Постанова

від 12.12.2023 по справі 520/18331/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Біленський О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 р. Справа № 520/18331/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023, по справі № 520/18331/23

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра сила"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра сила", в якому просило суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра сила" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 77 613,29 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, як постановленого з порушенням норм матеріального права та при неповному з`ясуванні обставин справи, ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем порушено норми, передбачені ст. 18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 19.12.2017 №875-XII (далі Закон №875-XII), а саме не виконано норматив робочих місць, відповідно ч. 4 ст.19 Закону №875-XII щодо працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Позивач також наголошує, що відповідач, створивши робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю та подавши державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування осіб з інвалідністю, але не працевлаштувавши таку особу протягом 2022-го року, автоматично не виконав норматив робочих місць для осіб з інвалідністю, на підставі чого йому були нараховані адміністративно-господарські санкції.

Посилаючись на п. 4.3 Рекомендації Президії Вищого адміністративного суду України від 14.04.2008 року № 07.2-10/2 та Довідки Вищого адміністративного суду України від 23.08.2007 року про результати вивчення та узагальнення судової практики застосування статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», позивач вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права. Оскільки в зазначених приписах передбачено, що адміністративний суд, перш ніж задовольняти чи відмовляти в задоволенні позову, повинен дослідити виконання роботодавцем обов`язків, які покладені на нього ч.3 ст.18 Закону №875-XII, і лише в тому разі, коли судом буде встановлено, що роботодавець виконав всі ці обов`язки, адміністративний позов про адміністративно-господарських санкцій може бути відхиленим.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,переглянувши справу за наявними у ній доказами таперевіривши законність і обґрунтованістьрішення суду першої інстанції в межахдоводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра сила"зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний номер 34754837, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В 2022 році у відповідача середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 39 осіб, а отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу становила 2 особи.

Згідно листа Харківського обласного центру зайнятості за вх. №929 від 13.07.2023, ТОВ "Добра сила" протягом 2022 року не надавало до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в Харківській області звіт формою 3-ПН, за направленням ХМЦЗ особи з інвалідністю не були працевлаштовані на підприємстві. Відмов з боку відповідача у працевлаштуванні людей з інвалідністю за направленням ХМЦЗ не було.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що до обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в силу приписів ч. 3 ст.17, ч. 1 ст.18, ч. 2, ч. 3 та ч. 5 ст.19 Закону №875-ХІІфактично віднесено укладання трудового договору з особою з інвалідністю, яка самостійно звернулася до роботодавця або була направлена до нього державною службою зайнятості (в силустатті 21 Кодексу законів про працю Українисаме наявність трудового договору вказує на виникнення у працівника обов`язку виконувати певну роботу, а у роботодавця обов`язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці).

При цьому, суд першої інстанції зауважує, що відповідачем протягом 2022 року створено норматив робочих місць осіб з інвалідністю, працевлаштовано 6 осіб з інвалідністю, про що позивачу надавався звіт за формою №10-ПОІ, що підтверджуєтьсяматеріалами справи. А подання звіту форми №3-ПН передбачено лише за наявності вакансій для осіб з інвалідністю у відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч.2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частина 1 ст. 18 Закону №875-XII передбачає, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо розрахунку нормативів, то частинами 1, 2 ст. 19 Закону №875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Стосовно розрахунку санкцій, то згідно з частинами 1, 2 ст. 20 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 218 Господарського кодексу Українипідставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не було порушено норм Закону №875-XII, що регулюють спірні правовідносини, та Порядку поданняформи звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» від 12 квітня 2022 року № 827-22 (далі Порядок).

Суд зауважує, що матеріали справи містять дані, з яких вбачається, що станом на 2022-ий рік відповідачем працевлаштовано 6 осіб з інвалідністю, що підтверджується наданими витягами з наказів про прийняття на роботу, довідками з актів огляду МСЕК.

Також, як свідчать, повідомлення про прийняття на роботу та звіт форми №10-ПОІза 2022 рік, ТОВ "Добра сила" у встановленому законом порядку повідомило Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в Харківській області про працевлаштування осіб з інвалідністю з наданням відповідної характеристики вакантного місця, умов праці, описом робіт.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Харківського обласного центру зайнятості за вх. №929 від 13.07.2023, ТОВ "Добра сила" протягом 2022 року не надавало до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в Харківській області звіт формою 3-ПН.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що згідно з Порядком форма № 3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Також суд зауважує, що Порядком на час спірних правовідносин (2022 рік) не передбачено імперативу щодо подання форми № 3-ПН щомісячно чи щорічно, чи з будь-якою іншою періодичністю, натомість існував обов`язок підприємств одноразово подавати форму 3-ПН, а саме не пізніше 3-х робочих днів з дати відкриття вакансії.

Така ж правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №806/1368/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17 та від 12 липня 2019 року у справі №812/1126/18, від 11 серпня 2021 року у справі № 825/1790/18.

Таким чином підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, мають обов`язок подавати форму № 3-ПН лише за наявності відкритої вакансії для осіб з інвалідністю.

Виходячи з доводів, наведених позивачем у поданій позовній заяві та апеляційній скарзі, кількість штатних працівників облікового складу у ТОВ "Добра сила" на 2022 рік становила 39 осіб, а отже кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу становила 2 особи.

При цьому суд наголошує, що установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Тобто щороку розраховується кількість робочих місць, передбачених для осіб з інвалідністю, пропорційно до середньої кількості працівників на підприємстві у звітному році, а не кількість робочих місць, передбачених для осіб з інвалідністю, на яку має збільшитись обліковий склад.

Тож суд зазначає, що згідно з витягами з наказів про прийняття на роботу та довідками з актів огляду МСЕК на період 2022-го року у ТОВ "Добра сила" працювало 6 осіб з інвалідністю, одна з яких, відповідно до витягу з наказу, була працевлаштована на підприємстві у 2022-му році, інші ж були працевлаштовані в інші періоди, починаючи з 2017 року і працюють дотепер.

Стосовно аргументу апелянта щодо недотримання судом першої інстанції Рекомендації Президії Вищого адміністративного суду України від 14.04.2008 року № 07.2-10/2 та Довідки Вищого адміністративного суду України від 23.08.2007 року, то суд апеляційної інстанції наголошує, що відповідачем було виконано обов`язки, які покладені на нього ч.3 ст.18 Закону №875-XII, що підтверджується витягами з наказів про прийняття на роботу, довідками з актів огляду МСЕК та звітом форми №10-ПОІза 2022 рік, а судом першої інстанції в повному обсязі досліджено виконання роботодавцем обов`язків, які покладені на нього ч.3 ст.18 Закону №875-XII.

Колегія суддів зазначає, що застосування адміністративно-господарських санкцій можливе виключно на підставі статей19,20 Закону №875-XII за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, чи неналежне виконання обов`язків, при цьому, вказаний Закон не передбачає можливості застосування адміністративно-господарських санкцій за неподання форми 3-ПН, а також за порушення терміну, визначеного законодавством, для подання первинної звітності за формою 3-ПН.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 КАС Україниза наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зістаттею 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були надані.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 по справі № 520/18331/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов