Рішення

від 11.12.2023 по справі 380/28337/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/28337/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2023 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/28337/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Мікроприлад» до Відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПрАТ «Мікроприлад» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Личаківського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ВП № 71925943 від 14.11.2023 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірною постановою на позивача накладено штраф за невиконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі № 380/14724/22, згідно з яким позивач зобов`язаний привести захисну споруду - сховище № 48911 у належний технічний стан з метою використання її за призначенням відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту» затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Захисна споруда, власником якої є Держава (в особі Органу управління даним майном, яким є регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській Закарпатській та Волинській областях), і яка перебуває на зберіганні у позивача, будучи переданою йому на зберігання власником «у стані, не придатному до використання за основним призначенням» на підставі договору зберігання № 15/9, який було укладено між позивачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області 25.06.2015.

Позивач вважає, що рішення суду ним виконане. Згадану захисну споруду позивач, за власні кошти, власними силами та засобами привів до стану «Найпростіше укриття», відповідно до вимог розділу V «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Зокрема, позивач забезпечив вказану захисну споруду місцями для сидіння, ємностями з питною та технічною водою, резервним штучним освітленням, первинними засобами пожежогасіння, засобами надання медичної допомоги, засобами зв`язку і оповіщення, шанцевим інструментом тощо.

Факт приведення позивачем захисної споруди, яка перебуває у нього на зберіганні до стану, у якому її можна використовувати в якості «Укриття» відображено в Акті від 05.10.2023 року головного державного виконавця Личаківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кобельник Соломії Богданівни.

Однак, при цьому, державний виконавець вважає, що таких зусиль з боку позивача не достатньо, і у цьому ж Акті вказує на те, що рішення суду не виконане, оскільки дана споруда має бути приведена у стан, у якому вона могла б використовуватись в якості «Сховища» (з відповідними, притаманними сховищу характеристиками, обладнанням та мережами).

Позивач звертає увагу на те, що, по-перше, в рішенні суду, яке підлягає виконанню, взагалі не вказано що мається на увазі під «належним» станом, у який має бути приведено дану споруду цивільного захисту, а по-друге, приведення даного об`єкта у стан «Сховище» (на відміну від стану «Укриття»), для позивача є об`єктивно неможливим з огляду на наступне:

Позивач не будучи ані балансоутримувачем вказаного майна (майно обліковується на позабалансовому рахунку позивача), ані його власником, ані особою, на яку покладено функції по забезпеченню управління цим майном, є особою, котра лише виконує функції зберігання державного майна, відповідно до умов договору зберігання.

Позивач виконав рішення суду і привів об`єкт цивільного захисту у такий технічний стан, якому, відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 відповідає - «найпростіше укриття».

Що ж стосується приведення споруди до технічного стану - «Сховище», то для цього необхідно провести цілий комплекс додаткових будівельно-ремонтних та інших робіт, а також придбати та встановити/замінити інженерно-технічне та інше обладнання. По суті, необхідно буде створити новий об`єкт, адже існуючий, як було згадано вище, був переданий позивачу у стані, непридатному до його використання за основним призначенням.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. На час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт, що невиконання боржником судового рішення відбулось без поважних причин.

На думку позивача спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач заперечень проти позовних вимог суду не надав.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 01.12.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

14.11.2023 Головним державним виконавцем Личаківського відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову ВП № 71925943 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за повторне невиконання вимог виконавчого документу, щодо зобов`язання ПрАТ «Мікроприлад» привести у стан готовності захисну споруду сховище № 48911, у належний технічний стан з метою використання її за призначенням відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірного рішення з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі № 380/14724/22, позивача по даній справі, зобов`язано привести у стан готовності захисну споруду сховище № 48911, у належний технічний стан з метою використання її за призначенням відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018.

Мотиви вказаного судового рішення наступні:

«Відповідно до інформаційної довідки № 309405684 від 09.09.2022 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області є власником сховища № 48911, загальною площею 591 м2, яке знаходиться за адресою: Львів вул. Ніжинського П. 35.

Як слідує із паспорта сховища (протирадіаційного укриття) № 48911, вказане сховище належить ВАТ «Мікроприлад», Міністерство промислової політики. Належність вказаного сховища відповідачу також підтверджується обліковою карткою сховища та технічним паспортом на захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) від 24.02.2011 № 544. Відповідно до основних технічних характеристик вищезазначене сховище введено в експлуатацію у 1969 році, місткість сховища 450 чол., загальна площа 591,0 м2, об`єм 2412 м3, кількість входів 2, кількість аварійних виходів 2, загальний відсоток зносу 45%. З технічного опису конструктивних елементів та інженерного обладнання захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) судом встановлено, що технічний стан фундаменту задовільний, покриття незадовільний, підлоги незадовільний, внутрішнього оздоблення незадовільний, герметичних ставней і дверей незадовільний, системи вентиляції незадовільний, водопостачання незадовільний, електропостачання, електроосвітлення аварійні електропостачання відключено.

Згідно з актом технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) (сховища) № 48911 комісією, затвердженою наказом по підприємству від 17.02.2011 №1/17/02-11 проведено технічну інвентаризацію захисної споруди ЦЗ (ЦО), яка утримується ВАТ «Мікроприлад», державна власність, за результатами якої затверджено висновок про неготовність вказаної захисної споруди. Також зазначено, що захисна споруда не відповідає ДБН В 2.2.5-97. не забезпечує захист від розрахункових вражаючих чинників, має несправні системи життєзабезпечення. Запропоновано списати захисну споруду з подальшим зняттям з обліку.

Позивач звернувся до ГУ ДСНС України у Львівській області із листом від 12.08.2022 №14.50/106-6212ВИХ-22 у якому, зокрема, просив надати інформацію щодо сховища № 48911, яке знаходиться за адресою: м. Львів вул. Ніщинського 35, балансоутримувач ВАТ «Мікроприлад», а саме: чи проводились ГУ ДСНС у Львівській області огляди щодо оцінки стану готовності захисної споруди для використання за призначенням на теперішній час, а також чи складались акти, на підставі таких оглядів, внесені документи (приписи тощо); надати копії актів комплексної перевірки (спеціального огляду) захисних споруд цивільної оборони; вказати технічний спірної захисної споруди та її комунікацій, інженерних мереж, інженерного та спеціального обладнання, систем життєзабезпечення; які заходи вжито ГУ ДСНС у Львівській області щодо усунення виявлених порушень стосовно вказаних об`єктів, зокрема чи звертались до суду з позовами в межах компетенції або причини невжиття таких дій.

Листом від 18.08.2022 № 5801-5855/5808 ГУ ДСНС у Львівській області повідомив позивача про те, що впродовж 2020-2022 року ним організовано роботу щодо здійснення перевірок суб`єктів господарювання у володінні (користуванні) яких є захисні споруди цивільного захисту, проведено аналіз стану готовності захисних споруд цивільного захисту. За результатами оцінки захисних споруд, що оцінені як «не готові», направлено листи суб`єктам господарювання, в тому числі відповідачу, щодо приведення таких об`єктів у відповідну готовність, а також направлено інформацію у Львівську міську раду для розгляду питання на комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. При цьому, спірна споруда цивільного захисту оцінена як «не готова». За результатами згаданої перевірки, керівнику вручено акти оцінки захисної споруди, а також розпорядчі документи. Повідомлено, що звернень до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації запитуваної захисної споруди не було.

Заступником керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова скеровано на адресу Регіонального відділення ФДМУ по Львівській, Закарпатській та Волинській областях лист від 09.08.2022 № 14.50/105-6052ВИХ-22, у якому позивач просив надати копії договору зберігання захисної споруди № 48911 за адресою: м. Львів вул. Ніщинського 35 від 25.06.2015, акти проведених перевірок з 25.06.2015 по даний час; повідомити про проведену претензійно-правову роботу, вжиті заходи, спрямовані на приведення захисної споруди у належний стан (придатний для використання за функціональним призначенням).

Листом від 25.08.2022 № 10-13-02856 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повідомило заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова про те, що у лютому 2022 року регіональне відділення звернулося до балансоутримувача захисної споруди № 48911 щодо вчинення заходів по приведенню її до належного стану. Також вказаним листом надано позивачу копії актів перевірок за 2015-2022 роки, копії листів третьої особи до Департаменту з питань цивільного захисту ЛОДА, копію договору зберігання № 15/9 від 25.06.2015, копії листів третьої особи до балансоутримувачів.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орган управління) та ПАТ «Мікроприлад» (Зберігач) укладено договір зберігання № 15/9 від 25.06.2015.

Відповідно до п. 1.1 цього Договору, орган управління передає, а Зберігач приймає на себе зобов`язання щодо зберігання майна захисних споруд цивільної оборони сховищ №№ 48955, 48909, 48911 (їх інженерно технічне та спеціальне обладнання, засоби зв`язку, тощо), що знаходиться за адресою: м. Львів вул. Нижанківського 35, обліковуються на балансі і не увійшли до статутного капіталу ВАТ «Львівський завод електровимірювальних приладів» (тепер ПАТ «Мікроприлад») в процесі приватизації протягом строку дії Договору.

Згідно з п.п. 2.1.2 Зберігач зобов`язаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення належного зберігання та утримання майна протягом всього строку зберігання, згідно з вимогами нормативно-правових документів.

Цей Договір укладено строком на 10 (десять) років та набирає чинності з моменту його підписання (п. 7.2 Договору).

Факт передачі захисної споруди - сховища № 48911 підтверджується актом приймання-передачі за договором про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту від 25.06.2015.

Актами перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Львівський завод електровимірювальних приладів» (тепер ПАТ «Мікроприлад») у процесі приватизації, але перебуває на його балансі від 26.12.2014, від 23.12.2016, від 17.12.2018, від 27.11.2020 встановлено незадовільний стан утримання сховища №48911.

Про вказані обставини третя особа неодноразово інформувала голову правління ПрАТ «Мікроприлад» та директора департаменту з питань цивільного захисту Львівської облдержадміністрації.

Актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 196 від 27.08.2019, встановлено не утримання фонду захисних споруд у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Поточні планові та капітальні ремонти захисних споруд не здійснюються з періодичністю, визначеною в таблиці періодичності проведення планових ремонтів захисних споруд. На підставі результатів оцінки стану готовності, а також періодичних оглядів, перевірки працездатності основного обладнання та обстежень захисних споруд не складено план приведення захисних споруд у готовність до використання за призначенням. Не забезпечено ведення документації захисних споруд, у якій повинні відображатися відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних і капітальних ремонтів тощо.

Відповідно до акта оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту № 48911 від 27.08.2019, спірне сховище оцінено як «не готове».

З урахуванням зазначеного, Личаківський районним відділом м. Львова ГУ ДСНС України у Львівській області видано припис № 143 від 27.08.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених у акті № 196 від 27.08.2019.

Листом № 5802-6378/5808 від 07.09.2022 ГУ ДСНС України у Львівській області повідомило позивача про неусунення відповідачем порушень вимог законодавства щодо утримання спірної споруди цивільного захисту сховища № 48911 у належному стані.

З урахуванням вищевказаних обставин, позивач звернувся до суду із цим позовом.

…

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 2593/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 №757/2022 продовжений зокрема з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Пунктом 11 частини першої статті 18 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) встановлено, що до повноважень інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту належить організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, та захисних споруд цивільного захисту державної власності, що перебувають на балансі суб`єктів господарювання приватної форми власності.

Частиною першою статті 20 вищевказаного Кодексу визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 32 КЦЗ України встановлено, що до захисних споруд цивільного захисту належать протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів (частина восьма статті 32 КЦЗ України).

