток підприємства за 2016, 2017 роки, а також уточнюючі розрахунки до них.

Відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем органів Державної податкової служби України, станом на дату звернення до суду, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Укртара» обліковується податковий борг, перед бюджетом, на загальну суму 491 487,39 грн., з наступних податків: податку на додану вартість - у розмірі 431 131,12 грн.; податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 60 356,27 грн.

Позивач зазначив, що станом на день звернення до суду, вказана заборгованість у розмірі 491 487,39 грн із зазначених податків є непогашеною.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (далі ПК України) передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпункт 14.1.156 п. 14.1. статті 14 ПК України визначає податкове зобов`язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

При цьому, податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України), та має бути сплачене протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Таким чином, визначені податкові зобов`язання, які самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях, є узгодженими.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно із п. 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві сформовано податкову вимогу форми Ю від 17.05.2017 №27406-17 на суму 83817,06 грн. Вказану вимогу направлено у відповідності до вимог п.42.2 ст. 42 ПК України, за місцем чинної реєстрації відповідача, яку отримано представником відповідача 08.06.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення зі штрих-кодовим ідентифікатором №0411617540711.

Суд також зазначає про відсутність відомостей та жодних доказів, що містяться у матеріалах справи, щодо оскарження відповідачем у судовому порядку вказаної податкової вимоги.

Сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.3, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідач має відкриті рахунки у АТ КБ «ПриватБанк», ПуАТ «КБ «Акордбанк», АТ «УкрСиббанк», АТ «Полтавабанк», що підтверджується даними про банківські рахунки відповідача (міститься в матеріалах справи).

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу, у розмірі 491 487,39 грн., суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу у заявленому розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки, наявних у матеріалах справи доказів, в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат до суду не надано, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Укртара» з рахунків, відкритих у банках, що обслуговують такого платника, податковий борг у сумі 491 487,39 грн. (чотириста дев`яносто одна тисяча чотириста вісімдесят сім гривень тридцять дев`ять копійок).

Позивач: Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (ідентифікаційний код: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельне підприємство «Укртара» (ідентифікаційний код: 39078671, місцезнаходження: 04086, м. Київ, вул. О. Теліги, 41).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.