Ухвала

від 12.12.2023 по справі 340/9802/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 грудня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/9802/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за участю сторін в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАТЕРИНОСЛАВСЬКІ МЕБЛЕВІ МАЙСТЕРНІ (28000, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Олександрія, пров. Бориса Йогансона, буд.9, ЄДРПОУ 33698667) до Кропивницької митниці Держмитслужби (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27Б, ЄДРПОУ 44005668) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA901050/2023/000012/1 від 11.10.2023.

Ухвалою судді від 04.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.80). Крім того, даною ухвалою зобов`язано відповідача надати докази.

Представником відповідача подано до суду відзив, в якому серед іншого заявлено клопотання про розгляд справи за участю сторін.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з того, що статтею 12 визначені форми адміністративного судочинства.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266 1 цього Кодексу.

Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, до яких не відноситься дана справа.

Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що прохаючи проведення розгляду даної справи проводити у судовому засіданні з викликом учасників справи, сторона повинна навести обґрунтування необхідності саме у цієї сторони доводити свою позицію у судовому засіданні, а не визначати потреби суду, оскільки ці обставини враховуються суддею під час відкриття провадження у справі.

Так, мотивуючи клопотання про розгляд справи з викликом сторін, представник відповідача зазначає, що спірні правовідносини та предмет доказування мають значну складність, потребують дослідження значного обсягу документів.

Враховуючи викладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін не підлягає задоволенню. До того ж, відповідачем не наведено належних обґрунтувань складності справи та необхідності й доцільності розгляду даної справи у судовому засіданні. Також характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи,

Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі Ахеn v. Germany, рішення від 25.04.2002 р. Varela Assalino contre le Portugal). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом створено учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №340/9802/23 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Крім того, суд зауважує, що ухвалою суду від 04.12.2023 зобов`язано відповідача, подати до суду належним чином завірені копії усіх матеріалів та документів, які були підставою прийняття оскаржуваних рішень, а також можуть бути використані як докази у справі. Відповідачем надано докази, водночас, з метою повного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати додаткові докази.

Згідно з вимогами частини 4 статті 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч.ч.1, 3, 9 ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч.ч.3, 6-9 ст.80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, суду необхідно отримати додаткові докази.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд звертає увагу на те, що у разі неподання витребуваних доказів та інформації без поважних причин, посадова особа буде притягнута до відповідальності та до останньої будуть застосовані заходи процесуального примусу у відповідності до ст.ст.144, 149 КАС України.

Керуючись ст.ст.9, 14, 243, 248, 256, 257, 262, 370 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін відмовити.

Зобов`язати відповідача, протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, подати до суду належним чином завірені копії усіх матеріалів та документів, які були підставою прийняття оскаржуваних рішень, а також можуть бути використані як докази у справі, зокрема копії митних декларацій від 29.09.2023 №23UA101090011995U3, від 20.09.2023 №23UA100100445477U3, від 07.09.2023 №23UA901050003326U8 та доданих до них документів, які були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1170/.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА