Рішення

від 11.12.2023 по справі 380/22564/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/22564/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 рокум.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/22564/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімарко» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Рімарко» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просило:

- Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Львівській області за №9355173/42792306 від 15.08.2023.

- Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 22.06.2023 року №5, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Рімарко» та ТОВ «ОК-РЕНТ» 14.06.2023 року уклали Договір купівлі-продажу майнових прав на об`єкт нерухомості (машино-місце) -№14/06/2023-2 від 14.06.2023 року (надалі - Договір). Згідно укладеного Договору ТОВ «Рімарко» продає, а ТОВ «ОК-РЕНТ» купує майнові права на майбутній об`єкт нерухомого майна, а саме машино-місце, будівельний номер Зм, що є складовою Об`єкта будівництва га предметом укладеного Договору. ТОВ «Рімарко» зобов`язується передати у власність ТОВ «ОК-РЕНТ» майнові права на вказаний об`єкт нерухомого майна після здачі Об`єкта будівництва в експлуатацію і присвоєння поштової адреси Об`єкту будівництва/об`єкту нерухомого майна за умови оплати повної вартості майнових прав, а саме 522200,00 гривень, в т.ч. ПДВ 87033.33 грн.

На виконання Договору 22.06.2023 року ТОВ «ОК-РЕНТ» здійснило оплату на поточний рахунок ТОВ «Рімарко» в сумі 522200,00 гривень, в т.ч. ПДВ 87033.33 грн

22.06.2023, року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рімарко» склало податкову накладну № 5 і відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної з ЄРПН від 07.07.2023 року податкову накладну було прийнято, але реєстрацію зупинено. Згідно відомостей, викладених в квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 07.07.2023, «відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК від 22.06.2023 року №5 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0011 дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризикованості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

На виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст.201 ПКУ, ТОВ «Рімарко», у відповідності до п. 14-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, було направлено на адресу ГУ ДПС у Львівській області пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена, з відповідними поясненнями, а також з підтверджуючими господарську операцію документами.

Рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Львівській області за №9354205/42792306 від 15.08.2023, було відмовлено у реєстрації податкової накладної від 22.06.2023 року №5. Підставою для відмови в реєстрації ПН слугувала: «надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства». Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинних документів щодо постачання/ придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування , навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач зазначає, що у спірному рішенні Комісією не зазначено конкретну підставу для відмови у реєстрації податкової накладної та не вказано, які саме документи не надані позивачем на підтвердження зазначеної у податковій накладній інформації та/або які документи складені позивачем з порушенням законодавства, у яких документах міститься неповна інформація про господарські операції, що унеможливило прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної.

06.11.2023 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що відповідач-1 правомірно відмовив у реєстрації податкових накладних, складених позивачем, з підстав ненадання останнім документів щодо господарської операції. Крім того, вважає передчасною позовну вимогу до відповідача-2 щодо реєстрації податкової накладної.

Відповідач 2 правом на подання відзиву до суду не скористався.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 13.10.2023 відкрито спрощене провадження у справі з повідомленням сторін.

Безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області прийнято рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: рішення №9354205/42792306 від 15.08.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.06.2023 року №5.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, відтак спірне рішення підлягає скасуванню, і як наслідок на думку позивача слід зобов`язати відповідача зареєструвати відповідну податкову накладну.

Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірних рішень відповідача та зобов`язання вчинити дії з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції на час спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову за №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно із п. 11 Порядку № 1165 (в редакції на час спірних правовідносин), у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Згідно із п. 44 Порядку № 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

12.12.2019 Наказом Кабінету Міністрів України, за №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), згідно якого:

4. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

5. Платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

У разі, коли у квитанції до податкової накладної / розрахунку коригування зазначено код товару/ послуги згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності / умовним кодом товару / Державним класифікатором продукції та послуг, операція за яким стала підставою для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів виключно до такої операції.

Подання письмових пояснень та копій документів до розрахунків коригування, у яких передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, має право ініціювати отримувач (покупець), для чого:

отримувач (покупець) надсилає такі пояснення та копії документів постачальнику (продавцю) через електронний кабінет в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

постачальник (продавець) подає такі пояснення та копії документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису до контролюючого органу;

отримувачу (покупцю) надходить в електронний кабінет інформація щодо дати подання пояснень та копій документів постачальником (продавцем) і результату розгляду комісією регіонального рівня таких пояснень та копій документів.

6. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

7. Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

9. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

10. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

11. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

12. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Суд зазначає, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік підстав, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд дійшов висновку, що наданий позивачем на виконання вимог Порядку № 520 обсяг документів був достатній для цілей реєстрації відповідних податкових накладних, а підстав для відмови в реєстрації податкових накладних у контролюючого органу не було, оскільки при розгляді таких спорів, крім іншого, має бути встановлено настання обставини, яка обумовлює обов`язок платника податків скласти податкову накладу та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, не спростовувалось у ході розгляду справи ані відповідачами, ані позивачем, спірні податкові накладні складені у зв`язку із настанням відповідної події.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана позиція суду також узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 500/2237/20 від 07.12.2022.

Одночасно з зупиненням реєстрації податкової накладної позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Позивачу при зупиненні реєстрації спірної податкової накладної ні в квитанції ні в будь-якому іншому документі не було конкретизовано, які ж саме документи та пояснення щодо яких питань він повинен надати, які є необхідними для прийняття Комісією рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.

Отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач щодо неї подав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

За результатами розгляду вказаних документів, Комісією щодо спірних податкових накладних було відмовлено в їх реєстрації, про що було прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації ПН. Підстави для прийняття спірного рішення про відмову в реєстрації податкових накладних зазначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 8 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відсутність чіткого обґрунтування у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, свідчить про невідповідність сформованої квитанцій вимогам встановленим вищевказаним пунктом 11 Порядку № 1165.

На думку суду прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної, є передумовою прийняття невідповідного рішення Комісії.

В спірному рішенні контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи, не надані платником, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків мав надати для обґрунтованого рішення про реєстрацію ПН.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Спірне рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування спірного рішення, про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну датою її подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

29.12.2010 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову за № 1246, якою затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок 1246).

Згідно із п 19 Порядку № 1246 (в редакції на час спірних правовідносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно із п 20 Порядку № 1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини та наведені норми права, беручи до уваги те, що спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної визнане протиправним та скасовано, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, виникає необхідність зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірну податкову накладну датою її подання на реєстрацію.

Відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав судом не враховуються заперечення відповідачів та враховуються аргументи позивача, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання про розмір витрат які підлягають відшкодуванню на користь позивача суд бере до уваги що спірні правовідносини за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке їх регулює, підлягає вирішенню на основі типового застосування норм матеріального права, що на переконання суду свідчить про те, що витрати заявлені позивачем не є достатньо обґрунтованими та співмірними до позовних вимог.

Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Враховуючи обсяг наданих доказів та їх достатність з огляду на вимоги КАС України, а також спосіб який обрано судом для захисту порушених прав позивача, суд вбачає підстави для відшкодування витрат пов`язаних з наданням правової допомоги адвоката в сумі 1000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімарко» (79071, Львівська обл., м. Львів, вул. Щирецька, буд. 36) до Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, - задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №9354205/42792306 від 15.08.2023.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 22.06.2023 року №5 поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Рімарко» (ЄДРПОУ 42792306), датою її подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімарко» (ЄДРПОУ 42792306) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090) судові витрати у виді судового збору в сумі 1342 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімарко» (ЄДРПОУ 42792306) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) судові витрати у виді судового збору в сумі 1342 грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімарко» (ЄДРПОУ 42792306) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 500,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рімарко» (ЄДРПОУ 42792306) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу на суму 500,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 КАС України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повне судове рішення складено 11.12.2023 року.

Суддя Гавдик З.В.