Ухвала

від 12.12.2023 по справі 755/13973/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Дубас Т.В.

Єдиний унікальний номер справи № 755/13973/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/18376/2023

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

12 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мережко М.В., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Адвокатське бюро «Справа Луцишина», про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, при цьому сплативши судовий збір не у повному розмірі.

До скарги додав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовує тим, що не має можливості оплатити всю суму судового збору одним платежем у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року передбачено, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК України повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з цим, до свого клопотання жодного доказу, що підтверджують наявність (відсутність) доходів, їх розмір, наявність чи відсутність у власності майна, тобто, доказів на підтвердження його скрутного матеріального становища чи наявності інших обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, апелянт суду не надав.

Так, до клопотання додані; роздруківки, які містять фрагментарну інформацію щодо руху коштів (зокрема, отримання соціальної допомоги та відкриття кредитів) у 2023 році на рахунках ОСОБА_1 у АТ «СенсБанк», АТ «Ощадбанк», АТ «ПУМБ», а також скріншоти ресурсу «Дія»; довідку з Пенсійного фонду України щодо страхового стажу ОСОБА_1 .

Разом з цим, отримання апелянтом соціальної допомоги та факт отримання кредитів не є безумовними підставами для звільнення його від сплати судового збору. Відомості про страховий стаж особи також не можуть бути належним доказом матеріального становища особи.

Отже, належних доказів, що в своїй сукупності підтверджують наявність (відсутність) доходів, їх розмір, наявність чи відсутність у власності майна, коштів на банківських рахунках (довідка про доходи, видана податковим органом, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо), тобто, доказів на підтвердження його скрутного матеріального становища чи наявності інших обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, апелянт суду не надав.

Отже, вказане клопотання не може бути задоволене судом, оскільки є необґрунтованим.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.

З урахуванням ціни позову та заявлених вимог, судовий збір за подачу вказаної апеляційної скарги становить 1362 грн (908 х 150%).

Як видно із доданої до апеляційної скарги квитанції, ОСОБА_1 сплатив 362 грн. Отже, апелянту слід доплатити 1000 грн (1362 - 1000) судового збору.

Сплата судового збору повинна бути здійснена за реквізитами: призначення платежу: судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010, код отримувача за ЄДРПОУ 38050812, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО (код банку отримувача) 899998.

У випадках коли, особа звільняється від судового збору до Київського апеляційного суду, слід надати копії документів, що підтверджують наявність пільг щодо сплати судового збору.

Крім цього, апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду. До скарги додане клопотання про поновлення пропущеного строку.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не булі вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення було ухвалене 13 грудня 2022 року за відсутності учасників справи.

Апеляційну скаргу подано до канцелярії суду 04 грудня 2023 року, тобто після закінчення тридцяти денного строку з дня ухвалення рішення.

Як на причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду апелянт посилається на те, що у січні 2023 року він вже подавав апеляційну скаргу на рішення суду, однак, ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року апеляційну скаргу було повернуто. Причиною повернення апеляційної скарги стала несплата ОСОБА_1 судового збору. Апелянт зазначає, що у період з квітня по листопад він був позбавлений можливості сплатити судовий збір у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Жодних інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 не вказує.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України суд поновлює процесуальний строк, встановлений законом або судом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Разом з цим, Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 640/18290/19 зазначив, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Як убачається із матеріалів справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 було повернуто ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2023 року. Повторно апеляційну скаргу подано 04 грудня 2023 року. Тобто, через сім місяців після постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги.

При цьому, матеріали справи не містять жодного доказу про те, що протягом його періоду часу ОСОБА_1 вчиняв будь-які дії, спрямовані на добросовісну реалізацію свого права на оскарження судового рішення.

Отже, причини пропуску строку, наведені апелянтом, не є поважними.

Як передбачено ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Безпідставне поновлення строку не допускається.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 не оплачена судовим збором у повному розмірі та подана із пропуском строку апеляційного оскарження, а вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду визнані судом неповажними, то таку скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2022 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення зазначених недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали. В іншому випадку апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Київського

апеляційного суду М.В. Мережко