Згідно з абз. 1 п. 9 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 (далі - Порядок № 138), утримання фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

Балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі (абзац другий пункту 3 Порядку № 138).

Відповідно до абз. 1 п. 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 138 вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Пунктом 1 Розділу І Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 (далі - Вимоги № 579), встановлено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Згідно пункту 3 розділу І Вимог № 579, фонд захисних споруд складається із захисних споруд (сховищ та протирадіаційних укриттів), зокрема швидкоспоруджуваних, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів (далі - споруди фонду захисних споруд) і є основним засобом колективного захисту населення.

Пунктами 1 і 2 розділу ІІ Вимог № 579 встановлено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни. Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 7 розділу ІІ Вимог № 579 споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог № 579).

Для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд (підпункт 1 пункту 2 розділу VI Вимог № 579).

Отже, власник протирадіаційного укриття або юридична особа, яка утримує його на балансі, зобов`язаний забезпечити утримання захисної споруди у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до Вимог № 579.

Суд встановив, що укриття № 48911, яке знаходиться за адресою: вул. Нижанківського, 35 у м. Львові, перебуває у власності третьої особи у справі та водночас у володінні відповідача, що підтверджується матеріалами справи, зокрема договором зберігання № 15/9 від 25.06.2015 та актом приймання-передачі за договором про безоплатне зберігання захисної споруди цивільного захисту.

Відтак, саме відповідач зобов`язаний забезпечувати протирадіаційне укриття № 48911 у стані, необхідному для приведення у готовності до використання за призначенням згідно з Вимогами № 579.

Стан непридатності укриття № 48911 до використання за призначенням підтверджено актом технічної інвентаризації захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) сховища №48911 від 22.02.2011, актами перевірки стану ефективного використання та збереження державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу ВАТ «Львівський завод електровимірювальних приладів» (тепер ПАТ «Мікроприлад») у процесі приватизації, але перебуває на його балансі від 26.12.2014, від 23.12.2016, від 17.12.2018, від 27.11.2020, актом №196 від 27.08.2019, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Систематичне невжиття відповідачем визначених законодавством заходів з метою утримання у належному стані укриття № 48911 суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд в постанові від 03.10.2018 у справі №826/12192/16 та в постанові від 25.07.2019 у справі № 820/5164/15.

Також варто вказати, що відповідачем акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 48911, що проведені контролюючими органами упродовж 2011 - 2020 років та вжиті заходи за їх наслідками не оскаржувалися.

Протирадіаційне укриття № 48911 є захисною спорудою цивільного захисту у вигляді протирадіаційного укриття на території Львівської міської територіальної громади, в якій, зважаючи на її місткість, при необхідності можуть розміститися працівники відповідача.

Вищенаведене, на думку суду, свідчить, що позивачем обрано належний та ефективний спосіб захисту у вигляді зобов`язання відповідача привести у стан готовності захисну споруду сховище № 48911, у належний технічний стан з метою використання її за призначенням відповідно до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018».

Згідно із ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»:

1. За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

4. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно із ст. 75 цього ж Закону:

1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

В матеріалах справи наявний лише акт державного виконавця від 05.10.2023, згідно якого позивачем по даній справі рішення суду не виконане.

Будь яких належних та допустимих доказів того, що позивач по даній справі виконав рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 у справі № 380/14724/22, позивачем не надано.

Відповідно спірна постанова про накладення на позивача штрафу у розмірі 10200,00 грн. є правомірною та не підлягає скасуванню.

Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом не враховуються аргументи позивача, відповідно позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст.139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 287, 295 КАС України , суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Мікроприлад» (79014, м. Львів, вул. Ніщинського, 35) до Відділу ДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79000, м. Львів, проспект В`ячеслава Чорновола, 39) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення складено у повному обсязі 11.12.2023 року.

Суддя Гавдик З.В.